МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ”ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Кафедра цивільної безпеки
РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА
з дисципліни ”Основи охорони праці і
безпека життєдіяльності”
Прогнозування та оцінка становища
під час аварій на хімічно-небезпечних об’єктах
Варіант №6
Львів-2020р.
Вихідні дані для розрахунку:
Тип НХР Етиленімін
Кількість НХР (Q), 140 т
Висота обвалування ємності з НХР (Н), 2м
Відстань від ХНО до ОГ (RO), 1,9 км
Температура повітря, 0С 20
Швидкість вітру (V), 9 м/с
Азимут вітру (А), 250 град.
Астрономічний час аварії, 11.00 год.
Хмарність (бали) 2
Кількість персоналу ОГ, осіб 220
Забезпеченість ЗІЗ, 50 %
Хід розрахунку :
Визначаємо ступінь вертикальної стійкості повітря:
(день, ясно, V= 9 м/с) – ізотермія.
1. Розраховуємо глибину прогнозованої зони хімічного забруднення:
а) розраховуємо еквівалентну кількість НХР в первинній хмарі:
QЕ1 =0·0,125·0,23·1·140=0(т)
де K1= 0; K3 =0,125; K5=0,23; K7= 1.
б) розраховуємо глибину зони первинної хмари хімічного забруднення:
оскільки QЕ1,тоді Г1=0 км та вторинна хмара буде співпадати з загальною.
в) розраховуємо еквівалентну кількість НХР у вторинній хмарі:
QЕ2 =(1-0) ·0,009·0,125·3,67·0,23·1· (140/(1,8·1,838))=0,04т
де K2=0,009; K4=3,67; d =1,838; h =Н-0,2=1,8;
Т=(1,8·1,838)/0,009·3,67·1=100,2год
K6= N0.8
N - час після аварії, год., приймаємо N=4 год.;
Т>N, тому K6 = 40,8 = 3,03
г) розраховуємо глибину зони вторинної хмари хімічного забруднення:
Г2 = 0,12+((0,04-0,01)(0,28-0,12)/(0,05-0,01))= 0,24км
д) визначаємо розрахункову глибину зони забруднення:
Г Р = Г1,2 +0,5 Г2,1
ГР = 0,24+0,5·0 = 0,24 км
де Г12 = max {Г1 , Г2 } =0,24км ; Г21 = min {Г1 , Г2 } =0км;
е) визначаємо глибину перенесення повітряних мас :
ГП= N ·Vп
Vп =53км\год.
Гп = 4·53 = 212 км
є) визначаємо глибину прогнозованої зони хімічного забруднення:
ГПЗХЗ= min{Гп; Гр}= min{212; 0,24}=0,24 км
2. Визначаємо ширину прогнозованої зони хімічного забруднення:
ШПЗХЗ = 0,3 · Гпзхзу
Ш = 0,3 ·0,240,75 = 0,103км
3. Визначаємо площу зони можливого хімічного забруднення :
а) площа прогнозованої зони хімічного забруднення:
SПЗХЗ = К8·Гпзхз2 ·N0,2 , де:
К8 =0,133;
Sпзхз = 0,133·0,242·40,2 =0,01011 км2
б) площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ):
SЗМХЗ = 8,72 · 10-3 ·Гпзхз2 ·Ф
де: φ = 45 о;
SЗМХЗ = 8,72 · 10-3 ·0,242 ·45=0,0226 км2
4. Визначаємо час підходу хмари хімічно забрудненого повітря до ОГД:
t ПІДХ = RO/ Vп, ;
t підх = 1,9/53 = 0,0358год = 2,15 хв.
5. Визначаємо тривалість дії чинника хімічного забруднення :
tУР= Т = 100,2год. = 100год. 12 хв
6. Визначаємо можливі втрати працівників в осередку хімічного ураження:
а) при перебуванні на відкритій місцевості: (220·50)/100=110чол.
б) при перебуванні в укриттях: (220·27)/100=59чол.
Структура уражень людей на ОГ (на відкритій місцевості ):
а) легкого ступеня : 110· 0,25=28 чол.
б) середнього ступеня : 110·0,4=44 чол.
в) смертельні ураження : 110·0,35=38 чол.
7. Визначаємо розмір збитків від втрати життя і здоров’я населення:
Нр = Σ Втрр + Σ Вдп + Σ Ввтг ;
де ΣВтрр= Мл∙N + Мт∙N + Мі∙N + Мз∙N=0,28∙28+6,5∙59+37∙44+47∙38=3805,34 тис. грн
ΣВдп= Мдп ∙ Nз = 1,4∙38=53,2тис. грн;
Для 1 дитини віком 6 років
ΣВвтг = 12 ∙ Мвтг ∙ (18-Вд)= 12∙ 0,734∙ (18-6)= 105,696 тис. грн
Нр = 3805,34 + 53,2 + 105,696 = 3964,236тис. грн
8. Визначаємо розмір збитків від вилучення с/г (лісових) угідь з користуван-ня або від зниження продуктивності угіддя Волинської області:
Рс/г (л/г) = Н ∙ П= Н ∙ Sпзхз ∙100 = 77,7 ∙0,01011 ∙100 = 78,55тис. грн;
9. Визначаємо загальний розмір збитків від наслідків НС:
З = Нр + Рл/г =3964,236+78,55= 4042,786...
