МІНІСТЕРСТВО ОСВІТНИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Інститут економіки і менеджменту Кафедра цивільної безпеки / Лабораторна робота №6 з дисципліни «Основи охорони праці та безпека життєдіяльності» на тему: «Дослідження метеорологічних умов робочого місця»  Мета роботи – ознайомлення з приладами й методами контролю метеорологічних умов на виробництві Теоретичні відомості До показників, які характеризують метеорологічні умови (мікроклімат), належать: температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, теплове випромінювання. Усі ці фактори мають великий вплив на перебіг життєвих процесів в організмі людини. Параметри мікроклімату можуть змінюватися в широких межах, тим самим викликають зміни в системі і органах людини, які приймають участь у процесі терморегуляції організму – в системі кровообігу, потовиділення, нервовій. Значний вплив окремих факторів мікроклімату може бути причиною фізіологічних зсувів, а в деяких випадках патологічних станів і професійних захворювань. Робоча зона – простір, в якому знаходяться робочі місця постійного або тимчасового перебування працівників. Вимірювання параметрів мікроклімату на робочих місцях проводяться на висоті 0,5-1,0 м від підлоги - при роботі сидячи, 1,5 м від підлоги - при роботі стоячи. Метою такого нормування є забезпечення теплового комфорту, тобто найбільш кращого (комфортного) теплового стану організму людини, що характеризується визначеним змістом і розподілом теплоти в поверхневих і глибоких тканинах тіла при мінімальній напрузі системи терморегуляції. Рівняння теплового балансу “людина – навколишнє середовище” Організм людини має властивість терморегуляції. Вона полягає в здатності організму автоматично регулювати теплообмін з навколишнім середовищем і зберігати температуру тіла на постійному рівні 36,6˚С (±0,5˚С) незалежно від зовнішніх умов і важкості виконуваної роботи. Однак можливості механізму терморегуляції в людини не безмежні. При значному підвищенні чи зниженні температури навколишнього середовища може наступити перегрів чи переохолодження організму. І те й інше призводить до небезпечного для організму порушення його життєвих функцій. Таким чином, за рахунок терморегуляції підтримується так званий тепловий баланс організму. Процес окислювання живильних речовин, що надходять в організм людини, супроводжується утворенням тепла. Частина його витрачається на процес обміну і на виконану роботу, а інша частина (надлишки тепла) надходить у навколишнє середовище. Чим більше витрати енергії, тим більше утвориться тепла Q і, отже, тим інтенсивніше повинна бути його віддача в навколишнє середовище для збереження нормального стану організму і працездатності людини. 1.2.Вимірювання атмосферного тиску. Стандартним приладом для вимірювання атмосферного тиску ртутний барометр. Він являє собою скляну трубку, запаяну з одного боку і наповнену ртуттю. Відкритим кінцем трубка опущена в посудину, яка частково заповнена ртуттю. Коли тиск повітря підвищується, стовпчик ртуті в трубці росте, і навпаки. Висота стовпчика ртуті в барометрі на рівні моря при середньому, або «нормальному», тиску дорівнює 760 мм. Коливання цієї висоти також можна вимірювати в міліметрах. Рис.1. Ртутний барометр Офіційною одиницею атмосферного тиску є паскаль (Па). 100 Па становлять 1 гектопаскаль (гПа), або 1 мілібар (мбар). 1 гПа відповідає 3/4 мм ртутного стовпа. На практиці використовуються всі названі одиниці для визначення атмосферного тиску: Па, гПа, мбар, мм рт. ст. У метеорології довгий час найбільш вживаною була одиниця мілібар, в даний час – гектопаскаль. 1.3.Вимірювання температури повітря. Температура повітря вимірюється в робочій зоні в декількох точках. Для вимірювання температури вище 00 С користуються ртутними термометрами, в яких ртуть при нагріванні розширюється рівномірно, а при температурі нижче –390 С вона замерзає. Тому для вимірювання низьких температур використовують спиртові термометри. Для реєстрації зміни температури в часі користуються тер...