СПСМіністерство освіти та науки України Національний університет “Львівська політехніка“ Інститут будівництва та інженерії довкілля Кафедра теплогазопостачання та вентиляції Записка до курсової роботи з курсу “ Теплопостачання “ на тему : “Гаряче водопостачання житлового будинку “  Львів – 2010 1.Кліматологічні дані місця будівництва. Виписуємо з літератури (1) наступні кліматологічні дані місця будівництва: м. Коломия: температура холодної п'ятиденки tх.5=-20°C, середня температура за опалювальний період tо.п.=-0,1 °C, тривалість опалювального періоду Zо.п.=184 діб. КГД=3698 градусо-діб. За кількістю градусо-діб визначаємо температурну зону, тобто м. Коломия знаходиться у ІІ температурній зоні. 2.Визначення теплового навантаження на опалення та на гаряче водопостачання. Далі приймаємо, з літератури (2) ,нормативні опори таких захищень: - зовнішньої стіни Rз.с. =2,5 (м² *°C)/Вт, -вікна Rвк. =0,56 (м² *°C)/Вт, -горищного перекриття Rг.п=2,9 (м² *°C)/Вт, -підвального перекриття Rп.п=2,6 (м² *°C)/Вт. Визначаємо коефіцієнти теплопередачі відповідних захищень за формулою : К=1/R, тоді Кз.с.=1/ Rз.с.=0,4 Вт/( м² *°C), Квк.=1/ Rвк.=1,79 Вт/( м²*°C), Кг.п.=1/ Rг.п=0,34 Вт/( м² *°C), Кп.п.=1/ Rп.п=0,38 Вт/( м² *°C), 2.1 Визначаємо навантаження на опалення за формулою: Максимальний тепловий потік, Вт, на опалення житлового будинку визначається за формулою:
, Вт
Вт де а – коефіцієнт, що враховує район будівництва будинку і визначається за формулою:
, (2)
де Vз –об’єм будинку за зовнішнім обміром, Vз = S ( h = 11481,3 м3; tв – внутрішня розрахункова температура в будинку, tв = 20ºС; qо – питома теплова характеристика будинку, Вт/(м3·К), розраховується за формулою М.С.Єрмолаєва [4]:
, (3)
де Р – периметр будинку за зовнішнім обміром, м; S – площа будинку в плані, м2; h – висота будинку, м; Fвік – сумарна площа вікон, м2; Fзс – сумарна площа зовнішніх стін будинку ( Fзс = P·h), м2; Rзс, Rвік, Rгп, Rпп – термічні опори, (м2(К)/Вт, відповідно зовнішніх стін, вікон, горищного перекриття, підвального перекриття. Приймаємо їх рівними значенням нормативних термічних опорів для відповідних захищень.
, (4)
Вт де Сп=1,005 кДж/(кг∙К) – питома теплоємність повітря; Lпр≈Vз/2 м3/год – кількість інфільтрованого повітря;
кг/м3 – густина припливного повітря; tв – внутрішня розрахункова температура в будинку, tв = 20ºС; tз = tро. 2.2Визначаємо навантаження на СГВ : З плану типового поверху визначаємо сумарну загальну площу поверху, додавши загальні площі окремих квартир: Fзаг.==201,34 м² , Вираховуємо загальну житлову площу будинку: ∑ Fзаг=n* Fзаг=9*201,34 =1812,06 м² , де n-кількість поверхів будинку. Знаходимо кількість споживачів у будинку за формулою: U= ∑ Fзаг/f з = 1812,06/20=91людей, де f з-норма загальної площі, м² /людину, приймаємо з завдання. За формулою рахуємо ймовірність дії водорозбірних приладів системи гарячого водопостачання: Р=(
*U)/(

*N*3600)=(8,5*91)/(0.2*108*3600)=0,01 де
-норма витрати гарячої води в годину найбільшого водоспоживання, приймаємо згідно (дод.3,3)
=8,5 л/год при поверховості будинку до 12 поверхів,
-секундна витрата води сантехнічним приладом ,приймаємо 0,2 л/год , N- кількість водорозбірних приладів в будинку приймаємо згідно плану типового поверху 3 в квартирі(тобто наявність змішувача в кухні, ванні і умивальнику), N=12*9=108 шт. Рахуємо ймовірність використання водорзбірних приладів в будинку:

=(3600*Р*
)/
=(3600*0,01*0,2)/200=0,036 де
-годинна в...