ТЕМА 10. ЕПІДЕМІОЛОГІЯ І ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ ПРИ ЧЕРЕВНОМУ ТИФІ ТА ПАРАТИФАХ А І В. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: черевний тиф, паратифи - це важкі кишкові інфекції, які супроводжуються кишковими кровотечами, перфораціями кишок та летальністю до 1%. Вони можуть завдавати значні соціально-економічних збитки. Захворюваність на черевний тиф, паратифи, залежить від якості водопостачання та харчової продукції, побутовими умовами проживання людей, що й визначає основні напрямки протиепідемічної роботи. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ: На грунті знань про епідеміологічні особливості черевного тифу, паратифів А і В та системи заходів боротьби з цією інфекцією вміти організовувати і провадити профілактичну й протиепідемічну роботу в осередку черевного тифу або паратифів А і В. СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ: Джерело збудників черевного тифу та паратифів А та В. Механізм та шляхи передачі інфекції, провідні чинники передачі збудників. Прояви епідемічного процесу в сучасних умовах. Систему профілактичних та протиепідемічних заходів. СТУДЕНТ ПОВИНЕН ВМІТИ: Організовувати та провадити протиепідемічні заходи в осередках черевного тифу та паратифів А і В. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ТЕМИ Яка термінова профілактика застосовується в осередках черевного тифу та паратифів А і В? Які лабораторні методи використовуються для постановки діагнозу "черевний тиф", "паратиф А і В" в перші дні захворювання? Кому провадиться специфічна профілактика черевного тифу, яким препаратом? Яким чином провадиться диспансеризація осіб, які перехворіли на черевний тиф або паратифи? Який відсоток перехворілих осіб можуть залишитися хронічними носіями збудників черевного тифу? Який провідний чинник передачі збудників черевного тифу та паратифів А і В, чим це зумовлюється? Який тип епідемій характерний для даних хвороб? Методика взяття крові на гемокультуру. САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВ Студенти групами по 2-3 чоловіки самостійно працюють з хворими у палаті під керівництвом викладача, уточнюють епідеміологічний анамнез хвороби, визначають джерело інфекції, механізм її передачі. Розробляють план протиепідемічних заходів в осередках інфекції, де пацієнт заразився і в осередку, пов’язаним із ним самим, планують заходи з осередкової і профілактичної дезинфекції. Визначають показання, препарати і методику проведення специфічної профілактики черевного тифу. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ. Якими антигенами володіє збудник черевного тифу? Які види хронічного бактеріоносійства сальмонел тифу ви знаєте? Як використовується хлорне вапно для дезинфекції житлового приміщення, неканалізованих туалетів, випорожнень в осередку червного тифу? Які препарати для лікування черевного тифу ви знаєте? Яка хімічна і інактивована вакцини застосовуються для спецпрофілактики черевного тифу? Вкажітьтерміни вакцинації та ревакцинації. Яким напрямкам протиепідемічної роботи слід надавати перевагу? Які правила виписки хворого із стаціонару? Який термін і правила диспансерного спостереження в КІЗ-і за перехворілими декретованими і недекретованими особами? Література: Епідеміологія / За ред. К.М. Синяка. – К.,1993. – С.126-135. В.Д. Беляков, Р.Ф. Яфаев. Эпидемиология. – М.,1989. – С.284-289. Епідеміологія /За ред. К.М. Синяка. – К.,1998. – С. 151-161.