Київський національний університет ім. Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин Кафедра міжнародних валютно – кредитних та фінансових відносин Курсова робота зі світової економіки на тему: “Вільні економічні зони: суть, класифікація та функції” Студента 2 курсу відділення МЕВ 4 групи Халапсуса Дмитра Науковий керівник: Тарасенко І. Л. Київ 2001 План Розділ І. Створення закордонних дочірніх фірм і офшорні зони як один з найсприятливіших секторів здійснення інвестиційної діяльності. § 1.1 Дочірні підприємства як суб’єкти інвестиційної діяльності § 1.2 Аналіз країн за їх привабливістю до здійснення інвестиційної діяльності § 1.3 Розкриття суті та сенсу поняття «офшор» § 1.4 Створення і функціонування офшорних компаній Розділ ІІ. Перелік та аналіз декількох найбільш інвестиційно привабливих офшорних зон. § 2.1 Новий Перелік офшорних зон: доповнення та відозміни § 2.2 Особливості функціонування Британських Віргінських островів як офшорної зони § 2.3 Панама - один з найпривабливіших “офшоров” світу § 2.4 Характеристика Острова Мен як вільно економічної зони § 2.5 Підсумки щодо вибору офшорної зони Розділ ІІІ. Офшорні суперечності в українському законодавстві. § 3.1 Ставлення українського законодавства до офшорних зон, “Закон про прибуток” § 3.2 Невідповідності законодавства України її міжнародним договорам § 3.3 Статус міжнародних договорів у правовій системі України § 3.4 Колізії в українському законодавстві § 3.5 Проблематика прийняття рішень щодо невідповідностей в законодавстві Розділ І. Створення закордонних дочірніх фірм і офшорні зони як один з найсприятливіших секторів здійснення інвестиційної діяльності. § 1.1 Дочірні підприємства як суб’єкти інвестиційної діяльності. Міжнародна інтеграція господарських зв'язків і економічні перетворення в Україні створили передумови для розширення закордонної підприємницької діяльності вітчизняних підприємств. Створення закордонних господарських одиниць забезпечує додаткові можливості для розширення закордонного інвестування й інших видів зовнішньоекономічної діяльності. Вітчизняні суб'єкти господарської діяльності можуть створювати за межами України наступні господарські одиниці: • відділення — закордонне підприємство, що є частиною підприємства експортера; • представництво — структурна одиниця вітчизняного підприємства, що не здійснює господарської діяльності, а займається посередництвом, підготовкою угод, контрактів і виконує задачі, зв'язані з контрактами між партнерами; • філія — підрозділ вітчизняного господарського суб'єкта, зареєстрована як окрема фірма без права юридичної особи здійснювати торгові чи інші операції; • спільне підприємство — підприємство, створене на основі об'єднання капіталів резидента і нерезидента для здійснення спільної фінансово-господарської діяльності, керування і розподіли прибутків пропорційно вкладеному капіталу; • асоційоване підприємство — підприємство у статутному капіталі якого частка інвестора складає від 20% до 50%; • дочірнє підприємство — підприємство, у статутному капіталі якого частка інвестора складає від 50% до 100%. Інвестори віддають перевагу створенню за межами України асоційованих і дочірніх підприємств. Це обумовлено можливістю їхнього контролю, що передбачає здійснення вирішального впливу на фінансову, господарську і комерційну політику з метою одержання прибутку від їхньої діяльності. Створити дочірні підприємства резидентів України за її межами можна шляхом: 1) внесення майнових і грошових внесків; 2) придбання іноземного діючого підприємства; 3) придбання пакетів акцій іноземних підприємств. Здійснення майнових і грошових інвестицій. у тому числі й у дочірні підприємства, за межі України підлягає ліцензуванню відповідно до Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України, затвердженим постановою КМУ від 19.02.96 р. № 229, і Інструкцією про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, затвердженої постановою Правління НБУ 1...