Міністерство освіти України Київський торговельно-економічний Університет Коломийський економіко-правовий коледж КУРСОВА РОБОТА на тему: “Правове регулювання договору поставки” Коломия 2000 р. ПЛАН Вступ І. Поняття і значення договору поставки. Порядок і способи укладення договору поставки. ІІ. Зміст і виконання договору поставки. ІІІ. Відповідальність за неналежне виконання договору поставки. Висновок Література ВСТУП Серед зобов'язань, що складають особливу частину зобов'язального права, основне місце належить договірним зобов'язанням. Цивільне законодавство України передбачає понад 20 цивільно-правових договорів, серед яких і є договір поставки. Однією з найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань закон називає договір. Договором визнається угода двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних правовідносин. Відповідно до вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості, договір поставки, а також і ряд інших договорів визначає зміст конкретних прав і обов'язків учасників договірного зобов'язання. В цьому розумінні договір виступає засобом регулювання поведінки сторін у цивільному правовідношенні. У нинішніх умовах зростає роль договору поставки як універсальної та найбільш доцільної форми опосередкування товарно-грошових відносин. Перехід до ринкової економіки і саме функціонування ринкового механізму можливі лише за умови, що основна маса товаровиробників - підприємств, громадян - має свободу господарської діяльності та підприємства. Результати цієї діяльності реалізуються на ринку товарів і послуг на договірних засадах. Перехід до ринку супроводжується звуженням планово-адміністративного впливу держави на майнові відносини і, отже, розширюється свобода вибору партнерів у господарських зв'язках і визначення змісту договірних зобов'язань. Це стосується насамперед договорів, спрямованих на забезпечення потреб організацій та громадян у матеріальних, енергетичних, продовольчих ресурсах (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна - бартер, постачання енергії тощо). Виходячи з цього можна зазначити, що договір поставки відіграє неодноразову роль у відносинах між організаціями і громадянами. Він регулює господарські відносини з постачання продукції і товарів. І. ПОНЯТТЯ І ЗНАЧЕННЯ ДОГОВОРУ ПОСТАВКИ. ПОРЯДОК І СПОСОБИ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ ПОСТАВКИ Найдоцільнішою правовою формою регулювання господарських відносин з постачання продукцією і товарами є договір поставки. Договір - це основний документ, що визначає права та обов'язки сторін з поставок усіх видів товарів. Підприємства є вільними у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, за винятком випадків поставки товарів за міждержавними угодами. Договір поставки - це договір, за яким постачальник (підприємець) зобов'язується в обумовлені строки (строк) передати у власність (повне господарське відання чи оперативне управління) покупцеві товар, призначений для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов'язаних з особистим (сімейним, домашнім) споживанням, а покупець зобов'язується приймати товар і платити за нього певну ціну. В умовах соціалістичної економіки СРСР договір поставки був самостійним видом договору, який укладався на підставі адміністративно-планових актів, як правило обов'язкових для сторін. Відносини щодо поставок детально регулювалися Положенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення і Положенням про поставки товарів народного споживання, затверджуваних постановою РМ СРСР від 29.VII.1988 р. В умовах переходу України до ринкової економіки договір поставки набув однак різновиду договору купівлі-продажу. При цьому підприємці на власний розсуд вирішують, за якою правовою формою відчужувати товар (за договором купівлі-продажу чи договором поставки), враховуючи характер і зміст такого відчуження. Порівняно з традиційним договором купівлі-продажу договір поставки має певні особливості,...