Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра ЕОМ Системне програмування СТВОРЕННЯ БІБЛІОТЕК ДИНАМІЧНОГО КОМПОНУВАННЯ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В РЕЖИМІ НЕЯВНОГО ЗВ’ЯЗУВАННЯ Тема: СТВОРЕННЯ БІБЛІОТЕК ДИНАМІЧНОГО КОМПОНУВАННЯ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В РЕЖИМІ НЕЯВНОГО ЗВ’ЯЗУВАННЯ Мета: Ознайомитись з технологією створення та використання бібліотек динамічного компонування з використанням неявного зв’язування. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ DLL (англ. Dynamic-link library — динамічно завантажувана бібліотека) — реалізовані компанією Microsoft загальні бібліотеки в ОС Windows. Як правило бібліотеки мають розширення файлу *.dll, *.ocx (для бібліотек, що містять елементи керування ActiveX) або *.drv (драйвери старих версій ОС). Структура DLL така сама, як і в PE-файлів (Portable Executable) для 32-, 64-розрядних Windows, та New-Executable (NE) для 16-бітових Windows. DLL може містити 2 типи функцій: експортні та внутрішні. Експортні функції визначаються за допомогою ключового слова __declspec(dllexport) і можуть бути викликані з програм, що завантажили динамічну бібліотеку, яка містить ці функції. Внутрішні функції – це функції, які використовуються в середині DLL і не можуть бути викликані ззовні. DLL є модулем (module). Тобто, вона складається з: сегментів коду, сегментів ресурсів та одного сегменту даних. Крім цього DLL може містити точку входу. Точка входу – це функція DllMain, яка викликається при завантаженні або вивантажені бібліотеки потоком або процесом. Ця функція має наступний прототип: BOOL APIENTRY DllMain( HANDLE hModule, // Хендл DLL модуля DWORD ul_reason_for_call, // Причина виклику LPVOID lpReserved ); // Зарезервовано Якщо DllMain повертає FALSE, то бібліотека вважається такою, що не завантажилася. При неявному зв’язуванні це призведе до відмови запуску програми, а при явному – помилки завантаження лише цієї бібліотеки. В процесі виконання вміст бібліотеки залишається незмінним (сегменти коду та сегменти ресурсів), що дозволяє завантажувати її в пам’ять в єдиному екземплярі і використовувати багатьма завданнями одночасно. Використання dll дозволяє економити пам’ять, забезпечити модульність програм, полегшити процес встановлення програм. Можливі 2 способи використання динамічних бібліотек. Вони називаються явним та неявним зв’язуванням. Явне та неявне зв’язування бібліотеки з програмою мають суттєві відмінності в процесі написання та компіляції програми. Неявне зв’язування бібліотеки з програмою (Load-time dynamic linking) полягає в тому, що бібліотека (яка міститься у файлі з розширенням .dll) завантажується в пам’ять в момент завантаження програми. При відсутності бодай однієї з бібліотек при запуску програми відбудеться збій та припинення виконання програми. Щоб реалізувати неявне зв’язування необхідно до проекту програми включити прототипи функцій, що містяться в бібліотеці та бібліотеку імпорту (має розширення .lib). На даному етапі наявність файлу з розширенням .dll не є необхідною. При компіляції лінкер створює виконавчий файл, який містить код, що забезпечує систему інформацією, яка необхідна для автоматичного завантаження бібліотеки з .dll файлу та інформацією, яка необхідна для зв’язування імен функцій у програмі з їх адресами у бібліотеці. Неявне зв’язування дозволяє здійснювати виклик функцій з бібліотеки написанням коду програми в стилі притаманному мовам С\С++. ВИКОНАННЯ РОБОТИ Написання програми складається з 2-ох етапів. На першому етапі створюється бібліотека. На другому етапі – створюється програма, яка викликатиме функції з створеної бібліотеки. 1. Для створення бібліотеки створюємо новий проект типу Win32 Project та в налаштуваннях вибираємо тип проекту DLL, так як показано на рис. 1:
Рис.1. Вибір типу проекту для створення DLL засобами MSVS. 2. Створюємо заголовний файл бібліотеки (з розширенням .h) для забезпечення експортування інтерфейсів функцій Заголовний файл (DLLTEST.H) #ifndef _DLLTEST_H_#define _DLLTEST_H_ #inc...