РОЗДІЛ 8.
ЕЛЕКТРОСТАТИКА
Закон збереження електричного заряду:
.
Закон Кулона: два точкові заряди q1 i q2, що розміщені у вакуумі на відстані r, взаємодіють із силою:
,
де Ф/м – електрична стала.
Напруженість електричного поля – векторна величина:
,
де F – сила, що діє на внесений в дану точку поля позитивний пробний заряд q0.
Потенціал електричного поля – скалярна величина:
, ,
де Wn – потенціальна енергія пробного заряду q0 (при умові, що потенціальна енергія заряду в нескінченності дорівнює нулю, ), – робота переміщення заряду q0 з даної точки в .
Потенціальна енергія взаємодії двох точкових зарядів q1 і q2, що розміщені на відстані r однин від одного:
,
при умові, що
Робота переміщення заряду q в електричному полі з точки 1 в точку 2:
; ,
де – елемент переміщення; – кут між і ; – різниця потенціалів (напруга) між точками 1 і 2.
Зв’язок між напруженістю електричного поля і різницею потенціалів:
,
де береться в напрямку найбільш швидкої зміни потенціалу, тобто вздовж силової лінії.
Для однорідного поля ():
,
де – відстань між двома точками, виміряна в напрямку силової лінії.
Лінійна густина заряду – кількість заряду, що припадає на одиницю довжини:
.
Поверхнева густина заряду – кількість заряду, що припадає на одиницю площі:
.
Об’ємна густина заряду – кількість заряду, що припадає на одиницю об’єму:
.
Напруженість і потенціал електричного поля, яке створене точковим зарядом q на відстані r від нього:
.
Напруженість і потенціал поля, яке створене системою точкових зарядів (принцип суперпозиції електричних полів):
– геометрична сума;
– алгебраїчна сума.
Напруженість і потенціал поля, яке створене рівномірно розподіленим зарядом вздовж тонкого стрижня:
де – радіус-вектор, що направлений від виділеного елемента dl до точки, в якій визначається напруженість або потенціал; – лінійна густина заряду.
Потік вектора напруженості крізь поверхню S:
,
де – проекція вектора на напрям додатної нормалі до елемента площі ds.
Теорема Остроградського-Гаусса: потік вектора крізь довільну замкнену поверхню дорівнює алгебраїчній сумі зарядів, що охоплені цією поверхнею, поділеній на :
.
Напруженість поля, що створене нескінченно великою рівномірно зарядженою площиною:
де – поверхнева густина заряду.
Напруженість поля, що створене двома нескінченно великими паралельними, рівномірно зарядженими площинами з поверхневою густиною заряду i , в точках, що розміщені між площинами і зовні від них, відповідно:
Езовні = 0.
Напруженість поля, що створене рівномірно зарядженою сферичною поверхнею в точках, що розміщені всередині і зовні сфери на відстані r від її центра
Е = 0, Езовні = ,
де q – заряд сфери.
Напруженість поля, що створене нескінченно довгою рівномірно зарядженою ниткою, або нескінченно довгим рівномірно зарядженим циліндром:
,
де a – відстань точки від нитки (осі циліндра).
Електричний момент диполя (дипольний момент):
,
де – плече диполя – векторна величина, направлена від негативного заряду до позитивного і дорівнює відстані між зарядами.
Вектор поляризації для ізотропного діелектрика:
де – діелектрична сприйнятливість діелектрика; – напруженість електричного поля всередині діелектрика.
Зв’язок між векторами поляризації і поверхневою густиною зв’язаних
зарядів :
,
де – проекція вектора на зовнішню нормаль до поверхні діелектрика.
Зв’язок між векторами електричного зміщення (електричною індукцією) і напруженістю електричного поля :
,
де – діелектрична проникність середовища .
Потенціальна енергія диполя в зовнішньому полі:
.
Теорема Остроградського-Гаусса для електричного поля в діелектрику: потік...