МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» ІКТА Кафедра ЗІ / ЗВІТ До лабораторноїроботи №3 ДОСЛІДЖЕННЯ КОДОУТВОРЕННЯ ТА ПРИНЦИПІВ ПОБУДОВИ КОДЕРІВ І ДЕКОДЕРІВ ІТЕРАТИВНИХ КОДІВ  Львів – 2014 Мета роботи – вивчити принципи побудови ітеративних кодів, дослідити перетворення двійкового коду в двоступеневий ітеративний код та формування синдрому помилки, одержатипрактичні навики розробки функціональних схем кодерів і декодерів. Ni=7; Nk=11; N=18; R= 11 18 =0,61; Nз= 2 18 − 2 7 ; Номер заліковки N-09247 Матриця та внесені спотворення із перевіркою синдромів.   0 1 2 3 4 5 6   0 0 0-4 1-5 0 1 1 1  0 0 0 0 1 0 0   0 0-1 0-3 1 1 0 1 1  0 1 1 0 0 0 0   0 0-2 1 0-6 1 1 0 1  0 0 1 1 1 1 0   0 0 1 0 1 1 0 1  0 0 0 0 0 0 0   0 0 0 0 1 1 0            0 0 0 0 0 0 0 0  1 0 1 0 0 0 0 0  2 0 0 0 0 0 0 0  3 0 0 1 0 0 0 0  4 0 0 0 0 0 0 0  5 0 0 0 1 0 0 0  6 0 0 0 0 0 0 0   Програма Функція f1 function [s1 s2]=f1(a) s1=[]; for i=1:1:4 s=0; for j=1:1:8 s=s+a(i,j); end if(fix(s/2)-s/2)==0 s1(i,1)=0; else s1(i,1)=1; end end s1 for j=1:1:8 s=0; for i=1:1:5 s=s+a(i,j); end if(fix(s/2)-s/2)==0 s2(j)=0; else s2(j)=1; end end s2 Функція f2 function [a]=f2(a) for i=1:1:4 s=0; for j=1:1:7 s=s+a(i,j); end if(fix(s/2)-s/2)==0 a(i,8)=0; else a(i,8)=1; end end for j=1:1:7 s=0; for i=1:1:4 s=s+a(i,j); end if(fix(s/2)-s/2)==0 a(5,j)=0; else a(5,j)=1; end end a(5,8)=1; a Метод a=[0 0 0 1 0 1 1 0; 0 0 0 1 1 0 1 0; 0 0 1 0 1 1 0 0; 0 0 1 0 1 1 0 0] a=f2(a); a(2,2)=~a(2,2) f1(a); a(3,2)=~a(3,2) f1(a); a(2,4)=~a(2,4) f1(a); a(1,4)=~a(1,4) f1(a); a(1,6)=~a(1,6) a(3,6)=~a(3,6) f1(a); Перевірка синдромів у Logicworks. 0 помилок / 6 помилок / Висновок Інтерактивні коди використовують для завадостійкості повідомлення. Їхній принцип полягає у складанні матриці з двійкових кодів і на основі цієї матриці формуються синдроми. Ці коди легко реалізувати на програмному рівні, тому вони часто використовуються в ЕОМ. Головним недоліком ІК є їх велика надлишковість.