Міністерство освіти і науки України Національний університет „ Львівська політехніка ”
Звіт до лабораторної роботи №1 з дисципліни „ Методи та засоби тестування, відлагодження та діагностики комп'ютерних систем” Тема: „ Дослідження методів контролю передачі інформації в комп’ютерних системах та мережах”  Мета роботи: Ознайомитися з методами і засобами контролю вірогідності переданої інформації та набути практичні навички у формуванні контрольних розрядів. Короткі теоретичні відомості Контроль вірогідності переданої інформації — це перевірка інформації на наявність визначених помилок, що можуть виникнути в процесі її передачі. Контроль передачі інформації може здійснюватися за допомогою апаратних і програмних засобів. Передача інформації може протікати як у просторі (по каналах зв’язку), так і в часі. Під передачею в часі мається на увазі збереження інформації. Операції пересилання інформації між різними пристроями ЕОМ виконують частіше за інші операції, на них витрачається від 80 до 90 % машинного часу. Тому особливу увагу варто приділяти контролю вірогідності інформації, переданої каналами зв’язку. Розглянемо апаратні засоби контролю, застосовувані при передачі інформації в просторі. Контроль інформації, переданої каналами зв’язку, здійснюється за допомогою спеціалізованих методів контролю. Усі методи можна розділити на три основні групи: метод дублювання; метод використання мажоритарних систем; методи використання спеціальних кодів. До третьої групи належать: метод формування контрольних розрядів (метод контролю пріоритету), побудовані на його основі простий і модифікований коди Хемінга, метод групового кодування, циклічний код і багато інших. Усі перелічені коди є надлишковими. Кодова надмірність — це кількість додаткових розрядів, використовуваних понад мінімуму, необхідного для представлення якої- небудь інформації. Кількість розрядів, якою відрізняється одна кодова комбінація від іншої, називається кодовою відстанню. Розрізняють мінімальну і максимальну кодові відстані. Мінімальна кодова відстань вказує на кількість розрядів, якою відрізняється одна дозволена кодова комбінація від іншої. Мінімальна кодова відстань для простих не надлишкових кодів завжди дорівнює одиниці. При цьому виявити і скоригувати помилки неможливо. Прикладом коду з мінімальною кодовою відстанню, рівною 2, є код, що містить один контрольний розряд. Для переведення однієї дозволеної кодової комбінації в іншу необхідно внести зміни в два розряди — один інформаційний і один контрольний. За призначенням всі методи контролю поділяються на такі, що виявляють перекручування, і такі, що коригують кодове перетворення (коригувальні). Мінімальна кодова відстань характеризує здатності коду як виявляти, так і коригувати.
(Л.1.1) де t — кількість виявлених помилок,
(Л.1.2) де р — кількість коректованих помилок. Згідно зі статистикою найчастіше трапляються одиничні помилки. Вони виникають у 95—96 % випадків. Тому розглянемо методи виявлення і корекції одиничних помилок. Метод дублювання інформації Суть даного методу полягає в дублюванні переданої інформації з наступним зіставленням результатів передачі. При використанні методу дублювання інформації кількість вхідних регістрів приймального пристрою збільшується до двох. Результатом роботи схеми порівняння за відсутності перекручувань є вироблення дозвільного сигналу низького рівня. Саме цей сигнал дозволяє здійснити передачу інформації із одного з вхідних регістрів приймача до адресованого елемента пристрою. У випадку виявлення перекручування схема порівняння робить сигнал помилки (сигнал високого рівня), що свідчить про необхідність повторної передачі інформаційного слова. Схема порозрядного порівняння являє собою схему додавання за модулем 2 (рис. Л.1.1).
Рис. Л.1.1. Схема порозрядного порівняння Метод дублювання інформації гранично простий у реаліз...