МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” Кафедра КСА Пояснювальна записка до розрахункової роботи з курсу "Програмування комп'ютерної графіки" Перевірив: старший викладач Іванюк О.О. 1.1 Завдання Побудувати графік функції заданої таблично. Масштаб розмітки осей координат графіка повинен відповідати реальним результатам розрахунків. Параметри для побудови графіка визначені у таблиці 2. Необхідно передбачити плаваючий центр координат – основну частину екрану мають займати ті чверті, в яких знаходиться графік функції. ЗАВДАННЯ по графіку Таблиця 1 № варіанту Функція f(x) Діапазон зміни аргументу  3 z = tg(x) [-0.49*π ; 0.49*π]  Таблиця 2 № варіанту Тип лінії для побудови Товщина лінії Колір лінії  3  4 Red   1.2 Завдання Створити на екрані комп’ютера графічне вікно і сформувати в ньому рухоме зображення. Вікно розмістити у верхньому правому куті екрану. Навести межі вікна. Параметри зображення задані в пікселях. Графік і вікно з рухомим зображенням повинні присутні на екрані одночасно. ЗАВДАННЯ по анімації № варіанту Структура зображення Пояснення  23 
Коло з чотирма спицями скочується по сходинках. Параметри: а = 40, L=70, d = 18.   2.1 Розрахунок функціональних залежностей для побудови графіка Оскільки реальні координати графіка функції, що виводиться на екран можуть бути або значно більшими, або значно меншими за машинні координати екрану монітору, не- обхідно визначити значення масштабних коефіцієнтів стискання або розтягу для функції, що виводиться на екран. Протабулюємо задану функцію на проміжку зміни аргументу з метою визначення максимального та мінімального значень функції і аргумента : xmax , xmin, zmax, zmin. Знайдемо значення масштабуючих коефіцієнтів: kx = (rectright - 50) / (xmax - xmin); kz = (rect.bottom - 50) / (zmax - zmin); де: rectright, rect.bottom – координати меж вікна. Використовуючи обчислені коефіцієнти побудуємо графік функції і осі координат, нанесемо розмітку. 2.2 Розрахунок матриці перетворень для рухомого зображення Для побудови зображень на екрані комп'ютера використовуються операції переносу, масптабування, повороту та їх композиції. У своєму завданні я вирішив скористатись формулами розрахунку повороту в полярних координатах. Це передусім повязано з простотою їх використання. Розрахунок повороту в полярних координатах можна виразити наступним чином : x = rd * sin(angle) + Mx y = -rd * cos(angle) + My де: angle – кут повороту; М(х,у) – точка відносно якої відбувається операція повороту. rd – радіус вектор. У циклі програми, який реалізує рух обєкта прямолінійно я скористався цими ж формулами: circleX = rd * sin(angle2) + rect.right - mx + step; circleY = -rd * cos(angle2) + rect.top + my; де: (rect.right – mx, rect.top + my) – координати точки відносно якої відбувається рух. Обчислення координати рухомої точки обчислюються при постійному значенні angle2 = 90 °: sin(angle2) = cos(angle2) = 1 Тому точка не повертається, а рухається прямолінійно. Координати вершин спиць, і координати цента при падінні обєкта обчислюються при змінному значенні кута angle. Тому в цьому випадку відбувається поворот точки на певний кут. 3. Список індетифікаторів програми Побудова графіка функції: rect – структура, в якій записані розміри екрана. rect.bottom, rect.right – нижня та права сторона вікна, відповідає за розміри клієнтського вікна. rect.top, rect.left – верхня та ліва сторона вікна, рівна 0. rectright – зміння яка задає ширину області для побудови графіка функції. str[192] – массив символів. kx, kz – коефініент перетворення координат. x0, z0 – мінімальне значення графіка в машинних координатах по осях x та y відповідно. x – змінна, з інтервалом зміни від x1 до x2 з кроком h. z – значення функції. lx, lz – довжина осі по x та z відповідно. sx, sz – ціле значення від розбиття осі на 10 частин по x та z відповідно. tx, tz – змінна, значення якої відповідає довжині додатної осі по x та від’ємної по z відповідно...