Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Кафедра:
Кафедра обліку та аналізу

Інформація про роботу

Рік:
2014
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Облік і аудит

Частина тексту файла

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Кафедра обліку та аналізу
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни «Вступ до фаху «Облік і аудит»
(Варіант 22)
Львів – 2014
ЗМІСТ Вступ
3
Становлення Німецької школи обліку
5
Тестові питання першого рівня складності
15 Тестові питання другого рівня складності
15 Висновки
17 Список використаних джерел
18
ВСТУП
Сучасна бухгалтерія сягає своїм корінням у глибину століть, її історія становить майже шість тисяч років. Протягом цього часу практично кожна країна зробила свій внесок у розвиток бухгалтерського обліку.
Розвиток бухгалтерський облік зазнає постійних еволюційних змін, на кожному його історичному етапі розвитку суспільства розширюються, уточнюються та переглядаються його теоретичні основи і практика здійснення.
Бухгалтерський облік як наука почав розвиватися з початку XIX ст. у італійській школі обліку. Наступними цю справу продовжили французи, які розглядали облік як частину політичної економії. Новим в економічній думці став погляд німецьких авторів на облік як частину статистики, під якою вони розуміли аналіз господарської діяльності, який проводили за даними бухгалтерського обліку. У свою чергу бухгалтери англомовних країн (Англії, США) ігнорували наукові основи бухгалтерського обліку, розглядаючи його виннятково як практичну діяльність – просте збирання та групування звітних даних.
Усі чотири школи незалежно від напрямів, мети обліку, предмету вивчення значно вплинули на формування світової бухгалтерської науки й у своїх поглядах, наукових розробках, пропозиціях поширилися далеко за межі своїх держав. Вони загалом виокремили бухгалтерський облік як науку на основі права, політичної економії, фінансів, грошового обігу, математики та психології.
Отже, значення історії обліку важливе для розуміння його сучасного стану та оцінки можливих напрямків розвитку.
Завдання контрольної роботи є дослідити становлення Німецької школи обліку.
Дана робота складається із вступу, основної частини, відповідей на запитання першого рівня складності, другого рівня складності, висновків та використаної літератури.
У контрольній роботі я використовувала різні книги, інтернет джерела, статті тощо.
СТАНОВЛЕННЯ НІМЕЦЬКОЇ ШКОЛИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
До німецької бухгалтерської школи належали бухгалтери Німеччини, Австро-Угорщини, німецькомовної Швейцарії. У цих країнах теорія обліку починає розвиватися лише з початком середньовіччя.Дослідження німецьких учених в основному були спрямовані на вирішення проблем бухгалтерського балансу і вартісного вимірювання його складових елементів, тобто оцінки його статей, з якими вони пов'язували всі інші облікові категорії. Тому саме представники німецької національної школи бухгалтерського обліку внесли найбільший внесок у розкриття статичної та динамічної природи балансу. 
Німецька школа бухгалтерського обліку внесла значний внесок у розвиток концептуальних підходів до оцінки, на базі яких в даний час застосовується безліч способів оцінки. Саме оцінка об'єктів бухгалтерського обліку є, за висловом В.Ф. Палія, "найбільш важливим фактором, що забезпечує достовірність бухгалтерського обліку та звітності" .
Статична теорія обліку
Теоретиком статичного обліку є попередник Е. Шмаленбаха, також німецький учений, берлінський адвокат Герман Вайт Симон.
Симон вважав можливим застосування оцінки за цінами придбання або за історичною вартістю тільки для об'єктів виробничої діяльності, що використовуються протягом тривалого часу, тобто основних засобів. У процесі використання відбувається зменшення споживчої вартості цих активів, яке вимірюється, на його думку, шляхом нарахування лінійної амортизації. Не заперечуючи справедливості першій частині цього твердження, необхідно відзначити, що Симон не зумів у своїй теорії розкрити сутність такої економічної категорії, як "амортизація".
Підхід Симона в цілому до відбиття у звітності уточненої споживної вартості основних засобів збігається загальноприйнятим підходом до оцінки необоротних активів в сучасній російській та міжнародній звітності за залишковою вартістю. 
Досить оригінальним є підхід Симона з позиції сучасного обліку до зміни вартості основних засобів протягом часу їх знаходження в балансі організації. Збільшення вартості основних засобів можливо, на його погляд, тільки у випадках ремонту, відновлення або розширення основних засобів. Дане твердження є також спірним у тій частині, що ремонт основних засобів проводиться з метою підтримки їх у стані, придатному для подальшого використання і не є підставою для збільшення їх вартості. Необхідність в коректуванні сум нарахованої амортизації виникає, згідно Симону, тільки в тому випадку, якщо термін використання активу в момент постановки на облік визначений невірно, тобто завищений. Тут автор не розглядає інший випадок, а саме, коли термін амортизації занижений. Оцінку цінностей, які повинні бути реалізовані, зокрема, запасів готової продукції, Симон рекомендує проводити за індивідуальною ціною їх реалізації окремо по кожному виду продукції, але не вище загальної ринкової ціни. Його підхід відповідає принципу індивідуальної оцінки, який діє в сучасній моделі німецького обліку. 
До достоїнств статичної теорії Симона, на наш погляд, можна віднести визнання автора в тому, що простим додаванням об'єктів майна та вирахуванням зобов'язань не можна визначити вартість організації. Тому в бухгалтерському балансі повинні знайти відображення доходи і витрати майбутніх періодів. Однак обгрунтувати теоретично і довести правомірність використання на практиці даного твердження авторам статичної теорії не вдалося. Для подальшого розвитку цієї концепції і обгрунтування на її основі принципу відповідності доходів і витрат та їх розмежування по звітних періодах знадобилося цілих два століття і народження іншої теорії в обліку, а саме - динамічної. Тому, на наш погляд, незважаючи на те, що принцип відповідності доходів і витрат є по праву одним із основних постулатів динамічного обліку, початок цього основоположного принципу обліку було закладено ще статичної теорією і є закономірним результатом розвитку теорії і практики обліку. 
До прихильників статичного напрямки обліку за співзвучністю ідей можна віднести засновника німецького балансоведення, одного з основоположників економічного аналізу швейцарського вченого Йогана Фрідріха Шера. Дав математичний опис бухгалтерської процедури, виходячи з формальної теорії двох рядів рахунків. Вважав, що облік починається з балансу, з якого випливають рахунки, а записи за синтетичними рахунками мають більшу переконливість, ніж записи за аналітичними рахунками. Йому належать перші спроби аналізу балансу, зокрема, оборотності засобів, знаходження точки беззбитковості, розробка правил калькуляції, нарахування витратомісткості. Рекомендував карткові форми рахівництва. В основу балансу покладав рівняння капіталу: А-П=К. Баланс трактував як засіб для розкриття стадій кругообігу капіталу (балансова теорія). Розробив перший найбільш повний план рахунків, який грунтується на ідеї балансового групування.
Статична теорія отримала свій розвиток в працях інших німецьких учених, зокрема, Г. Нікліша, Т. Хольцера і В. Кутрів.
Внесок Генріха Нікліша у розвиток балансової теорії, на думку Я. Соколова, полягає в узагальненні панівних ідей попередників і сучасників. У результаті узагальнення Нікліш прийшов до наступного: 
-метою балансу є відображення стану майна підприємства, так як тільки в цьому випадку баланс захищає інтереси кредиторів; 
-пасив балансу включає рахунки власників і кредиторів; 
-рахунки бухгалтерського обліку поділяються на активні і пасивні рахунки; 
-у балансі можливі лише чотири типи змін під впливом господарських операцій; 
-при оцінці активів необхідно застосовувати поточні ціни на день складання звітності. 
Як бачимо, ці узагальнення є основним постулатом і в сучасній теорії бухгалтерського обліку. Виняток становить останнє узагальнення, яке застосовується в окремих виняткових ситуаціях, а саме у разі ліквідації підприємства. 
Т. Хольцер статичну природу балансу назвав "квантіфікаціонним балансом". На його думку, баланс є знаряддям для обчислення вартості. Виходячи тільки з зовнішньої форми балансу, він вважав, що в балансі представлені рівні суми груп рахунків, між якими є певний взаємозв'язок. У зв'язку з тим, що баланс визначається шляхом складання сальдо рахунків різних груп майна, рухомого і нерухомого майна, зокрема, сировини і матеріалів, товарів, незавершеного виробництва та інших, необхідна наявність спільної риси, під якою розуміють вартість. Всі рахунки за Хольцером поділяються на два ряди: рахунки з обліку майна і рахунки капіталу, а рахунок "Збитку і прибутку" самостійного значення не має і може бути тільки субрахунком до рахунку "Капітал". Останнє є справедливим тільки в частині того, що фінансовий результат в кінцевому підсумку позначиться на капіталі, але його необхідно враховувати відокремлено. Крім того, практика відображення у спеціальній звітності складових або елементів прибутку (збитків) майже в усіх облікових моделях пов'язана з важливістю цього показника, що характеризує ефективність діяльності будь-якого підприємства. 
За твердженням Я. Соколова, Вальтер Ле Кутрів (1885 - 1965) є найяскравішим автором статичної теорії. Авторство Ле Кутрів щодо терміна "тотальний баланс" визнано багатьма дослідниками історії бухгалтерського обліку. Загальний, або тотальний характер балансу обумовлений, на думку Кутрів, безліччю цілей, переслідуваних при складанні балансу:
-баланс характеризує склад і структуру майна підприємства і джерел їх утворення; 
-баланс служить для визначення кінцевого фінансового результату; 
-шляхом складання балансу здійснюється спостереження за господарськими процесами; 
-баланс є спеціальною формою звітності. 
Не применшуючи першого і останнього значення балансу, необхідно зазначити, що досягнення інших зазначених цілей неможливо тільки через складання балансу. Так, для вирішення другої мети необхідна спеціальна форма звітності, складання якої можливо в процесі виконання третього завдання. 
Безперечною заслугою Ле Кутрів є розкриття процедурного характеру тотального балансу і визначення його суті як активу та пасиву підприємства "в стані моментального спокою" і його статичності. Особливістю такого балансу є виділення різних видів капіталу в окремі розділи активу: 1)номінальний капітал - це основні і оборотні кошти, які знаходяться в роботі, які повинні розташовуватися в балансі, на думку автора, по зменшенню ліквідності; 2)страховий капітал - це кошти, які не мають відношення до господарської діяльності; 3)соціальний капітал - кошти або об'єкти соціально-культурного призначення; 4)управлінський капітал - засоби, що використовуються у сфері управління виробництвом; 5)надлишковий капітал - це кошти, які не використовуються підприємством для фінансово-господарської діяльності в даний момент часу. 
Пасив, на його думку, повинен включати три розділи: власні кошти, кредиторську заборгованість і прибуток. Структура балансу і співвідношення його частин представляє собою конституцію балансу. Основне призначення балансу полягає в тому, що баланс відображає фінансовий результат організації і являє собою справжню характеристику підприємства. Звіт про прибутки та збитки, на його думку, містить дані за окремі періоди, тобто баланс, що характеризує статику, важливіше динаміки. Статика, розкривається в балансі, необхідна насамперед для цілей управління господарством. Тому він приходить до думки, що не може бути однакової оцінки всіх об'єктів. У зв'язку зі зміною ролі і значення об'єкта для підприємства може змінюватися і його оцінка. Зокрема, для основних засобів пріоритетним є оцінка за цінами придбання, для готової продукції - за собівартістю її виготовлення, для товарів - за поточними ринковими цінами. В окремих випадках рекомендується застосування експертної оцінки. 
У питаннях оцінки оборотних активів за ринковою вартістю статична теорія заперечує принцип оцінки за первісною або історичною вартістю, що діє в сучасному міжнародному обліку. Щодо оцінки зобов'язань, Симон і його послідовники виступали за оцінку за номінальною вартістю, тобто за вартістю, що вказується в різних договорах юридичних угод, зокрема, у кредитних договорах, в договорах поставки матеріальних цінностей та інших.
Таким чином, основний принцип статичної теорії полягає в наступному: через певні інтервали часу, в основному через рік, проводиться інвентаризація активів підприємства
по передбачуваних цінами продажу. Отримана сума в процесі такої оцінки порівнюється з величиною кредиторської заборгованості станом на період проведення оцінки активів. Потім визначається різниця між вартістю майна і зобов'язань, яка порівнюється з вартістю чистих активів минулого періоду. Отримана різниця являє собою результат діяльності за поточний період. 
Основним внеском статичної теорії в становленні сучасного балансоведення є визначення вартості чистого майна суб'єкта господарювання з допомогою балансу або, кажучи сучасною мовою, вартості чистих активів. Однак необхідно відзначити, що статична теорія в кінцевому підсумку не витримує критики, так як баланс, складений на основі її концепції, не досягає цілей і, сформульованої засновником теорії Симоном, - визначення вартості організації при допущенні принципу безперервності господарської діяльності.
Саме штучність принципу фіктивної ліквідації підприємства і труднощі її здійснення в умовах продовження діяльності призвели до різних виключень у підходах до оцінки певних видів активів. Так, Генріх Вайт Симон, а також Ле Кутрів та інші прихильники цієї теорії вважали можливою оцінку основних засобів по історичній вартості. Частина авторів ці винятки пояснюють практичною доцільністю. Наприклад, дуже важко визначити продажну вартість майна, що не має широкого попиту. Тому в рамках статичної теорії можлива оцінка цієї частини майна за історичною вартістю. 
Недостатньо обгрунтованою в статичної теорії є оцінка окремих оборотних активів, зокрема, напівфабрикатів і незавершеного виробництва за продажними цінами. Крім того суперечливою і неоднозначною є концепція статичної теорії до оцінки різних видів нематеріальних активів. 
Тому відсутність теоретичної бази, суперечливість у підходах до оцінки окремих об'єктів бухгалтерського обліку та неможливість застосування цієї моделі оцінки в обліку більшості підприємств у процесі розвитку практики обліку призвели до того, що прихильники статичної теорії були змушені йти на компроміс і відступити від основної концепції оцінки за поточними ринковими цінами. Саме ці поступки і нездатність втілення в життя основної ідеї статичного обліку показали, на думку Жака Рішара, слабкість статичної теорії і призвели до змішання різних моделей ведення обліку та виникнення динамічного обліку. 
Тим не менш, статична теорія внесла великий внесок у становлення сучасного балансового права. Основний її заслугою, на думку відомого німецького економіста Йорга Ветта, є визначення чистого майна. 
Динамічна теорія обліку
Динамічна теорія Шмаленбаха заснована на узагальненні теорії багатьох попередників, зокрема, теорії різноманіття балансів французького вченого XVII століття Ж.П. Саварі. Основною заслугою Саварі є висновок про те, що не можна обходитися одним балансом для вирішення всіх облікових завдань. Тому в своїй відомій книзі "Досконалий торговець", опубліковані 1675 р ., він пропонував використовувати три баланси: 
-для оцінки майнового стану - статичний баланс; 
-для виявлення наслідків дійсного або гаданого припинення діяльності - ліквідаційний баланс; 
-для визначення прибутку - інвентарний баланс. 
Шмаленбах на відміну від прихильників статичної теорії вважав, що тільки за даними балансу не можна визначити майновий стан підприємства. "Шляхом складання окремих активів та вирахування пасивів можна визначити вартість організації, а звідси і майна суб'єкта господарювання. Таким способом можна отримати лише деякі дані". Для Шмаленбаха, як зазначено вище, визначення достовірного фінансового результату організації є пріоритетним завданням бухгалтерської звітності. Тому він приходить до висновку про те, що економічне значення балансу набагато нижче звіту про прибутки та збитки. Тільки знання фінансового результату, на думку Шмаленбаха, є найкращою передумовою для захисту інтересів кредиторів і прийняття запобіжних заходів проти можливого банкрутства. В умовах продовження діяльності засновникам та іншим користувачам необхідна короткострокова інформація, тобто за окремий період або за господарський рік. Тому Шмаленбах вводить такі економічні категорії, як доходи, витрати. 
Доходи, на його думку, являють собою надходження за звітний період або є позитивними складовими результату періоду. Витрати - це витрати періоду або негативні складові періоду. Тому віднесення всіх витрат з придбання активів на витрати звітного періоду є неправомірним, якщо ці активи підприємець має намір використовувати і отримувати доходи від їх використання протягом декількох звітних періодів. 
Новим у динамічній теорії Шмаленбаха є розгляд амортизації основних засобів як способу розподілу витрат з їх придбання на витрати за періодами використання цих активів, у той час як у статичної теорії амортизація сприймалася лише як зменшення споживчої вартості основних засобів. Тому витрати на придбання активів стануть витратами тільки в період їх використання. Ці витрати, розподілені по окремих періодах, повинні бути протиставлені доходам у звіті про прибутки та збитки. Доходи, не отримані у звітному періоді, розглядаються у динамічній теорії як нереалізована попередня робота майбутнього періоду. Те ж саме відноситься і до оборотних активів, витрати по яких виникнуть, на думку Шмаленбаха, також у періоді їх використання. 
Аналогічно активів пасиви сприймаються у динамічній теорії як нереалізовані наступні роботи. Зобов'язання, наявні в організації станом на звітну дату, відображаються у пасиві балансу і протиставляються віднесених до активу попередніми робіт, які в свою чергу характеризують майно організації.
Внеском Шмаленбаха у розвиток вартісного виміру є також те, що він ввів поняття "резерви ризику", які відображаються в пасиві при виникненні гарантійних зобов'язань, пов'язаних з реалізацією певних видів готової продукції. Коригування зобов'язань на суму зазначених ризиків є одним з методів досягнення реальної оцінки статей бухгалтерського балансу з метою дотримання вимоги достовірності бухгалтерської звітності. Відображення майна за більш високою ринковою вартістю веде, на думку автора динамічної теорії, до спотворення фінансового результату. 
Органічна теорія
Концептуальні підходи до вартісному виміру отримали свій розвиток також у органічної теорії, автором якої є інший німецький вчений Фріц Шмідт. Новим в його теорії є те, що він розглядав кожну організацію як клітину "в організмі ринкового господарства". Тому назва теорії пов'язані з визначенням "органічна".  
На думку Шмідта, організація має передумови до отримання позитивного результату діяльності при її здатності до збереження свого економічного потенціалу.
Органічна теорія містить елементи статичної теорії в частині використання поточних цін і динамічної теорії - визначення достовірного фінансового результату в умовах продовження діяльності підприємства. Крім того, елементи динамічної теорії присутні в органічній теорії в частині здійснення принципу реалізації, відповідно до якого прибуток відображається у звітності тільки тоді, коли вона реалізована. Однак органічна теорія заперечує принцип історичної вартості, який є наріжним каменем динамічної теорії. Тому дана теорія і сам автор піддалися різкій критиці з боку Шмаленбаха за її дуалістичний характер. 
Організація, відповідно до теорії Шмідта, повинна отримувати прибуток від підприємницької діяльності в цілях підтримки її здатності до подальшої діяльності. 
Незважаючи на значну роль органічної теорії в трансформації вартісного вимірювання в бухгалтерському обліку, необхідно відзначити властиві їй суттєві недоліки. Так, концепція оцінки Шмідта в рамках його органічної теорії спрямована на захист інтересів кредиторів в умовах підвищення цін або інфляції. У той же час вона недостатньо враховує інтереси тих самих кредиторів в умовах зниження ринкової вартості. Організація в цих умовах буде продовжувати свою діяльність, але її вартісна оцінка буде нижчою початкової величини. У результаті кредитори можуть розраховувати на зменшену частку у вартісній оцінці майна. 
ТЕСТОВІ ПИТАННЯ ПЕРШОГО РІВНЯ СКЛАДНОСТІ 22. Чи може підприємство, для ведення бухгалтерського обліку, використовувати, на договірних засадах, бухгалтера-підприємця?
а) так;
б) ні. Відповідь: а)так. 122. Прогнозна (пошукова) функція аналізу забезпечує обгрунтування рекомендацій щодо поліпшення господарської діяльності підприємства: а)так; б)ні. Відповідь:
а)так ТЕСТОВІ ПИТАННЯ ДРУГОГО РІВНЯ СКЛАДНОСТІ 22. Яким відповідно до положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, має мати мінімальний стаж бухгалтерської роботи працівника з освітою спеціаліст, для його призначення на посаду аудитора? а)до одного року; б)не менше двох років; в)не менше трьох років; г)не менше п`яти років; д)правильної відповіді немає. Відповідь: в)не менше трьох років 122.Офіційним документом, який засвідчує право фізичної особи на здійснення аудиту підприємств і банків на території України, є зокрема: а)сертифікат аудитора; б)посвідчення аудитора; в)дозвіл АПУ; г)ліцензія аудитора; д)правильної відповіді немає. Відповідь:а)сертифікат аудитора.
ВИСНОВКИ
У даній контрольній роботі я досліджувала становлення Німецької школи обліку. Її представники внесли найбільший вклад у розкриття статичної та динамічної природи балансу. 
На відміну від італійської школи, яка пояснювала бухгалтерський облік, виходячи із юридичного напрямку, і від французької, яка розглядала облік як частину політичної економії, німці формували принципи бухгалтерії з неї самої. Вони не відходили від бухгалтерії в пошуках облікового сенсу. Цей сенс вони бачили в тих документах і регістрах, які надходили в бухгалтерію.
Таким чином, саме представники німецької національної школи бухгалтерського обліку внесли найбільший внесок у розкриття статичної та динамічної природи балансу. Основним внеском статичної теорії в становленні сучасного балансоведення є визначення вартості чистого майна суб'єкта господарювання з допомогою балансу або, кажучи сучасною мовою, вартості чистих активів. Статична теорія внесла великий внесок у становлення сучасного балансового права.
Таким чином, німецька школа бухгалтерського обліку внесла значний внесок у розвиток концептуальних підходів до оцінки, на базі яких в даний час застосовується безліч способів оцінки. 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1.Бете Йорг. Балансознавство: Пер. з нім. / Науковий редактор В.Д. Новодворський; Вступ А.С. Бакаєва; Прим. В.А. Верхова. М.: Изд-во "Бухгалтерський облік", 2000. 454 від. 2. Кутер М.І., Гурська М.І. Теорія різноманіття балансів / / Бухгалтерський облік. 2003. 6. С. 60-61. 3. Палій В.Ф. Бухгалтерський облік: суб'єктивні судження й об'єктивні реалії / / Бухгалтерський облік. 2004. 9. С. 5 - 10. 4. Рішар Ж. Бухгалтерський облік: теорія і практика: Пер. з фр. / Под ред. Я.В. Соколова. - М.: Фінанси і статистика. 2000. 160 с. 5. Соколов Я. В. Три парадигми подвійної бухгалтерії / / Бухгалтерський облік. 2005. 15. С. 49-53. 6. Соколов Я. В. Бухгалтерський облік від витоків і до наших днів: Навч. посібник для вузів. - М.: Аудит, ЮНИТИ. 1996. 638 с.: Іл. 7. Соколов Я. В., Соколов В.Я. Історія розвитку бухгалтерського обліку: Підручник. М.: Фінанси і статистика. 2003. 272 с.: Іл.
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

пропонує роботу

Admin

26.02.2019 12:38

Привіт усім учасникам нашого порталу! Хороші новини - з‘явилась можливість кожному заробити на своїх знаннях та вміннях. Тепер Ви можете продавати свої роботи на сайті заробляючи кошти, рейтинг і довіру користувачів. Потрібно завантажити роботу, вказати ціну і додати один інформативний скріншот з деякими частинами виконаних завдань. Навіть одна якісна і всім необхідна робота може продатися сотні разів. «Головою заробляти» продуктивніше ніж руками! :-)

Завантаження файлу

Якщо Ви маєте на своєму комп'ютері файли, пов'язані з навчанням( розрахункові, лабораторні, практичні, контрольні роботи та інше...), і Вам не шкода ними поділитись - то скористайтесь формою для завантаження файлу, попередньо заархівувавши все в архів .rar або .zip розміром до 100мб, і до нього невдовзі отримають доступ студенти всієї України! Ви отримаєте грошову винагороду в кінці місяця, якщо станете одним з трьох переможців!
Стань активним учасником руху antibotan!
Поділись актуальною інформацією,
і отримай привілеї у користуванні архівом! Детальніше

Останні оголошення

Новини