МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Есе на тему: “Нація як суб’єкт політики” з дисципліни: “Політологія” Нація, як відомо, вважається одним з найчисельніших і найважливіших суб’єктів політики. В ній відображається культурна, психологічна, емоційна різнобарвність людства. Саме нація відіграє вирішальну роль у згуртуванні людства навколо певної ідеї, являється чи не головним рушієм історії. Незважаючи на те, що на початку ХХ ст. широко популяризувались ідеї денаціоналізації, вони не прижились у жодному суспільстві. Така ситуація продиктована тим, що у кожної людини мусить бути приналежність до певної категорії, з якою вона себе асоціює. Якщо говорити про українські реалії, то в нашій державі почали акцентувати увагу на нації вже після розпаду Радянського Союзу. Україна, як і багато інших держав будується навколо національної ідеї, яку підтримує більшість населення. Існує два аспекти, в яких нація виступає суб’єктом політики. По-перше, кожна нація має право на створення власної держави, через яку проявляється її самовизначення і консолідація. По друге, у випадку, якщо в державі проживає тільки одна нація, то саме вона виступає єдиним джерелом влади. Так вже склалося у світовій практиці, що кожній нації надається правовий статус вільного волевиявлення її членів. Крім цього, нація має право на встановлення культурних, економічних, політичних зав’язків з представниками інших націй, на обмін досвідом і ресурсами. Право нації на самовизначення передбачає не тільки безперешкодне створення своєї держави, а й самостійне визначення її устрою, символів, інститутів. Хоча це право теоретично і надається кожній нації, але виконати його з політичної точки зору апріорі неможливо. Сучасна реальність показує, що при спробі будь-якої нації заявити про свої права у складі іншої держави, вона наштовхується на звинувачення у сепаратизмі, розколі, та інших «смертних гріхах». Як свідчить історія, практично кожній нації своє право на самовизначення доводилось виборювати за допомогою війни, або інших збройних конфліктів, що часто приводило до часткового, або й повного її знищення. З цього випливає, що практично завжди нація повинна відвойовувати свої права на окрему державу і територію. Це вона може зробити двома способами: 1. відділитись від інших багатонаціональних об’єднань і створити свою державу на окремій території . 2. об’єднатись з іншими дружніми націями заради однієї мети – створення спільної держави. Отже, підсумовуючи все вищесказане, варто зазначити, що нація являється окремою спільнотою людей, які об’єднані однією метою, мають спільні культурні, політичні і економічні цінності. Боротьба за свої права і свободи часто загартовує членів нації, робить їх сильнішими і витривалішими.