Зміст Введення 1. Вчення про психологічному стресі 2. Причини виникнення та компоненти емоційного стресу 3. Практичні рекомендації щодо подолання тривожності й емоційного стресу Висновок Література Введення Тема цієї курсової роботи - «Механізми емоційного стресу, шляхи подолання». Актуальність теми обумовлена наявністю в інформаційному (постіндустріальному) суспільстві дії різних стресогенних чинників - соціальних, психологічних, фізичних, екологічних, інформаційних, що призводить до різкого збільшення числа психічних і психосоматичних захворювань, зниження адаптивних функцій людини. Особливий аспект у досліджуваній проблеми набуває інтелектуальна діяльність і розвиток стресових станів. Актуальність дослідження проблеми визначається ще й тим, що діяльність людини пов'язана з періодичним, іноді досить тривалим і інтенсивним впливом (чи очікуванням впливу) екстремальних значень професійних, соціальних, екологічних факторів, яке супроводжується негативними емоціями, перенапруженням фізичних і психічних функцій, деструкцією діяльності. Найбільш характерним психічним станом, що розвиваються під впливом зазначених факторів у людини, є психологічний стрес [9, с. 10]. Розвиток стресу в екстремальних умовах діяльності може бути пов'язане також з можливістю, очікуванням, загрозою впливу різноманітних подразників психологічної (особистісної), організаційної та, перш за все, інформаційної природи. На цій підставі даний стан можна вважати типовою формою емоційного стресу. Інформаційно-когнітивні підстави специфіки діяльності, роль їх причинно-наслідкових відносин у забезпеченні її ефективності визначають необхідність розглянути можливість і доцільність виділення такої специфічної форми професійного (з предмета) і психологічного (по процесу, механізмів регулювання) стресу як емоційний стресу. Під терміном «емоційний стрес» ми будемо розуміти психологічний стрес джерелом розвитку, якого служать зовнішні повідомлення, інформація про поточний або передбачуваним впливі несприятливих подій, їх загрозу або «внутрішня» інформація у формі минулих уявлень і спогадів про травмують психіку події, ситуаціях та їх наслідки , супроводжуються негативними реакціями, властивими стресу [9, с. 19]. Термін «стрес» широко використовується в ряді галузей знань, саме тому в нього вкладають кілька различающийся сенс з точки зору причин виникнення такого стану, механізмів його розвитку, особливостей проявів і наслідків. Змісту цього поняття приділено досить велику увагу і в подальшому викладі будуть приведені найбільш часто використовувані його тлумачення. Відзначимо лише, що і до цього дня в літературі не завжди чітко розмежовуються поняття стресу, дистресу, напруги, тривожності, емоційного стресу і т.д., що ще більше ускладнює вивчення цієї і без того досить складної проблеми [10, с. 21]. З терміном «стрес» пов'язано і інші поняття, такі як тривога, напруга і т. п. За твердженням Ч. Д. Спілбергера [52, с. 17], стан тривоги виникає, коли індивід сприймає певний подразник чи ситуацію як несуть у собі актуально чи потенційно елементи небезпеки, загрози, шкоди. Стан тривоги може варіювати за інтенсивністю і змінюватися в часі як функція рівня стресу, якому піддається індивід. З даним положенням узгоджується і розуміння автором стресу у вигляді сукупності зовнішніх впливів (стрес-факторів), які сприймаються особистістю як надмірні вимоги і створюють загрозу її самоповазі, самооцінці, що викликає відповідну емоційну реакцію (стан тривоги) різної інтенсивності. Схильність до такого роду емоційної реактивності характеризується як особистісна тривожність. У вітчизняній і зарубіжній літературі отримали досить широке висвітлення питання впливу інформаційних чинників на діяльність людини та її стан [9, 10, 14, 19, 30-34, 44, 50, 53, 55 і др.]. Однак, дослідження ролі цих чинників у розвитку психологічного та емоційного стресу, механізмів регуляції цього психічного стану, обгрунтування моделей його вивчення, оцінки і прогнозування стресостійкості до впл...
