МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» ІКТА кафедра ЗІ З В І Т до лабораторної роботи №2 з курсу: «Соціотехнічна безпека» на тему: «Аналіз мотивів терористичної діяльності в соціотехнічних системах»  Львів - 2015 Мета роботи – проведення аналізу мотивів терористичної діяльності в соціо-технічній системі на основі теорії конфлікту. Теоретичні відомості Особливості інформаційних операцій терористичного характеру Метою терористичної інформаційної операції (ІО) є реалізація коротко-часної атаки з масштабним резонансом в інформаційному просторі з якомога більшим періодом після її дії чи ліквідації її наслідків. Останні масштабні тер-акти поєднували величезний соціальний ефект з практично повною незахи-щеністю об’єкта. Прикладом такого тероризму можуть бути численні кібер-атаки недавнього часу, які поєднували вагомий паралізуючий ефект інформа-ційного простору з об’єктивною відкритістю мережі Інтернет і недостатньою захищеністю її користувачів щодо шкідливих програмних продуктів. На вершині свого розвитку тероризм, як правило, націлений на фізичне знищення політичних фігур. Вдосконалення засобів терору відкрило перспективу масо-вого знищення людей, тобто часто терористичні операції ставили собі за мету знищення об’єктів атаки. Разом з тим, в цільових установках терору з’являється політичний шан-таж на основі перехоплення управління критично важливими об’єктами. Контроль над ситуацією дозволяє терористам в даному випадку висувати жорс-ткі вимоги, що направляє розвиток подій в потрібному їм руслі, максимально використовуючи можливості інформаційного простору соціотехнічної системи (СТС) для нагнітання страху за рахунок перехоплення управління об’єктом терору. Сучасні теракти (наприклад, теракт, що мав місце 11 вересня 2001 року у США) все рідше присвячуються визначним датам. Для терористичних організацій (ТО) стає важливим «зловити момент» незахищеності і досягнення максимального збитку для СТС. Очевидно, що найважливішими в терористичній ІО є процеси, які проходитимуть після самого теракту (процеси післядії). Саме на цьому етапі розвитку подій ТО розраховують досягти політичної дестабілізації системи, яка атакувалась. Інформаційні хвилі обурення терактом сприяють цьому. Глобаль-ність сучасного інформаційного простору відкриває в цьому відношенні такі «перспективи», які вважались небаченими до цього часу. У з’язку з цим вини-кає порівняння терористичної операції з «інформаційною бомбою» для СТС, де сам теракт є всього лише детонатором. Істотно більший збиток для СТС виникає при підключенні засобів масової інформації, що вже неоднократно мало місце в глобальному інформаційному суспільстві. Роль ЗМІ в даному випадку може виконувати телебачення та Інтернет, які мають колосальні можливості трансляції інформації та впливу на людей. В результаті цього рівень дії на об’єкт атаки стрімко зростає. При цьому терористи маюсть можливість впливати і на змістовну компоненту інформаціії. Роль центрів впливу можуть виконувати спеціальні сайти в Інтернеті або ЗМІ, які часто для оперативності подання інформації використують інформацію з сайтів, що прзводить до суттєвого зростання збитку від терористичної операції. Іншими словами, терористична діяльність переходить з реального простору в простір віртуальний. Інформаційні мережі допомагають терористичним органі-заціям в здійсненні задуманих планів і досягненні своєї мети. Терористичні акти в поєднанні з ІО трансформуються в кібертероризм, що є реальною загрозою діяльності як для океремих країн, так і всієї світової спільноти. Якщо говорити про конкретні прийоми кібіртероризму, то до них можна віднести: нанесення збитку критичним фізичним елементам інформаційного про-стору (руйнування мереж електроживлення, створення завад і пере-шкод, використання хімічних засобів для руйнування елементної бази, інформаційні атаки) стосовно значущих для суспільства об’єктів; крадіжку або знищення інформаційного, програмного і технічного ресу-рсів, що мають суспіл...