МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ”ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” Кафедра захисту інформації
ЗВІТ до лабораторної роботи №2 з курсу: «Основи телекомунікаційних технологій» на тему: «Діагностика IP-протоколу»  Мета роботи – навчитись перевіряти працездатність мережевого підключення. Отримати навички з використання команд операційної системи для тестування мережі. Закріпити на практиці використання мережевих команд: ipconfig, ping, tracert тощо. Виконати в лабораторії Запустити програму «Диагностика сети», протестувати різні налаштування цієї програми та зробити висновки щодо мережі кафедри. Протестувати через командну строку мережеву команду ipconfig та ipconfig/all. Порівняти значення лістінгу команди ipconfig/all при підключений мережі та вимкненій. Пропінгувати власний комп’тер за допомогою команди ping, та перевірити видимість іншого локального комп’ютера. Провести аналіз шляху сигналу за допомогою команди tracert до іншого локального комп’ютера та інтернет-сайту. Вивести таблицю маршрутів TCP/IP за допомогою команди route print. Вивести список доменів,комп’ютерів чи спільних ресурсів на данному ком’ютері(net view, net view \\ip) . За допомогою команди net send відправити повідомлення на інший комп’ютер в межах лабораторії, а також спробувати відправити повідомлення всім користувачам робочої групи. Теоретичні відомості Internet Protocol або IP (англ. internet protocol  міжмережевий протокол)  маршрутизуємий мережевий протокол мережевого рівня сімейства («стека») TCP/IP. Протокол IP (RFC 791) використовується для негарантованої доставки даних, що розділяються на так звані пакети від одного вузла мережі до іншого. Це означає, що на рівні цього протоколу (третій рівень мережевої модели OSI) не дається гарантій надійної доставки пакету до адресата. Зокрема, пакети можуть прийти не в тому порядку, в якому були відправлені, продублюватися (коли приходять дві копії одного пакету; у реальності це буває украй рідко), виявитися пошкодженими (зазвичай пошкоджені пакети знищуються) або не прибувають зовсім. Гарантію безпомилкової доставки пакетів дають протоколи вищого (транспортного рівня) мережевої модели OSI  наприклад TCP  які використовують IP як транспорт. Версія 4 У сучасній мережі Інтернет використовується IP четвертої версії, також відомий як IPv4. У протоколі IP цієї версії кожному вузлу мережі ставиться у відповідність IP-адрес завдовжки 4 октета (4 байта). При цьому комп'ютери в підмережах об'єднуються загальними початковими бітами адреси. Кількість цих біт, загальна для даної підмережі, називається маскою підмережі(раніше використовувалося ділення простору адрес по классам  A, B, C; клас мережі визначався діапазоном значень старшого октету і визначав число вузлів, що адресувалися, в даній мережі, зараз використовується безкласова адресація). Версія 6 В даний час вводиться в експлуатацію шоста версія протоколу  IPv6, яка дозволяє адресувати значно більшу кількість вузлів, чим IPv4. Ця версія відрізняється підвищеною розрядністю адреси, вбудованою можливістю шифрування і деякими іншими особливостями. Перехід з IPv4 на IPv6 пов'язаний з трудомісткою роботою операторів зв'язку і виробників програмного забезпечення і не може бути виконаний одномоментно. На середину 2010 року в Інтернеті було присутньо більше 3000 мереж, що працюють по протоколу IPv6. Для порівняння, на той же час в адресному просторі IPv4 було присутньо більше 320 тисяч мереж, але в IPv6 мережі набагато більші, ніж в IPv4. Команди ipconfig, ping. Ipconfig Для відображення параметрів IP-протокола| використовуються утиліти ipconfig| (Windows| NT/2000/XP) і winipcfg| (Windows| 9x|). Команда показує список мережевих інтерфейсів, які доступні комп'ютеру. Кожен мережевий інтерфейс визначається Ip адресою і маскою мережі, крім того команда показує адреси шлюзів-адреса комп'ютерів в даній мережі через яких можна вийти в іншу мережу .Фізично кожен мережевий інтерфейс в комп'ютері представлений або у вигляді мережевої карти, або ...