Відокремлений структурний підрозділ Золочівський коледж
Національного університету «Львівська політехніка»
Циклова комісія природничо-математичних та комп’ютерних дисциплін
ЗВІТИ
з лабораторних робіт
з дисципліни
«Комп’ютерна графіка»
Студента 3 курсу ОПС-3 групи
Напряму підготовки
6.050101 Комп’ютерні науки
Спеціальності
5.05010101 Обслуговування програмних систем та комплексів
Тимків М.І.
Викладач Олійник І.Ю.
Результати захищених лабораторних робіт
№
Назва лабораторної роботи
Оцінка
Золочів 2016
Тема: Зберігання зображення в різних форматах. Визначення об'єму збереженої інформації.
Мета: Вивчення форматів графічних файлів та їх властивостей.
Теоретичні відомості
Для збереження графічної інформації в комп’ютерній графіці застосовуються щонайменше три десятки форматів файлів. Для ефективної роботи з графічним зображенням важливо зробити правильний вибір одного з численних графічних файлових форматів. Розмір графічного файла істотно залежить від характеру зображення та вибраного формату. Назви форматів файлів знаходяться в розширенні імені графічного файла.
Формат графічних файлів – це набір правил і методів, згідно з якими дані, що містять графічні зображення, записуються у файли. Графічна інформація у файлах кодується не так, як у пам’яті комп’ютера.
Різні графічні файлові формати реалізовують різні способи опису графічної інформації у файлах та різні технології їх компактного подання. Типи форматів визначаються способом збереження і типом графічних даних. Неправильно вибраний формат може зайняти надто великий обсяг пам’яті або привести в процесі стиску графічної інформації до неприпустимої втрати якості зображення. Вибираючи формат файлів, необхідно пам’ятати, що даний формат повинен підтримуватися заданою сферою застосування. Графічні редактори, як правило, дозволяють працювати з графічними файлами кількох форматів, а також конвертувати файли з одного формату в інший.
Формати графічних файлів можна класифікувати за різними ознаками. Наприклад, їх можна розділити на [5]:
ті, що кодують тільки одне зображення;
ті, що можуть кодувати декілька зображень і при демонстрації з деякою частотою сприймаються як фільм.
Останні формати називаються анімаційними. Найпримітивніші анімаційні формати зберігають повні зображення, які показують одне за одним. Досконаліші анімаційні формати зберігають лише різницю між двома сусідніми зображеннями (фрейми). До анімаційних форматів, зокрема, належать ANI, DAT, FLC, FLI, MVE, BIC, SMP тощо.
Як подальший розвиток анімаційних форматів можна розглядати формати мультимедіа. Вони розроблені для того, щоб в одному файлі зберігати дані різних форматів (графіку, звук, відеоінформацію тощо). Прикладом мультимедіаформату є формати AVI (Audio Video Interleaved чергування аудіо та відео), MPEG, MPEG-1, MPEG-2, MPEG-4, що використовуються для роботи з зображеннями в системі Windows. У форматі AVI сектори відеоданих чергуються із секторами звукових даних. У форматі AVI підтримується ряд палітр: 8-бітна, 16-бітна, 24-бітна, 32-бітна.
Класифікацію файлів комп’ютерної графіки можна здійснити і за видами комп’ютерної графіки, тобто розрізняють растрові, векторні файлові формати та метафайлові формати:
– растрові формати (BMP, PCX, GIF, JPEG, PNG, RLE, DIC, TIFF, CAM, CLP, IMG, PSD, TGA, DCM, FIF);
векторні формати (AutoCad DXF, АІ, DWF);
ті, що сполучають растрові та векторні зображення (EPS, PIC, CDR);
метафайли (CGM, PDF, EMF, WMF), які, крім інформації про растрові та/або векторні зображення, містять також самі команди візуалізації (інструкції Windows), тобто метафайли є послідовністю команд інтерфейса GDI, які створюють результуючий малюнок на екрані.
Растрові формати служать для опису растрової графіки, що являє собою набір числових значень, які визначають колір окремих пікселів.
Векторні формати служать для збереження зображень у вигляді сукупності геометричних примітивів. Графічні формати цього типу складаються або зі списку примі...
