Міністерство освіти і науки України Національний університет „Львівська політехніка” Соціологічне дослідження на тему: „Культура міжособистісного спілкування в молодіжних середовищах” Виконали: ст. групи СІ-21 ІКТА Прийняв: асистент Шевченко Ж.М. Львів 2016 План Загальна характеристика проблеми. Мета дослідження Завдання дослідження Інтерпретація основних понять. Метод дослідження Розрахунок вибірки Анкета Висновок Список використаної літератури Загальна характеристика проблеми. Молодь – це майбутнє України. І сама культура молодих людей відображає культуру нашого суспільства як в даний час, так і в майбутньому. Тому перед нами постала гостра проблема мовного спілкування молоді. Русизм в українській мові, використання суржику, ненормативної лексики обкрадають мовний запас суспільства, роблячи його бідним, примітивним, і здеградованим. Все нові і нові слова поповнюють запас ненормативної лексики нашої молоді, яка мов губка все впитує в себе ці слова і одразу ж їх застосовує в своєму спілкуванні. Молоді люди використовують у своєму лексиконі велику кількість нецензурної лайки як артикль для „зв’язки слів”, для плавності мови „міцні” словечка для хизування у середовищі, при приступах гніву чи навпаки в хвилини безмежної радості. Лихослів’я можна вважати ознакою моральної недуги людини. Звичка використовувати ненормативну лексику це не безвинна звичка, а діагноз. Ненормативна лексика є індикатором того, що з особою, яка її застосовує, відбувається щось негативне. І дуже сумно, що нецензурні вислови наших студентів, а іноді і студенток, вже нікого не дивують і не насторожують. Використання ненормативної лексики суспільством повинно сприйматися як патологія, як порушення внутрішнього спокою людини, що застосовує її, але, здається, навпаки її використання все більше звикається, вростається, і все більше суспільство з цим мириться. Лиху звичку нецензурно лаятися дедалі частіше переймають жінки. Коли чути грубі, вульгарні слова з вуст жінок, то зникає бажання у чоловіка бути джентльменом у ставлення до цих представниць прекрасної половини: вставати в їх присутності, поступатися місцем у транспорті, пропускати вперед, спілкування з ними стає схожим на пусте перекидання словами в дещо напруженому, незадоволеному тоні. Втім, матюк огидний як з жіночих, так і з юнацьких вуст. Уже 15 років безрезультатно ведеться боротьба проти русифікації та суржику нашої мови. Слова „кароче”, „тіпа”, „канєшна” так вкорінились у молодіжний лексикон, що тепер важко відрізнити суржик від рідної мови. Припустимо, що якщо так продовжуватиметься далі, в нашу мову вкорінять новоспечені, спотворені тією ж молоддю слова, суржик, який вже настільки став рідним молодим людям, то молода особа ставши спеціалістом не зможе висловити своєї думки, яка б адекватно сприймалась його колегами. Молодь думає цими словами, ними говорить, і здається вже нічого в людини не насторожується, коли з її вуст лунає нецензурне слово. Отже, маємо проблемну ситуацію, коли виникає протиріччя між популярністю вживання ненормативної лексики і зменшенням в майбутньому її використання молодим поколінням. Проблемна ситуація тут розглядається в межах соціальної проблеми міжособистого спілкування молоді в умовах сучасного суспільства. Тема дослідження відтак може бути сформульована так: „Культура міжособистісного спілкування в молодіжних середовищах”. Мета дослідження – визначити стан і ставлення студентів вищих навчальних закладів 2008 року ІІІ – ІV рівнів акредитації до міжособистісного спілкування в м. Львові. Завдання дослідження: визначити на скільки усвідомлені студенти у правильності свого спілкування; визначити чи вважають молоді люди, що лайка є типове доповнення їхнього лексикону; визначити чи вживають молоді люди суржик не замислюючись звідки воно взялось; визначити ставлення студентів до лайок, суржику, використання російських слів у побуті. Об’єкт дослідження – об’єкт дослідження: студенти 2008 року різних спеціальностей вищих навчальних закладів ІІІ – І...