МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” ІКТА Кафедра ЗІ
ЗВІТ до лабораторної роботи №3 з предмету: «Захист програмного забезпечення» на тему: «Дослідження програм резервного копіювання» Львів 2017  МЕТА РОБОТИ Ознайомитися з утилітами клонування дисків, з їх функціональними можливостями та набути практичних навичок при роботі з цими утилітами. КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ Резервне копіювання є процес створення копії даних на носії (жорсткому диску, дискеті тощо), призначеному для відновлення даних в разі їх пошкодження або видалення. Створення резервної копії даних, дає можливість виконати відновлення інформації, у випадку втрати оригіналу з якого було створено резервну копію. При цьому під втратою треба розуміти настання будь-якої події, що призвела до зміни, завдяки якій дані втратили цінність або були видалені з носія. Методи резервного копіювання • Повне резервне копіювання – Full Backup; • Диференціальне резервне копіювання – Differential Backup; • Додаткове резервне копіювання – Incremental Backup. Повне резервне копіювання. Метод по забезпечуванню створення повної копії об'єкту резервного копіювання. Цей метод дозволяє забезпечити максимальну відповідність оригіналу даних та його копії. Диференціальне резервне копіювання – копіювання змін, що були зроблені після створення останньої повної копії. Створення такої копії потребує більше часу та займає більший об'єм ніж додаткове копіювання, але дозволяє пришвидшити процес відновлення. Загалом є альтернативою між створенням повної або додаткової копії. Додаткове резервне копіювання – копіювання змін що відбулись з повного, диференційованого або додаткового копіювання. Загалом на додаткове копіювання затрачується менше часу так як копіюється менше файлів. Однак процес відновлення даних займає більше часу так як повинні відновлюватися дані останньої повної копії і після цього всі резервні копії від яких залежить додаткова копія. Методи передачі даних резервних копій З використанням агента – копіювання даних здійснюється з допомогою частини програмного забезпечення, що встановлюється з боку системи, дані якої потрібно захистити. Такий метод є обтяжливий для адміністрування, оскільки потребує контролю за встановленням та оновленням такого програмного забезпечення, але надає змогу щільно інтегруватись у програмне середовище, що використовується на клієнтській системі. Off-host – метод, що дозволяє створення резервної копії без значного навантаження на клієнтську систему, зазвичай дані передаються безпосередньо з сховища даних на сервер резервного копіювання. Цей метод також може потребувати встановлення агенту, щоб координувати процеси всередині операційної системи. Serverless – метод що дозволяє передавати дані від клієнта у сховище резервних копій без участі сервера резервного копіювання. При цьому сервер резервного копіювання, отримує від клієнта необхідну інформацію, про об'єкти, що їх було скопійовано в сховище. Методи створення копій даних Тіньова копія (Shadow Copy) – створення миттєвої копії з дискового розділу операційної системи, при цьому використовується властивості файлової системи. Snapshot дискового розділу – створення миттєвої копії даних безпосередньо на дисковому масиві, використовується можливості дискових масивів. Схеми ротації Для резервного копіювання дуже важливим питанням є вибір схеми ротації носіїв (наприклад, магнітних стрічок). Зберігання резервної копії • Стрічка стримера – запис резервних даних на магнітну стрічку стримера; • «Хмарний» бекап – запис резервних даних за «хмарною» технологією через онлайн-служби спеціальних провайдерів; • DVD чи CD – запис резервних даних на компактні диски; • HDD – запис резервних даних на жорсткий диск комп'ютера; • LAN – запис резервних даних на будь-яку машину всередині локальної мережі; • FTP – запис резервних даних на FTP-сервери; • USB – запис резервних даних на будь-який USB-сумісний пристрій (таке, як флеш-карта або зовнішній жорсткий диск); • ZIP, JAZ, ...