МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Інститут економіки і менеджменту Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3 з курсу «Менеджмент» на тему: «Аналізування та вдосконалення організаційної структури управління підприємництвом» (варіант № 24)  ЛЬВІВ 2017 МЕТА РОБОТИ: вивчити фактичну структуру управління організацією та розробити заходи з удосконалення організаційної структури управління підприємством з урахуванням його умов функціонування. ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ: комп’ютер, програмне забезпечення Microsoft Word калькулятор, форми для заповнення, графічні засоби. ЗМІСТ РОБОТИ Вивчення особливостей функціонування підприємства заданого профілю на базі інформації про організацію та наведених фактичних органіграм. Вивчення функцій структурних підрозділів підприємства заданого профілю. Визначення чисельності та функцій посадових осіб підприємства. Розроблення заходів з удосконалення організаційної структури управління підприємством, обґрунтування розроблених заходів. Визначення функцій і чисельності посадових осіб підприємства після вживання заходів з удосконалення структури управління підприємством. Розроблення нової (удосконаленої) організаційної структури управління підприємством. КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ОРГАНІЗУВАННЯ – це вид управлінської діяльності, який відображає створення структури управління організацією. ПОВНОВАЖЕННЯ – це обмежене право використовувати ресурси підприємства (матеріальні, фінансові, трудові тощо) і спрямувати зусилля підлеглих працівників на виконання встановлених завдань. Повноваження делегують посаді, а не особі. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ – це покладений на посадову особу обов’язок виконувати поставлені завдання і забезпечувати їхнє позитивне вирішення. ДЕЛЕГУВАННЯ – це передавання завдань і повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за їхнє виконання. КЛАСИЧНА КОНЦЕПЦІЯ ПЕРЕДАЧІ ПОВНОВАЖЕНЬ – повноваження передаються від вищого до нижчого рівня КОНЦЕПЦІЯ ОБМЕЖЕНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ – згідно з цією концепцією підлеглий має можливість відхиляти вимогу керівника. ЛІНІЙНІ ПОВНОВАЖЕННЯ – передаються за суворою ієрархією від керівника до підлеглого. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПОВНОВАЖЕННЯ – делегуються менеджером вищого рівня управління, який керує певною функцією менеджменту, менеджеру нижчого рівня управління, який керує аналогічною функцією. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ – це впорядкована сукупність підрозділів, які формують рівні управління, їхні взаємозв’язки та дають змогу керувати організацією. ЛІНІЙНА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ – це сукупність взаємопідпорядкованих органів у вигляді ієрархічної драбинки, де кожен управлінець підпорядковується тільки одному менеджеру і всі зв’язки з вищими рівнями управління йдуть через нього. ФУНКЦІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ – це ієрархія органів, які забезпечують виконання кожної функції управління на всіх рівнях; керівники спеціалізуються на окремих управлінських функціях, які виконують відповідні спеціалісти. КОМБІНОВАНА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ – це структура управління організацією, яка формується за рахунок різноманітного поєднання лінійної та функціональної організаційних структур управління. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ НА ЗАСАДАХ РАЦІОНАЛЬНОЇ БЮРОКРАТІЇ – це структура управління, яка характеризується чітким поділом праці і, як результат, появою висококваліфікованих спеціалістів; ієрархічністю рівнів управління, за якої нижчий рівень контролюється вищим; наявністю взаємопов’язаної системи формальних правил і стандартів; формальною безособовістю, з якою офіційні особи виконують свої обов’язки; прийманням на роботу з урахуванням кваліфікаційних вимог тощо. ДИВІЗІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЙНІ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ – це структури управління організаціями із широкою номенклатурою продукції (послуг), в яких швидко змінюється контингент споживачів, а також міжнародними організаціями. До них належать: продуктові, споживчі та територіальні. АДАПТИВНІ ОРГАНІЗАЦІЙНІ СТРУК...