Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України  Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля Інститут хімічних технологій (м. Рубіжне) Факультет хімічних та інформаційних систем Кафедра економіки підприємства та прикладної статистики Контрольна робота ЕКОНОМІЧНА ДІАГНОСТИКА Варіант № 32 Група ЕЗ – 78 а Студент Залікова книжка № Підпис студента________ Здано _________________ м. Рубіжне ЗМІСТ 1 Поняття конкурентоспроможності підприємства. Оцінка 3 конкурентоспроможності підприємства за М. Портером 2 Види економічної діагностики 8 3 Практичні завдання 10 4 Тести 18 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 22 1 ПОНЯТТЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА. ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЗА М. ПОРТЕРОМ Рушійними силами ринкової економіки є конкуренція між суб'єктами господарювання. Конкуренція - суперництво між товаровиробниками при сприятливих, економічно найбільш вигідних умовах виробництва й реалізації продукції. За змістом, механізмами впливу на ринок у цілому й окремих конкурентів розрізняють такі види конкуренції: чисту, монополістичну, олігополістичну, функціональну, видову, предметну, цінову, сховану цінову, несумлінну й т.п. Найбільше на діяльність підприємства впливає міжгалузева й внутрішньогалузева конкуренція, що ведеться на основі ключових чинників успіху або конкурентних переваг. Визначення механізмів і прийомів конкурентної боротьби дозволяє підприємству з'ясувати можливості поліпшення власної позиції в середовищі, розробити заходи щодо формування ключових чинників успіху у виробничому потенціалі, які б відповідали вимогам галузевих конкурентних переваг. М. Портер уважає, що конкурентоспроможність характеризує ефективність використання окремих матеріальних і нематеріальних ресурсів підприємства, тобто мова йде про наявність орієнтації на поліпшення використання виробничо-збутового потенціалу підприємства. Однак не завжди ступінь використання наявних ресурсів дозволяє перемогти в конкурентній боротьбі. Основне тут - конкурентоспроможність підприємства, його здатність до ведення конкурентної боротьби. Найбільш складним у теорії й практиці менеджменту є визначення сутності й механізмів конкурентоспроможності. Це можливо на основі визначення характеру конкурентної переваги або ключових чинників успіху. Ключові чинники успіху (або конкурентні переваги) – це перелік характерних для певної галузі чинників, які приносять їй переваги перед іншими галузями (наприклад, у боротьбі за інвестиції за рахунок більшої прибутковості або швидкості обороту капіталу). Це ставиться й до окремих підприємств. У боротьбі за споживача ці чинники не є постійними, вони змінюються залежно від особливостей галузі; сегментів ринку, що обслуговують, а також часу й етапу «життєвого циклу» галузі й підприємства. Ключові чинники успіху мають більш-менш стабільні класифікаційні ознаки й, як правило, базуються на належному науково-технічному рівні виробництва й продукту; високорозвиненому маркетингу й менеджменті; на високому організаційно-технічному рівні виробничих процесів; належному фінансово-економічному забезпеченні діяльності підприємства; на високому рівні кваліфікації персоналу й т. п. Для кожної галузі є свої специфічні вимоги до комбінації наведених ключових чинників успіху, але для процвітаючого підприємства будь-якої галузі кожний з них може стати інструментом перемоги в конкурентній боротьбі. Однак відомо, що конкурентоспроможність, що базується на одному ключовому чинникі успіху, ненадійна. Це повинен пам'ятати кожний менеджер. Ключові чинники успіху (КЧУ) формують конкурентоспроможність об'єкта досліджень: товару, виробництва, підприємства, області, держави й т. п. М. Портер велику...