Міністерство освіти і науки молоді та спорту України Національний університет «Львівська політехніка» Кафедра КСА Курсовий проект з курсу «Електротехніка та мікросхемотехніка» на тему: «Стабілізоване джерело живлення»  Львів 2013 Завдання Розробити стабілізоване джерело живлення постійної напруги з такими технічними характеристиками: 1. Номінальна вихідна напруга Uвих.=100 В 2. Максимальний струм навантаження Ін.ном.=0.1 А 3. мінімальний струм навантаження Ін.мін.= 0.05 А 4. Напруга мережі Uм = 127 В ± 10%, 5. Допустима зміна вихідної напруги ∆Uвих.=1 B 6. Допустимий коефіцієнт стабілізації Кст.д.=150 7. Допустима амплітуда пульсації Uп. вих.=30 мВ 8. Діапазон регулювання вихідної напруги 15 % 9. Частота мережі 50 Гц 10. Температура оточуючого середовища (-10 ÷ +45) оС  ВСТУП В наш час важко назвати хоча б одну галузь народного господарства, науки і техніки, де б не застосовувалися радіоелектронні пристрої. У зв’язку із зростанням кількості самих різноманітних радіоелектронних приладів і пристроїв велике значення набуло їх електроживлення. Електроживлення апаратури здійснюється засобами вторинного електроживлення, які під’єднуються до джерела первинного електроживлення і перетворюють їх змінну напругу мережі в ряд вихідних напруг різних значень як постійного, так і змінного струмів з параметрами, що забезпечують нормальну роботу радіоелектронної апаратури в заданих режимах. Для виконання цих завдань в склад засобів вторинного електроживлення входять як самі джерела живлення, так і ряд додаткових пристроїв, що забезпечують їх роботу в складі комплексу радіоелектронні апаратури. До найпростіших джерел живлення відносяться випрямлячі і трансформатори, в яких вихідна випрямлена чи змінна напруга змінюється при зміні вхідної напруги живлення чи струму навантаження. Тому в більшості випадків джерела вторинного електроживлення містять стабілізатори напруги і струму, як найпростіші параметричні, так і більш складні – компенсаційні. Від електроживлення в значній мірі залежать якісні показники пристрою, його надійність, вартість, габарити, маса і коефіцієнт корисної дії, тому раціональне і економічне електроживлення радіоелектронних пристроїв набуло народногосподарського значення. Сучасні радіоелектронні пристрої містять електронні і напівпровідникові прилади, елементи захисту і керування та споживають потужність від часток вата до тисяч кіловат при різних напругах постійного або змінного струму. Для нормальної роботи апаратури, зокрема вимірювальної апаратури, напруги живлення чи струму повинні залишатися стабільними (незмінними) при коливаннях напруги і частоти мережі, зміні навантаження, а також зміні температури вологості і тиску оточуючого середовища і т. д . Значення вихідного опору джерела живлення повинно бути достатньо малим, що особливо важливо для схем на транзисторах. Для отримання незмінної напруги в стабілізованому джерелі живлення необхідно застосовувати електронний стабілізатор постійної напруги. Стабілізатори з малим вихідним опором застосовують також для живлення логічних вузлів приладів для того щоб зменшити паразитні зв’язки між вузлами через спільні джерела живлення при передачі імпульсних сигналів. Крім цього електронні стабілізатори успішно виконують роль згладжуючої ланки і тому можна знизити вимоги до параметрів згладжуючого фільтра. 1. КОРОТКИЙ ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ Стабілізоване джерело живлення – це пристрій, який автоматично підтримує з необхідною точністю постійну напругу на навантаженні в заданих межах при зміні дестабілізуючих факторів. Типова структурна схема стабілізованого джерело живлення наведена на рис.1 і складається з трансформатора Тр, випрямляча В, згладжуючого фільтру ЗФ і стабілізатора постійної напруги СПН.
Рис.1. Структурна схема стабілізованого джерела живлення Для отримання незмінної напруги в стабілізованому джерелі живлення необхідно застосовувати стабілізатор постійної напруги. Всі стабілізатори постійної напруги за принципом дії можна розділити на два ос...