ВСТУП Конструювання радіоелектронної схеми (РЕС) - складний процес, що не має поки суворої всеохоплюючої математичної бази та ведеться методом численних спроб, хоча рішення багатьох проблем конструювання засноване на використанні строгого математичного алгоритму, розрахунку теплових режимів, міцності, різних допусків. Тому незначні на перший погляд похибки або наближення, допущені на ранніх стадіях розробки РЕС, можуть стати причиною великих помилок у подальшій роботі. Широке використання радіоелектронної апаратури в різних галузях науки і техніки призводить до необхідності забезпечення високої надійності її роботи при різноманітних кліматичних і механічних впливах. Труднощі виконання даної вимоги пов'язана з різним призначенням РЕС, місцем її установки і умовами експлуатації. Про рівень надійності прийнято судити по здатності РЕС безвідмовно працювати протягом заданого часу в певних умовах. Тому для оцінки ступеня відповідності РЕС висунутим до неї вимогам здійснюють технічний контроль та випробування на всіх етапах конструювання і виробництва. Отримана при цьому інформація про якість роботи РЕС та про причини її відмов спільно з даними реальної експлуатації дозволяє прийняти своєчасні заходи щодо вдосконалення схеми і конструкції, а так само технології виробництва. Правильно організований технічний контроль і випробування сприяють значному підвищенню надійної роботи РЕС. У зв'язку з цим особливої ​​актуальності набувають радіотехнічні пристрої, призначені для випробування і контролю, за допомогою яких перевіряється працездатність та придатність до експлуатації різного устаткування і приладів.  В останні роки з розвитком електроніки ускладнюється радіоапаратура. Характерний перехід від окремих радіоапаратів до складних комплексам і системам. Проте створення подібної апаратури ставить перед її розробниками різні проблеми: ваги, обсягів і габаритів; надійності і довговічності; виробництва і серійності; економіки. Для подолання цих проблем необхідно їх комплексне рішення на загальній технічній базі. Такою базою в даний час є комплексна механізація із застосуванням мікроелектроніки, впровадженням уніфікації та стандартизації. Розробка схеми конструкції і технологію стає єдиним процесом створення апаратури. Відпрацювання серійної здатності кожного виробу починається з моменту його зародження і продовжується в процесі його виробництва.  1 ПРИЗНАЧЕННЯ І ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПЗ 1.1 Призначення системи В обчислювальних машинах використовують програмований системний таймер (ПСТ). Його функції: Генерація переривань від системного годинника, що викликає інкремент лічильника системного часу в осередок з адресою 0000: 046Ch (лічильник тиків таймера). Генерація запитів генерацію пам'яті Генерація звукових сигналів При ініціалізації BIOS встановлює свій обробник для переривання таймера. Цей обробник щораз збільшує на одиницю поточне значення 4-байтовой змінної - лічильника тиків таймера. Якщо цей лічильник переповнюється, тобто пройшло більше 24 годин з моменту запуску таймера, то в комірку з адресою 0000: 0470h заноситься одиниця. Інша дія, виконувана стандартним обробником переривань таймера - це контроль за роботою двигунів НГМД (аналог флопа). Якщо після останнього звернення до НГМД пройшло більше 2 секунд, обробник переривання вимикає двигун, осередок з адресою 0000: 0440h містить час, що залишився до вимкнення двигуна. Ще одна дія, яка виконує обробник переривання таймера - це виклик переривання INT1Ch. Типово по цьому перериванню нічого не виконується, однак програма може встановити власний обробник цього переривання для виконання будь-яких періодичних дій. В якості ПСТ раніше застосовувалася мікросхема Intel8254 роль якої на сучасних системних платах виконує чіпсет, зберігаючи повну програмну сумісність. ПСТ являє собою 3-канальні програмовані лічильники таймера з незалежними входами: CLK - вхід рахункових імпульсів, GATE - вхід дозволу рахунку і виходу OUT, що змінює стан по закінченню рахунку. / Кожен канал (0,1,2) містить ...