Міністерствоосвіти і наукиУкраїни
Національний університет „Львівська політехніка”
Кафедра ЕОМ
/
Звіт
З ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №2
З дисципліни:“Технологія виробництва та конструювання комп'ютерів”
Ознайомлення з пакетом OrCAD Capture
Львів
2018
Мета: роботи: навчитись створювати та редагувати компоненти за допомогою програми OrCAD Capture.
Завдання: створити компоненти, які входять в принципову схему згідно варіанту, за допомогою програми OrCAD Capture.
Теоретична частина
Створення й редагування компонентів
В OrCAD Capture можливо створювати символи компонентів і потім поміщати їх в існуючі або нові бібліотеки. Для створення або редагування символів використається Part Editor, доступ до якого здійснюється одним із трьох способів.
Для створення нового символу створюється нова або відкривається існуюча бібліотека й потім вибирається команда Design>New>Part.
Для редагування існуючого символу в менеджері проектів відкривається бібліотека символів і потім подвійним щигликом курсору вибирається потрібний символ.
Для редагування символу, розміщеного на схемі, він вибирається одинарним щигликом курсору й потім виконується команда Edit>Part.
Створення нового символу. Залежно від свого призначення символи створюються двома різними командами.
1) По команді Design>New Symbol створюються допоміжні символи чотирьох типів:
Power - символ підключення ланцюгів «землі» й «живлення»;
Off-Page Connector - символ з'єднувача сторінок схеми;
Hierarchical Port - символ ієрархічного блоку;
Title Block - символ основного напису («кутового штампа»).
У графі Name указується ім'я символу, а в графі Symbol Турі вибирається його тип. Символи цих типів розміщаються на принципових схемах й їм не відповідають фізично існуючі компоненти. Типи цих допоміжних символів приймаються в увагу тільки при виконанні команд Place>Power, Place>Ground, Place>Off-Page Connector, Place>Hierarchical Port, Place>Title Block — у діалогових вікнах команд у каталог обраної бібліотеки міститься тільки список компонентів відповідного типу.
2) Символи всіх інших компонентів, більшість із яких мають фізично існуючі корпуси, уводяться по команді Design>New Part. У діалоговому вікні цієї команди (мал. 1, б) уводяться наступні дані:
Name - ім'я символу;
Part Reference Prefix - префікс позиційного позначення (наприклад, R для резистора, Із для конденсатора, DA для аналогової ИС, DD для цифровий ИС і т.п.);
РСВ Footprint - ім'я типового корпуса компонента, наприклад, DIP16, SOI24, якщо він існує (цей параметр обов'язковий тільки при передачі схеми для розробки друкованої плати, при виконанні моделювання він не потрібний);
Create Convert View - необхідність створення другого зображення символу (наприклад, еквівалента DeMorgan для елементів цифрової логіки);
Parts per Package - загальна кількість секцій у корпусі компонента;
Homogeneouse або Heterogeneouse - вибір між компонентами із секціями однакового або різного типу (наприклад, ИС 133ЛАЗ, що містить 4 логічних елементи 2И-НІ, ставиться до класу Homogeneouse, а ИС 564ЛП2, що містить 2 логічних елементи ЗИЛИ-НІ й елемент НЕ, ставиться до класу Heterogeneouse);
Alphabetic або Numeric - вибір між позначеннями секцій многосекционных компонентів буквами латинського алфавіту, наприклад DD1A, DD1B, DD1C і т.д. (буквами латинського алфавіту можна позначати секції компонентів, що містять до 26 секцій в одному корпусі) або цифрами, наприклад DD1-1, DD1-2, DD1-3;
Part Aliases - визначення псевдонімів символів для -зменшення обсягу . бібліотек (наприклад, можна створити компонент LA3 і привласнити йому псевдоніми 133LA3, K155LA3, 530LA3);
Attach Implementation - підключення додаткового опису символу за допомогою еквівалентної схеми, VHDL-файлу, списку з'єднань, іншого проекту або у вигляді моделі PSpice;
Pin Numbers Visible - відображення на схемі номерів виводів.
Після натискання на панель ОК діалогових вікон команд Design>New Part або Design>New Symbol відкривається робоче поле Part Editor (мал. 3), на якому штрих-пунктир...
