Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Ма’рїнської райдержадміністрації
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Практика
Предмет:
Практика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ
ВУГЛЕДАРСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ
ЗВІТ
ПРО ТЕХНОЛОГІЧНУ ПРАКТИКУ
Студента
Іхно Дениса
Курса
3
групи
Мм-18
Форма навчання
денної
База практики
Управління соціального захисту населення
Ма’рїнської райдержадміністрації
(назва підприємства, установи)
Керівник практики від Вузу
викладач
(вчений ступінь, посада)
Гарькавенко Г.В.
(підпис)
(П. І. Б.)
Керівник практики від підприємства
Начальник Управління соціального захисту населення
( посада )
Бондаренко Н.А.
(підпис)
(П. І. Б.)
Печатка підприємства
м.Вугледар, 2021 ЗМІСТ
ВСТУП 3
1 ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА 4
2 УНІВЕРСАЛЬНЕ ТА СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ АПАРАТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ І МЕРЕЖ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ НА ОБ’ЄКТІ ПРАКТИКИ 8
3 ДОСЛІДЖЕННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ І МЕРЕЖ 11
3.1 Класифікація КМ 12
3.2 Продуктивність КМ 13
3.3 Надійність і безпека КМ 16
ВИСНОВКИ 19
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 20
ВСТУП
У кожному вузі України передбачено проходження студентами технологічної практики, яка є обов’язковим складовим елементом підготовки будь-якого спеціаліста. Під час проходження практики студент закріплює здобуті знання і навички, отримуючи практичний досвід роботи в реальних економічних умовах.
Студент може мати досконалі теоретичні знання, але може розгубитися в ситуації, коли виникне необхідність прийняти рішення в реальних економічних умовах. Тому необхідно забезпечувати студентам змогу пройти технологічну практику ще під час навчання у вузі, для того, щоб спробувати себе не тільки в ролі теоретика, але й практика.
Технологічна практика для студентів спеціальності 073 «Менеджмент» є невід'ємною складовою частиною процесу їх професійної підготовки і проводиться на сучасних підприємствах та -організаціях, оснащених відповідним апаратним та програмним забезпеченням комп'ютерних систем та мереж.
Технологічна практика передбачає отримання необхідного обсягу практичних знань та умінь
Метою технологічної практики для студентів спеціальності 073 є оволодіння студентами сучасними методами ефективного застосування комп'ютерних та мережних технологій для вирішення задач комплексної автоматизації підприємств і установ, вивчення практичних рішень в галузі організації та побудови регіональних, корпоративних та локальних комп'ютерних мереж, розподілених комп'ютерних систем, дослідження характеристик, виконуваних функцій, етапів розробки, тестування та впровадження використовуваних на об'єктах практики універсального та спеціалізованого апаратного та програмного забезпечення комп'ютерних систем та мереж 1 ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА
Управління соціального захисту населення Мар’їнської районної державної адміністрації було засновано Рішенням Міністерства праці та соціальної політики України та Мар’їнської районної державної адміністрації в Донецькій області. Має статус розпорядника бюджетних коштів. Основний вид діяльності – регулювання у сферах охорони здоров’я, освіти, культури та інших соціальних сферах, крім обов’язкового соціального страхування
Управління соціального захисту населення Мар’їнської районної державної адміністрації (далі – управління) – структурний підрозділ Мар’їнської районної державної адміністрації, що утворюється відповідно її головою, є підзвітним і підконтрольним голові цієї адміністрації та Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації.
Управління у межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері соціально – трудових відносин, оплати, охорони та умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування та соціального захисту населення, у тому числі громадян, які потребують допомоги і соціальної підтримки з боку держави.
Управління у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, наказами Міністерства соціальної політики України, головного управління соціального захисту населення обласної державної адміністрації, рішеннями відповідних органів місцевого самоврядування, а також положенням про управління
Управління утримується за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів
Граничну чисельність, фонд оплати праці працівників та видатки на утримання управління в межах виділених асигнувань визначає голова Мар’їнської районної державної адміністрації
Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.
Основними завданнями управління є:
реалізація державної політики у сфері захисту соціально незахищених громадян на території району;
правильне і своєчасне призначення та виплата встановлених законодавством державних пенсій і допомоги;
надання адресної соціальної допомоги і підтримки малозабезпеченим громадянам і сім’ям з дітьми, призначення та виплата цільової грошової допомоги на прожиття, здійснення компенсаційних заходів соціального захисту населення;
здійснення разом з відповідними місцевими органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями комплексних програм поліпшення обслуговування осіб з інвалідністю, одиноких непрацездатних громадян, а також престарілих та всебічний розвиток надомних форм їх обслуговування, здійснення контролю за наданням послуг із соціального захисту;
забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, сприяння здобуттю ними освіти і кваліфікації на рівні, що відповідає їхнім здібностям і можливостям.
Управління відповідно до покладених на нього завдань:
організовує роботу, пов’язану з вирішенням питань соціального захисту соціально незахищених громадян, надання пільг ветеранам війни і праці та осіб з інвалідністю, надання населенню субсидій для відшкодовування витрат на оплату житлово – комунальних послуг, координує відповідну діяльність відділів.
приймає подання, заяви та інші документи, на підставі яких призначає державні пенсії та допомоги;
сприяє громадянам в одержанні документів, необхідні для призначення пенсій та допомоги;
організовує матеріально – побутове обслуговування осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, веде облік і видає особам з інвалідністю путівки на санаторно – курортне лікування, забезпечує осіб з інвалідністю транспортними засобами в установленому порядку;
аналізує стан надання встановлених законодавством пільг соціально незахищених громадян, здійснення комплексних програм. Заходів соціальної підтримки малозабезпечених верств населення;
виявляє малозабезпечених громадян похилого віку і одиноких непрацездатних громадян, які мають потребу в соціальній допомозі різних видів, а також утворює у своєму складі підрозділи соціальних компенсацій
та гарантій малозабезпеченим громадянам, створює мережу і організовує роботу територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та осіб з інвалідністю, відділень денного перебування та соціальної допомоги їм дома, центрів соціальної реабілітації, в тому числі з наданням послуг щодо соціального захисту;
веде облік осіб, які потребують влаштування до будинків – інтернатів (пансіонатів) для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, оформляє необхідні документи для їх влаштування до цих закладів;
забезпечує надання адресної цільової грошової і натуральної допомоги малозабезпеченим громадянам, а також допомоги сім’ям з дітьми;
здійснює в установленому порядку компенсаційні виплати малозабезпеченим громадянам;
вносить в установленому порядку пропозиції щодо встановлення піклування над повнолітніми дієздатними особами, які за станом здоров’я потребують догляду;
веде облік осіб, які потребують протезно - -ортопедичної допомоги, і сприяє їм у протезуванні4
сприяє громадським, релігійним організаціям, благодійним фондам, окремим громадянам у наданні соціальної допомоги ветеранам, особам з інвалідністю та громадянам похилого віку;
удосконалює методи організації праці й управління з використанням сучасних засобів організаційної та обчислювальної техніки;
проводить роз’яснювальну роботу серед населення з питань соціального забезпечення і соціального захисту, широко використовуючи для цього засоби масової інформації;
в установлені терміни розглядає звернення громадян з питань, що належать до компетенції управління. І вживає відповідних заходів.
Управління має право:
отримувати в установленому законодавством порядку від інших структурних підрозділів районної держадміністрації, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та від їхніх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
користуватись в установленому порядку інформаційними базами органів виконавчої влади, системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами;
вносити до районної державної адміністрації пропозиції з питань поліпшення соціального забезпечення населення і соціального захисту соціально незахищених громадян;
Управління у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими підрозділами районної державної адміністрації, представницькими органами та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами та організаціями, об’єднаннями громадян та окремими громадянами. 2 УНІВЕРСАЛЬНЕ ТА СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ АПАРАТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ І МЕРЕЖ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ НА ОБ’ЄКТІ ПРАКТИКИ
У своїй роботі Мар’їнське Управління соціального захисту населення використовує наступний апаратний комплекс:
сервер-роутер на базі Intel Core i7-9700F 3.0GHz, 16 Gb RAM, 1 Tb Sata III (вихід в мережу Інтернет та підтримка корпоративної мережі);
сервер для бухгалтерії на базі Intel Core i5-2400 3.10Ghz, 16 Gb RAM,
1 Tb Sata III;
локальна мережа - Ethernet. Побудована з використанням двох 8-ми портових switch фірми Surecom. Як фізичне середовище передачі даних використовується вита пара UTP-5;
3 модеми IDC-2814 , що забезпечують доступ до корпоративної мережі через міжміський телефонний зв’язок;
блоки безперебійного живлення фірми APC(в залежності від потреб використовуються різні моделі);
персональні комп’ютери різноманітних конфігурацій (від Pentium 100 Mhz до Pentium IV 1,7 Ghz). Використовуються як офісні машини (набір текстів, електронних таблиць, формування звітності та ін.);
принтери Epson LX-300, Epson LX-300+, HP 1100A, OKI B4200L. Сanon LBP6030B.
У підрозділах адміністрації, технічної підтримки і бухгалтерії використовується операційна система Windows 10
На сервері-роутері встановлено операційну систему FreeBSDREALESE 5.2.1.
Сервером для бухгалтерії керує SCO Open Server 4.5.
Захист від зовнішніх атак здійснюється відповідним налаштуванням граничного маршрутизотора під керуванням FreeBSD (налаштуванню підлягає служба IPWF2), який перешкоджає проникненню помилкового пакету даних у мережу.
Для доступу до ресурсів Unix-машин на підприємстві використовується стандартна система захисту цієї операційної системи. Захист від доступу, що не санкціонується, здійснюється за допомогою процедури введення логіну-пароля.
Доступ до конкретного ресурсу здійснюється за допомогою різних серверів.
Авторизація - це право на доступ до деякого об'єкта або на виконання якої-небудь системної дії. У більшості систем UNIX всі рішення з приводу доступу приймаються на основі простих дискреційних критеріїв, або виходячи з того, чи є root власником процесу, що здійснює доступ. Кореневий бюджет має повноваження на виконання таких системних дій, які не може виконувати ніякий інший процес. Операційна Система визначає два типи авторизації: авторизація ядра і авторизація підсистеми. Авторизація ядра пов'язана з процесами. (Процес - це програма, що виконується в системі в даний момент.) Вони дозволяють процесу виконувати певні дії, якщо процес наділений необхідними привілеями. Авторизація підсистеми пов'язана з користувачами. Вони дозволяють користувачеві виконувати спеціальні дії за допомогою команд підсистеми (надійні утиліти і програми). Підсистема - це зв'язний набір файлів, пристроїв і команд, що служать для виконання деякої функції.
На серверах відключені невживані сервіси, що знижує можливість проникнення стороннього, але не виключає його зі стовідсотковою імовірністю. Кожний день на спеціальних інформаційних серверах публікується інформація про виявлення «дір» в захисті конкретної версії програмного забезпечення. У обов'язок системного адміністратора мережі входить постійно стежити за такого роду інформацією і своєчасно оновлювати версії програмних продуктів, що використовуються в роботі фірми. Фізичний доступ до серверів обмежений тільки працівниками технічного персоналу.
До відповідних ресурсів серверів мають доступ тільки авторизовані користувачі, ведеться сувора політика регулярної зміни паролів, що дозволяє отримати додаткові гарантії безпеки.
Також, на підприємстві використовуються автоматизовані робочі місця (АРМ):
„Електронний переказ” Система призначена для прийому-передачі грошових електронних переказів, внутрішньо корпоративних телеграм, службових повідомлень.
„Автоматизована система реєстрованої кореспонденції”. Призначена для полегшення роботи з реєстрованою кореспонденцією: покликана підняти надійність та швидкість проходження реєстрованої кореспонденції. На даний момент відбувається її впровадження в роботу.
Нажаль детальніша інформація по цих системах знаходиться під грифом ДСК.
3 ДОСЛІДЖЕННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ І МЕРЕЖ
Під архітектурою будемо розуміти сукупність принципів і правил у відповідності з якими будуються обчислювальні системи різних видів.
Розглядаючи питання архітектури комп'ютерних мереж (КМ), насамперед, необхідно визначити їх призначення та область застосування. Так основним призначенням комп'ютерної мережі є надання великому числу користувачів одночасного доступу до її обчислювальних ресурсів. Виходячи з цього, комп'ютерна мережа може бути визначена як система розподіленої обробки інформації, що складається з комп'ютерів, територіально-розосереджених і взаємодіючих між собою за допомогою засобів зв'язку. Комп'ютери, що входять до складу мережі, виконують досить широке коло функцій, основними серед яких є:
організація доступу до мережі;
управління передачею інформації;
надання обчислювальних ресурсів і послуг абонентам мережі.
Відповідно до цього по функціональній ознаці всю безліч систем КМ можна розділити на абонентські, комутаційні і головні (Host) підсистеми.
Абонентська підсистема являє собою комп'ютер, орієнтований на роботу в складі КМ і забезпечує користувачам доступ до її обчислювальних ресурсів.
Комутаційні підсистеми є вузлами комутації мережі передачі даних і забезпечують організацію складових каналів передачі даних між абонентським підсистемами. Як керуючі елементи вузлів комутації використовуються процесори телеобробки або спеціальні комутаційні (мережеві) процесори.
Великою різноманітністю характеризуються Host підсистеми або мережеві сервери. Сервером прийнято називати спеціальний комп'ютер, що виконує основні сервісні функції, такі як: управління мережею, збір, обробку, зберігання і надання інформації абонентам КМ. У зв'язку з великим числом сервісних функцій доцільне розділення серверів за їх функціональним призначенням. Наприклад, файл-сервер визначається як мережевий комп'ютер, що здійснює операції по зберіганню, обробці і наданню файлів даних абонентам КМ. У свою чергу, комп'ютер, що забезпечує абонентським системам ефективний доступ до КМ, отримав назву сервер доступу і т.д.
3.1 Класифікація КМ
В залежності від основної класифікаційної ознаки покриття території всі КМ поділяють на групи:
Локальні (Local Area Network);
Глобальні (Wide Area Network);
Регіональні (Metropolitain Area Network);
Корпоративні КМ.
Головною вимогою, яка ставиться до мереж, є виконання мережею її основної функції – забезпечення користувачам потенційної можливості доступу до розділюваних ресурсів усіх комп'ютерів, об'єднаних у мережу. Всі інші вимоги – продуктивність, надійність, сумісність, керованість, захищеність, розширюваність і масштабованість – зв'язані з якістю виконання цієї основної задачі.
Хоча всі ці вимоги дуже важливі, часто поняття «якість обслуговування» (Quality of Service, QoS) комп'ютерної мережі трактується більш вузько – у нього включаються тільки дві найважливіші характеристики мережі – продуктивність і надійність.
Незалежно від обраного показника якості обслуговування мережі існують два підходи до його забезпечення. Перший підхід, мабуть, покажеться найбільш природним з погляду користувача мережі. Він полягає в тому, що мережа (точніше, персонал який її обслуговує) гарантує користувачу дотримання деякої числової величини показника якості обслуговування. Наприклад, мережа може гарантувати користувачу А, що кожен з його пакетів, посланих користувачеві В, буде затриманий мережею не більш, ніж на 150 мс. Або, що середня пропускна здатність каналу між користувачами А і В не буде нижче 5 Мбіт/с, при цьому канал буде допускати пульсацію трафіка в 10 Мбіт на інтервалах часу не більш 2 секунд. Технології frame relay і АТМ дозволяють будувати мережі, що гарантують якість обслуговування по продуктивності.
Другий підхід полягає в тому, що мережа обслуговує користувачів відповідно до їхніх пріоритетів. Тобто якість обслуговування залежить від ступеня привілейованості користувача чи групи користувачів, до якої він належить. Якість обслуговування в цьому випадку не гарантується, а гарантується тільки рівень привілеїв користувача. Таке обслуговування називається обслуговуванням best effort – з найбільшим старанням. Мережа намагається по можливості більш якісно обслужити користувача, але нічого при цьому не гарантує. За таким принципом працюють, наприклад, локальні мережі, побудовані на комутаторах із пріоритезацією кадрів.
3.2 Продуктивність КМ
Потенційно висока продуктивність – це одне з основних властивостей розподілених систем, до яких відносяться комп'ютерні мережі. Ця властивість забезпечується можливістю розпаралелення робіт між декількома комп'ютерами мережі. На жаль, цю можливість не завжди вдається реалізувати. Існує кілька основних характеристик продуктивності мережі:
час реакції;
пропускна здатність;
затримка передачі і варіація затримки передачі.
Час реакції мережі є інтегральною характеристикою продуктивності мережі з погляду користувача. Саме цю характеристику має на увазі користувач, коли говорить: «Сьогодні мережа працює повільно».
У загальному випадку час реакції визначається як інтервал часу між виникненням запиту користувача до якої-небудь мережної служби й одержанням відповіді на цей запит.
Очевидно, що значення цього показника залежить від типу служби, до якої звертається користувач, від того, який користувач і до якого сервера звертається, а також від поточного стану елементів мережі – завантаженості сегментів, комутаторів і маршрутизаторів, через які проходить запит, завантаженості сервера і т.п.
Тому є сенс використовувати також і середньозважену оцінку часу реакції мережі, усереднюючи цей показник по користувачам, серверам і за часом дня (від якого в значній мірі залежить завантаження мережі).
Час реакції мережі звичайно складається з декількох складових. У загальному випадку в нього входить час підготовки запитів на клієнтському комп'ютері, час передачі запитів між клієнтом і сервером через сегменти мережі і проміжне комунікаційне устаткування, час обробки запитів на сервері, час передачі відповідей від сервера клієнту і час обробки одержуваних від сервера відповідей на клієнтському комп'ютері.
Зрозуміло, що користувача розкладання часу реакції на складові не цікавить – йому важливий кінцевий результат; однак для мережного фахівця дуже важливо виділити з загального часу реакції складові, відповідним етапам мережної обробки даних, – передачу даних від клієнта до сервера через сегменти мережі і комунікаційне устаткування.
Пропускна здатність відображає обсяг даних, переданих мережею чи її частиною за одиницю часу. Пропускна здатність вже не є користувацькою характеристикою, тому що вона говорить про швидкість виконання внутрішніх операцій мережі – передачі пакетів даних між вузлами мережі через різні комунікаційні пристрої. Зате вона безпосередньо характеризує якість виконання основної функції мережі – транспортування повідомлень – і тому частіше використовується при аналізі продуктивності мережі.
Найчастіше при проектуванні, настроюванні й оптимізації мережі використовуються такі показники, як середня і максимальна пропускні здатності. Середня пропускна здатність окремого елемента чи всієї мережі дозволяє оцінити роботу мережі на великому проміжку часу, протягом якого в силу закону великих чисел піки і спади інтенсивності трафіку компенсують один одного. Максимальна пропускна здатність дозволяє оцінити можливості мережі справлятися з піковими навантаженнями, характерними для особливих періодів роботи мережі, наприклад ранкових годин, коли співробітники підприємства майже одночасно реєструються в мережі і звертаються до розділюваних файлів і баз даних.
Пропускну здатність можна вимірювати між будь-якими двома вузлами мережі, наприклад між клієнтським комп'ютером і сервером, між вхідним і вихідним портами маршрутизатора. Для аналізу і настроювання мережі дуже корисно знати дані про пропускну здатність окремих елементів мережі.
Важливо відзначити, що через послідовний характер передачі пакетів різними елементами мережі загальна пропускна здатність мережі будь-якого складеного шляху в мережі буде дорівнювати мінімальній з пропускних здатностей складових елементів маршруту. Для підвищення пропускної здатності складеного шляху необхідно в першу чергу звернути увагу на самі повільні елементи – у даному випадку таким елементом, швидше за все, буде маршрутизатор. Варто підкреслити, що коли переданий по складеному шляху трафік буде мати середню інтенсивність, яка перевершує середню пропускну здатність самого повільного елемента шляху, то черга пакетів до цього елемента буде рости теоретично до нескінченності, а практично – доти, поки не заповнитися його буферна пам'ять, а потім пакети просто почнуть відкидатися і губитися. Звичайно при визначенні пропускної здатності сегмента чи пристрою в переданих даних не виділяються пакети якогось визначеного користувача, чи додатка комп'ютера – підраховуєтьс-я загальний обсяг переданої інформації. Проте для більш точної оцінки якості обслуговування така деталізації бажана, і останнім часом системи керування мережами всі частіше дозволяють її виконувати.
3.3 Надійність і безпека КМ
Однієї з перших цілей створення розподілених систем, до яких відносяться й КМ, було досягнення більшої надійності в порівнянні з автономними ПК.
Для оцінки надійності складних систем застосовується такий набір характеристик, зокрема: готовність, цілісність даних, узгодженість, імовірність доставки пакета, безпека, відмовостійкість.
Готовність, коефіцієнт готовності (availability) означає частку часу, протягом якого система може бути використана. Готовність може бути поліпшена шляхом введення надмірності в структуру системи: ключові елементи системи повинні існувати в декількох екземплярах, щоб при відмові одного з них функціонування системи забезпечували інші.
Щоб систему можна було віднести до високонадійних, вона повинна як мінімум мати високу готовність, але цього недостатньо. Необхідно забезпечити цілісність даних і захист їх від спотворень. Крім цього, повинна підтримуватися узгодженість (несуперечність) даних, наприклад, якщо для підвищення надійності на декількох файлових серверах зберігається кілька копій даних, то потрібно постійно забезпечувати їхню ідентичність.
Оскільки мережа працює на основі механізму передачі пакетів між кінцевими вузлами, то однією з характеристик надійності є імовірність доставки пакета вузлу призначення без спотворень. Поряд з цією характеристикою можуть використовуватися й інші показники: імовірність втрати пакету, імовірність спотворення окремого біта переданих даних, співвідношення загублених пакетів до доставленого.
Іншим аспектом загальної надійності є безпека (security), тобто здатність системи захистити дані від несанкціонованого доступу. У розподіленій системі це зробити набагато складніше, ніж у централізованій. Іншим вразливим місцем можуть бути залишені без догляду персональні комп'ютери. Крім того, завжди є потенційна погроза взлому захисту мережі від неавторизованих користувачів, якщо мережа має виходи в глобальні мережі загального користування.
Ще однією характеристикою надійності є відказостійкість (fault tolerance). У мережах під відказостійкістю розуміється здатність системи приховати від користувача відмову окремих її елементів. Наприклад, якщо копії таблиці бази даних зберігаються одночасно на декількох файлових серверах, то користувачі можуть просто не помітити відмову одного з них.
Розширюваність (extensibility) означає можливість порівняно легкого додавання окремих елементів мережі (користувачів, комп'ютерів, додатків, служб), нарощування довжини сегментів мережі і заміни існуючої апаратури більш потужною (продуктивною). При цьому принципово важливо, що легкість розширення системи іноді може забезпечуватися в деяких дуже обмежених межах.
Масштабованість (scalability) означає, що мережа дозволяє нарощувати кількість вузлів і довжину зв'язків у дуже широких межах, при цьому продуктивність мережі не погіршується. Для забезпечення масштабованості мережі доводиться застосовувати додаткове комунікаційне устаткування і спеціальним чином розподіляти структуру мережі.
Прозорість (transparency) мережі досягається в тому випадку, коли мережа представляється користувачам не як безліч окремих комп'ютерів, зв'язаних між собою складною системою кабелів, а як єдина традиційна робоча станція із системою поділу часу
Сумісність або інтегрованість означає, що мережа здатна містити в собі найрізноманітніше програмне й апаратне забезпечення, тобто в ній можуть співіснувати різні операційні системи, що підтримують різні стеки комунікаційних протоколів, і працювати апаратні засоби і додатки різних виробників. Мережа, яка складена з різнотипних елементів, називається неоднорідною чи гетерогенною, а якщо гетерогенна мережа працює без проблем, то вона є інтегрованою. Основний шлях побудови інтегрованих мереж – використання модулів, виконаних відповідно до відкритих стандартів і специфікацій.
ВИСНОВКИ
Технологічна практика є джерелом накопичення практичного досвіду роботи по вибраній спеціальності та закріплення теоретичних знань. Вона відіграє важливу роль у підготовці спеціалістів високого рівня, які б володіли сучасними технологіями, вміло використовували методологію та методики проектування інформаційних систем
В ході проходження технологічної практики було проведено дослідження об’єкта, його структури та функцій, наявного апаратного та програмного забеспечення і комплексу задач, що вирішується ним. Також було проведено ознайомлення з технологічними процесами складання, монтажу, налагодження і тестування комп'ютерних мереж.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Субботін С. О. Подання й обробка знань у системах штучного інтелекту та підтримки прийняття рішень: Навчальний посібник. — Запоріжжя: ЗНТУ, 2008. — 341 с.
Немет Э., Снайдер Г., Сибасс С., Хейн Т. Р., // Н50 UNIX: Руководство системного администратора. Для профессионалов / Пер. с англ. – СПб.: Питер; К.:Издательская група BHV, 2002. – 928 c.: ил.
Армстронг (мл.), Джеймс // А83 Секреты UNIX: 2-е изд.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2009. – 1072 с.: ил. – Парал. тит. англ.
Олифер В.Г., Олифер Н.А. "Компьютернне сети: технологии, протоколы. Учебник." - Питер, 2008 - 672 с.
Інформаційні ресурси
http://vasrda.gov.ua/osnovni_zavdannia_diialnosti_upravlinnia/
http://lib.mdpu.org.ua/e-book/vstup/L3.htm
http://ua.textreferat.com/referat-8267-7.html
03.02.2021 13:02-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора