ТЕМА: ГОСТРА КИШКОВА НЕПРОХІДНІСТЬ
Скарги:
інтенсивний переймоподібний біль, що зростає в динаміці, через 4-6 годин стає постійним; багаторазове блювання - спочатку їжею, жовчю, потім - застійним кишковим вмістом; не відходження газів, відсутність випорожнень, сухість у роті, загальна слабкість.
Анамнез:
гострий початок захворювання, можливий у взаємозв’язку з раптовим підвищенням внутрішньочеревного тиску (піднімання надмірної ваги, нападоподібний кашель, розлади роботи кишечника), перенесеними операціями на органах черевної порожнини.
Уточнюючі запитання:
1.Чи пов'язаний біль з харчуванням?
2. Через який період часу припиняються болі?
4. Скільки разів на день виникає блювання ?
5. Який зовнішній вигляд стільця ?
6. Чи спостерігались у пацієнта часте здуття живота?
До основних механічних факторів, що викликають кишкову непрохідність, відносять:
Защемлення грижі.
Утворення спайок після операції на черевній порожнині та перекриття ними просвіту.
Інвагінація кишкової стінки (втягування однієї ділянки кишки в інший, що перекриває його просвіт).
Наявність пухлини на поруч розташованому органі або рак кишки.
Заворот кишки.
Обструкція кишкового просвіту каловими або жовчними каменями, сторонніми тілами або клубком глистів.
Динамічна непрохідність кишківника може розвинутися відразу після:
проведення хірургічної операції на черевній порожнині,
при отруєнні (наприклад, свинцем) або перитоніті (запалення очеревини).
запальні захворювання органів черевної порожнини,
перенесені операції,
травми живота (відкриті і закриті),
аномально довга сигмовидна кишка,
дивертикулярна хвороба товстого кишечника,
грижі передньої стінки черевної порожнини.
Об’єктивний стан:
Загальний стан важкий. Клініка бурхлива і швидко зростає. Визначаються загальна слабкість, тахікардія, тахіпное, сухість у роті, блідість і сухість шкірних покровів, спрага. Живіт бере участь в акті дихання, асиметричний, спочатку – м’який, локально болючий; у подальшому – напружений, різко болючий при пальпації, роздутий, визначається «шум плескоту» (с-м Склярова);
через черевну стінку може пальпуватися роздута петля кишки, при перкусії над нею - високий тимпаніт (с-м Валя) або звук із металевим відтінком (с-м Ківуля). Через черевну стінку прослуховуються дихальні шуми і тони серця (с-м Лотейсена). Ректально - ампула порожня, балонопобідно розширена (с-м Грекова).
Лабораторні та інструментальні методи дослідження:
– Клінічний аналіз крові та сечі
– Визначення групи крові за системою АВО та резус-належності крові
– Біохімічне дослідження крові
Коагулограма
Півсклянкова пероральна барієва проба Шварца
Ректальне обстеження
Ультразвукове дослідження живота
Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини
Їригографія,
Колоноскопія.
Лапароскопія
ЕКГ
Лабораторна діагностика:
характерні лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули ліворуч, зниження плазматичного об’єму, ознаки дегідратації.
Інструментальна діагностика:
оглядова рентгенографія черевної порожнини (тонкокишкові арки з горизонтальними рівнями рідини - чаші «Клойбера», розтягнення керкрингових складок у вигляді пружини, відсутність пневматизації товстої кишки).
Диференційну діагностику проводять з такими захворюваннями:
Гострими захворюваннями органів черевної порожнини
Захворюваннями серця і судин
Клінічні ознаки
Кишкова непрохідність
Мезентеріальний інфаркт
Гострий апендицит
Початок
Поступовий
Гострий
Поступовий
Характер болю
Переймоподібний, колікоподібний
Постійний, переймоподібний посилюється під час нападу
Постійний, посилюється поступово
Локалізація болю
У нижній частині живота
Дифузно у нижній частині живота
У правій здухвинній ділянці
Анамнез захворювання
Вживання їжі з великою к-стю клітковини на фоні тривалого утримування від їжі
Хвороби серця. судин
Біль в епігастрії з переходом у праву здухвинну ділянку
Нудота, блювання
Нудота, блювання часто з неприємним запахом
Нудота
Одноразове блювання
Пальпація
Обмежений дефанс
Обмежений дефанс
Дефанс у нижній частині живота справа
Перкусія, аускультація
Метало-тимпанічний звук
Метало-тимпанічний звук над зоною притуплення
Позитивні симптоми
Валя, Ківуля, Склярова
Мондора
Щоткіна-Блюмберга
Первинний шок
Тільки при завороті та защемленні
Настає пізно
Не буває
Рентгенографія
Чаші Клойбера
-
-
Аналіз крові
Лейкоцитоз, гуморальний с-м Самаріна
Лейкоцитоз
Лейкоцитоз
Аналіз сечі
Гіалінові циліндри
Гіалінові циліндри
Клінічні ознаки
Гострий панкреатит
Гострий холецистит
Перфоративна виразка
Початок
гострий
Поступовий
Гострий
Характер болю
Тупий, інтенсивний
переймоподібний
Гострий
Локалізація болю
Над пупком, у лівому підреберї
У правому підреберї
В епігастрії по правому боковому каналу
Іррадіація болю
У поперекову ділянку
У праве плече, лопатку
У середину спини
Анамнез захворювання
Алкоголь, огріхи дієти
Огріхи дієти
Виразковий анамнез
Нудота, блювання
блювання
Нудота
Нудота, разове блювання
Субіктеричність
Часто симптоми Мондора, Холстеда
Часто
Можливо
Пальпація
Симптом Керте, біль у точках Де-Жардена, Прейоні
Напруження в правому підреберї, точці кера
Розлите напруження у всьому животі
Перкусія, аускультація
Метеоризм, відсутність кишкових шумів
Атонія кишечника
Симптом Жобера, «гробова тиша»
Позитивні симптоми
Мейо-Робсона, Воскресенського
Мерфі, Мюссі- Георгієвського
Щоткіна – Блюмберга
Фізіологічне відправлення
Затримка випорожнень
Затримка газів
Затримка випорожнень та газів
Первинний шок
Часто
Не буває
Зрідка
Аналіз крові
Еритроцитоз, лейкоцитоз, гіперглікемія, підвищення амілази, гіпокальціємія, гіперкоагуляція
Лейкоцитоз,
Білірубінемія
Лейкоцитоз
Аналіз сечі
Діастазурія, гіалінові циліндри
Позитивна реакція на жовчні пігменти
Гіалінові циліндри
Лікування:
1. Догляд за хворим:
– Інтубація і декомпресія шлунка
– Встановлення газовідвідної трубки
2. Корекція дегідратації (проводиться розчинами електролітів та розчинами глюкози з урахуванням проби Шелестюка та під контролем ЦВТ; за 2 години до операції ввести 1/3 від розрахованого об’єму, але не більше 10-12 %):
– 1 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 40-30 хв.) – 50-80 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 3500-5600 мл);
– 2 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 30-15 хв.) – 80-120 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 5600-8400 мл);
– 3 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 15-5 хв.) – 120-160 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 8400-11200 мл).
Корекція дегідратації легкого ступеня:
– Глюкоза розчин 5% 500 мл;
– Натрію хлорид + калію хлорид + кальцію хлорид + натрію гідрокарбонат + глюкоза 500 мл;
– Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл.
3. Профілактика тромбоемболічних ускладнень (перша ін’єкція – за 2 години до початку операції в підшкірну клітковину черевної стінки):
– Гепарин 5000 ОД п/ш по 2 рази на добу протягом 7 діб (при можливості, перевага повинна надаватися низькомолекулярним гепаринам):
– Надропарин по 0,3 мл 1 раз на добу протягом 7 діб, або Еноксапарин по 0,2 або 0,4 мл в залежності від групи ризику 1 раз на добу протягом 7 днів, або Далтепарин 5000 МЕ, п/ш, 1 раз на добу, протягом 7 діб.
4. Антибіотикопрофілактика (починається після увідного наркозу):
– цефалоспорини 2-3 покоління 1,0 г в\в к 2 р\д, або фторхінолони 1,0 г в\в к 2р\д.
5. Операція: серединна лапаротомія, ревізія органів черевної порожнини із встановленням причини непрохідності, ліквідація непрохідності (усунення завороту, вузлоутворення, перетинання спайкових штрангів). Оцінка життєздатності кишки. При життєздатній кишці – інтубація кишки та ушивання черевної порожнини.
Профілактичні заходи:
З метою профілактики гострої кишкової непрохідності необхідно вчасно знаходити і видаляти пухлини кишечника. До профілактики кишкової непрохідності також відноситься боротьба з запорами. Продукти харчування хворого повинна містити продукти, багаті на вміст клітковини і рослинного масла. Тваринні жири вимагають різкого обмеження.
Потрібно виключити зі свого раціону: сир, сир, печиво, сушки. Рис можна вживати в поєднанні з різними овочами. Також необхідний прийом проносних засобів (бисакоділ таблетки і супозиторії, листя сени). Необхідно, щоб стілець був не менше ніж один раз на два дні, а якщо його немає, то потрібно збільшення дози проносного препарату, його заміна, очисна клізма або термінова консультація лікаря-хірурга.
Ускладнення які можуть виникнути у хворого з гострою непрохідністю тонкої та товстої кишок.
А. Внаслідок гострої непрохідності кишок:
а) гіповолемічні розлади;
б) порушення кровообігу в кишці при странгуляційній непрохідності;
в) некроз кишки;
г) перфорація кишки;
д) перитоніт.
Б. При наявності операції, післяопераційні ускладнення:
а) З боку об’єкта операції – нагноєння рани, неспроможність швів анастомозу при резекції кишки, гостра спайкова непрохідність.
б) З боку черевної порожнини – абсцеси черевної порожнини, перитоніт.
в) З боку інших органів та систем – пневмонія, серцево-судинні порушення, поліорганна недостатність, тромбоемболічні ускладнення.
Задача:
Хворий 42р. доставлена в хірургічне відділення зі скаргами на переймоподібні болі у верхній половині живота, нудоту, блювоту. Хворіє 3 дні. Язик сухий, живіт м’який, помірно болючий в епігастрії. Об’єктивно: загальний стан важкий. Шкірні покриви бліді. Температура 36,6*С, пульс – 100/хв., А/Т 90/60 мм.рт.ст. Живіт симетричний, не роздутий. Гази не відходять. В надчеревній порожнині визначається тимпанічний перкуторний звук. Пальпаторно позитивний с-м Кивуля. На рентгенограмі живота спостерігаються: чаші Клойбера в верхній лівій половині живота. Встановіть діагноз?
Діагноз: Гостра кишкова непрохідність
Екстрена операція.