МІНІСТЕРСТВО ОСВІТНИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра цивільної безпеки
/
Лабораторна робота №4
з дисципліни «Основи охорони праці та безпека життєдіяльності»
на тему: «Дослідження запиленості повітряного середовища робочої зони»
Дослідження запиленості повітряного середовища робочої зони
Мета роботи - ознайомитись з основними методами контролю запиленості повітряного середовища в робочій зоні, вивчити методику проведення досліджень та виконати дослідження концентрації пилу в повітряному середовищі, набути практичні навички користування нормативними документами та оцінити шкідливість забруднення повітряного середовища.
Теоретичні відомості. 1. Шкідливості повітряного середовища виробничого приміщення
Важливе значення для нормальної життєдіяльності людини має чисте повітря певного хімічного складу (кисень 20,95%, азот 78,08%, інертні гази 0,94% - по об’єму) і яке має оптимальні параметри мікроклімату.
Пиловий фактор особливо характерний для підприємств вугільної, гірничодобувної промисловості, промисловості будівельних матеріалів, металургійної, машинобудівної та багатьох інших галузей. Вплив шкідливих речовин на організм людини виявляється відразу (гострі отруєння) або через деякий термін часу (хронічні отруєння або професійні захворювання).
Гострі отруєння виникають внаслідок дії великої кількості шкідливих речовин впродовж робочої зміни. Вони залежать від причин, які можливо ліквідувати, таких як організація виробництва, дисциплінованість працюючих і таке інше. Тільки мала частина таких отруєнь пов’язана з недосконалістю технології виробництва або вентиляції.
Хронічні отруєння - це поступове надходження в організм людини невеликої кількості отруйних речовин які потім викликають отруєння. Боротьба з хронічними отруєннями значно складніша ніж з гострими.
Гранично допустима концентрація (ГДК) – це рівень шкідливих виробничих чинників, які при щоденній (крім вихідних днів) 8-годинній роботі, але не більше, ніж 40 годин на тиждень, протягом усього робочого стажу не повинні викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я, що виявляються сучасними методами досліджень у процесі роботи або у віддалені періоди життя нинішнього та наступних поколінь.
Відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 шкідливі речовини поділяють на чотири класи небезпеки:
I клас – надзвичайно небезпечні. Гранично допустима концентрація цих речовин Сгдк ≤ 0,1 (деяких до 0,5 мг/м3 . ГОСТ 12.1.005-88). До них відносяться: ртуть, миш’як, свинець і його сполуки, хром і його сполуки, діоксид хлору, торій, карбоніл нікелю, кадмій і його неорганічні сполуки, озон, уран, гідрозін і його похідні та інші.
ІІ клас – високо небезпечні Гранично допустима концентрація цих речовин Сгдк = 0,1…1,0 мг/м3 (деяких до 2 мг/м3 . ГОСТ 12.1.005-88). До них відносяться кислоти: сірчана, нікотинова, ацетилсалецилова, мурашина; бензол, бром, йод; ангідрид сірчаний і фосфорний; фосген, нітробензол, сурма і її сполуки, хлор, германій чотирьоххлористий, кобальт, мідь та інші.
ІІІ клас – помірно небезпечні Гранично допустима концентрація цих речовин Сгдк = 1,0…10,0 мг/м3 . До них відносяться оксид азоту, алюміній і його сплави, барвники органічні, люмінофор, склопластик, кераміка, германій, кремній; кислоти: азотна, борна, оцетова. кремнієва; целюлоза, стирол, толуол та інші.
IV клас – мало небезпечні. Гранично допустима концентрація цих речовин Сгдк > 10.0 мг/м3 (деяких більше 6 мг/м3 ГОСТ 12.1.005-88). До них відносяться: аміак, ацетон, спирт етиловий, бутан, пентан, бензин (розчинний, паливний); гас; амінопласти (прес порошки); корунд білий та інші.
2. Виробничий пил
Пил - це один із виробничих факторів, який шкідливо впливає на здоров’я людини. За способом утворення пил поділяють на аерозоль дезінтеграції та аерозоль конденсації. При дезінтеграції пил надходить у повітря внаслідок механічного роздрібнення твердих матеріалів.
При конденсації пил утворюється внаслідок сублімації твердих речовин (електрозварення, газорізка, плавка металів і таке інше). Шкідлива дія пилу залежить від низки фізичних та хімічних властивостей, форми та розміру пилу. Головне значення при цьому має концентрація пилу в повітрі, що вдихується. Найбільшу фіброгенну здатність мають аерозолі з розмірам часток пилу 3-10 мкм. Важливе значення також має хімічний склад пилу, який великою мірою визначає ступінь професійної пилової патології.
Потрібно також враховувати електричні властивості пилових часток, які впливають на процес осідання і затримання їх в легенях. Навіть не отруйний пил при значних концентраціях негативно впливає на організм людини, викликає подразнення верхніх дихальних шляхів, шкіряних покровів, слизової оболонки. Пил викликає захворювання пилової етіології (пневмоконіози, пиловий бронхіт, кон’юнктивіт).
3. Методи визначення запиленості повітря.
Запиленість повітря можна визначити гравіметричним (ваговим), розрахунковим (мікроскопічним), фотометричним та деякими іншими методами.
У санітарно-гігієнічній практиці основним методом виміру запиленості прийнятий - гравіметричний метод, тому що при сталості хімічного складу, первинне значення має маса пилу, що затрималася в організмі людини.
Розрахунковий (мікроскопічний) метод дає можливість визначити загальну кількість пилових часток в одиниці об'єму повітря і співвідношення їх розмірів.
Якісну характеристику пилу визначають фотометричним методом за допомогою поточного ультрафотометра, яким реєструються окремі пилові частки за допомогою сильного бокового світла.
Швидко розвиваються нові прогресивні методи вимірювання концентрації пилу з використанням лазерної технології.
Хід роботи
За допомогою вагового методу, розраховую вміст пилу в повітрі. Заповнюю табл. 1. та проводжу розрахунки.
Таблиця 1
Результати дослідження концентрації пилу
Назва речовини
Клас небезпеки
Температура С
Тиск, мм.рт.ст.
Маса фільтра,мг.
Об’ємні витрати повітря L, л/хв.
Об’єм повітря, яке протягується через фільтр, V, м3
Фактична концентрація пилу, Со, мг/м
ГДК пилу, Сгдк, мг/м3
Вапняк
IV
24
750
185
196
3 л. за хв.
0,3
407,40
6
Послідовність розрахунків
Переводжу тиск – 100 к.Па * 103 /133,32 = 750 мм.рт.ст.
Обчислюю об’єм повітря, що протягується через фільтр за формулою:
V1 =