Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Дослідження метеорологічних умов робочого місця
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
ІНЕМ
Факультет:
РТ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Основи охорони праці та безпека життєдіяльності
Група:
МЕ-37
Варіант:
18
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТНИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра цивільної безпеки
/
Лабораторна робота №6
з дисципліни «Основи охорони праці та безпека життєдіяльності»
на тему: «Дослідження метеорологічних умов робочого місця»
Мета роботи – ознайомлення з приладами й методами контролю метеорологічних умов на виробництві
Теоретичні відомості
До показників, які характеризують метеорологічні умови (мікроклімат), належать: температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, теплове випромінювання.
Усі ці фактори мають великий вплив на перебіг життєвих процесів в організмі людини. Параметри мікроклімату можуть змінюватися в широких межах, тим самим викликають зміни в системі і органах людини, які приймають участь у процесі терморегуляції організму – в системі кровообігу, потовиділення, нервовій. Значний вплив окремих факторів мікроклімату може бути причиною фізіологічних зсувів, а в деяких випадках патологічних станів і професійних захворювань.
Робоча зона – простір, в якому знаходяться робочі місця постійного або тимчасового перебування працівників.
Вимірювання параметрів мікроклімату на робочих місцях проводяться на висоті 0,5-1,0 м від підлоги - при роботі сидячи, 1,5 м від підлоги - при роботі стоячи.
Метою такого нормування є забезпечення теплового комфорту, тобто найбільш кращого (комфортного) теплового стану організму людини, що характеризується визначеним змістом і розподілом теплоти в поверхневих і глибоких тканинах тіла при мінімальній напрузі системи терморегуляції.
Рівняння теплового балансу “людина – навколишнє середовище”
Організм людини має властивість терморегуляції. Вона полягає в здатності організму автоматично регулювати теплообмін з навколишнім середовищем і зберігати температуру тіла на постійному рівні 36,6˚С (±0,5˚С) незалежно від зовнішніх умов і важкості виконуваної роботи. Однак можливості механізму терморегуляції в людини не безмежні. При значному підвищенні чи зниженні температури навколишнього середовища може наступити перегрів чи переохолодження організму. І те й інше призводить до небезпечного для організму порушення його життєвих функцій. Таким чином, за рахунок терморегуляції підтримується так званий тепловий баланс організму.
Процес окислювання живильних речовин, що надходять в організм людини, супроводжується утворенням тепла. Частина його витрачається на процес обміну і на виконану роботу, а інша частина (надлишки тепла) надходить у навколишнє середовище. Чим більше витрати енергії, тим більше утвориться тепла Q і, отже, тим інтенсивніше повинна бути його віддача в навколишнє середовище для збереження нормального стану організму і працездатності людини.
1.2.Вимірювання атмосферного тиску.
Стандартним приладом для вимірювання атмосферного тиску ртутний барометр.
Він являє собою скляну трубку, запаяну з одного боку і наповнену ртуттю. Відкритим кінцем трубка опущена в посудину, яка частково заповнена ртуттю. Коли тиск повітря підвищується, стовпчик ртуті в трубці росте, і навпаки. Висота стовпчика ртуті в барометрі на рівні моря при середньому, або «нормальному», тиску дорівнює 760 мм. Коливання цієї висоти також можна вимірювати в міліметрах.
Рис.1. Ртутний барометр
Офіційною одиницею атмосферного тиску є паскаль (Па). 100 Па становлять 1 гектопаскаль (гПа), або 1 мілібар (мбар). 1 гПа відповідає 3/4 мм ртутного стовпа. На практиці використовуються всі названі одиниці для визначення атмосферного тиску: Па, гПа, мбар, мм рт. ст. У метеорології довгий час найбільш вживаною була одиниця мілібар, в даний час – гектопаскаль.
1.3.Вимірювання температури повітря.
Температура повітря вимірюється в робочій зоні в декількох точках. Для вимірювання температури вище 00 С користуються ртутними термометрами, в яких ртуть при нагріванні розширюється рівномірно, а при температурі нижче –390 С вона замерзає. Тому для вимірювання низьких температур використовують спиртові термометри. Для реєстрації зміни температури в часі користуються термографами.
Термограф М-16 використовують для реєстрації зміни температури протягом доби, а термограф М-16А протягом тижня.
Для вимірювання дійсної температури в умовах теплового випромінювання користуються парним термометром.
1.4.Вимірювання вологості повітря.
Максимальна вологість – кількість водяних парів у грамах, яка може міститися в 1 м3 повітря в насиченому стані. Кількість водяних парів у грамах, що містить в 1 м3 повітря в момент дослідження називається абсолютною вологістю.
При оцінюванні метеоумов у виробничих приміщеннях найчастіше враховують відносну вологість, яка являє собою відношення абсолютної вологості до максимальної при певній температурі повітря, і виражається в %.
Відносна вологість вимірюється за допомогою психрометрів, гігрометрів, гігрографів.
Для прямого визначення вологи служать гігрометри. Їх дія полягає в тому, що людське волосся має властивість змінювати свою довжину в залежності від зміни відносної вологості (дякуючи гігроскопічності) видовжуватися у вологому і скорочуватися у сухому повітрі.
Для реєстрації зміни відносної вологості в часі служать гігрографи. Приймальною частиною гігрографа є пучок спеціально обробленого волосся, яке закріплене на рамці приладу. Зміна приводить у рух стрілку з пером. Перо пише на спеціальній стрічці.
Психрометри бувають стаціонарні – типу Августа і переносні – типу Ассмана.
Порядок виконання роботи
Заміряємо температуру повітря у двох місцях робочої зони приміщення на рівні 1.3- 1.5 м від рівня підлоги. Замір температури можна виконувати по сухому термометру психрометра.
Визначаємо відносну вологість. Результати подаю в протоколі 1.
Протокол 1
Визначення відносної вологості
Тип психрометра
Показники
термометрів
Барометричний тиск
мм рт. ст.
Відносна вологість %
сухого
вологого
за
таблицею
за
номограмою
за
формулою
Августа
24
22,5
745
87
70
84
Визначення відносної вологості за таблицею.
Таблиця 1
Психрометрична таблиця для аспіраційного психрометра
Покази вологого термометр
а 0С
Різниця показів сухого і вологого термометрів,0С
0
0,5
1
1,5
2
2,5
3
3,5
4
4,5
5
16
100
95
90
84
80
75
72
67
64
60
57
17
100
95
90
84
81
76
73
68
65
61
58
18
100
95
91
85
81
76
74
69
66
62
59
19
100
95
91
85
82
77
70
70
63
60
57
20
100
95
91
86
82
78
75
71
67
64
61
21
100
95
91
86
83
79
75
71
68
66
62
22
100
95
91
87
83
79
76
72
69
65
63
23
100
95
91
87
83
79
76
72
69
65
63
24
100
96
92
88
84
80
77
73
70
67
64
25
100
96
92
88
84
81
77
74
70
68
65
Показник волого термометра згідно мого варіанту – 22,5. Різниця між сухим та вологим становить 1,5. Отже, відносна вологість за таблицею – 87 %.
Визначення відносної вологості за формулою.
R=[Pв-0.5 (tс-tв)H/760] 100/Pc
R = ((19, 63 – 0,008*(1,5)*745)/22,06)*100 = 84 %
Визначення відносної вологості за номограмою.
/
Рис.1.. Номограма для визначення відносної вологості повітря за показами психрометра Августа
За номограмою відносна вологість становить – 70 %.
Вимірюємо швидкість руху повітря. Процес виконується за такими кроками:
А) записати початкові покази по шкалах лічильника анемометрів;
б) розташувати анемометри в місці заміру швидкості повітря і через 10-15 с, коли чашки і крильця почнуть обертатися з постійною швидкістю, одночасно включити анемометри і секундомір;
в) через 10 с анемометри виключити й записати нові показники по шкалах лічильника;
г) визначити різницю в показах лічильника;.
д) вимірювання повторити 3 рази;
е) знайти суму різниць показів лічильника і розділити її на сумарний час вимірів.
Таким чином, дізнаємось зміну показу лічильника за 1 секунду.
є) користуючись графіками (рис.8), визначити швидкість руху повітря.
Результати досліджень заносимо в протокол 2.
Протокол 2
Визначення швидкості руху повітря
Тип анемометра
Покази анемометрів
Час вимірювання, с
Швидкість руху повітря, м/с
початковий
кінцевий
різниця показів
Чашковий
2515
2533
18
10
0,9
Крильчатий
4561
4589
28
10
1,5
Рис.2. Графіки для визначення швидкості руху повітря
Протокол 3
Зведена таблиця замірів
Місце заміру
Період року
Категорія робіт
Виміряні параметри
Оптимальні параметри за
ДСН 3.3.6.042.-99
Температура,
˚С
Відносна вологість
Швидкість руху
повітря
Температура,
˚С
Відносна вологість
Швидкість руху
повітря
Студентська аудиторія
Холодний
1Б
24
80
1,1
21-23
40-60
0,1
Холодний період року – період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря рівною +100 С і нижче.
Легка Iб (енерговитрати 121-150 ккал/год (141-175 Вт)), - роботи, які виконуються сидячи, стоячи або пов’язані з ходінням, та супроводжуються деяким фізичним навантаженням.
ВИСНОВКИ
Під час виконання даної лабораторної роботи, ми ознайомились з приладами й методами контролю метеорологічних умов на виробництві, виміряли вологість та швидкість руху повітря.
Дослідження було проведено в студентській аудиторії, період року – холодний, категорія робіт 1Б. В процесі дослідження встановили, що всі виміряні показники не відповідають оптимальним параметрам ДСН 3.3.6.042.-99. Тому що, виміряна температура становить 24 градуси, а оптимальна становить 21-23 градуси. Відносна вологість повітря (80%) також перевищує значно оптимальний параметр (40-60%). Швидкість руху повітря теж перевищує оптимальне значення на 1.
Згідно з Державної санітарної норми ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату у виробничих приміщеннях.
12.05.2021 23:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора