МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Інститут економіки та менеджменту
Кафедра менеджменту персоналу та адміністрування
/
Лабораторна робота № 33
з дисципліни «Основи охорони та безпека життєдіяльності»
на тему: «ПЕРВИННІ ЗАСОБИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ ВОГНЕГАСНОЇ РЕЧОВИНИ»
Львів -2021
Мета роботи: ознайомитись з первинними засобами пожежогасіння; дослідити та встановити придатність піноутворювача для одержання вогнегасної речовини (піни).
Теоретичні відомості
Важливе значення має вибір найбільш раціональних способів та засобів припинення горіння згідно зі ДБН В.2.5-56-14 «Системи протипожежного захисту» Існують такі основні способи припинення горіння:
1. Охолодження зони горіння або речовин, що горять, нижче певних температур.
2. Ізоляція вогнища горіння від повітря.
3. Зниження концентрації кисню в повітрі шляхом розбавлення негорючими газами.
4. Хімічне гальмування (інгібування) швидкості реакцій окислення (горіння) у полум'ї.
5. Механічний зрив полум'я сильним струменем води, порошку чи газу.
6. Створення умов вогнеперешкоди, за яких полум'я поширюється через вузькі канали, переріз яких менше діаметра, що гаситься.
Вогнегасні речовини
Кожному способу припинення горіння відповідає конкретний вид вогнегасних речовин, які можна поділити на: - охолодження горючих речовин або зони горіння (вода, водні розчини, снігоподібна вуглекислота та інші); - розбавлення повітря чи горючих речовин (діоксид вуглецю, водяна пара, інертні гази та інші); - ізоляції горючих речовин або окисника від зони горіння (хімічна та повітряномеханічна піна, пісок та інші); - хімічного гальмування реакції горіння (вогнегасні порошки, брометил, хладон та інші).
Вибір вогнегасної речовини та способу її подавання визначається умовами виникнення та розвитку пожежі. До вогнегасних речовин належать речовини, що мають фізико-хімічні властивості, які дозволяють створити умови для припинення горіння. Багато з них використовується також для запобігання, обмеження розповсюдження пожежі, захисту людей та матеріальних цінностей. Використовуються такі види вогнегасних речовин:
- вода;
- вода з добавками, які підвищують її вогнегасну здатність;
- піна;
- газові вогнегасні суміші;
- вогнегасні порошки;
- комбіновані вогнегасні суміші.
Для гасіння легкозаймистих рідин досить часто застосовують піну ( суміш газу з рідиною. Піна - це дисперсна система, що складається з бульбашок газу, розділених плівкою рідини. На практиці широко застосовують два види піни: хімічну та повітряно-механічну.
Хімічна піна утворюється при взаємодії лужного та кислотного розчинів у присутності піноутворювача. Така піна утворюється в піногенераторах (ГПС) з пінопорошка та води. Її кратність дорівнює 5, а стійкість до 40 хвилин.
Повітряно-механічна піна утворюється при механічному змішуванні повітря ( 90%), води (9.4(9.8%) та поверхнево-активної речовини, що зменшує поверхневий натяг води - піноутворювача ( ПУ-1, ПУ-6 та інші, 0.2(0.6%). Повітряно-механічна піна буває низької кратності (до 10), середньої (10(100) та високої (більше 100). Стійкість повітряно-механічної піни є меншою ніж хімічної, вона залежить від типу піноутворювача та становить до 20 хвилин, причому із збільшенням кратності вона зменшується.
До первинних засобів пожежогасіння відносяться: вогнегасники, пожежний інвентар (бочки з водою, пожежні відра, ящики з піском, совкові лопати, протипожежне рядно) та пожежний інструмент ( сокири, гаки, ломи тощо).
Основні види вогнегасників
За способом транспортування вогнегасної речовини вогнегасники випускаються двох видів: переносні (об'єм корпуса 1(10 л; загальна вага не більше 20 кг) та пересувні (об'ємом корпуса більше 25 л) на спеціальних пристроях, що обладнані колесами.
Залежно від вогнегасної речовини вогнегасники підрозділяються на : пінні (хімічнопінні, повітряно-пінні); газові (вуглекислотні, хладонові); порошкові, комбіновані (пінапорошок).
Хімічно-пінні вогнегасники призначенні для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, а також твердих горючих речовин та матеріалів.
Повітряно-пінні вогнегасники (ВПП-5; ВПП-10; ВПП-100) мають ту ж область застосування, що й хімічно-пінні. На відміну від хімічної, повітряно-механічна піна не викликає корозію, більш екологічна, однак має меншу стійкість (швидко розкладається).
Хладонові (аерозольні) вогнегасники (ВАХ, ВХ-3, ВВБ-3А, ВХ-7) призначені для гасіння електроустановок під напругою до 380В, різноманітних горючих твердих та рідких речовин, за винятком лужних та лужноземельних металів та їх карбідів, також речовин, що здатні горіти без доступу повітря.
Порошкові вогнегасники (ВП-1, ВП-2, ВП-5, ВП-10(3), ВППС-100, (ГНОМ() є універсальними та характеризуються широким діапазоном застосування (залежно від типу порошкового заряду).
Вимоги до розміщення вогнегасників
Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників для оснащення приміщень здійснюється відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні із врахуванням їх вогнегасної спроможності, граничної захищуваної площі, категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також класу можливої пожежі.
Вогнегасники розміщуються в легкодоступних та помітних місцях з урахуванням зручності обслуговування, нагляду, користування, а також досягнення умов найкращої видимості з різних точок простору захисту; в яких виключається пряме попадання сонячних променів та безпосередній вплив опалювальних та нагрівальних приладів. Підходи до місця розміщення мають бути завжди вільними.
Хід роботи
Отримані результати заношу в протокол досліджень у формі таблиці 1, порівняти з нормованими показниками (таблиця 2) та роблю висновки про придатність досліджуваних піноутворювачів.
Таблиця 1
Протокол досліджень
Досліджувана речовина
Початковий об’єм розчину, мл.
Об’єм отриманої речовини, мл.
Кратність
Стійкість, хв.
За нормою
факт
За нормою
факт
ПУ 2%
100
420
5
4,2
3
2хв.,10 с.
ПУ 3%
100
560
5
5,6
3
3 хв.,20 с.
ПУ 5%
100
600
5
6
3
4 хв.,50 с.
Під кратністю піни К, розуміють відношення об'єму піни VП до об'єму вихідних продуктів (розчину) VВ.П., з яких вона утворена - К = VП /VВ.П.
Під стійкістю піни, розуміють час за який 50% досліджуваного розчину піноутворювача з якого утворився об'єм піни вернувся в рідку фазу.
Розрахунки
Кратність визнч. за формулою К = VП /VВ.П.
К2% = 420/100 = 4,2
К3% = 560/100 = 5,6
К5% = 600/100 = 6
Таблиця 2
Нормові значення показників
Назва показників
Нормуючий показник
Кратність піни в лаб. умовах, не менше
5.0
Стійкість піни в лаб. Умовах, не менше
3.0
ВИСНОВКИ
Під час виконання даної лабораторної роботи, ми ознайомились з первинними засобами пожежогасіння; дослідили та встановили придатність піноутворювача для одержання вогнегасної речовини (піни).
Отже, проаналізувавши протокол випробувань можна підсумувати таке:
Кратність повинна дорівнювати за нормою 5.0, а при розрахунках за фактом ПУ 2% - 4,2, а стійкість – за нормою повинна дорівнювати 3, а за фактом 2 хв, 10 с. Отже, рідина ПУ 2% не є придатною.
Такі речовини як ПУ-3% та ПУ-5% можна вважати придатними. Адже, кратність спостерігається більше норми: ПУ-3% - 5,6, а ПУ-5% - 6. Щодо стійкості, то ПУ-3% - 3 хв,20 с., а ПУ-5% - 4 хв, 50 с.
Згідно ДБН В. 25-55.14. «Системи протипожежного захисту»