МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» ІКТА Кафедра ЗІ/ З В І Т до лабораторної роботи №1 з курсу: «Комп’ютерні мережі» на тему: «ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ ЛОКАЛЬНИХ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ. МОДЕЛЮВАННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ МЕРЕЖІ У СЕРЕДОВИЩІ PACKET TRACER» Варіант - 10  Мета роботи – ознайомитись з особливостями технологій локальних мереж, їх основними компонентами, принципами побудови канального і фізичного рівня LAN та набути практичних навичок побудови комп’ютерних мереж заданої конфігурації. Короткі теоретичні відомості Особливості технологій локальних комп’ютерних мереж Комп’ютерні мережі будують за певними стандартизованими технологіями, в основу яких покладена розроблена під егідою Міжнародної організації зі стандартизації ISO ієрархічна модель взаємодії відкритих систем OSI. OSI поділяє всі процеси, які мають місце при обміні інформацією між двома комп’ютерами, що знаходяться в різних мережах, на сім рівнів: Прикладний рівень (Application layer) Рівень представлення (Presentation layer) Сеансовий рівень (Session layer) Транспортний рівень (Transport layer) Мережевий рівень (Network layer) Канальний рівень (Data Link layer) Фізичний рівень (Physical layer) . До основних компонентів локальних мереж відносяться: комп’ютери та термінальне обладнання; програмне забезпечення мережі: мережеві операційні системи і мережеві додатки; комунікаційні пристрої; структуровані кабельні системи. Комп’ютери локальних мереж бувають двох типів: рядовий комп’ютер (клієнт), який через мережу отримує доступ до розподілених ресурсів мережі і призначений для розв’язування прикладних задач користувача ; центральний комп’ютер (сервер), який містить мережеві ресурси, доступні для інших комп’ютерів (клієнтів). Мережеві операційні системи (МОС) складають програмну платформу комп’ютерних мереж і в значній мірі визначають ефективність їх роботи. МОС, окрім керування локальними ресурсами комп’ютера, надає користувачу доступ до ресурсів, які знаходяться на інших комп’ютерах мережі. Доступ до віддалених ресурсів реалізуються з допомогою мережевих служб і засобів транспортування даних по мережі. Мережевий додаток реалізуються двома розподіленими програмами: програмою-клієнтом і програмою-сервером. Комунікаційні пристрої відповідають стандартам конкретних базових технологій і підтримують передавання даних по конкретному фізичному середовищі (ФС). Вони призначені для здійснення комутації між вузлами мережі, відновлення якості електричних сигналів, збільшення діаметра мережі, фізичної і логічної структуризації локальних мереж тощо. До основних апаратних комунікаційних пристроїв локальних мереж відносяться мережеві адаптери, повторювачі, концентратори, мости, комутатори, шлюзи і маршрутизатори. Мережевий адаптер (мережева карта, інтерфейсна карта) підтримує протоколи канального та фізичного рівнів стеку комунікаційних протоколів і забезпечує роботу мережі згідно з стандартами конкретної мережевої технології. Повторювач – це комунікаційний пристрій, який використовується для фізичного з’єднання двох сегментів фізичного середовища і відновлення якості (характеристик) електричних сигналів. Використання повторювача дозволяє виконати фізичну структуризацію побудованої на коаксіальному кабелі мережі, подвоїти її довжину, а також збільшити число під'єднаних до мережі комп'ютерів. Концентратор (hub) –це багатопортовий повторювач призначений для з’єднання декількох сегментів мережі. Фізична структуризація мережі з допомогою концентраторів дозволяє змінити її ст...