Ознайомлення з нормативно-законодавчою базою, яка регулює митну справу в Україні. Лабораторна робота з Технологія зовнішньоекономічних операцій і міжнародні інформаційні системи. Робота № 100090

Перехід до торгівельного партнера Binance

Ознайомлення з нормативно-законодавчою базою, яка регулює митну справу в Україні

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Іінститут економіки і менеджменту

Факультет:

Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності

Кафедра:

Зовнішньоекономічної та митної діяльності

Інформація про роботу

Рік:

2024

Тип роботи:

Лабораторна робота

Предмет:

Технологія зовнішньоекономічних операцій і міжнародні інформаційні системи

Група:

ІБ 35

Варіант:

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту Кафедра зовнішньоекономічної та митної діяльності ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1 з дисципліни: «Технологія зовнішньоекономічних операцій»: «Ознайомлення з нормативно-законодавчою базою, яка регулює митну справу в Україні» Варіант №13 1. Мета роботи: закріплення знань основних положень і норм законів, які регулюють митну справу в Україні; вироблення вмінь знаходити необхідну професійну інформацію при роботі із законами України, які регулюють митну справу; володіння вміннями застосовувати теоретичні знання у сфері правових основ митної справи і зовнішньоекономічної діяльності в практичних ситуаціях. Завдання: Завдання №1. Вивчити Закон України «Про митний тариф». Вивчений матеріал у вигляді відповідей на питання оформіть в таблиці 2.1.1. Таблиця 2.1.1 Основні положення Закону України «Про митний тариф» № Питання Відповідь 1 2 3 1 Для чого створений Закон України «Про митний тариф»? Закон України «Про митний тариф» встановлює Митний тариф України та місить перелік ставок загальнодержавного податку. 2 Чим являються ставки загальнодержавного порядку? Ставки загальнодержавного порядку - ввізне мито на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. 3 За яких умов можуть встановлюватися або змінюватися ставки ввізного мита? Ставки ввізного мита можуть встановлюватися або змінюватися виключно законами про внесення змін до Митного тарифу України. 4 Коли набрав чинності даний закон? Закон України «Про митний тариф» набрав чинності 1 липня 2020 року. 5 Що мав визнати Закон України «Про митний тариф»? Даний закон мав визнати таким, що втратив чинність Закон України «Про Митний тариф України» прийнятий під час президентства Януковича. / Рис.2.1.1. Закон України «Про Митний тариф»» Завдання №2. Вивчити Митний кодекс України. Вивчений матеріал у вигляді відповідей на питання оформіть в таблиці 2.1.2. Таблиця 2.1.2 Основні положення Митного кодексу України № Питання Відповідь 1 2 3 1 На основі яких принципів діє митна справа? Митна справа здійснюється на основі принципів: виключної юрисдикції України на її митній території, виключних повноважень митних органів України щодо здійснення митної справи, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі,визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб,заохочення доброчесності, гласності та прозорості,відповідальності всіх учасників відносин, що регулюються цим Кодексом. 2 Що становить митну територію України? Територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митну територію України. 3 За яких умов можна набути статус авторизованого економічного оператора? Підприємство-резидент, що виконує будь-яку роль в міжнародному ланцюзі постачання товарів (виробник, експортер, імпортер, митний представник, перевізник, експедитор, утримувач складу) та отримало авторизацію відповідно до вимог цієї глави, набуває статус авторизованого економічного оператора (АЕО). Продовження табл. 2.1.2 № Питання Відповідь 1 2 3 4 Які існують причини зупинення дії авторизації АЕО? Дія авторизації АЕО зупиняється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику за трьома причинами. Перше, за заявою підприємства - у разі настання подій та/або обставин, що перешкоджають дотриманню відповідності критеріям АЕО. Друге, за поданням митниці за місцезнаходженням АЕО про зупинення дії авторизації АЕО - якщо за результатами моніторингу відповідності виявлено невідповідність підприємства хоча б одному з критеріїв АЕО. Третє, якщо за результатами проведення повторної оцінки відповідності складено висновок про відповідність (невідповідність) критеріям АЕО, згідно з яким підприємство не відповідає хоча б одному критерію АЕО. 5 Як відбувається організація надання інформації щодо законодавства України з питань митної справи? Інформація щодо законодавства України з питань митної справи надається у встановленому законом порядку. Митні органи надають не тільки інформацію, яку запитувала заінтересована особа, а й будь-яку іншу інформацію, яка стосується запиту, якщо її доведення до відома заінтересованої особи вважається митним органом доцільним. Також стислі довідки щодо основних положень законодавства України з питань митної справи розміщуються для загального ознайомлення в місцях розташування митних органів. За надання недостовірної 6 Хто відноситься до органів вищого рівня? Органами вищого рівня щодо митних постів – митниці, структурними підрозділами яких є ці митні пости, що стосується митниць, спеціалізованих митних органів, митних організацій - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику. / Рис.2.1.2. Митний кодекс України Завдання №3. Вивчити Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Вивчений матеріал у вигляді відповідей на питання оформіть в таблиці 2.1.3. Таблиця 2.1.3 Основні положення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № Питання Відповідь 1 2 3 1 Хто належить до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України? Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства і є працездатними), юридичні особи (підприємства, організації та ін.), об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України, структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами, спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України 2 Хто має право на здійснення ЗЕО? Усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження. Також фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. 3 Які правові режими, відповідно до даного Закону, запроваджуються на території України для іноземних суб’єктів господарської діяльності? На території України згідно з цим Законом запроваджуються такі правові режими для іноземних суб'єктів господарської діяльності: - національний режим, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав та обов'язків не менший, ніж суб'єкти господарської діяльності України; - режим найбільшого сприяння, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав, преференцій та пільг щодо мит, податків та зборів, якими користується та/або буде користуватися ; - спеціальний режим, який застосовується до територій спеціальних економічних зон згідно із статтею 24 цього Закону, а також до територій митних союзів, до яких входить Україна, і в разі встановлення будь-якого спеціального режиму згідно з міжнародними договорами за участю України відповідно до статті 25 цього Закону. Продовження табл. 2.1.3 № Питання Відповідь 1 2 3 4 Які функції виконує Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі? Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі здійснює оперативне державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні відповідно до законодавства України, приймає рішення про порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидиційних або спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, приймає рішення про застосування заходів у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань у межах компетенції, визначеної законами України. 5 Як здійснюється страхування зовнішньоекономічних операцій відповідно до цього Закону? Страхування зовнішньоекономічних операцій в Україні здійснюється комерційними страховими компаніями (державними, акціонерними, іноземними, змішаними, кооперативними та іншими), а також іншими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, до статутного предмету діяльності яких входять страхові операції (страхування). Вибір страхової компанії (страхувача) здійснюється суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності самостійно. 6 Що відноситься до спеціальних імпортних процедур? До спеціальних імпортних процедур, що застосовуються в Україні, належать застосування процедури міжнародних торгів або аналогічних їм процедур та режим попередніх імпортних депозитів, що вносяться у банки. / Рис.2.1.3. Митний кодекс України Завдання №4. Вивчити Положення «Про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)». Вивчений матеріал у вигляді відповідей на питання оформіть в таблиці 2.1.4. Таблиця 2.1.4 Основні положення «Про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» № Питання Відповідь 1 2 3 1 Відповідно до яких статей розроблено дане Положення та де воно може застосовуватись? Це Положення розроблено відповідно до статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) та пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 17 липня 1995 р. N 523 ( 523-95-п ) "Про стан виконання Указу Президента України від 18 червня 1994 року N 319 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами". Воно застосовується при укладанні договорів купівлі/продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) та товарообмінних договорів між українськими суб'єктами підприємницької діяльності та іноземними суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності. 2 Що має містити преамбула? У преамбулі зазначається повне найменування сторін - учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офіційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів ("Продавець", "Покупець", "Замовник","Постачальник" тощо), особа, від імені якої укладається зовнішньоекономічний договір (контракт), та найменування документів, якими керуються контрагенти при укладенні договору (контракту) (установчі документи тощо). 3 Що має включати технологічна схема переробки товару? Технологічна схема переробки товару повинна відображати усі основні етапи переробки сировини та процес перетворення сировини в готову продукцію, кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з обґрунтуванням технологічних втрат сировини та втрати виконавця переробки на кожному етапі переробки. 4 Що містить розділ про форс-мажорні обставини? Цей розділ містить відомості про те, за яких випадків умови договору (контракту) можуть бути не виконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та інше). При цьому сторони звільняються від виконання зобов`язань на строк дії цих обставин, або можуть відмовитися від виконання договору (контракту) частково або в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується торгово-промисловою палатою відповідної країни. Продовження табл. 2.1.4 № Питання Відповідь 1 2 3 5 Які дані мають міститись у розділі Санкції та рекламації? У даному розділі встановлюється порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'язань. При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару (робіт, послуг) або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів - від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють, або їх граничний розмір), строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов'язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій 6 Які додаткові умови можуть включатись у договір (контракт) за домовленістю сторін? За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатися додаткові умови страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, митних зборів, різного роду захисні застереження, з якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість та порядок унесення змін до договору (контракту) та ін. / Рис.2.1.4. Положення «Про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» Завдання №5. Вивчити Конвенцію ООН «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» від 11 квітня 1980 року. Вивчений матеріал у вигляді відповідей на питання оформіть в таблиці 2.1.5. Таблиця 2.1.5 Основні положення Конвенції ООН «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» № Питання Відповідь 1 2 3 1 Яка сфера застосування даної Конвенції? Ця Конвенція застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, по-перше, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах, або коли ці держави є Договірними державами, або коли згідно з нормами міжнародного приватного права застосовано право Договірної держави. По-друге, та обставина, що комерційні підприємства сторін розміщені в різних державах, не береться до уваги, якщо це не випливає ні з договору, ні з ділових відносин або обміну інформацією між сторонами, що мали місце до чи в момент його укладення. По-третє, ні національна належність сторін, ні їх цивільний чи торговельний статус, ні цивільний чи торговельний характер договору не беруться до уваги при визначенні застосовності цієї Конвенції. 2 У яких випадках оферта на укладання договору не може бути відкликана? Оферта не може бути відкликана у двох випадках: якщо в оферті зазначено шляхом встановлення певного строку акцепту чи іншим чином, що вона є не відкличною або якщо для адресата оферти було розумним розглядати оферту як не відкличну й адресат оферти діяв відповідно. 3 Коли договір вважається укладеним? Договір вважається укладеним, коли акцепт оферти набуває чинності відповідно до положень цієї Конвенції. 4 Які зобов’язані належать продавцю? Продавець зобов'язаний поставити товар, передати документи, що стосуються його, та передати право власності на товар відповідно до вимог договору та цієї Конвенції. 5 Яке право має покупець у разі не виконання продавцем своїх зобов’язань? Якщо продавець не виконує яке-небудь із своїх зобов'язань за договором або за цією Конвенцією, покупець може здійснити права, передбачені у статтях 46 – 52 або вимагати відшкодування збитків, як це передбачено у статтях 74 – 77. 6 За яких умов Сторона не несе відповідальність за невиконання будь-якого із своїх зобов’язань? Сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого із своїх зобов'язань, якщо доведе, що воно було викликане перешкодою поза її контролем і що від неї нерозумно було очікувати прийняття до уваги цієї перешкоди під час укладення договору або уникнення чи подолання цієї перешкоди чи її наслідків. ВИСНОВКИ На даній лабораторній роботі ми закріпили знання основних положень і норм законів, які регулюють митну справу в Україні, а саме: Закон України «Про митний тариф», Митний кодекс України, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Положення «Про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» та Конвенцію ООН «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» від 11 квітня 1980 року. Також завдяки даній лабораторній роботі ми виробили вміння знаходити необхідну професійну інформацію при роботі із законами України, які регулюють митну справу та оволоділи вмінням застосовувати теоретичні знання у сфері правових основ митної справи і зовнішньоекономічної діяльності в практичних ситуаціях. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Закон України «Про митний тариф»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-20#n11 Митний кодекс України : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12#Text Положення «Про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0833-01#Text Основні положення Конвенції ООН «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_003#Text

Лабораторна робота Технологія зовнішньоекономічних операцій і міжнародні інформаційні системи

reginakuzmiv310

28.11.2021 12:11-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись