Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут адміністрування та післядипломної роботи
Факультет:
КН
Кафедра:
Кафедра теоретичної і прикладної економіки
Інформація про роботу
Рік:
2020
Тип роботи:
Наукова робота
Предмет:
Мікроекономіка
Група:
ЕК
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Інститут адміністрування та післядипломної освіти
Кафедра теоретичної і прикладної економіки
НАУКОВА РОБОТА
з дисципліни “Макроекономіка”
ЗМІСТ
ВСТУП 2
Завдання 1. Нерівномірність розвитку Львівської області протягом 2015-2019 років. 4
Завдання 2. Економічна активність населення Львівської області протягом 2015-2019 років 8
Задання 3. Безробіття Львівської області протягом 2015-2019 років 11
Завдання 4. Кон’юнктура ринку праці Львівської області протягом 2015-2019 років 14
Завдання 5. Ефективність функціонування господарського комплексу Львівської області протягом 2015-2019 років 18
Завдання 6. Інвестиції Львівської області протягом 2015-2019 років 21
Завдання 7. Зовнішньо-економічна діяльність Львівської області 25
Завдання 8. Доходи домашніх господарств Львівської області 29
Використані джерела 32
ВСТУП
Макроекономіка — наука, що вивчає закономірності функціонування національної економіки, тобто функціонування економіки країни в цілому.
Макроекономіка формує наукові уявлення про функціонування економіки на національному рівні. Вона досліджує господарську діяльність та взаємодію всієї сукупності економічних суб'єктів. Внутрішній стан та функціонування економічної системи як єдиного цілого забезпечується зв'язками між елементами, що входять до її складу, і зовнішнім середовищем [1].
Метою наукової роботи є дослідження економічних процесів Львівської області протягом 2015-2019 років. Об’єктом дослідження є Львівська область. У періоді з 2015 року по 2019 рік.
Головним завданням є визначення факторів, які впливають на об'єкт -дослідження, відбір і зосередження уваги на найсуттєвіших із них. Інструменти, які використовувалися у даному дослідженні: аналіз, таблиці, графіки, порівняння та підсумок.
У Львівський економічній зоні виділяються три райони: Передкарпатський (Дрогобич — машинобудування, деревообробка, легка промисловість; Самбір-харчова промисловість, машинобудування, легка промисловість, деревообробна промисловість. Стрий — машинобудування, харчова і деревообробна промисловість, газотранспортна галузь, величезний транспортний вузол області; Борислав — нафтовидобувна, легка і хімічна промисловість; Новий Розділ і Яворів виробництво сірки), Північний (Червоноград — видобуток вугілля, легка промисловість; Сокаль — хімічна промисловість, Добротвір — електроенергетика); Львівський (машинобудування, харчова, легка промисловість).
У структурі промислового виробництва регіону найбільш питому вагу мають харчова, паливна промисловості, машинобудування і металообробка, електроенергетика. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 65 %. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 728 промислових підприємств, функціонує 1679 малих промислових підприємств.
Головні економічні центри області: Львів, Дрогобич, Стрий, Самбір, Борислав, Новий Розділ, Червоноград, Сокаль. Для економіки області характерна складна галузева і територіальна структура.
Галузями спеціалізації сільського господарства є вирощування зернових культур, картоплі, овочів, цукрових буряків, льону. Розвинуте м'ясо-молочне скотарство, свинарство і птахівництво. А ще деяких фруктів зокрема ягоди, яблука, груші та сливи [2].
Джерелами інформації є електронні статистичні видання та сайти.
Завдання 1. Нерівномірність розвитку Львівської області протягом 2015-2019 років.
Львівська область – одна з найбільш економічно розвинених областей України, яка має низку конкурентних переваг. Раціональне використання усіх цих переваг є запорукою прискореного розвитку економіки області і гарантією стабільного покращення якості життя мешканців у майбутньому. Львівська область має відносно добре диверсифіковану економіку, зорієнтовану на сферу послуг. Динамічна структура валової доданої вартості області в розрізі видів економічної діяльності є незмінною впродовж останніх років.
Комплексним показником економічного розвитку області є валовий регіональний продукт (ВРП).
У розрахунку на одного мешканця Львівщини у 2015 році створено 37 тис. грн. ВРП. У структурі валової доданої вартості за 2015 році становили такі основні види економічної діяльності як: сільське господарство- 11,1%, промисловість- 17,7%, будівництво- 2,5%, транспорт-9,4%, освіта- 6,8%, надання інших видів послуг- 0,9%, інші галузі- 51,6%. Валовий випуск у 2015 року становить 189125 млн. грн., у ринкових цінах -201150 млн. грн.. Проміжне споживання у 2015 році становить 106460 млн. грн..
У розрахунку на одного мешканця Львівщини у 2016 році створено 45 тис. грн. ВРП. У структурі валової доданої вартості за 2016 році становили такі основні види економічної діяльності як: сільське господарство- 10,2%, промисловість- 22,7%, будівництво- 2,9%, транспорт- 10,0%, освіта- 6,0%, надання інших видів послуг- 0,9%, інші галузі- 47,3%. Валовий випуск у 2016 року становить 228161 млн. грн., у ринкових цінах -242452 млн. грн.. Проміжне споживання у 2016 році становить 127610 млн. грн..
У розрахунку на одного мешканця Львівщини у 2017 році створено 58 тис. грн. ВРП. У структурі валової доданої вартості за 2017 році становили такі основні види економічної діяльності як: сільське господарство- 9,6%, промисловість- 22,9%, будівництво-2,7%, транспорт- 8,4%, освіта- 7,0%, надання інших видів послуг- 0,9%, інші галузі- 45,5%. Валовий випуск у 2017 року становить 285858 млн. грн., у ринкових цінах -304847 млн. грн.. Проміжне споживання у 2017 році становить 157443 млн. грн..
У розрахунку на одного мешканця Львівщини у 2018 році створено 70 тис. грн. ВРП. У структурі валової доданої вартості за 2018 році становили такі основні види економічної діяльності як: сільське господарство- 9,1%, промисловість- 22,0%, будівництво- 3,1%, транспорт- 7,6%, освіта- 6,9%, надання інших видів послуг- 1,0%, інші галузі- 50,3%. Валовий випуск у 2018 року становить 350158 млн. грн., у ринкових цінах -175701 млн. грн.. Проміжне споживання у 2018 році становить 195251 млн. грн..
Для усунення нерівномірність розвитку Львівської області у періоді з 2015-2019 рр. рекомендовано використовувати європейські стандарти вирівнювання рівня розвитку з необхідністю посилення ролі органів місцевого самоврядування у стратегічному плануванні та розвитку, що відповідає принципам децентралізації.
Вирівнювання нерівномірності розвитку Львівської області призведе до її перетворення на території європейських цінностей та високої якості життя, можливостей для розвитку особистості та бізнесу, реґіон з конкурентоспроможною інноваційною економікою, чистим довкіллям, збереженою культурною спадщиною. Інструментом вирівнюванню нерівномірності розвитку є формування комплексної системи заходів, для вирішення актуальних проблем соціально-економічного розвитку області та територіальних громад. Ці інструменти дадуть змогу забезпечити розвиток людського капіталу, досягнути вищої якості життя та економічного зростання на основі екологічно невиснажливої, енергоефективної та інноваційно орієнтованої промисловості та біоекономіки, креативних індустрій
Таблиця 1.1
Динаміка коефіцієнта економічної нерівномірності розвитку Львівської області України протягом 2015-2019 років
№ з/п
Показники
Значення показників
2015
2016
2017
2018
2019
1
Обсяг ВРП Львівської області у розрахунку на одну особу, грн./особу
37338
45319
58221
70173
-
2
Обсяг ВРП України у розрахунку на одну особу, грн./особу
46413
55899
70233
84235
-
3
Коефіцієнт економічної нерівномірності розвитку Львівської області в Україні, %
80,5
81,0
82,8
83,3
-
4
Абсолютні відхилення, %-х пунктів
4.1
базисні
-
100,6
102,8
103,4
-
4.2
ланцюгові
-
100,6
102,2
100,6
-
/
Малюнок 1. Динаміка коефіцієнта економічної нерівномірності розвитку Миколаївської області України протягом 2015-2019 років
Було здійснено аналіз динаміки коефіцієнта нерівномірності розвитку Львівської області України протягом 2015-2019 років. В аналізованому періоді було виявлено зростаючу тенденцію порівняно з базовим роком. Встановлено, що найбільше зростання коефіцієнта економічної нерівномірності розвитку відбулося у 2017 році (на 2,2%) порівняно з попередніми роками. Найменше зростання коефіцієнта економічної нерівномірності розвитку відбулося у 2016 та 2018 роках (на 0,6%) порівняно з попередніми роками.
Зростання коефіцієнта економічної нерівномірності розвитку Львівської області викликане швидшими темпами зростання обсягу ВРП Львівської області в розрахунку на 1 особу ніж обсягу ВРП України в розрахунку на 1 особу.
На зростання обсягу ВРП Львівської області в розрахунку на 1 особу впливає збільшення видів економічної діяльності та збільшення чистих податків у Львівській області. Тенденція зростання коефіцієнта економічної нерівномірності розвитку Львівської області України протягом 2015-2019 років є позитивною тому, що щорічне зростання ВПР на 1 особу, дає змогу населення області отримувати більші доходи ніж середній по Україні за інших однакових умов.
Чинники впливу на ВРП Львівської області: коливання валової доданої вартості (за економічними видами діяльності), зміна податків на продукти, субсидії на продукти, зростання кількості підприємств на території області.
Завдання 2. Економічна активність населення Львівської області протягом 2015-2019 років
Протягом 2015-2019 років у категорії економічної активності населення Львівської області, можна прослідкувати наступні тенденції:
кількість економічно активного населення зростає(з 1134,7 тис. осіб до 1150,3 тис. осіб);
рівень безробіття зменшується (з 92,7 тис. осіб до 75,1 тис. осіб );
рівень зайнятого населення збільшується(з 1042 тис. осіб до1075,2 тис. осіб);
кількість економічно неактивне населення зменшується(з 741,6 тис. осіб до709,5 тис. осіб).
На період 2015 року у Львівській області проживає 2537,8 тис. осіб, з яких: економічно активне населення (1134,7 тис. осіб), безробітне населення (92,7 тис. осіб), зайняте населення (1042 тис. осіб), економічно неактивне населення (741,6 тис. осіб). Рівень економічної активності населення у працездатному віці- 69,7%.
На період 2016 року у Львівській області проживає 2534,2 тис. осіб, з яких: економічно активне населення (1134,9 тис. осіб), безробітне населення (87,9 тис. осіб), зайняте населення (1047 тис. осіб), економічно неактивне населення (736,6 тис. осіб). Рівень економічної активності населення у працездатному віці-69,5%.
На період 2017 року у Львівській області проживає 2534,0 тис. осіб , з яких: економічно активне населення (1136,6 тис. осіб), безробітне населення(85,8 тис. осіб), зайняте населення(1050,8 тис. осіб),економічно неактивне населення(733,6 тис. осіб). Рівень економічної активності населення у працездатному віці-70,2%.
На період 2018 року у Львівській області проживає 2529,6 тис. осіб, з яких: економічно активне населення (1139,9 тис. осіб), безробітне населення (78,7), зайняте населення (1061,2 тис. осіб), економічно неактивне населення (726,8 тис. осіб Рівень економічної активності населення у працездатному віці-70,8%.
На період 2019 року у Львівській області проживає 2514,1 тис. осіб, з яких: економічно активне населення (1150,3 тис. осіб), безробітне населення (75,1 тис. осіб), зайняте населення (1075,2 тис. осіб), економічно неактивне населення (709,5 тис. осіб). Рівень економічної активності населення у працездатному віці-71,8%.
Таблиця 2.1
Динаміка співвідношення рівня економічної активності населення Львівської області до аналогічного показника в середньому в державі протягом 2015-2019 років
№
з/п
Показники
Значення показників
2015
2016
2017
2018
2019
1
Коефіцієнт економічної активності населення Львівської області,%
60,5
60,6
60,8
61,1
61,9
2
Коефіцієнт економічної активності населення України, %
62,4
62,2
62,0
62,6
63,4
3
Співвідношення рівня економічної активності населення Львівської області до аналогічного показника в середньому в державі,%
96,9
97,4
98,0
97,6
97,6
4
Абсолютні відхилення %-их пунктів
4.1
базисні
-
100,5
101,1
100,7
100,7
4.2
ланцюгові
-
100,5
100,6
99,5
100,0
ш
/Малюнок 2.1. Динаміка співвідношення рівня економічної активності населення Львівської області до аналогічного показника в середньому в державі протягом 2015-2019 років
Було здійснено аналіз динаміки співвідношення рівня економічної активності населення Львівської області до аналогічного показника в середньому в державі протягом 2015-2019 років. В проаналізованому періоді виявлено зростаючу тенденцію (2016-2019рр.). Найбільше зростання відбулося у 2017 році (на 0,6%) порівняно з попередніми роками. Найменше зростання відбулося у 2016 році (на 0,5%) порівняно з іншими роками. Найбільше спадання відбулося у 2018 році (на 0,5%) порівняно з попередніми роками. Стабільний показник залишився у 2019 році (0%) порівняно з попередніми роками.
Зростаюча тенденція є позитивною тому, що показник економічно активного населення Львівської області протягом аналізованого періоду зростав швидшими темпами, тоді як показник економічно активного населення в Україні спочатку спадав, а потім зростав.
Проте, виявлено чинники, які негативно впливають на рівень економічної активності населення Львівської області: велика кількість осіб, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці, молодіжне безробіття та міграція молоді в пошуках роботи, сезонна зайнятість сільського населення, невідповідність професійно-кваліфікаційного рівня безробітних вимогам роботодавців. Для того, щоб посилити позитивну тенденцію рівня економічної активності населення Львівської області, потрібно: збільшити попит на ринку праці, кількіст підприємств, які займаються виробництвом та реалізацією сільськогосподарської продукції; зменшити сезонність робіт в аграрному секторі; підвищити рівень професійних якостей молодих спеціалістів; підвищення низької заробітної платні.
Задання 3. Безробіття Львівської області протягом 2015-2019 років
Одним з основних завдань забезпечення розвитку ринку праці Львівської області є створення робочих місць. Ситуація на ринку праці Львівської області перебуває під впливом складних економічних та політичних умов. Отже існують ризики на ринку праці, які негативно впливають на його розвиток скорочення податкових надходжень, зменшення ВВП країни, падіння життєвого рівня, втрата кваліфікації безробітними, зростання витрат на допомогу безробітнім, скорочення виробництва, мала заробітна плата.
У 2015 році зареєстровано 23950 осіб безробітних, серед яких 46,6% молодь. Цей показник протягом 2015-2019 року спадає до 13952 осіб безробітних, серед яких 35,4% молоді, що зумовлює спад рівня безробіття.
Станом на 2015 рік на одне вільне робоче місце претендувало в середньому по області 16 безробітних (на 2018 р. – 2 безробітних). У 2015 році найбільша потреба роботодавців у працівниках за видами економічної діяльності: у переробній промисловісті( 330 осіб); Оптова та роздрібна торгівля (271 осіб), транспорт (176 осіб). Згодом ця кількість осіб поступово збільшувалася.
Безробітні, які не були зайняті до 1 року у 2015 році дорівнювали 21482 осіб. Протягом аналізованого періоду ця кількість зменшилася до 12996 осіб. Безробітні , які не були зайняті з різних причин більше 1 року у 2015 році становлять 2468 осіб., у 2019 році- 956 осіб.
Протягом кожного року кількість осіб працевлаштованих в цілому за рік майже дорівнює кількості осіб, які мають стан безробітного. Майже всі безробітні отримали матеріальну допомогу.
Попри негативні наслідки безробіття, існують і позитивні наслідки створення резерву робочої сили для структурної перебудови економіки, зростання конкуренції між працівниками, стимулювання підвищення інтенсивності та продуктивності праці, можливість для безробітного використати перерву в зайнятості для власного перенавчання та підвищення рівня освіти.
Таблиця3.1
Динаміка співвідношення рівня безробіття Львівської області до аналогічного показника в середньому в державі протягом 2015-2019 років
№ з/п
Показники
Значення показників
2015
2016
2017
2018
2019
1
Рівень безробіття Львівської області, %
8,2
7,7
7,5
6,9
6,5
2
Рівень безробіття України, %
9,1
9,3
9,5
8,8
8,2
3
Співвідношення рівня безробіття Львівської області до аналогічного показника в середньому в державі, %
90,1
82,7
78,9
78,4
79,2
4
Абсолютні відхилення, %-их пунктів
4.1
Базисні
-
91,7
87,5
87,0
87,9
4.2
Ланцюгові
-
91,7
95,4
99,3
101,0
/
Малюнок 3.1 Динаміка співвідношення рівня безробіття Львівської області до аналогічного показника в середньому в державі протягом 2015-2019 років
Було здійснено аналіз динаміка співвідношення рівня безробіття Львівської області до аналогічного показника в середньому в державі протягом 2015-2019 років. В проаналізованому періоді виявлено спадаючу тенденцію (2016-2019 рр.). Найбільший спад відбувся у 2016 році (на 8,3%), найменший спад відбувся у 2018 році (на 0,7), зростання відбулося у 2019 році (на 1%) порівняно з іншими роками.
Спадаюча тенденція є позитивною, адже більша кількість людей зможе працювати на роботі, зменшиться рівень безробітних та збільшиться рівень зайнятого населення.
Для вирішення проблеми безробіття і підсилення впливу цих наслідків потрібно розробити та ухвалити антикризову програму заходів подолання негативних явищ в економіці; стимулювати розвиток малого та середнього бізнесу, шляхом зменшення податкового тиску, полегшення порядку реєстрації підприємств. Існує потреба у дослідженні ринку праці щодо актуальності різних спеціальностей та здійсненні перекваліфікації працівників відповідно до неї, застосуванні нових методів подолання безробіття, покращенні стану виробництва. Важливими заходами є активна державна політика зі сприяння зайнятості – працевлаштування незайнятих на вільні та новостворені робочі місця, професійне навчання та перенавчання, організація громадських, сезонних робіт, надання дотацій роботодавцям. Потрібно також спрямувати грошово-кредитну політику на підтримку реального сектора економіки, сконцентрувати фінансові ресурси на сприянні діяльності перспективних підприємств, здатних забезпечити гідну працю робітникам. З метою створення сучасних робочих місць потрібно збільшити бюджетні витрати на підтримку інноваційно-інвестиційної діяльності та поступово послабити податковий тиск на бізнес, щоб створити привабливі умови для започаткування і здійснення підприємницької діяльності
Завдання 4. Кон’юнктура ринку праці Львівської області протягом 2015-2019 років
До суспільного виробництва у 2015 році в області було залучено 1042,0 тис. осіб у віці 15–70 років, із них 1023,8 тис. осіб склало працездатне населення. Серед зайнятого населення більше половини (55,3%, або 576,1 тис. осіб) становили працюючі за наймом на підприємствах та в організаціях зареєстрованого сектора економіки та 465,9 тис. осіб – зайняті в секторі самостійної зайнятості. Рівень зайнятості населення у віці 15–70 років у 2015 році склав 55,5%, для працездатних осіб рівень зайнятості був вищий (63,9%). У 2016р. в області збереглася тенденція до збільшення питомої ваги самостійно зайнятих та скорочення найманих працівників. У 2017 році 46,7% економічно активного населення становили жінки та 53,3% − чоловіки; за місцем проживання: 63,6% – мешканці міських поселень та 36,4% − сільської місцевості. Кількість економічно активного населення працездатного віку в 2017 році становила 1119,7 тис. осіб. Рівень економічної активності населення у віці 15-70 років становив 60,8%, населення працездатного віку – 70,2. За видами економічної діяльності найбільша частка працівників, які знаходились у відпустках без збереження заробітної плати зафіксована на підприємствах з виробництва комп’ютерів, електронної та оптичної продукції. Поряд з цим на підприємствах і надалі спостерігалася нестача робітників як традиційних професій, так і висококваліфікованих. За адміністративними даними Львівського обласного центру зайнятості, кількість вакансій на підприємствах, в установах та організаціях на кінець грудня 2017 року становила 5739 одиниць. Як і в попередні роки, у 2017 році перевищення кількості вибулих працівників порівняно з прийнятими спостерігалося в більшості видів економічної діяльності, яке склало загалом в області 2,0 тис. осіб. Загалом у 2017 році 142,4 тис. осіб були звільнені, з них 78,2% − з причин плинності кадрів, 16,4% − зміни в організації виробництва і праці (реорганізація, скорочення чисельності або штату працівників). Рівень вибуття порівняно з 2010 роком зріс на 9 в.п. і становив у 2017 році 30,5% середньооблікової кількості штатних працівників. У 2017 році порівняно з 2016 роком середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника1 зросла на 40,2%, з 2010 роком - у 3,3 раза. Загалом у 2017 році середньомісячна заробітна плата становила 6391 грн, що у 2 рази вище рівня мінімальної заробітної плати (3200 грн).
Основною вадою пропонованих заходів є те, що вони потребують значних затрат бюджетних коштів. А за існуючого стану бюджету, активізація заходів активної політики зайнятості на найближчу перспективу є малорельною. Попит на працю є похідним від попиту на товари та послуги, що виробляються працівниками. Відповідно, заходи щодо покращення ситуації на ринку праці варто реалізовувати у комплексі з системними заходами щодо підвищення ділової активності в національній економіці, у тому числі й на інших базових риках, зокрема на ринку капіталів. При реалізації пропонованих заходів знижуватиметься рівень праценадлишкової кон’юнктури на ринку праці, підвищуватимуться ціна робочої сили та рівень реальних доходів населення.
Основною цілью сучасної державної політики зайнятості населення є: – збереження наявних та створення нових високопродуктивних робочих місць; формування професійно-кваліфікаційного складу робочої сили відповідно до потреб ринку праці; забезпечення активної участі у міжнародному розподілі праці; створення умов для розвитку самозайнятості населення та підприємницької ініціативи, поширення вторинної зайнятості працездатного населення; створення правової основи соціально-трудових відносин на селі, що виникають внаслідок розпаювання та передачі землі у приватну власність; підтримка регіонів, у яких склалася критична ситуація на ринку праці, шляхом створення механізму сприяння розвитку колишніх депресивних територій; сприяння працевлаштуванню не конкурентноздатних на ринку праці верств населення (осіб з обмеженими фізичними можливостями, молоді, жінок, осіб, які звільняються з місць позбавлення волі або примусового лікування) і створення надійного економічного механізму забезпечення їх зайнятості; забезпечення роботою працездатних осіб із сімей з дітьми; розвиток громадських робіт, що оплачуються за рахунок бюджетів.
Таблиця 4.1
Динаміка співвідношення коефіцієнта навантаження на ринку праці Львівської області до аналогічного показника в середньому в державі протягом 2015-2019 років
№ з/п
Показники
Значення показників
2015
2016
2017
2018
2019
1
Коефіцієнт навантаження Львівської області на одне вільне робоче місце, осіб,
16
6
3
2
-
2
Коефіцієнт навантаження України на одне вільне робоче місце, осіб
19
11
7
6
-
3
Співвідношення коефіцієнта навантаження на ринку праці Львівської області до аналогічного показника в середньому в державі, %
84,2
54,5
42,8
33,3
-
4
Абсолютні відхилення, %- их пунктів
4.1
Базисні
-
64,7
49,7
39,5
-
4.2
Ланцюгові
-
64,7
78,5
77,8
-
/
Малюнок 4.1 Динаміка співвідношення коефіцієнта навантаження на ринку праці Львівської області до аналогічного показника в середньому в державі протягом 2015-2019
Було проведено дослідження динаміки співвідношення коефіцієнта навантаження на ринку праці Львівської області до аналогічного показника в середньому в державі протягом 2015-2019 років. У досліджуваному періоді було виявлено спадну тенденцію співвідношення коефіцієнта навантаження на ринку праці Львівської області до аналогічного показника в середньому в державі порівняно з базовим роком. Найбільший спад відбувся у 2016 році (на 35,3%), найменший спад відбувся у 2017 році (на 21,5%) порівняно з попередніми роками.
Спадна тенденція є позитивною тому, що коефіцієнт навантаження Львівської області на одне вільне робоче місце спадає швидше, ніж аналогічний показник в середньому в Україні.
Спадаюча тенденція зумовлена зменшенням рівня безробіття, збільшення попиту на ринку праці. Щоб підтримувати спадну тенденцію потрібно збільшити продуктивність праці й заробітної плати, забезпечити повноцінний саморозвиток і самореалізацію, збалансувати ринок праці, вирішивши питання первинного працевлаштування молоді на ринку праці, сформувати ефективну дотаційну політику, впровадити стандарти ISO.
Завдання 5. Ефективність функціонування господарського комплексу Львівської області протягом 2015-2019 років
У 2015 році у Львівській області функціонувало 120,4 тис. суб’єктів господарювання, з яких 15,5% припадало на підприємства, а 84,5% – на фізичних осіб-підприємців. У розрахунку на 10 тис. населення в області функціонувало 475 суб’єктів підприємництва (загалом в Україні – 461). У сфері підприємництва було зайнято 478,9 тис. працівників (у тому числі 370,3 тис. осіб найманих працівників). З них 69,2% задіяні на підприємствах і 30,8% – у фізичних осіб-підприємців. У 2015 році суб’єктами підприємництва реалізовано продукції (товарів, послуг) на 207,7 млрд.грн. Суттєвіший внесок в обсяг реалізації здійснили підприємства, які реалізували 88,2% від загального обсягу. Фізичними особами–підприємцями було реалізовано лише 11,8% від загального обсягу реалізації.
Фінансовий результат до оподаткування підприємств (без урахування діяльності банків і бюджетних установ) у 2016 році становив 1671,4 млн.грн прибутку проти 7491,2 млн.грн збитку в 2015 році. Діяльність з прибутками завершили 73,7% підприємств на суму 10869,5 млн.грн (на 19,8% більше порівняно з 2015 роком), а 26,3% − зазнали збитків на суму 9198,1 млн.грн, що майже наполовину (44,5%) менше порівняно з попереднім роком.
У 2018 році підприємства реалізували продукції, товарів, надали послуг на 350,8 млрд.грн (у 2017 році – на 262,3 млрд.грн). Найбільші обсяги продукції реалізували підприємства промисловості – 135,3 млрд.грн (38,6% від загального обсягу реалізації), оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів – 139,2 млрд.грн (39,7%).
Рівень рентабельності операційної діяльності підприємств області становив 4,1%. Найефективнішою була операційна діяльність підприємств оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів (23,3%), фінансової та страхової діяльності (21,8%), підприємств, що здійснювали операції з нерухомим майном (16,3%), сільського, лісового та рибного господарства (8,3%), інформації та телекомунікацій (8,3%).
Таблиця 5.1
Динаміка співвідношення рентабельності операційної діяльності господарського комплексу Львівської області до аналогічного показника в середньому в Україні протягом 2015-2019 років
№ з/п
Показники
Значення показників
2015
2016
2017
2018
2019
1
Рівень рентабельності операційної діяльності господарського комплексу Львівської області, %
3,2
5,7
5,6
4,1
4,3
2
Рівень рентабельності операційної діяльності господарського комплексу України, %
1,0
7,4
8,8
8,1
10,2
3
Співвідношення рентабельності операційної діяльності господарського комплексу Львівської області до аналогічного показника в середньому в Україні, %
320,0
77,0
62,5
50,6
42,1
4
Абсолютні відхилення, %
4.1
базисні
-
24,0
19,5
15,8
13,1
4.2
ланцюгові
-
24,0
81,1
80,96
83,2
/
Малюнок 5.1. Графік динаміки співвідношення рентабельності операційної діяльності господарського комплексу Львівської області до аналогічного показника в середньому в Україні протягом 2015-2019 років
Було проведено дослідження динаміки співвідношення рентабельності операційної діяльності господарського комплексу Львівської області до аналогічного показника в середньому в Україні протягом 2015-2019 років.
У досліджуваному періоді було виявлено спадаючу тенденцію співвідношення рентабельності операційної діяльності господарського комплексу Львівської області до аналогічного показника в середньому в Україні порівняно з базовим роком. Найбільший спад відбувся у 2016 році (на 76%), найменший спад відбувся у 2019 році (на 16,8%) порівняно з попередніми роками.
Спадаюча тенденція є негативною тому, що рівень рентабельності Львівської області зростає значно повільніше, ніж аналогічний показник в середньому по Україні.
Показники рентабельності підприємства мають особливо важливе значення в сучасних ринкових умовах, коли керівництву потрібно постійно приймати рішення для забезпечення прибутковості, а отже, фінансової стійкості підприємства. Фактори, що впливають на рентабельність виробництва, численні і різноманітні. Тому кожен суб’єкт господарювання повинен активно шукати всі можливі шляхи вдосконалення виробництва, підвищення конкурентоспроможності власної продукції, це і буде сприяти зростанню рентабельності підприємства.
Завдання 6. Інвестиції Львівської області протягом 2015-2019 років
Інвестиції торкаються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічного зростання в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, зростання технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- і макрорівнях.
У 2015 році підприємства Львівської області освоїли 13,4 млрд.грн капітальних інвестицій. На кожного мешканця Львівської області у 2015 році в середньому припало 5317 грн капітальних інвестицій, що на 16,9% менше, ніж у середньому в Україні, а серед регіонів за цим показником Львівщина посіла 7 місце.
У структурі капітальних інвестицій за видами активів переважну частку становили інвестиції у матеріальні активи (98,6%) станом на 2016 рік. З них на будівництво нових, реконструкцію та придбання існуючих житлових будівель спрямовано 21,2% усіх інвестицій, нежитлових будівель – 19,0%. Частка інвестиції, освоєних на будівництві інженерних споруд, склала 11,4%.
Основним джерелом інвестування залишаються внутрішні інвестиційні ресурси підприємств та організацій, за рахунок яких у 2017 році здійснено 55,0% капітальних інвестицій. Частка інвестицій, профінансованих з державного бюджету склала 5,9%. За кошти місцевих бюджетів освоєно 7,7% інвестицій. Питома вага кредитів банків становила торік 9,3%. За рахунок іноземного капіталу освоєно 4,4% капітальних вкладень проти 2,4% у 2016 році. Найбільші обсяги капітальних інвестицій у 2017 році освоїли промислові підприємства Львівщини. Ними здійснено 8,5 млрд.грн інвестицій, що становить 35,4% від обласного обсягу. Вагомою була частка капітальних інвестицій, здійснених підприємствами оптової та роздрібної торгівлі (8,4%), сільського, лісового та рибного господарства, а також організацій, що здійснюють операції з нерухомим майном (по 5,2%). Питома вага інвестицій, спрямованих на розвиток соціальної сфери, зросла у порівнянні з 2017 роком на 1,7 в.п., але залишається незначною (3,7%).
Основним джерелом фінансування капіталовкладень на охорону навколишнього природного середовища залишаються власні кошти підприємств, які у 2018 році освоїли 235,2 млн.грн капітальних інвестицій (82,7%). З місцевих бюджетів профінансовано 46,3 млн.грн (16,3%), з державного бюджету – 3,0 млн.грн (1,0%).
Слід зазначити, що основними чинниками які погіршують інвестиційний клімат, є: нестабільна політична ситуація та відсутність суспільного консенсусу щодо збільшення якості та глибини реформ; вузькість внутрішнього ринку, низький платоспроможний попит підприємств і населення; низька прибутковість більшості підприємств в усіх сферах господарської діяльності, що робить більш вигідним імпорт у порівнянні з залученням іноземних інвестицій та розширенням виробництва; високий рівень та спотворена структура витрат на виробництво; недосконале корпоративне та інвестиційне законодавство, незадовільний захист прав дрібних акціонерів; надмірний податковий тиск на легальну економіку при одночасній “тінізації” майже половини національного виробництва; деформований грошовий обіг, платіжна криза, домінування низьколіквідних грошових сурогатів; високий рівень корупції та організованої злочинності; низька ділова культура та небажання впровадження сучасних технологій ведення бізнесу.
Таким чином, пожвавлення економічної, у тому числі інвестиційної та інноваційної діяльності, і поліпшення на цій основі соціальних умов можливе тільки шляхом рішучих, комплексних, швидких, прозорих і послідовних ринкових реформ, які вивільнять підприємницьку ініціативу, створять конкурентне середовище й нададуть економіці стимули ефективного розвитку.
Таблиця 6.1
Динаміка співвідношення капітальних інвестицій Львівської області в розрахунку на одну особу до аналогічного показника в середньому по державі протягом 2015-2019 років
№ з/п
Показники
Значення показників
2015
2016
2017
2018
2019
1
Капітальні інвестиції Львівської області в розрахунку на одну особу, грн
5317,1
7395,5
9590,8
11563,8
12431,1
2
Капітальні інвестиції України в розрахунку на одну особу, грн
6399,9
8451,6
10598,0
13746,4
14907,0
3
Співвідношення капітальних інвестицій Львівської області в розрахунку на одну особу до аналогічного показника в середньому по державі, %
83,0
87,5
90,4
84,1
83,3
4
Абсолютні відхилення, %
4.1
базисні
-
105,4
108,9
101,3
100,3
4.2
ланцюгові
-
105,4
103,3
93,0
99,0
/
Малюнок 6.1. Графік динаміки співвідношення капітальних інвестицій Львівської області в розрахунку на одну особу до аналогічного показника в середньому по державі протягом 2015-2019 років
Було проведено дослідження динаміки співвідношення капітальних інвестицій Львівської області в
19.07.2022 11:07-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора