Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут економіки та менеджменту
Кафедра обчислювальної математики та програмування
Розрахункова робота № 1
«Написання реферату. Павленко Оксана»
з дисципліни ”Інформатика”
ЗМІСТ
ЗМІСТ 2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ: 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 БІОГРАФІЯ 5
1.1. Походження 5
1.2. Цікаві факти 7
РОЗДІЛ 2 ТВОРЧІСТЬ 8
2.1. Мистецтво 8
2.2. Картини 9
2.3. Станкові темперні роботи 1922–1928 років 10
2.4. Малюнки 10
2.5. Монументальні розписи 10
2.6. Портрети 10
ВИСНОВКИ 12
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 13
ДОДАТКИ 14
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ:
р., рр. – рік, роки
рис. – рисунок
ВСТУП
Розрахункова робота для студентів є неабияк важливою формою контролю, що дозволяє їм освоїти методи та набути уміння проведення наукових досліджень. Завдяки їй, студенти можуть успішно завершити навчальну тему.
Оксана Трофимовна Павленко є відомою українською художницею, що працює в жанрі наївного мистецтва. Вона має значну кількість унікальних творів, які здатні захопити уяву глядача своєю яскравістю та вишуканістю.
Метою цієї роботи є знайомство з творчістю Оксани Трофимівни Павленко, її стилем та технікою роботи, а також відтворення її внеску в українську культуру та мистецтво.
Об'єкт дослідження: творчість Оксани Трофимівни Павленко, української художниці.
Предмет дослідження: художній стиль, мистецтво, зміст творчості Оксани Трофимівни Павленко.
Мета дослідження: вивчення творчості Оксани Трофимівни Павленко та її внеску у розвиток українського наївного мистецтва.
Завдання дослідження: проаналізувати біографію Оксани Трофимівни Павленко та визначити її вплив на її творчість.
Для врахування актуальних тенденцій у розвитку та удосконаленні навчального процесу необхідним є індивідуально орієнтований підхід у формуванні майбутніх фахівців. У цьому контексті написання та захист реферату є важливою складовою програми дисципліни "Інформатика" та сприяє розвитку самостійної навчальної діяльності студентів.
РОЗДІЛ 1 БІОГРАФІЯ
Походження
Оксана Трохимівна Павленко є талановитою українською художницею, яка володіє високим рівнем майстерності у монументальному та станковому живописі, художній кераміці та рисунку. Вона досконало володіє техніками фрески та здатна створювати неперевершені жіночі портрети, монументальні розписи та українські ікони.
Ця знакова особистість, народилась 12 лютого 1895 року в селі Валяві, що знаходиться у Городищенській міській громаді Черкаської області. Її батько, Трохим Павленко, був селянином і працював «счетчиком» в панській економії, розташованій у селі Свинарка. У 1914 році вона успішно закінчила гімназію для дівчат у Черкасах і протягом 1914-1917 років навчалася в Київському художньому училищі, де вона отримала знання від видатних митців свого часу, зокрема від Фотія Красицького, тісно спілкуючись з А.Г. Петрицьким, Єлевою Костянтином та Падалкою Іваном.
Оксана Павленко - це одна з небагатьох "бойчуків", митців, що належали до школи українського монументалізму, яка вижила від "сталінського терору". Більшість з них були репресовані, а їх творчість була знищена, незважаючи на ідеологічну підтримку радянської влади. У 1929 році, коли сталося переслідування бойчуків, Оксана Павленко отримала запрошення на викладацьку роботу в Москві, що врятувало її від репресій. Вона єдиний учень або учениця Бойчука, хто не був репресований. Павленко зберегла і передала до музеїв заборонені радянською владою роботи своїх друзів-бойчуків, які вдалося врятувати.
Починаючи з 1925 року, Оксана Павленко була активним учасником «Асоціації революційного мистецтва України». У 1940-1949 рр., разом з Белою Уітцем, вона була керівником експериментальної майстерні фрески на будівництві Палацу Рад у Москві.
Цікаві факти
Оксана Павленко була незвичайно талановитою художницею та активісткою української культурної сцени. Ось декілька цікавих фактів з її життя:
Оксана Павленко була ученицею видатного українського художника Миколи Пимоненка.
У 1920 році вона була однією з організаторів Першої виставки українських жіночих художниць в Києві.
У 1930 роках Оксана Павленко була засновницею та головним редактором альманаху "Мистецтво України", який став важливим форумом для українських художників.
У 1937 році було заплановано проведення виставки творів Оксани Павленко в Москві, проте вона не відбулася через розпочаті репресії сталінського режиму.
Оксана Павленко працювала над створенням мозаїчних панно на фасаді готелю "Москва" в Москві разом з іншими відомими художниками того часу.
У 1949 році Оксана Павленко повернулася в Україну та оселилася в Києві, де продовжувала творчу діяльність та допомагала іншим художникам.
Оксана Павленко померла в 1975 році від ускладнень, пов'язаних зі старістю та хворобою серця, на 80-му році життя.
РОЗДІЛ 2 ТВОРЧІСТЬ
2.1. Мистецтво
У 1919 році студентку першокурсницю Оксану Павленко, разом з І. Падалкою та В. Седлярем, професор М. Бойчук запросив до участі в розписах Луцьких казарм у Києві. Також вона брала участь в експериментальних розписах на стінах аудиторій Інституту пластичних мистецтв (які знищено 1934 року після реорганізації інституту).
Художниця разом з угорським художником Белою Уітцем виїхали у Фрунзе (Киргизія), де разом займалися розписами урядових будівель. Оксана Павленко розробила ескізи та стала "автором проєкту герба Киргизької РСР.
У 1919 році брала участь в художньо-монументальному оформленні Київського оперного театру до Першого всеукраїнського з'їзду волвиконкомів, а у 1921 році театру у Харкові до 5-го Всеукраїнського з'їзду Рад, в роботі над ескізами оформлення Палацу уряду в місті Фрунзе (1936–1938), розписах на ВДНГ СРСР (1938–1940, 1951–1954).
У 1933–1935 роках художниця в Україні перебувала наїздами, брала участь у розписах Червонозаводського театру в Харкові, де створила тричастинну композицію «Фізкультура і спорт».
Походячи з простої сільської родини, Оксана Павленко почала займатись мистецтвом всупереч бажанню батьків, яким ця професія здавалася занадто елітарною. Спершу навчалася у Київському художньому училищі, а після — вступила до щойно відкритої Української академії мистецтв.
Навчання у майстерні Федора Кричевського досить швидко принесло розчарування (у своїх спогадах Павленко зазначає, що в буремний час професор просто не відвідував уроки), а відтак молода художниця вирішила перевестися до майстерні монументального мистецтва Михайла Бойчука.
За її словами, Бойчук скептично ставився до дівчат-художниць та рішуче відмовлявся її приймати, мотивуючи це тим, що дівчата — «дуже ненадійний народ». Бойчук вважав, що мистецтву потрібно віддаватись безроздільно, тоді як жінка, на його думку, могла будь-якої миті вийти заміж і все покинути.
2.2. Картини
Картини:
«Марійка» (1920);
«Жниця» (1920);
«Тіпає Коноплі» (1920);
«Дівчина з яблуками» (початок 1920- х рр.);
«Вулична перекупка» (початок 1920- х рр.);
«Мітинг у селі Нові Петрівці. Зарисовки з натури»(1922);
«Ескіз керамічного посуду» (1920-ті роки);
«Пишуть гасло» (початок 1930- х рр.);
«У хаті» (1920-ті рр.);
«Під яблунею» (1920-ті рр.);
«Делегатки» (1920-ті рр.);
«Комсомолка» (1927);
«Збори делегаток» (1933);
«Хай живе 8 березня!» (1930–1931 рр.);
«На березі»(1950-ті роки).
2.3. Станкові темперні роботи 1922–1928 років
«Ліплять пиріжки» (1918);
«Дівчина з Деренківців» (1920);
«Петрівчанська мадонна» (1922);
«Дівчина з відром» (1923);
«Автопортрет» (1925);
«Марійка» (1928).
У даних роботах О.Павленко дотримується принципів українського монументалізму. У центрі уваги художниці — сільська жінка, сповнена щирості й тепла.
2.4. Малюнки
Малюнки:
«В консультації» (1928);
«Відпочинок на маневрах» (1928);
«Селянка з дитиною»;
«Ескіз керамічного посуду». (1920-ті роки)
2.5. Монументальні розписи
«Фізкультура і спорт в СРСР»
Фреска «Війна» (1944);
Фреска «Мир» (1949).
2.6. Портрети
Портрети:
Майстер-кераміст Межигір'я»(1924);
«Задумався»(1930);
«За читанням. Скульптор Жозефіна Діндо» (1928);
«Чоловічий портет» (1929);
«Н. В. Яворська» (1930);
«Бела Уітц» (1930-ті роки);
«М. Кашихін з книжками» (1927);
«Манасчі-співець киргизького народного епосу про Манаса» (1936).
1921 року Оксана Павленко брала участь в академічних, республіканських, всесоюзних та закордонних виставках.
У 1991–1992 роках, вже після смерті художниці, в Києві та Львові відбулася перша персональна виставка творів Оксани Павленко.
ВИСНОВКИ
Павленко Оксана Трохимівна — це видатна українська художниця, майстриня монументального та станкового живопису, художньої кераміки, рисунку, що працювала у різних стилях, включаючи авангард, сакральну та патріотичну тематики.
Її життя і творчість були дуже складними і складалися з багатьох випробувань, в тому числі від переслідувань за часів сталінських репресій. Однак, завдяки її таланту, наполегливості та відваги, вона змогла пройти складний шлях до успіху, залишаючись вірною своїй мистецькій спадщині та своїм переконанням.
Павленко Оксана Трохимівна внесла вагомий вклад у розвиток українського мистецтва, зберегла багато творів своїх колег-художників, які були знищені часом, а також навчала мистецтву наступні покоління. Вона залишила поза собою незабутнє мистецьке доробку та стала прикладом самовідданості та відваги для наступних поколінь художників.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
https://uk.wikipedia.org/wiki/Виставка_досягнень_народного_господарства
https://supportyourart.com/stories/oksana-pavlenko/
https://antikinfo.com.ua/hudojniki/pavlenko-oksana/
https://uartlib.org/ukrayinski-hudozhniki/pavlenko-oksana/
ДОДАТКИ