Міністерство освіти і науки України Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського» Кафедра автоматизації проектування енергетичних процесів і систем Лабораторна робота №2 з дисципліни «Операційні системи» «Технологія роботи з системними засобами при створенні програм» Мета роботи. ознайомитися з технологією роботи створення асемблерної програми. Теоретична частина. Асемблери зазвичай виконують два або більше проходів по тексту програми при трансляції. При першому проході асемблер проглядає усю вхідну програму та створює таблицю символів, яка містить імена та мітки, що зустрічаються в програмі. При другому проході асемблер використовує таблицю символів, в якій відома довжина кожної команди та її відносне розташування, а також формує об’єктний код для кожної інструкції. Після цього асемблер створює об’єктний файл (*.obj), файл лістингу (*.lst) та файл перехресних посилань (*.crt). Процес підготовки та відладки програми на мові Асемблер включає такі етапи: підготовка у текстовому редакторі Notepad файлу за шаблоном *.asm його трансляція компоновка відладка програми за допомогою інтерактивного відладчика. Трансляція вхідного тексту програми полягає у перетворенні речень вхідної мови у коди машинних команд та виконується за допомогою програми TASM. При запуску транслятора треба використовувати два ключа(це режими роботи транслятора): /la - виведення розширеного варіанту лістингу транслятора, /zi – отримання повної інформації для відладчика. Результатом роботи транслятора є створення трьох модулів: *.lst (лістингу) і *.crf (таблиці перехресних посилань: таблиці символічних імен змінних. Ключі можна подивитися просто запустивши tlink без параметрів. При запуску компоновщика треба використовувати два ключа: /х – не створювати файл з розширенням *.map (подавляється формування файлу лістингу компоновки, в якому відображається карта завантаження, без цього файла можна обійтись), /v – передає у завантажувальний файл символьну інформацію, яка дозволяє відладчику TD виводити на екран повний текст вхідної програми, включаючи мітки, коментарі та ін. Порядок роботи: 1. Створити код асемблерної програми в середовищі текстового редактора Блокнот. 2. Виконати трансляцію створеної програми. 3. Проаналізувати лістинг програми, визначити поля лістингу, віднайти відповідні сегменти програми, виправити помилки. У разі виявлення помилок повторити трансляцію програми та отримати об’єктний модуль програми. 4. Викликати компонувальника та отримати виконуваний модуль програми. 5. Запустити виконуваний модуль на виконання. 6. Скопіювати лістинг трансляції та результат роботи програми у командному рядку у лабораторну роботу. 7. Результати надати викладачу. Створений файл lab2.asm / Змонтовано локальний диск, та запущено файл у досі на трансляцію: / Лістинг: / / Створення об’єктного файлу та виконання його, в результаті чого отримуємо модуль lab2.exe, після чого його виконуємо. / Таким чином ми отримали чотири створених модуля: / Сам асемблер. Лістинг, у якому зберігається список рядків програми, код програми і інформацію про код. Об’єктний код у якому зберігається машиний код. І викононувальний файл типу .ехе . Висновок: Під час виконання даної лабораторної роботи за допомогою DOS було відтрансльовано створений файл. Створення об’єктного файлу за допомогою tlink, отримання виконувального модуля програми і його безпосереднє виконання. Зроблено звіт з лабораторної роботи та надіслано викладачу на перевірку.