Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
ЗБІРНИК ВОГНЕВИХ ЗАДАЧ
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
О
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Вогнева підготовка
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського
Кафедра військової підготовки
________________________________________________________
СТРІЛЕЦЬКА ЗБРОЯ
ТА ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА
ЧАСТИНА ІІІ
ЗБІРНИК ВОГНЕВИХ ЗАДАЧ
Рекомендовано до друку Вченою радою Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського (протокол № ___________ від _____________________ ).
Рецензенти:
полковник Андрійченко Г.І. – кандидат військових наук
підполковник Лісовський В.М. – кандидат політичних наук, доцент
полковник Василенко С.М. – кандидат історичних наук, доцент
Туртаєв Ю.В., Винограденко Е.В..
«СТРІЛЕЦЬКА ЗБРОЯ ТА ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА», частина ІІІ «Збірник вогневих задач», Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського, 2022. - 80 с.
Навчально-методичний посібник «Стрілецька зброя та вогнева підготовка», частина ІІІ «Збірник вогневих задач» призначений для проведення практичних занять з вогневої підготовки та містить практичні завдання і теоретичні питання з вогневої підготовки, складені на основі положень Правил стрільби та Курсу стрільб, посібників і настанов різних видів стрілецької зброї та гранатометів, що знаходяться на озброєнні в Збройних силах України.
Посібник призначений для самостійної роботи студентів військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та курсантів військових закладів вищої освіти.
Рекомендований як посібник для науково-педагогічних працівників, керівників стрільби на ділянці, курсантів військових закладів вищої освіти, студентів всіх курсів військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та військовослужбовців Збройних сил України.
Посібник підготовлений до видання авторським колективом кафедри військової підготовки Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського у складі: Туртаєв Ю.В. – старший викладач, Винограденко Е.В. – викладач.
ЗМІСТ
Передмова…………………………………………………………………………………….4
1. Заходи безпеки під час проведення занять з вогневої підготовки……….…………….4
1.1. Задачі з розділу «Заходи безпеки при поводженні зі зброєю та боєприпасами»…...6
2. Рішення вогневої задачі…………………………………………………………………...8
3. Прямий постріл, прикритий, уражуваний і мертвий простір, порядок їх
визначення та значення в бойовій обстановці…………………………………………...10
4. Завдання на виконання розрахунково – графічної роботи № 1……………….………15
5. Формули тисячної та їх практичне застосування………………………………………22
5.1. Визначення відстаней по лінійним розмірам предметів……………………………..22
5.2. Визначення відстаней по кутовим розмірам предметів та за допомогою
приладів спостереження та прицілювання………………………………………………..23
6. Умови, в яких вирішуються вогневі задачи………………………………………….…32
7. Правила стрільби із стрілецької зброї …………………………………………………..33
8. Правила стрільби з озброєння БТР……………………………………………………...36
9. Польовi правила стрільби з ручних гранатометів……………………………………..37
10. Ведення вогню, спостереження за його результатами та корегування стрільби………………………………………………………………………..……………..39
11. Тренування у визначенні вихідних установок при веденні вогню
із ручних гранатометів………………………………………………………………………41
12. Послідовність рішення вогневих задач по підготовці вихідних установлень під час стрільби із АК-74…………………………………………………………………………….42
13. Методика навчання рішенню задач по практичному застосуванню правил
стрільби………………………………………………………………………………………48
14. Послідовність рішення вогневих задач та алгоритм практичних дій стрільця……..53
15. Методика та пояснення рішення комплексних вогневих задач
з курсу вогневої підготовки………………………………………………………………..60
16. Завдання для рішення вогневих задач за визначеною тематикою…………………..62
.
ПЕРЕДМОВА
Вогнева підготовка є одним із ведучих предметів бойової підготовки військ. Її мета - навчити військовослужбовця вмілому і повному використанню високих вогневих можливостей зброї в різних умовах обстановки.
Ураження цілі вогнем називається рішенням вогневої задачі.
Для успішного рішення вогневих задач в бою особовий склад підрозділу повинен:
знати бойові можливості і матеріальну частину озброєння і боєприпасів, основи і правила стрільби;
вміти готувати озброєння та боєприпаси до стрільби та підтримувати їх в бойовій готовності, вести розвідку цілей спостереженням, визначати дальності до них, правильно давати цілевказання та випереджати противника у відкритті вогню, вести влучний вогонь всіма засобами як самостійно, так і в складі підрозділу, вражати цілі першими пострілом, на всіх дуальностях стрільби штатної зброї.
В залежності від важливості, уразливості та умов обстановки, дальності до цілі її можна вражати вогнем стрілецької зброї чи зосередженим вогнем кількох вогневих засобів підрозділу.
Навчання рішенню вогневих задач повинне передувати виконанню підготовчих вправ стрільби і управлінню вогнем. Вогневі задачі із застосування правил стрільби доцільно відпрацьовувати в такій послідовності: стрільба по нерухомим (тим, що з’являються) цілям; стрільба по рухомих цілях, у тому числі і повітряним; стрільба з бронетранспортера з місця й у русі; стрільба з вертольота тощо. При цьому вогневі задачі виконуються спочатку при стрільбі в нормальних умовах, а потім в несприятливих умовах.
Навчально-методичний посібник «Стрілецька зброя та вогнева підготовка», частина ІІІ «Збірник вогневих задач» призначений для проведення практичних занять з вогневої підготовки та містить практичні завдання і теоретичні питання з вогневої підготовки, складені на основі положень Правил стрільби та Курсу стрільб, посібників і настанов різних видів стрілецької зброї та гранатометів, що стоять на озброєнні в Збройних силах України.
Навчальний матеріал посібника сприятиме узагальненню та використанню в навчальному процесі передового досвіду в справі підготовки військового професіонала, який майстерно володіє особистою зброєю та озброєнням взводу, здатного організувати виконання завдань за призначенням.
Заходи безпеки під час проведення занять з вогневої підготовки
Безпека під час стрільби досягається чіткою організацією стрільб, точним дотриманням правил та вимог безпеки, високою дисциплінованістю всіх військовослужбовців.
Особовий склад, який не засвоїв правила та вимоги безпеки, до стрільби та її обслуговування не допускається.
Забороняється заходити (заїжджати) на ділянки, де є снаряди, міни, бомби, вибухові речовини. Ці ділянки є забороненими зонами з відповідними попереджувальними написами.
Забороняється торкатися снарядів, мін, бомб, вибухових речовин, які не розірвалися, та предметів імітаційного обладнання. Кожний снаряд, міну, бомбу, заряд вибухової речовини, що не розірвалися, відразу ж після виявлення необхідно позначити покажчиком з попереджувальним написом та повідомити начальника полігона.
Ведення вогню дозволяється тільки після підняття на всіх ділянках та командному пункті червоних прапорів ВСП.
Стрільба негайно припиняється за командою керівника або самостійно кожним екіпажем (який стріляє) у разі:
появи людей, тварин і машин на мішеневому полі, низьколітаючих апаратів, вертольотів над районом стрільби;
падіння снарядів (гранат) за межами безпечної зони або поблизу бліндажа, у якому перебувають люди, та втрати зв'язку з бліндажем;
доповіді або подання встановленого сигналу з поста оточення про небезпеку продовження стрільби;
підняття білого прапора (ВСП, ліхтарів) на командному пункті; виникнення пожежі на мішеневому полі та на території полігона; втрати орієнтування тими, хто стріляє.
Для негайного припинення вогню усіма БМ (тими, хто стріляє) подається сигнал «Відбій», а також подається команда по радіо екіпажам, що стріляють: «Стій! Припинити вогонь» та виставляється білий прапор (ВСП, ліхтар) замість червоного.
Під час виконання вправи бойовою ручною гранатою з БМ (у пішому порядку) слід дотримуватися таких вимог безпеки:
* гранати та запали видавати тим, хто навчається, безпосередньо перед виконанням вправи;
* особам, які не навчені поводженню з гранатами, бойові гранати видавати забороняється;
* заряджати гранату (вставляти запал) дозволяється лише перед її метанням;
* переносити бойові гранати та запали тільки в гранатних сумках, при цьому запал повинен бути загорнутий у папір або дрантя;
* не дозволяється розбирати бонові гранати та усувати в них несправності; оберігати гранати та запали від сильних поштовхів, ударів, вогню, бруду та вологості.
Категорично забороняється:
заряджати зброю бойовими та холостими набоями, а також бойовими та інертними гранатами до сигналу "Вогонь" (команди керівника, командира);
направляти зброю на людей, у бік або в тил стрільбища незалежно від того, заряджена вона чи ні;
відкривати та вести вогонь: з несправної зброї, несправними боєприпасами або боєприпасами, які не передбачені таблицями стрільби для цієї системи: за межі небезпечних напрямків стрільби: при піднятому білому прапорі на командному (дільничному) пункті та укриттях (бліндажах): по бліндажах, незалежно від того, перебувають у них люди чи ні, а також по інших спорудах (вишках, тригонометричних пунктах); після утикання гармати у грунт або перешкоду; під час перебування людей на БМ або попереду них; у разі незачинених люків БМ, а також втрати зв'язку з керівником стрільби;
залишати де б то не було заряджену зброю або передавати її іншим особам; залишати на вогневій позиції (місці для стрільби) індивідуальну зброю без команди керівника (командира);
перебувати людям та розмішувати боєприпаси, горючі й вибухові речовини позаду РПГ та СПГ у секторі 90° та ближче 30м;
упирати казенний зріз ствола гранатомета в будь-які предмети або у грунт; використовувати гранати, які мають зовнішні пошкодження;
знімати запобіжний ковпачок з головної частини підривника бойової гранати під час стрільби у дощ та сильний сніг;
розташовувати під час стрільби з окопу казенний зріз ствола РПГ ближче 2 м, а СПГ - 7 м від задньої стінки окопу;
Необхідно підкреслити, що перелічені вище вимоги заходів безпеки мають загальний характер, а більш конкре тні вимоги ставляться до різних видів стрілецької зброї та до виконання практичних стрільб тими, хто навчається.
1.1. Задачі з розділу «Заходи безпеки при поводженні зі зброєю та боєприпасами»
Завдання № 1. Капітан Петренко на стрільбище отримав 6 патронів для виконання вправи стрільб з ПМ, під час огляду боєприпасів, виявив:
- 1 патрон – капсюль виступає із дна гільзи;
- 2 патрон – кольор гільзи відрізняєтьсяся від інших;
- 3 патрон – примята гільза;
- 4 патрон – гільза пошкрябана;
- 5 патрон – куля рухається в дульце гільзи;
- 6 патрон – з налетом іржи.
Визначити, які патрони заборонено використовувати для стрільби, та які повинні бути повернені на пункт видачі боєприпасів?
Завдання № 2. Під час стрільби з ПМ студент Степанов використовував патрони, один з яких мав втоплену кулю в гільзу.
Визначте, чи порушив курсант Степанов заходи безпеки, якщо так, то що може статися під час стрільби?
Завдання № 3. Взявши зброю в руки, необхідно:
а) протерти канал ствола;
б) зробити неповне розбирання;
в) перевірити наявність патрона в патроннику;
г) спорядити магазин.
Що необхідно в даній ситуації зробити?
Завдання № 4. Заряджену зброю завжди ставити:
а) на затворну затримку;
б) на запобіжник;
в) на засувку магазина;
г) на бойовий взвод.
Що необхідно в даній ситуації зробити?
Завдання № 5. Ведення вогню повинно бути негайно припинено:
а) після вичерпання всіх набоїв;
б) затримки при стрільбі;
в) при виникненні пожежі на стрільбищі, в тирі;
г) при несподіваному відключенні світла в тирі;
д) при піднятті білого прапора на стрільбищі.
Завдання № 6. При стрільбі з бойової зброї, стрілець випадково відвів затворну раму в крайнє заднє положення, в результаті чого патрон виявився викинутим з патронника автомата. Що необхідно в даній ситуації зробити згідно заходів безпеки:
а) підібрати патрон;
б) підібрати патрон і продовжити стрільбу;
в) підібрати патрон і спорядити його в магазин;
г) продовжити стрільбу до витрачення всіх патронів, а потім, підібравши патрон, зарядити зброю і продовжити стрільбу;
д) продовжити стрільбу до витрачення всіх патронів, підібрати патрон і здати його на пункт боєпостачання.
Завдання № 7. Що зобов'язаний зробити на вогневому рубежі стрілець, почувши команду «До бою»:
а) приєднати магазин, прибрати зброю в кобуру;
б) приєднати магазин, дослати патрон в патронник і відкрити вогонь по цілі;
в) перевірити зброю на наявність патрона в патроннику і зробити декілька пострілів по цілі.
Завдання № 8. Після закінчення стрільби з ПМ стріляючий зобов'язаний:
а) зняти затвор з затворної затримки, включити запобіжник і прибрати зброю в кобуру;
б) витягти магазин з рукоятки і представити зброю до огляду;
в) зняти затвор з затворної затримки, від'єднати магазин і прибрати зброю в кобуру.
Завдання № 9. При метанні бойової гранати, одна з РГД-5 не розірвалася.
Визначте, які дії заборонено виконувати:
а) підібрати гранату і здати її на пункт боєпостачання;
б) підібрати гранату і відремонтувати її;
в) витягти з гранати запал і поміняти його на новий.
Завдання № 10. Після закінчення стрільби з АК-74 стрілець зобов'язаний:
а) доповісти про закінчення стрільби та, за командою, представити зброю до огляду;
б) відєднати магазин, перевірити зброю на наявність патрона в патроннику;
в) відєднати магазин, перевірити зброю на наявність патрона в патроннику та відбути в вихідне положення.
Правильні відповіді на завдання по темі:
«Заходи безпеки при поводженні зі зброєю та боєприпасами»
Завдання № 1. Капітан Іванов зобов'язаний повернути роздавальнику патрони 1, 3, 5, 6. Завдання № 2. Студент Петренко порушив заходи безпеки.
Завдання № 3. Правильна відповідь пункт В.
Завдання № 4. Правильна відповідь пункт Б.
Завдання № 5. Стріляючий зобов'язаний негайно припинити стрілянину в випадках, зазначених у пунктах В, Г, Д.
Завдання № 6. Правильна відповідь пункт Д.
Завдання № 7. Правильна відповідь пункт Б.
Завдання № 8. Правильна відповідь пункт А.
Завдання № 9. Перераховані дії виробляти заборонено.
Завдання № 10. Правильна відповідь пункт А.
2. Рішення вогневої задачі
Рішення вогневої задачі стрільбою з будь-якого виду зброї включає: підготовку стрільби та стрільбу по цілі.
Підготовка стрільби в цілому має завдання забезпечити в найкоротший термін готовність вогневих засобів до відкриття вогню. У підготовку входять всі дії, пов'язані з попередньою і безпосередньою підготовкою стрільби.
Попередня підготовка стрільби в свою чергу включає:
- технічну підготовку стрільби, яка проводиться, щоб забезпечити своєчасність відкриття вогню, надійність і безвідмовність дії озброєння при вирішенні вогневих завдань. Технічна підготовка стрільби передбачає проведення регламентних перевірок боєприпасів (наприклад, ПТУРС), технічних обслуговувань бойових машин і їх озброєння, підзарядку джерел живлення і підготовку до стрільби боєприпасів, зброї, приладів стрільби і спостереження;
- вивчення місцевості, вибір місця розташування, заняття і, якщо потрібно, обладнання вогневих позицій, а також підготовку вихідних даних для стрільби по ділянках і рубежів ймовірної появи супротивника. Все це виконується до отримання від старшого командира вогневого завдання або до моменту виявлення цілі, що підлягає поразки.
Безпосередня підготовка стрільби полягає у виборі мети, засобів для її поразки і визначенні вихідних установок для відкриття вогню по обраної мети. Безпосередня підготовка стрільби зазвичай включає:
а) виявлення і вибір мети;
б) визначення дальності (відстані) до цілі;
в) вибір зброї, снаряда (гранати) і, якщо потрібно, заряду і установки підривника;
г) заряджання зброї;
д) визначення напрямку і швидкості руху цілі (якщо вона рухається) і величин поправок на її рух;
е) вибір способу ведення вогню;
ж) визначення напрямку і швидкості руху своєї машини (БТР, БМП, танка) і величин поправок на її рух (при стрільбі з коротких зупинок і з ходу); з) визначення поправок на відхилення умов стрільби від нормальних (табличних);
і) визначення сумарних поправок для першого пострілу (черги);
к) призначення вихідних установок для першого пострілу (черги).
Як видно, кінцевою метою безпосередньої підготовки стрільби є призначення вихідних установок для виробництва першого пострілу з танкової гармати, гармати БМП, протитанкового гранатомета (першої черги або першого пострілу зі стрілецької зброї.
Вихідні установки призначаються, як правило, командиром відділення (танка) при подачі команди для відкриття вогню або визначаються стріляючим (навідником, навідником-оператором, гранатометниками) самостійно; вихідні установки при стрільбі взводом і ротою вказуються командиром підрозділу в команді для відкриття вогню.
Пристрілка полягає в знаходженні стріляниною установок для переходу до стрільби на ураження цілі в складі підрозділу. Сутність пристрілки полягає в тому, що на основі отриманих спостережень за місцем падіння снарядів (гранат) визначають положення центра розсіювання щодо мети і знаходять установки для стрільби на ураження; ці установки називають пристріляними.
Стрільба по цілі включає: наводку і виробництво пострілу (черги, пуску), спостереження за результатами стрільби і коригування стрільби. Вона ведеться до поразки (знищення, придушення або руйнування) цілі. В окремих випадках стрілянина може бути припинена за командою командира відділення (танка) або командира підрозділу. Цілі повинні знищуватися з найменшою витратою боєприпасів і часу. Для цього необхідно:
- мати справний і правильно підготовлене до стрільби озброєння;
- своєчасно виявляти цілі, точно і швидко передавати цілевказування;
- вміло оцінювати важливість цілей;
- правильно вибирати зброю і боєприпаси для ураження цілі, а також спосіб ведення вогню;
- можливо точніше визначати вихідні установки для стрільби, при яких середня траєкторія пройшла б через центр цілі, а також застосовувати найбільш доцільні прийоми наведення і здійснення пострілу (черги);
- своєчасно відкривати вогонь по цілі і вести його в високому темпі;
- безперервно спостерігати за результатами свого вогню і правильно коректувати стрілянину. Треба домагатися ураження цілей з першого пострілу (черги). Це досягається шляхом ретельної і повної безпосередньої підготовки стрільби.
Незважаючи на різноманітність видів вогнепальної зброї, деякі відмінності в призначенні і способи його застосування, а також наявні відмінності в зовнішньо балістичних характеристиках снарядів (гранат, куль), засвоєння, правил стрільби полегшується тим, що вогнева задача з усіх видів зброї виконується по принципово однаковою схемою . Так, рішення вогневої завдання стріляниною з будь-якої зброї зазвичай включає підготовку стрільби і стрілянину по цілі. У деяких випадках, наприклад при веденні вогню на великі дальності танковим або механізованим підрозділом (взводом, ротою) прямою і напівпрямою наводкою, а також танковим підрозділом непрямою наводкою, рішення вогневої завдання включає підготовку стрільби, пристрілювання і стрілянину на поразку (стрілянину по цілі) .
Для навчання веденню вогню по нерухомим (тим, що з’являються) цілям на обраній ділянці місцевості на різних напрямках і відстанях установлюються мішені. Крім того, на заняттях необхідно мати зброю, прицільні станки, посібники (порадники) по стрілецькій справі і таблиці стрільби.
Спочатку викладаються правила вибору установки прицілу і точки прицілювання з врахуванням тільки відстані до цілі і її розмірів. При цьому показується, як треба користатися таблицею перевищення траєкторій над лінією прицілювання. Крім того, вивчається, коли і як варто вести стрільбу з використанням дальності прямого пострілу.
Для тренування тих, кого навчають, у застосуванні правил стрільби при нормальних метеорологічних умовах керівник показує одну з цілей, повідомляє дальність до неї, наказує, користуючись таблицями перевищення траєкторій над лінією прицілювання, визначити установку прицілу, точку прицілювання і навести в ціль зброю, встановлену в прицільному станку. Керівник перевіряє установку прицілу, наведення зброї і вимагає обґрунтування рішення. Після декількох таких вправ можна ускладнити задачу, запропонувавши тим, кого навчають, самим вимірити відстань до призначеної (нової) цілі, визначити установку прицілу і точку прицілювання і навести зброю в ціль. Якщо при перевірці виявиться, що той, якого навчають, допустив помилку при рішенні задачі, керівник дає “вступну” - недоліт, переліт вправо, уліво. Той, кого навчають, повинний внести відповідну поправку (коректуру) і продовжити «стрільбу». Після виконання ряду таких задач керівник методом бесіди відновлює в пам'яті тих, кого навчають, вплив на політ кулі вітру (бокового і подовжнього) і температури повітря. Потім показує прийоми визначення напрямку і швидкості вітру по зовнішніх ознаках і рекомендує запам'ятати найпростіші мнемонічні правила визначення поправок на боковий вітер.
3. Прямий постріл, прикритий, уражувальний і мертвий простір, порядок їх визначення та значення в бойовій обстановці
Прямий постріл - це постріл, при якому траєкторія польоту кулі не піднімається над лінією прицілювання вище цілі на всьо му своєму шляху.
Дальність прямого пострілу залежить від висоти цілі та настильності траєкторії. Чим вища ціль і чим настильніша траєкторія, тим більша дальність прямого пострілу і тим на більшій протяжності місцевості ціль може бути уражена з однією установкою прицілу.
В межах дальності прямого пострілу в напружені моменти бою стрільба може вестись без перестановки прицілу; у цьому випадку точка прицілювання вибирається за нижнім обрізом цілі.
Рис.1 Прямий постріл
Дальність прямого пострілу можна визначити по таблицям, шляхом порівняння висоти цілі з величинами найбільшого переви щення траєкторії над лінією прицілювання або з висотою траєкто рії.
Приклад. Визначити дальність прямого пострілу при стрільбі з КК по кулемету противника (висота цілі 0,55 м) при стрільбі на 500 м з прицілом 5.
Рішення: 1. За таблицею перевищення середньої траєкторії над лі нією прицілювання (таблиця №2, для КК) шляхом порівняння висоти цілі з найбільшим пе ревищенням траєкторії знаходимо: при стрільбі на 500 м з прицілом 5 найбільше перевищення траєкторії 0,75 м, що більше висоти цілі на 0,20 м, а на 400 м з прицілом 4 воно дорівнює 0,40 м, що менше висоти цілі на 0,15 м, значить, дальність прямого пострілу буде більше 400 м і менше 500 м.
2. Для визначення наскільки дальність прямого пострілу більше 400 м складемо пропорцію: 100 м (500-400) збільшують перевищення на 0,35 м (0,75-0,40); ціль вище найбільшого перевищення на 400 м на 0,15 м (0,55-0,40). Звідси перевищенню цілі дорівнюючому 0,15 м, відповідає збільшення дальності прямого пострілу на 43 м.
Дальність прямого пострілу буде дорівнювати 443 м (400 + 43), а установка прицілу – відповідно їй – 4,5.
При стрільбі по цілях, що знаходяться на відстані більшій за дальність прямого пострілу, траєкторія поблизу її вершини під німається вище цілі й ціль на якійсь ділянці не буде уражена при тій же установці прицілу. Однак, біля цілі буде такий прос тір (відстань), на якому траєкторія не піднімається вище цілі й ціль буде уражена нею.
Відстань на місцевості протягом якої низхідна галузь трає кторії не перевищує висоти цілі називається уражальним простором (глибиною уражального простору).
Глибина уражувального простору залежить:
- від висоти цілі - вона буде тим більш, чим вище ціль;
- від наземності траєкторії - вона буде тим більш, чим наземніша траєкторія;
- від кута нахилу місцевості - на передньому схилі вона зменшується, на зворотному - збільшується;
Глибину уражувального простору можна визначити по таблицях перевищення траєкторії над лінією прицілювання, шляхом порівняння перевищення низхідної галузі траєкторії на відповідну дальність стрільби з висотою цілі.
Приклад. Визначити глибину уражувального простору при стрільбі з КК по піхоті противника (висота цілі 1,5 м) на відстані 1000 м.
Рішення 1. За таблицею перевищення середніх траєкторій над лі нією прицілювання (таблиця №2, для КК) знаходимо: на 1000 м перевищення траєкторії дорівнює 0, а на 900 м - 2,7 м (більше висоти цілі). Тобто, глибина уражувального простору менше 100 м. Для визначення глиби ни уражувального простору складемо пропорцію: 100 м відповідає перевищення траєкторії 2,7 м; Хм - відповідає перевищення трає кторії - 1,5 м (висоті цілі).
На 100 м – 2,7 м різниця висоти траєкторії
х – 1,5 м (висота цілі)
х = 55 м
Глибина уражального простору складає – 55 метрів.
Простір за укриттям, що не пробивається кулею від його гребня до точки зустрічі, називається прикритим простором (Пп). Він буде тим більше, чим більша висота прикриття й чим наземніша траєкторія.
Частина прикритого простору, на якому ціль не може бути уражена при даній траєкторії, називається мертвим (неуражувальним) простором (Мнп). Мертвий простір буде тим більшим, чим більше висота укриття, менше висота цілі й наземніше траєкторія.
Частина прикритого простору, на якому ціль може бути ура жена, становить уражувальний простір.
Значення величини прикритого, мертвого простору дозволяє правильно вико ристати укриття для захисту від вогню противника, а та кож вжити заходів для зменшення мертвих просторів шля хом правильного вибору вогневих позицій та обстрілу ці лей зі зброї з найбільшою навісною траєкторією.
Рис. 2 Прикритий, мертвий та уражувальний простори
Глибину прикритого простору (Пп) можна визначити за таб лицями перевищення траєкторії над лінією прицілювання (таблиця №2).
Шляхом підбору відшукується перевищення, відповідне висоті укриття й дальності до нього. Після находження перевищення визначається відповідна йому установка прицілу й дальність стрільби. Різниця між визначеною дальністю стрільби й дальністю до укриття являє собою величину глибини прикритого простору.
Глибина мертвого простору (Мпр) дорівнює різниці прикритого й уражального простору.
Приклад. Визначити глибину прикритого простору (Пп), уражувального простору (Упр) і мертвого простору (Мпр) при стрільбі з АК-74 по цілі, яка біжить за укриттям висотою 3 м (висота цілі = 1,8 м). Відстань до укриття 300 м.
Рішення:
1. За таблицею перевищення середніх траєкторій над лі нією прицілювання (таблиця №1, для АК-74) знаходимо шляхом підбору, що на відстані 300 м перевищенню 3 м відповідає траєкторія з прицілом 9 (дальність стрільби 900 м).
2. Визначаємо глибину прикритого простору:
Ппр = 900-300 = 600 м.
3. Визначаємо за таблицею перевищення середніх траєкторій гли бину уражувального простору Упр при стрільбі з прицілом 9. Знаходимо: на відстань 900 м перевищення траєкторії дорівнює 0, а на 800 м – 2,6 м (більше висоти цілі). Тобто глибина уражувального простору менше 100 м. Складемо пропорцію: 100 м відповідає перевищення траєкторії 2,6м; Хм – відповідає перевищення траєкторії – 1,8 м (висота цілі)
100 – 2,6
х – 1,8 х = 69 м
Глибина уражувального простору складає – 69,3 м.
4. Визначаємо глибину Мпр.
Мпр = Ппр - Упр = 600 - 69 = 531 м
Варіанти задач для самоконтролю:
Визначити дальність прямого пострілу
Визначити дальність прямого пострілу при стрільбі з АК-74 по стрільцю противника за укриттям (висота цілі 1,0 м) на дальності 600 м с прицілом 6.
Визначити дальність прямого пострілу при стрільбі з РКК-74 по стрільцю, що заліг (висота цілі 0,5 м) на дальності 500 м с прицілом 5.
Визначити дальність прямого пострілу при стрільбі з КК по кулемету противника (висота цілі 0,5 м) на дальності 600 м с прицілом 6.
Визначити глибину уражувального простору
Вид зброї
Дальність до цілі (м)
Висота цілі (м)
Відповідь (Упр.)
АК-74
800
0,75
39,4
АК-74
800
1,0
52,6
АК-74
900
1,5
57,7
АК-74
1000
1,8
52,9
РПК-74
800
0,75
48,4
РПК-74
800
1,0
64,5
РПК-74
900
1,5
67,9
РПК-74
1000
1,8
60,6
КК
800
0,75
46,8
КК
800
1,0
62,5
КК
900
1,5
68,2
КК
1000
1,8
66,7
Визначити прикритий, уражувальний і мертвий простори
Вид зброї
Відстань до укриття (м)
Висота укриття (м)
Висота цілі (м)
Відповідь (м)
Пп
Упр
Мп
РПК-74
300
2
1,5
500
96,8
403,2
РПК-74
300
2
1,7
500
109,7
390,3
РПК-74
400
3
1,8
500
81,5
418,5
КК
300
3
1,5
600
68,1
531,9
КК
300
3
1,7
600
77,3
522,7
КК
400
2,5
1,6
400
100
300
АК-74
300
3
1,7
600
65,4
534,6
АК-74
200
2
1
600
38,5
561,5
4. Завдання на виконання розрахунково – графічної роботи № 1
«Розрахунок траєкторії польоту кулі»
За допомогою Основної таблиці стрільби для автоматів Калашникова АК-74 і АКС-74 (таблиця 1) та таблиці перевищення траєкторії над лінією прицілювання для автоматів Калашникова АК-74 і АКС-74 (таблиця 2), розрахувати траєкторію польоту кулі та нанести її на аркуш міліметрового масштабу.
Розрахунок вести відносно Декартової системи координат наступним чином: за вертикальну вісь (у) взяти висоту траєкторії і позначити її на малюнку через 1 метр від 0 до 7 м; за горизонтальну вісь (х) взяти відстань стрільби (дальність польоту кулі) і позначити її на малюнку через кожні 100 метрів. Відповідно зі своїм завданням, використовуючи Основну таблицю стрільби для автоматів АК-74 і АКС-74, визначити і нанести на малюнок вершину траєкторії, висоту траєкторії, горизонтальну дальність до вершини траєкторії. Використовуючи Таблиці перевищення траєкторії над лінією прицілювання для автоматів Калашникова АК-74 і АКС-74 визначити і нанести на малюнок точки перевищення траєкторії через кожні 100 метрів. Через отримані на малюнку точки, від точки вильоту до точки падіння, провести лінію, що позначає траєкторію кулі.
Показати на малюнку: горизонт зброї, лінію прицілювання та лінію кидання, точку вильоту та точку падіння, висхідну та низхідну гілки траєкторії, кут кидання та кут падіння, висоту траєкторії, горизонтальну дальність до вершини траєкторії та повну горизонтальну дальність, кінцеву швидкість кулі через кожні 100 метрів її польоту від точки вильоту до точки падіння.
* Оскільки точкою прицілювання є нижній край цілі, горизонт зброї та лінія прицілювання збігатимуться.
** Терміни «Відстань» і «Дальність» вважати синонімами.
На окремому аркуші формату А4 дати визначення:
таблиць стрільби;
траєкторії;
горизонту зброї;
лінії прицілювання;
точки падіння;
лінії кидання;
кута кидання;
кута падіння;
вершини траєкторії;
висоти траєкторії;
горизонтальної відстані до цілі
Розрахунково-графічна робота № 1
виконується студентами за 4-ма варіантами.
Варіант № 1.
Вихідні дані: Куля зі сталевим сердечником. Вага кулі - 3,4 г. Початкова швидкість - 900 м/с. Відстань стрільби – 500 м. Значення прицілу «5». Ціль – атакуючий (контратакуючий) стрілець - ростова фігура (мішень № 8) висотою 170 см. Точка прицілювання – нижній край цілі. Вплив атмосферних умов на траєкторію кулі та деривацію не враховувати.
Варіант № 2.
Вихідні дані: Куля зі сталевим сердечником. Вага кулі - 3,4 г. Початкова швидкість - 900 м/с. Відстань стрільби – 600 м. Значення прицілу «6». Ціль – атакуючий (контратакуючий) стрілець - ростова фігура (мішень № 8) висотою 170 см. Точка прицілювання – нижній край цілі. Вплив атмосферних умов на траєкторію кулі та деривацію не враховувати.
Варіант № 3.
Вихідні дані: Куля зі сталевим сердечником. Вага кулі - 3,4 г. Початкова швидкість - 900 м/с. Відстань стрільби – 700 м. Значення прицілу «7». Ціль – атакуючий (контратакуючий) стрілець - ростова фігура (мішень № 8) висотою 170 см. Точка прицілювання – нижній край цілі. Вплив атмосферних умов на траєкторію кулі та деривацію не враховувати.
Варіант № 4.
Вихідні дані: Куля зі сталевим сердечником. Вага кулі - 3,4 г. Початкова швидкість - 900 м/с. Відстань стрільби – 800 м. Значення прицілу «8». Ціль – атакуючий (контратакуючий) стрілець - ростова фігура (мішень № 8) висотою 170 см. Точка прицілювання – нижній край цілі. Вплив атмосферних умов на траєкторію кулі та деривацію не враховувати.
Таблиця 1.
Основна таблиця стрільби для автоматів Калашникова АК-74 і АКС-74
Куля зі сталевим сердечником. Вага кулі - 3,4 г. Початкова швидкість - 900 м/с
Дульна енергія кулі - 140 кгм
Дальність
Кут
прицілювання
Кут
падіння
Висота траєкторії
Горизонтальна дальність до
вершини
траєкторії
Повний
час польоту
кулі
Кінцева
швидкість
кулі
Енергія кулі в
точці
падіння
м
град.
хв.
град.
хв.
м
м
с
м/с
кгм
100
0
08
0
0
0,02
51
0,12
801
111
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора