Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
ОЦІНКА ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ В УКРАЇНІ
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Управління банківською діяльністю
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ОЦІНКА ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ В УКРАЇНІ
ЗМІСТ
ВСТУП
3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ
5
1.1 Сутність валютних операцій та їх класифікація
5
1.2 Регулювання валютних операцій комерційних банків
9
1.3 Роль обліку та аналізу в управлінні валютними операціями комерційних банків
13
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ В УКРАЇНІ
16
2.1 Інформаційне забезпечення та основні підходи до аналізу активних та пасивних валютних операцій комерційних банків
16
2.2 Дослідження валютного ризику комерційних банків України
24
2.3 Аналіз фінансових результатів від проведення валютних операцій комерційних банків України
26
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СТАНУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ В УКРАЇНІ
31
3.1 Проблеми обліку валютних операцій і шляхи їх вирішення в Україні та у міжнародній практиці
31
3.2 Вплив впровадження запропонованих заходів на ефективність бухгалтерського обліку валютних операцій комерційних банків
34
ВИСНОВКИ
37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
39
ВСТУП
Актуальність теми. У сучасних умовах глобалізації та швидкої економічної зміни валютні операції комерційних банків стають необхідним інструментом для забезпечення ефективного функціонування фінансової системи. Валютні операції включають в себе широкий спектр дій, спрямованих на обмін валют, міжнародні платежі, фінансування торгівлі, захист від ризиків курсових коливань та багато іншого.
Операції з валютою є новим напрямком для українських комерційних банків, але спостерігається позитивна динаміка збільшення їх видів і обсягів. Це свідчить про швидкий розвиток цього сегменту, який стає ключовим у внутрішній діяльності банків. Операції з валютами є складними і ризикованими, здатними приносити як прибуток, так і збитки. Це вимагає посилення регулювання і збільшення ролі бухгалтерського обліку та аналізу в управлінні такими операціями.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Як зарубіжні так і вітчизняні вчені, такі як В. Беті, П. Блан, Ж. Вігуру, Р. Дале, П. Касон, Дж. Маккензі, Д. Малет, М. Піраєр, А. Прост, З. Г. Ширінська, Дж. Хітчінс, М .Хог та інші, внесли значний внесок у розвиток обліку та аналізу в комерційних банках.
Метою курсової роботи є дослідження та аналіз валютних операцій, які здійснюють комерційні банки, та встановлення їх характеристик, особливостей та впливу на фінансову систему.
З огляду на мету постають наступні завдання:
- визначити сутність валютних операцій та класифікувати їх для забезпечення належного регулювання й управління ними комерційними банками;
- проаналізувати поточний стан регулювання валютних операцій комерційних банків та виявити можливість для вдосконалення законодавчої бази;
- вивчити роль обліку та аналізу валютних операцій у системі управління комерційним банком та розробити рекомендації щодо покращення цих процесів;
- оцінити рівень валютного ризику, з якими зіштовхуються комерційні банки України та виявити основні чинники, які впливають на нього;
- розробити пропозиції щодо вдосконалення системи бухгалтерського обліку валютних операцій комерційних банків з урахуванням міжнародної практики та особливостей українського ринку.
Об’єктом дослідження є валютні операції, проводжені комерційними банками на міжнародному та внутрішньому ринку.
Предметом дослідження є процес здійснення валютних операцій комерційними банками, їхні види, механізми та вплив на фінансову систему країни.
Методи дослідження. У процесі дослідження використовувалися широкий методологічний спектр, включаючи аналіз загальнонауковим діалектичним методом, історичний та системний підходи до дослідження діяльності комерційних банків. Також використовувалися методи індукції та дедукції, класифікації, порівняльного аналізу, наукової абстракції, а також економіко-статистичні підходи та нормативно-правове забезпечення.
Практична значимість. Комерційні банки здійснюють валютні операції для забезпечення потреб своїх клієнтів у валюті, що дозволяє їм здійснювати міжнародні торгівельні операції та захищатися від валютних ризиків. Також, валютні операції грають ключову роль у забезпеченні фінансової стабільності національної економіки, дозволяючи центральному банку втручатися на валютному ринку та підтримувати стабільність національної валюти.
Наукова новизна полягає в систематизації та аналізі сучасних підходів до валютних операцій комерційних банків, висвітленні їхнього впливу на економіку та фінансову систему з урахуванням останніх тенденцій у світовій економіці.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1 Сутність валютних операцій та їх класифікація
Валютні операції є релятивно новим напрямком для українських комерційних банків, що пояснюється тим, що в умовах командної економіки минулого СРСР, а також в Україні, існувала державна монополія на валюту та зовнішньоекономічну діяльність [17].
Аналіз вітчизняної банківської системи показує, що діяльність комерційних банків у сфері валютних операцій розвивається прискореними темпами. Це підтверджується кількома ключовими факторами. По-перше, спостерігається збільшення кількості уповноважених банків. Далі, відбувається розширення кореспондентських відносин та інших форм співпраці вітчизняних банків з іноземними банками. Крім того, спостерігається зростання обсягів валютних операцій та розширення їх спектру. Наприклад, за період з 2018 по 2022 рік кількість уповноважених банків збільшилась на 33% (табл. 1.1).
Таблиця 1.1 – Динаміка питомої ваги комерційних банків
Роки
Кількість банків за реєстром
(на кінець року)
Банки з ліцензією НБУ
Кількість
Питома вага
2018
230
134
58,3%
2019
229
146
63,8%
2020
227
157
69,2%
2021
214
161
75,2%
2022
203
153
75,4%
Розвиток українських комерційних банків вимагає теоретичного осмислення поняття "валютні операції". Ці операції проводяться не лише комерційними банками, а й іншими учасниками ринку, такими як центральні банки, валютні біржі, брокерські фірми, підприємства та фізичні особи. Однак валютні операції, які здійснюють комерційні банки, мають свою особливість через специфіку їхньої діяльності. У літературі немає єдиної точки зору на те, що означає "валютні операції". Крім того, в українській економічній теорії термін цей часто тлумачиться без урахування особливостей, з якими вони здійснюються різними суб'єктами [3]
Покровська В.В., Поспелов В. К. та Піскулов Д. Ю. пропонують більш широке розуміння поняття "валютні операції". Покровська В.В. вважає, що вони охоплюють не лише купівлю-продаж, а й розрахунки та кредитування в іноземній валюті [59]. Поспєлов В. К. розглядає валютні операції як діяльність, що включає купівлю-продаж, надання в позику та розрахунки в іноземній валюті [11]. Піскулов Д. Ю. тлумачить валютні операції як угоди з купівлі-продажу, розрахунків та позик в іноземній валюті [26].
Важливо відзначити, що термін "валютні операції" не повинен сприйматися як тотожний терміну "обмінні операції", хоча ця практика часто має місце у перекладних виданнях. Варто відзначити, що "обмінні операції" є просто обміном однієї валюти на іншу, тоді як "валютні операції" є ширшим поняттям і включають в себе обмінні операції як один з їх видів.
У спеціальній літературі також іноді помилково використовується термін "валютні операції" для позначення "обмінних операцій". Проте в англомовній термінології для позначення валютних операцій, які здійснюють банки, використовується термін "міжнародні банківські операції". Деякі автори, такі як Дж. Сінкі, розуміють під "міжнародними банківськими операціями" участь у фінансовій діяльності, пов'язані з закордонними ризиками і переказом валюти [22]. Однак ця дефініція, на нашу думку, занадто загальна і не враховує специфіку банківської діяльності, оскільки зазначені ризики стосуються не тільки банківських операцій, але й інших міжнародних операцій.
У чинному законодавстві України термін "валютні операції комерційних банків" не має чіткого юридичного визначення. Замість цього, нормативні акти визначають лише загальне поняття "валютних операцій". Наприклад, у Декреті Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" валютні операції описуються як операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, використанням валютних цінностей у міжнародному обігу та ввезенням, переказом, пересиланням валютних цінностей [10]. Проте таке обмежене визначення, що поєднує поняття "валютні операції" з переходом права власності на валютні цінності, обмежує його зміст, виключаючи валютні операції, які не пов'язані з таким переходом.
Для більш повного розуміння правового визначення валютних операцій комерційних банків, необхідно розглянути види таких операцій, які можуть бути здійснені ними. Згідно з чинним законодавством України, комерційні банки отримують право на здійснення валютних операцій лише після отримання генеральної ліцензії від Національного банку України [10]. Умови та процедура отримання банківських ліцензій регламентуються "Положенням про порядок видачі банкам ліцензій на здійснення банківських операцій" [5]. Цей нормативний акт також включає перелік видів операцій з валютними цінностями, які можуть здійснюватися комерційними банками.
Таким чином, термін "валютні операції комерційних банків" з правового погляду може бути визначений через перелік валютних операцій, що мають право здійснювати комерційні банки відповідно до чинного законодавства. Варто зауважити, що національні банківські системи можуть відрізнятися за спектром законодавчо дозволених операцій, які здійснюються комерційними банками. Це означає, що правове визначення терміну "валютні операції комерційних банків" може різнитися в різних країнах в залежності від їхнього законодавства.
Щодо трактування валютних операцій комерційних банків як економічної категорії, вважаємо, що доцільно визначити їх як частину банківської діяльності у сфері міжнародних валютних відносин. Ця діяльність спрямована на здобуття прибутку і включає різноманітні операції з валютними цінностями, які здійснюються на національному, регіональному та міжнародних фінансових ринках. Важливо відзначити, що ці операції можуть здійснюватися як за дорученням клієнтів, так і за власні кошти банків [34]. Одним з ключових аспектів у вдосконаленні обліку та аналізу діяльності комерційних банків є розробка класифікації валютних операцій. Проте варто зазначити, що це питання залишається маловивченим у вітчизняній економічній літературі.
Широка класифікація валютних операцій комерційних банків можлива завдяки детальному аналізу вітчизняної та зарубіжної економічної літератури, а також практиці банківської діяльності на валютних ринках. Вказані ознаки, які допомагають у класифікації, представлені у табл. 1.2 [36].
Таблиця 1.2 – Класифікація валютних операцій комерційних банків
Ознаки класифікації
Види валютних операцій
За економічною суттю
касові
розрахункові
кредитні
депозитні
обмінні
гарантійні
довірчі
За видами ринків, на яких здійснюються валютні операції
Операції на:
національних ринках
регіональних ринках
міжнародних ринках
За видами руху грошових потоків
поточні валютні операції
валютні операції, пов'язані з рухом капіталу
За характером посередницької діяльності
активні
пасивні
За контрагентами, з якими проводяться валютні операції
клієнтські операції
міжбанківські операції
За метою проведення
Торговельні операції
Операції з виконання власних зобов’язань банку
Операції з виконання доручень клієнтів
Хеджувальні операції
Запропонована нами класифікація валютних операцій ґрунтується на різних ознаках, які можуть бути загальними для всіх банківських операцій або характерними лише для валютних операцій. Ця класифікація може бути використана в обліково-аналітичній роботі комерційних банків, що сприятиме прийняттю більш ефективних управлінських рішень, пов'язаних з проведенням валютних операцій.
Важливо відзначити, що різні типи валютних операцій мають різний рівень складності та ризику. Наприклад, відкриття рахунків клієнтів у іноземній валюті є відносно простою операцією, у порівнянні з валютними операціями на міжнародних ринках, які вважаються складними і потребують спеціалізованого обладнання, доступу до міжнародних телекомунікаційних та інформаційних систем, а також високої кваліфікації банківських спеціалістів.
1.2 Регулювання валютних операцій комерційних банків
Банківська система, як частина фінансової системи будь-якої країни, відіграє важливу роль у її економічному розвитку, що породжує інтерес держави до жорсткого регулювання. За допомогою такого регулювання держава прагне захистити вкладників від фінансових ризиків та уникнути негативних економічних наслідків банкрутства банків [11]. Василишин Е.І. визначає банківське регулювання як процес формулювання і введення уповноваженими органами конкретних правил або інструкцій, які ґрунтуються на чинному законодавстві і регламентують структуру та методи функціонування банківського сектору [7].
Валютні операції комерційних банків піддаються особливо жорсткому контролю з боку держави порівняно з іншими видами їх діяльності. Це обумовлено тим, що банки, як головні учасники валютного ринку, мають значний вплив на попит і пропозицію іноземної валюти, що може спричинити небажані коливання курсу національної валюти. Також висока ризиковість валютних операцій викликає посилене державне регулювання. Умови нестабільності на валютному ринку можуть призвести до погіршення фінансового стану банку або навіть його банкрутства, що створює системний ризик і може підірвати довіру суспільства до банківської системи в цілому [6].
Регулювання банківської діяльності в сфері валютних операцій виконується за допомогою двох основних методів: прямого впливу і опосередкованого впливу. Методи прямого впливу включають у себе встановлення прямих обмежень та заборон щодо різних параметрів банківської діяльності, які є обов'язковими для всіх банків. Ці методи включають ліцензійну політику, регулювання норм обов'язкових резервів, фіксацію маржі між валютними курсами та інші кількісні обмеження. З іншого боку, опосередковані методи впливу не передбачають прямих обмежень або заборон, але спираються на економічну зацікавленість комерційних банків працювати згідно з ними. Ці методи включають дисконтну політику, валютні інтервенції та операції на відкритому ринку.
Методи контролю над валютними операціями у банківській сфері відрізняються в кожній країні і залежать від таких чинників, як грошово-кредитна політика держави, економічні відносини, рівень розвитку банківської системи та інші. У більшості розвинених країн переважно використовуються опосередковані методи, хоча у деяких ситуаціях можуть застосовуватися прямі методи. Україна наразі в основному користується прямими методами контролю над валютними операціями та загальною банківською діяльністю [10]. Використання непрямих методів ускладнюється через недостатню розвиненість ринкових відносин.
Прямі методи контролю над банківською діяльністю зазвичай використовують правові механізми, такі як законодавство, правові норми та регулятивні акти. На відміну від цього, опосередковані методи оперують економічними інструментами. Хоча ця класифікація може здатися умовною, оскільки багато економічних інструментів у кінцевому підсумку перетворюються на нормативні акти або інші форми правового врегулювання. Право, як основний і традиційний інструмент державного впливу на діяльність комерційних банків, виражає систему норм, що визначені державою, і має загальнообов'язковий характер [4]. Воно охороняється та забезпечується державою, і в разі порушення можуть застосовуватися державні заходи примусу.
Державне правове регулювання діяльності комерційних банків у сфері валютних операцій здійснюється через різні правові засоби, які утворюють механізм правового регулювання валютно-банківських відносин. Цей механізм, що є частиною загальноправового механізму, включає елементи, стадії, способи і методи регулювання. У літературі виокремлюються два методи правового регулювання: авторитарний (субординації) та автономний (координації). Авторитарний метод полягає у встановленні правових зв'язків через підпорядкування, тоді як автономний метод ґрунтується на координації відносин між учасниками [12]. Способи правового регулювання, які визначають прийоми регулювання суспільних відносин, включають в себе дозвіл, зобов'язання, заборону та рекомендацію.
Крім методів і способів законодавчого врегулювання, визначається також тип регулювання, що вказує на спрямованість впливу на суспільні відносини, залежно від того, чи полягає основа регулювання у наданні дозволу чи установленні заборон. Валютно-банківське регулювання в Україні здійснюється за принципом загального дозволу. Це означає, що комерційні банки мають право здійснювати будь-які дії, за винятком тих, що прямо заборонені законом.
Предметом правового регулювання у сфері банківської діяльності в галузі валютних операцій є конкретний вид суспільних відносин, які за впливу норм права перетворюються на правові відносини. Запропоновано введення терміну "валютно-банківські правовідносини", які визначаються як "вольові суспільні відносини, що мають майновий характер і регулюються нормами права в процесі банківської діяльності у валютній сфері економіки" [21].
Важливо відзначити, що в Україні юридичний зміст валютно-банківських правовідносин постійно еволюціонує через активну правотворчу діяльність відповідних державних органів. Ця динаміка може розглядатися як природний процес удосконалення валютного та банківського законодавства, але в той же час як чинник, що ускладнює діяльність комерційних банків у сфері валютних операцій [14].
Важливим аспектом регулювання банківських валютних операцій є їх правовий режим. У юридичній термінології, термін "правовий режим" визначається як специфічний тип правового регулювання, що складається з різноманітних правових стимулів і обмежень. Залежно від того, які з цих аспектів переважають, правовий режим може бути стимулюючим або обмежувальним. У валютно-банківських відносинах в Україні правовий режим можна охарактеризувати як режим валютно-банківських обмежень. Це означає, що це сукупність заходів і норм, встановлених у законодавстві, спрямованих на обмеження банківських операцій з валютними цінностями. Правові обмеження можуть приймати різні форми, включаючи зобов'язання, заборони та санкції, залежно від конкретних умов і структури норми права [23].
1.3 Роль обліку та аналізу в управлінні валютними операціями комерційних банків
Інтеграція України у глобальну економіку вимагає збільшення значення бухгалтерського обліку та аналізу для управління валютними операціями комерційних банків. Ці інструменти мають забезпечувати необхідну інформацію для регулювання валютної діяльності, розробки стратегій, ефективного використання ресурсів і усунення суб'єктивності у процесі управління. Бухгалтерський облік є ключовим засобом для аналізу всіх аспектів діяльності банку і має за мету забезпечення достовірної інформації зацікавленим сторонам шляхом вчасного та повного реєстрування банківських операцій [25].
Виконання завдань, які ставляться перед бухгалтерським обліком, вимагає взаємодії його різних аспектів: фінансового, управлінського та податкового, які ґрунтуються на спільній інформаційній базі, хоча вони відрізняються за формою та періодичністю розрахунків [20].
Фінансовий облік забезпечує своєчасне та повне реєстрування всіх операцій банку та надання користувачам інформації про стан його активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни. На основі даних фінансового обліку складається фінансова звітність. Важливо зазначити, що зміни у фінансовому обліку не впливають на податковий облік.
Управлінський облік ведеться з метою забезпечення внутрішніх потреб у інформації, враховуючи особливості діяльності і структури управління банку. Банки самостійно визначають методи обліку затрат та калькулювання собівартості послуг, а також зміст внутрішньої звітності, разом із строками її подання на різні рівні управління. Важливо, щоб управлінський облік забезпечував ідентичність інформації та розрахунків, що базуються на фінансовому обліку.
Податковий облік призначений для збору даних про валові доходи та витрати відповідно до чинного законодавства і використовується для підготовки податкової звітності. Податкові процедури регламентуються законодавчими актами та нормативними документами головної державної податкової служби України.
Для керування діяльністю банків, зокрема управління валютними операціями, використовуються дані як з фінансового, так і з управлінського обліку. Ефективні управлінські рішення можуть бути прийняті лише на основі достовірної та повної інформації про банківські операції та їх результати. Ці дані накопичуються в процесі облікових процедур, що відображають ідеологію обліку. Облікова політика банку, що включає принципи, основи, правила та припущення, визначає формування показників фінансової звітності [13].
Бухгалтерський облік може ефективно відповідати вимогам управління валютними операціями і слугувати надійною базою для економічного аналізу за умови: підвищення економічної значущості, оперативності та аналітичності обліку через деталізацію його показників; раціональної організації бухгалтерської служби та впровадження комп'ютеризації обліково-операційної роботи банку. Введення нового Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків і адаптація форм фінансової звітності до міжнародних стандартів потребує нових підходів до організації та методики проведення аналізу, що дозволяє науково обгрунтовувати плани та управлінські рішення, контролювати їх виконання, виявляти резерви для підвищення ефективності різних видів діяльності банку, зокрема у сфері валютних операцій [9].
В банківській практиці найпоширенішими методами обробки інформації є традиційні способи та ланцюгові підстановки, які часто використовуються у модифікованій формі як абсолютні або відносні значення показників. Однак застосування ланцюгових підстановок в аналізі обмежується необхідністю збереження чіткої послідовності підстановок. Зі зростанням кількості підстановок може збільшуватися похибка в результаті багаторазового включення нерозкладеного залишку до розрахунків.
Отже, застосування методу ланцюгових підстановок, включаючи абсолютні та відносні різниці, має спільний недолік. Це полягає у тому, що виникає нерозкладений залишок, який додається до числового значення під впливом останнього фактора. Тим самим пояснюється різниця у розрахунках при зміні порядку підстановок.
Ефективним вирішенням цієї проблеми, на нашу думку, є застосування інтегрального методу факторного аналізу, який базується на додаванні приросту функцій. Ці функції визначаються як окрема похідна, помножена на приріст аргументу, на нескінченно малих проміжках [2]. Важливою особливістю цього методу є те, що він усуває неоднозначність оцінки впливу факторів і створює можливість побудови узагальненого алгоритму для проведення детермінованого факторного аналізу з використанням ПЕОМ [30].
Отже, існує широкий та різноманітний арсенал методів для аналізу банківської діяльності загалом, а також у сфері валютних операцій зокрема. Однак, оцінка банків є складною, оскільки важко визначити якість їх активно-пасивних портфелів, врахувати різні ставки процента, а також зрозуміти, які організаційні одиниці сприяють або руйнують цінність капіталу. Це свідчить про те, що використання економіко-математичних моделей у банківському аналізі має свої обмеження, пов'язані з умовностями, що приймаються при розробці таких моделей. Тому моделювання діяльності банку повинно базуватися на реальних облікових, контрольних та аналітичних процесах, відповідно до обсягів та характеру робіт, а також структурних особливостей апарату, що здійснює облік, контроль та аналіз, і забезпечувати інформаційно, організаційно, технічно, правово та математично [27].
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ В УКРАЇНІ
2.1 Інформаційне забезпечення та основні підходи до аналізу активних та пасивних валютних операцій комерційних банків
Інформацію, яка використовується для аналізу валютних операцій комерційного банку, можна розділити на дві групи: зовнішню та внутрішню. Зовнішня інформація необхідна для забезпечення керівництва банку необхідними даними про зовнішнє середовище, в якому він працює. До джерел зовнішньої інформації для аналізу валютної діяльності українських банків входять: внутрішнє законодавство України, законодавство країн, де є закордонні підрозділи банку, міжнародні договори, фінансова статистика[40].
До джерел внутрішньої інформації відносяться: первинні облікові документи, регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій, різноманітні форми звітності, бізнес-плани, плани розвитку, корпоративні нормативно-правові акти, які банки використовують для регулювання своєї внутрішньої діяльності, акти ревізій та перевірок, інша внутрішня документація.
Способи представлення банківської звітності можуть бути розділені на електронну (поштою) та традиційну (на паперових носіях). Більшість вітчизняних комерційних банків надають свою звітність Національному банку України в електронному форматі. За ступенем об'єднання інформації, розрізняють звітність, складену юридичними особами, філіями комерційних банків та обласними дирекціями. Щодо строків подання, банківська звітність може бути класифікована на проміжний та звітний періоди. До проміжної звітності відносяться щоденна, тижнева, двотижнева, місячна, квартальна, піврічна та звітність за запитом. Звітним періодом для складання фінансових звітів є календарний рік [31].
Іншим джерелом інформації для аналізу валютних операцій є статистична звітність, яку надають комерційні банки Національному банку України (НБУ). У відміну від фінансової звітності, статистична звітність не має єдиного стандарту. Основні форми статистичної звітності, що містять інформацію про діяльність комерційних банків на валютних ринках, наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1 – Форми статистичної звітності з валютних операцій, що надаються уповноваженими банками НБУ
Назва звіту
Номер
звіту
Періодичність
подання
Звіт про відкриті валютні позиції на кінець
операційного дня
540
Щоденно
Розшифровка валютних рахунків за видами
валют
550 Д
Щоденно
Обороти за місяць за рахунками в іноземних
валютах
550
Місячно
Дані про кількість пунктів обміну іноземної
валюти
526
Місячно
Звіт про оборот готівкової валюти в обмінних
пунктах
527
Місячно
Звіт про залучення іноземного гарантованого/
негарантованого кредиту
503
Квартально
Інформація про курс та обсяги операцій з
іноземною валютою
520
Щоденно
Інформація про обсяги операцій з готівковою іноземною валютою
521
Щоденно
Інформація про обсяги операцій з безготівковою
іноземною валютою
523
Щоденно
Звіт про обіг готівкової іноземної валюти в
уповноважених банках
525
Місячно
Звіт про дотримання нормативів відкритої
валютної позиції
542
Місячно
Фінансова та статистична звітність банку взаємопов'язані, оскільки вони описують різні аспекти його діяльності, але не дають повної карти для аналізу його участі на валютних ринках. Для цього потрібно використовувати інформацію з реєстрів синтетичного та аналітичного обліку, де валютні операції відображаються окремо та мають свої параметри. Надійність цих даних гарантується первинними обліковими документами, які реєструють всі валютні операції банку.
Аналіз розподілу валютних ресурсів за видами операцій рекомендується проводити на основі даних балансу комерційного банку, зокрема форми 1-КБ. Для цього можна побудувати аналітичну таблицю, в якій буде відображена динаміка обсягу і структури статей активу, що містять залишки в іноземних валютах та банківських металах (табл. 2.2). Наприклад, станом на 1 січня 2023 року питома вага активів в іноземних валютах складала 54,8% у загальній величині активів банку, що порівняно з 49,56% на 1 січня 2021 року.
Таблиця 2.2 – Динаміка обсягу та структури валютних активів корпоративних банків
Статті активу, на яких
зафіксовано залишки в іноземній валюті
2020
2021
2022
Відхилення показників, 2022/2020 рр.
Гривневий
еквівалент,
тис. грн.
Структура, %
Гривневий
еквівалент,
тис. грн.
Структура, %
Гривневий
еквівалент,
тис. грн.
Структура, %
Абс., тис. грн
Відн.,
%
За структурою,
%
Позабалансові активи в іноземних валютах
0
0
55
5
у відсотках до загальної величини позабалансових активів
-
-
-
2,00
1,00
Готівкові кошти
475
365,40
66
18
0
19
85
8,95
0,21
Кошти в інших банках
375
1,72
85
4,74
9806
7,30
62270
32,30
5,58
Кредити, надані клієнтам
549
6,40
188
1,89
8737
9,79
3823
52,65
6,61
Нараховані доходи до отримання
331
,28
538
5,57
90
7,49
359
525,38
8,21
Інші активи банку
250
1,20
129
12,62
79
7,23
24288
99,77
20,97
Всього балансових активів в іноземних валютах
118 342
100
208 513
100
348 692
100
30 350
94,65
У 2020 році кредитування клієнтів становило найбільший частку в активних валютних операціях, зростаючи з 46,4% до 51,89%. Проте до 202 року цей показник знизився до 39,79%. У той же час, зростання коштів в інших банках було значним: гривневий еквівалент збільшився на 432,3%, а їхня питома вага у валютних активах зросла на 25,58%. Готівкові кошти скоротились з 0,4% до 0,19%, а питома вага інших активів від 20,2% знизилась до 0,23%.
Банки, які мають незначний обсяг готівкових коштів, можуть отримувати позитивну оцінку. Наявність готівки в касі, обмінних пунктах та банкоматах дозволяє забезпечити безперервне обслуговування клієнтів і приносить банку комісійні доходи. Крім того, жоден з банків, які були досліджені, не здійснював операцій з іноземними цінними паперами (табл. 2.3).
Таблиця 2.3 – Динаміка обсягу та структури валютних активів (за видами валют)
Назва валюти
2020
2021
2022
Сума, одиниця валюти
Гривневий еквівалент, грн.
Структура,
%
Сума, одиниця валюти
(Аі0)
Гривневий еквівалент, грн.
Структура,
%
Сума, одиниця валюти
(Аі1)
Гривневий еквівалент
, грн.
Структура,
%
Австрійський шилінг
19749
2974
0,003
25513
7428
0,0036
40
15
0,0000
04
Англійський фунт
стерлінгів
14197
44860
0,04
5738
32887
0,016
327
2756
0,0008
Долар США
4481731
0
85108072
71,92
39851996
136572790
65,50
47894070
24982983
7
71,44
Канадський долар
580
765
0,0006
610
1346
0,0006
0
0
0
Італійська ліра
619238
668
0,0006
379463415
785072
0,38
1820714000
4927562
1,46
Нідерландський
гульден
600
564
0,0005
600
1091
0,0005
991
2357
0,0007
Німецька марка
2259779
6
23946885
20,24
29034764
59475275
28,52
30982443
83011879
23,88
Фінська марка
0
0
0
0
0
0
100
88
0,0000
3
Французький франк
12534
3970
0,003
2970
1814
0,0009
250
200
0,0000
6
Швейцарський
франк
5508635
7194277
6,08
4594691
11501265
5,52
3297601
10765935
3,18
Євро
880404
1845239
1,56
2825
11337
0,005
0
0
0
Всього активів в іноземних валютах
-
118341965
100
-
208512951
100
-
34869246
4
100
Згідно з таблицею 2.3, на початок 2022 року частка активів у доларах США складала 71,44%, у німецьких марках - 23,88%, у швейцарських франках - 3,18%, у італійських лірах - 1,46%, а на інші іноземні валюти - лише 0,04%. Структура валютних активів комерційних банків підтверджує перевагу операцій у доларах США. Частка доларів у валютних операціях у банку у період 2020-2022 років коливалася від 64,13% до 89,53%.
Наступним кроком у аналізі є оцінка змін у розмірах і структурі активів банку, які складають основну частку його валютних ресурсів. Оскільки найбільшу частку валютних активів банку становлять кошти, розміщені в інших банках, та надані клієнтам кредити, ми пропонуємо підходи для більш детального аналізу цих елементів. Для аналізу коштів у іноземних валютах в інших банках розумно розділити їх за валютами (табл. 2.4), типами коштів та строками їхнього розміщення (табл. 2.5).
Таблиця 2.4 – Динаміка обсягу та структури коштів в іноземних валютах (за видами валют)
Назва валюти
2020
2021
2022
Сума,
одиниця валюти
Гривневий
еквівалент, грн.
Структура,
%
Сума,
одиниця валюти
Гривневий
еквівалент, грн.
Структура,
%
Сума,
одиниця валюти
Гривневий еквівалент
, грн.
Структура,
%
Австрійський шилінг
19749
2974
0,008
25513
7428
0,008
0
0
0
Англійський фунт
стерлінгів
14197
44860
0,12
5558
31855
0,03
327
2756
0,001
Долар США
1753823
5
33305108
88,73
1494719
7
51224043
54,91
2732182
8
1425188
51
71,33
Італійська ліра
619238
668
0,002
37946341
5
785072
0,84
18207140
00
4927562
2,47
Нідерландський
гульден
600
564
0,002
600
1091
0,001
991
2357
0,001
Німецька марка
241487
5
2559043
6,82
1449394
2
29689622
31,83
1551413
4
4156732
9
20,8
Французький франк
1939
614
0,002
720
440
0,0005
0
0
0
Швейцарський
франк
39964
52193
0,14
4594691
11501265
12,33
3283691
1072052
2
5,37
Євро
740598
1552218
4,14
2825
11337
0,01
0
0
0
Всього коштів в іноземних
валютах в інших банках
-
37535684
100
-
93285414
100
-
1998055
72
100
У відсотках до загальної величини коштів в інших
банках
-
-
84,61
-
-
84,36
-
-
82,04
Протягом періоду досліджень, як показано у таблиці 2.4, відзначалося стабільно високе значення питомої ваги гривневого еквівалента коштів у іноземних валютах в інших банках, що складало понад 80% від загальної суми коштів в інших банках. Проте, на початку 2022 року цей показник зменшився на 2,57% порівняно з початком 2020 року. Найбільш значна частка валютних коштів у інших банках припадала на долари США, німецьку марку, швейцарський франк та італійську ліру.
Протягом аналізованого періоду спостерігалася деяка зміна в структурі коштів у цих валютах. Наприклад, частка доларів США зменшилася з 88,73% до 71,33%, а їх абсолютна сума зросла на 10283593 доларів США. Кошти в німецьких марках збільшилися в 6,4 рази, а
01.10.2024 14:10-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора