ДОХІД ПІДПРИЄМСТВА, ЙОГО ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ, НАПРЯМКИ ЗБІЛЬШЕННЯ. Магістерська робота з Фінанси і кредит. Робота № 100794

Перехід до торгівельного партнера Binance

ДОХІД ПІДПРИЄМСТВА, ЙОГО ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ, НАПРЯМКИ ЗБІЛЬШЕННЯ

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Інститут:

Факультет:

Економічний факультет

Кафедра:

Кафедра фінансів і кредиту

Інформація про роботу

Рік:

2024

Тип роботи:

Магістерська робота

Предмет:

Фінанси і кредит

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

b_еcon _2024_ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ КАФЕДРА ФІНАНСІВ І КРЕДИТУ ДОХІД ПІДПРИЄМСТВА, ЙОГО ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ, НАПРЯМКИ ЗБІЛЬШЕННЯ Кваліфікаційна робота Рівень вищої освіти – перший (бакалаврський) АНОТАЦІЯ Бугай Д. М. Дохід підприємства, його економічний зміст, напрямки збільшення. Рукопис. Дипломна робота на здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 072 – Фінанси, банківська справа і страхування. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2024. У кваліфікаційній роботі досліджені теоретичні та практичні аспекти формування, розподілу та використання доходу підприємства. Визначена сутність доходу та його значення в діяльності підприємства, вивчено механізм формування, розподілу та використання доходу. Здійснено оцінку формування та використання доходу МКП «Чернівцітеплокомуенерго» впродовж 2021-2023 років, а також запропоновані напрями щодо підвищення рівня доходу дослідження підприємства та поліпшення управління процесом його використання. Ключові слова: дохід, витрати, факторний аналіз, фінансові результати. ABSTRACT Bugai D. M. Enterprise income, its economic content, directions of increase. Manuscript. Thesis for obtaining the first (bachelor) level of higher education in specialty 072 – Finance, banking and insurance. Yuri Fedkovich Chernivtsi National University, Chernivtsi, 2024. In the qualification work, the theoretical and practical aspects of the formation, distribution and use of the company's income are investigated. The essence of income and its importance in the enterprise's activity were determined, the mechanism of income formation, distribution and use was studied. An assessment of the formation and use of the income of Chernivtsi-Teplocommunergo MCP during 2021-2023 was carried out, as well as proposed directions for increasing the level of the company's research income and improving the management of the process of its use. Keywords: income, expenses, factor analysis, financial results. Кваліфікаційна робота містить результати власних досліджень. Використання чужих ідей, результатів і текстів наукових досліджень мають посилання на відповідне джерело. ________________________ Д. М. Бугай ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ДОХОДУ ПІДПРИЄМСТВА 6 1.1 Визначення та порядок формування доходів підприємства 6 1.2 Етапи формування та основи управління доходом підприємства 18 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДОХОДУ МКП «ЧЕРНІВЦІТЕПЛОКОМУЕНЕРГО» ВПРОДОВЖ 2021-2023 РОКІВ 25 2.1 Оцінка основних техніко-економічних показників діяльності 25 2.2 Аналіз факторів впливу на дохідність підприємства 30 2.3 Прогнозування змін у доходності та їх вплив на фінансовий стан підприємства 40 РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ДОХОДУ МКП «ЧЕРНІВЦІТЕПЛОКОМУЕНЕРГО» 46 3.1 Резерви підвищення доходності підприємства 46 3.2 Рекомендації щодо оптимізації надходжень дослідженого підприємства 50 ВИСНОВКИ 56 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 59 ДОДАТКИ 64 ВСТУП Актуальність теми. Тема доходу підприємства в сучасних умовах великої важливості, оскільки дохід є одним із ключових показників фінансової успішності та стабільності будь-якого підприємства. Розуміння принципів формування та збільшення доходу дозволяє ефективно управляти бізнесом, визначати стратегії розвитку та приймати обґрунтовані рішення. У сучасному глобальному економічному середовищі, яке постійно змінюється та відчуває вплив зовнішніх факторів, підприємствам доводиться шукати нові шляхи для збільшення доходів. Конкуренція на ринку стає все більшою, а споживачі стають все вибагливішими, що ставить підприємства перед викликом не лише залучити клієнтів, але й забезпечити їхню лояльність. Зростання доходу підприємства може бути досягнуте за допомогою різноманітних стратегій, таких як розширення асортименту продукції, підвищення якості обслуговування, вдосконалення маркетингових стратегій, введення новітніх технологій або оптимізація виробничих процесів. Зокрема, в контексті цифрової економіки, дохід підприємства може бути збільшений завдяки використанню інноваційних цифрових інструментів та платформ, що сприяють автоматизації бізнес-процесів, покращенню взаємодії з клієнтами та збільшенню продуктивності праці. Таким чином, дослідження та вдосконалення стратегій збільшення доходу є актуальним завданням для будь-якого підприємства, що прагне досягти успіху та стабільності в сучасному бізнес-середовищі. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Багато наукових праць було присвячено вивченню специфіки формування та підвищення прибутковості підприємств. Серед вчених, що внесли значний внесок у цю область досліджень, можна виокремити таких експертів, як Бланк І.О., Гадзевич О.І., Мец В.О., Мелень О.В., Кучер Л.Ю., Єпіфанова І.Ю., Гуменюк В.С., Давидов О.І., Селіверстова Л.С., Скрипник О.В., Орлов О.А., Антонюк Р.Р., Огійчук М.Ф., Кучерява А.С., Янковець Т.М., Хмелевський О.В., Терещенко О.О., Рябенков О.В., Косік А.Ф. Метою дослідження є визначення та аналіз факторів, що впливають на дохід підприємства з метою розробки ефективних стратегій його збільшення. З огляду на мету постають наступні завдання: 1. Вивчити основні поняття та теоретичні положення щодо доходу підприємства, включаючи його визначення, складові та методи оцінки. 2. Дослідити структуру доходу підприємства "Чернівцітеплокомуенерго", виявити основні джерела доходу та їх відносний внесок у загальний обсяг. 3. Здійснити аналіз фінансового стану МКП "Чернівцітеплокомуенерго", оцінити фінансову стабільність та ефективність його діяльності. 4. Визначити фактори, що впливають на доходність підприємства та провести їх аналіз для виявлення можливих шляхів покращення. 5. Запропонувати рекомендації щодо підвищення доходу МКП "Чернівцітеплокомуенерго", включаючи ідентифікацію резервів поліпшення фінансового стану та оптимізацію фінансової діяльності. Об’єктом дослідження є дохід підприємства та його складові частини, включаючи обсяги продажів, цінову політику, витрати та ефективність виробництва. Предметом дослідження є фактори, що впливають на формування доходу підприємства. Методи дослідження. Для дослідження доходів підприємства використовуємо аналіз фінансових звітів та показників доходу, опитування та інтерв'ю з керівництвом та фахівцями, статистичний аналіз даних для виявлення зв'язків між різними факторами та доходом, а також порівняльний аналіз з підприємствами-конкурентами. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути корисними для керівництва підприємства при прийнятті стратегічних рішень щодо оптимізації виробництва, маркетингових дій, цінової політики та інших аспектів діяльності з метою збільшення доходу. Структура роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів із підрозділами, загальних висновків, списку використаних джерел. Текст роботи містить 68 сторінок. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ДОХОДУ ПІДПРИЄМСТВА 1.1 Визначення та порядок формування доходів підприємства Розуміння категорії доходу в економічній науці завжди було складним завданням і спричиняло суперечки серед представників різних економічних шкіл. Основна причина таких розбіжностей полягає у широкому спектрі застосування поняття доходу на різних рівнях - від національного доходу до доходу окремих сімей. Проте, найбільше уваги вчених привертає поняття "доходу підприємства". Метою будь-якого підприємства в умовах ринкової економіки є здобуття прибутку. Цей показник є ключовим у визначенні успішності його діяльності, оскільки від нього залежить здатність підприємства функціонувати, його конкурентоспроможність і фінансове становище. Розмір прибутку відображає ефективність підприємства і служить основою для його самофінансування, за умови, що він достатній для покриття витрат, виконання зобов'язань і утворення чистого прибутку [13]. Знайомство з теоретичними працями як зарубіжних, так і вітчизняних економістів, свідчить про відсутність загальноприйнятого визначення поняття "дохід". Англійський економіст Джон Річард Хікс відзначав, що різні вчені мають різні тлумачення доходу, які часто суперечать одне одному і не завжди задовольняють. Це призводить до певних непорозумінь як серед економістів, так і серед самого себе. Відповідно, різні економічні течії, такі як класична, маржиналістська, неокласична маржиналістська, неокласична та марксистська економічні теорії, тлумачать категорію доходу по-різному (табл. 1.1) [19]. Таблиця 1.1 Тлумачення сутності категорії «дохід» економічними течіями Напрямок Особливості теорії доходу Класична економічна теорія Джерело прибутку не лише у виробництві, а й у збуті товарів. Маржиналістська економічна теорія Увага на формуванні доходу через попит та відношення людини до споживання й обміну. Неокласична маржиналістська теорія Акцент на доходах у макроекономіці та розвитку виробничих сил. Неокласична економічна теорія Пояснення доходів через закон природного порядку, де кожному фактору відповідає винагорода. Марксистська економічна теорія Базується на теорії трудової доданої вартості, де праця є джерелом доходу. Джерело: складено автором на основі [7] Питання доходу дійсно є надзвичайно важливим і складним об'єктом дискусій у сфері економіки. Основна складність полягає в різноманітності підходів до визначення цього поняття, що спричиняє плутанину серед економістів та інших фахівців. Доходом (Revenue) називається загальна сума грошей, отримана підприємством від продажу товарів або послуг до відрахування витрат. Дохід є початковим показником фінансової діяльності компанії. Загальний дохід (Total Revenue) – це сума всіх доходів, отриманих підприємством за певний період, яка включає всі надходження від основної та додаткової діяльності. Валовий дохід (Gross Revenue) – це загальний дохід підприємства без врахування витрат на виробництво та реалізацію продукції. Чистий дохід (Net Income) визначається як загальний дохід мінус всі витрати, включаючи операційні витрати, податки та інші зобов'язання. Це показник, що відображає кінцевий фінансовий результат діяльності компанії. Доходом підприємця (Entrepreneur's Income) є дохід, який підприємець отримує після сплати всіх витрат і податків. Капітальний дохід (Capital Income) включає доходи, отримані від інвестицій у капітал, такі як дивіденди або приріст капіталу. Фінансовий результат (Financial Result) відображає загальний підсумок фінансової діяльності підприємства за певний період. Валовий прибуток (Gross Profit) визначається як валовий дохід мінус собівартість реалізованої продукції. Чистий прибуток (Net Profit) – це валовий прибуток мінус операційні витрати, податки та інші витрати. Балансовий прибуток (Accounting Profit) є прибутком, розрахованим за бухгалтерськими стандартами, і може відрізнятися від економічного прибутку, який враховує альтернативні витрати. Таким чином, поняття доходу є широко розповсюдженим і водночас дуже різноманітним, включаючи численні аспекти фінансової діяльності, що відображають різні стадії та аспекти фінансових потоків у підприємстві. Це різноманіття призводить до різних інтерпретацій та використання термінів у практиці і теорії економіки. Таблиця 1.2 Сучасне тлумачення сутності поняття «дохід підприємства» Автори, інші джерела Визначення Бутинець Ф.Ф. [2] Дохід (або виручка) є потоком грошових коштів та інших надходжень за певний період, отриманих від продажу продукції, товарів, робіт або послуг. Камінська Т.Г. [4] Доходами організації визнаються збільшення економічних вигод протягом звітного періоду внаслідок надходження активів і / або підвищення їх вартості, і / або зменшення зобов'язань. Положення бухгалтерського обліку 15 "Доход" [13] Дохід (або виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - це загальний дохід (або виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг. Джерело: складено автором на основі [12] Поняття "дохід підприємства" входить до загальної категорії доходу і викликає різні тлумачення як серед науковців, так і на рівні законодавства (табл. 1.2). Економічний підхід до визначення доходу підприємства використовує термін "виручка" для опису обсягу продажу виробленої продукції, робіт або послуг. Цей термін може включати не лише отриману від продажу суму, а й інші складові доходу, такі як орендна плата за надання основних засобів в оренду, роялті за використання інноваційних чи програмних продуктів, торгової марки та інші. Крім того, в доход можуть входити такі складові, як дивіденди та відсотки з фінансових інвестицій у цінні папери сторонніх організацій, що є частиною портфеля підприємства. У цьому контексті "виручка" може використовуватися як синонім до поняття "дохід підприємства", охоплюючи різноманітні джерела прибутку, що не обов'язково пов'язані із безпосередніми продажами основної продукції або послуг. Серед сучасних економістів все більш поширюється визначення "доходу підприємства" як суми виручки від продажу продукції та майна, а також від проведення операцій, які виходять за межі звичайної реалізації товарів і послуг. Проте важливо відзначити, що поняття "доходу підприємства" охоплює значно більше, ніж лише виручка від продажу. Воно також враховує масштаби виробництва і реалізації, цінові політики, а також режими реалізації, які можуть включати різні стратегії ціноутворення та маркетингу [1]. Відомий англійський економіст Н. Калдор висловив думку, що немає ідеального визначення доходу, яке можна було б об'єктивно виміряти і виразити в кількості "одиниць економічної влади" або сумі, яку кожна особа може витратити за певний рік, і ця сума залишалася б такою самою на початку і в кінці періоду. Дохід підприємства базується на двох основних підходах до його визначення: витратному і ринковому. Серед визнаних теорій, які об'єднують ці підходи, можна виділити наступні [3]: 1. Факторна теорія доходу аналізує, як дохід підприємства залежить від ефективного використання його ресурсів, або факторів виробництва. 2. Компенсаторна теорія доходу (також відома як теорія підприємницького доходу) розглядає дохід як винагороду для підприємця за ризики, пов'язані з підприємницькою діяльністю. 3. Теорія монопольного доходу пояснює випадки, коли підприємство здобуває вищий дохід завдяки недостатній конкуренції або монопольному становищу на ринку. Соціально-економічний зміст доходів найбільш повно розкривається через їх класифікацію, організація якої визначає основний шлях удосконалення системи формування (табл. 1.3). Таблиця 1.3 Узагальнена класифікація доходів підприємства Підхід Ознака класифікації Вид доходу Бухгалтерський За видами діяльності Операційні, фінансові, інвестиційні, надзвичайні За звітніми періодами Доходи минулих, поточні, майбутніх періодів За активами Відсотки, дивіденди, роялті Оподаткування - Доходи для розрахунку оподаткованого прибутку Управлінський За плануванням Планові, позапланові За інфляційним впливом Високий, середній, низький ризик знецінення За передбаченням Звичайні, надзвичайні За управлінським впливом Релевантні, нерелевантні За вибором Альтернативні, імперативні За регулюванням Контрольовані, неконтрольовані За ризиком Із суттєвим, з низьким ризиком Контроль За центрами відповідальності Центри прибутку, центри доходу Джерело: складено автором на основі [12] Зазвичай, класифікація доходів підприємства ґрунтується на різних аспектах їх використання: для формування, контролю, планування, управління та оподаткування. Класифікація доходів, заснована на бухгалтерському підході, дозволяє правильно відображати доходи відповідно до вимог бухгалтерського обліку в фінансовій звітності, тоді як управлінський підхід допомагає систематизувати інформацію для прийняття та реалізації рішень щодо управління доходами. Більшість дослідників класифікує доходи в залежності від видів діяльності: доходи, отримані в процесі звичайної діяльності, та доходи, отримані в процесі надзвичайної діяльності [2]. Таким чином, можна зазначити, що питання класифікації доходів залишається предметом активних обговорень. Класифікація доходів за видами діяльності відіграє ключову роль у оцінці діяльності підприємства. Чітко визначені доходи сприяють кращому розумінню їх економічного змісту та допомагають у прийнятті оптимальних управлінських рішень. Логічна та структурована класифікація доходів на основі бухгалтерського та управлінського підходів надасть можливість ефективно управляти ними та стати важливою складовою сучасної системи управління [12]. Аналіз наукових публікацій свідчить про відсутність єдиного підходу до визначення поняття доходу, особливо щодо доходу підприємства, який відображає його фінансовий стан. З різних джерел надходять різноманітні тлумачення, але загальним є те, що дохід підприємства включає гроші або матеріальні цінності, отримані від різних видів діяльності. Для ефективного управління підприємством важливо мати чітке та зрозуміле визначення цього поняття, яке враховує рівень підприємницького ризику та сприяє прогнозуванню майбутнього. Найбільш прийнятним в цьому контексті є визначення доходу підприємства як надходжень, отриманих внаслідок господарської діяльності за певний період у вигляді конкретних економічних вигід. Це визначення надає чітке розуміння сутності доходу підприємства та сприяє обґрунтуванню рішень з урахуванням історичних та сучасних тенденцій. Розділ III Податкового кодексу визначає структуру доходів підприємств для цілей оподаткування прибутку. Дохід платника податку на прибуток поділяється на дві основні групи [10]: Дохід від операційної діяльності: Ця група включає дохід, отриманий в результаті основної операційної діяльності підприємства. Це може включати дохід від продажу товарів або послуг, операційний прибуток, а також будь-які інші доходи, отримані в рамках нормальної діяльності підприємства. Інший дохід: Ця група охоплює будь-який інший дохід, який не відноситься безпосередньо до операційної діяльності підприємства. Це може включати дохід від інвестицій, дохід від продажу майна, амортизаційні доходи, а також будь-які інші доходи, що не вважаються операційними. Ця диференціація дозволяє уряду ефективно встановлювати податкову базу та регулювати оподаткування залежно від джерел доходу підприємств. Доходи від операційної діяльності в першу чергу складаються з таких видів доходів [15]: Доходи від реалізації товарів: Це доходи, отримані в результаті продажу товарів, які виробляються або закуповуються підприємством для подальшої реалізації. Доходи від виконання робіт: Це доходи, отримані в результаті виконання певних робіт або послуг для клієнтів або замовників. Доходи від надання послуг: Це доходи, отримані від надання різноманітних послуг, які можуть включати консультаційні, транспортні, ремонтні, адміністративні послуги та інше. Щодо інших доходів, вони можуть включати такі види [21]: Дивіденди, отримані від нерезидентів: Це доходи, отримані від участі в інших підприємствах у вигляді дивідендів, які сплачуються нерезидентами. Операції оренди/лізингу: Це доходи, отримані від здачі в оренду або лізинг майна підприємством. Операції в іноземній валюті: Це доходи, отримані в результаті здійснення операцій в іноземній валюті. Штрафи: Це суми, які підприємство сплачує як штрафи за порушення податкового законодавства або інших нормативних актів. Безповоротна фінансова допомога: Це доходи, отримані у вигляді фінансової підтримки без умов повернення. Доходи від реалізації необоротних активів: Це доходи, отримані від продажу майна або активів, які не використовуються в операційній діяльності підприємства. Формування доходів від операційної діяльності платника податку на прибуток здійснюється за наступними принципами [23]: Перший принцип – виключення авансових платежів: Суми попередньої (авансової) оплати за товари, роботи або послуги, отримані від покупців або замовників, не включаються до складу доходів негайно після їх отримання. Замість цього, ці суми включаються до складу доходів лише у момент фактичної реалізації товарів, виконання робіт або надання послуг за принципом нарахування. Другий принцип – документальне підтвердження доходів: Доходи платника податку на прибуток повинні бути підтверджені відповідними документами. Це означає, що доходи повинні мати підґрунтя та бути документально зафіксовані. Третій принцип – виключення подвійного нарахування доходів: Доходи платника податку на прибуток не можуть бути включені до складу доходів двічі. Це означає, що одна і та ж сума не може бути зарахована до доходів підприємства двічі, щоб уникнути перекручення фінансової звітності та податкових зобов'язань. Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не може бути менше за суму компенсації, отриману підприємством в будь-якій формі, включаючи компенсацію при зменшенні зобов'язань. Це означає, що незалежно від умов контракту або договору, дохід визнається у вартості, визначеній у договорі, але не може бути менше за будь-яку суму компенсації, що отримана від клієнта. Дата отримання доходів від операційної діяльності визначається як звітний податковий період, в якому такі доходи утворилися. Наприклад, якщо дохід виник під час першого кварталу, він буде визнаний в цьому самому кварталі. Щодо доходів від реалізації товарів, вони визнаються за датою переходу прав власності на товар покупцеві. Це означає, що дохід від реалізації товару включається у звітний податковий період, коли право власності на товар фактично перейшло до покупця. Дохід від операційної діяльності формується на основі аналітичного формування доходів, що відображаються у рахунках бухгалтерського обліку. Зазвичай ці дані представлені у вигляді оборотів по дебету субрахунків 701 ("Дохід від реалізації готової продукції"), 702 ("Дохід від реалізації товарів"), 703 ("Дохід від реалізації робіт і послуг") з кредитуванням субрахунку 791 ("Результат операційної діяльності") [20]. Платник податку на прибуток зобов'язаний коригувати суму доходу від операційної діяльності у зв'язку зі змінами суми компенсації після продажу товарів, виконання робіт або надання послуг, включаючи ситуації повернення проданих товарів. Ці коригування проводяться на основі даних кредитного обороту субрахунку 704 ("Вирахування доходу") у зв'язку з дебетом субрахунку 791 ("Результат операційної діяльності"). Цей запис також використовується для відображення отримання виручки за реалізоване майно на підставі договорів комісії, консигнації та інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності і не розглядаються як дохід платника податку [24]. В дохід від операційної діяльності включається оплата та компенсація комісіонера (агента, повіреного тощо), яка отримана за виконання ним своїх обов'язків. При продажу товару за договорами комісії (агентськими договорами) комітент визнає дохід від продажу на дату продажу товарів комісіонером, яка зазначається у його звіті. Згідно з вимогами статті 1022 Цивільного кодексу України, після виконання правочину за дорученням комітента, комісіонер зобов'язаний надати комітентові звіт і передати йому всі отримані відповідно до договору комісії кошти. Якщо комітент має зауваження щодо звіту комісіонера, він повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів з моменту отримання звіту. Якщо таких зауважень немає, звіт вважається прийнятим [21]. У пункті 137.3 встановлено процедуру визнання доходів у випадку виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг з тривалим технологічним циклом, який триває понад один рік. Якщо договір передбачає поетапне здавання, дохід визнається за датою кожного етапу на підставі підписаних актів або інших документів. У випадку відсутності поетапного здавання у договорі, дохід нараховується самостійно платником податку відповідно до ступеня завершеності виробництва за другим і третім методами, передбаченими П(С)БО 18 "Будівельні контракти" [15]. Для визначення ступеня завершеності робіт передбачено три методи: вимірювання і оцінка виконаної роботи, співвідношення фактичних витрат і очікуваних загальних витрат, а також співвідношення завершеної частини робіт до їх загального обсягу згідно з контрактом. Формування показника "Інші доходи" базується на аналітичному формуванні доходів за такими субрахунками: 71 "Інший операційний дохід", 72 "Дохід від участі в капіталі", 73 "Інші фінансові доходи", 74 "Інші доходи". Цей показник включає доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, а також доходи від володіння борговими вимогами [11]. Термін "дивіденди" розкривається у пп. 14.1.49 Кодексу, як платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів, на користь власника таких прав, сертифікатів чи інших цінних паперів. Ці цінні папери засвідчують право власності інвестора на частку в майні емітента і видані у зв'язку з розподілом частини прибутку за правилами бухгалтерського обліку. Термін "роялті" використовується для позначення будь-якого платежу, отриманого в якості винагороди за користування або надання права на користування будь-яким авторським або суміжним правом. Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності для володіння або розпорядження. Формування цих показників здійснюється на основі даних дебетових оборотів за субрахунками: 731 "Дивіденди отримані", 732 "Відсотки одержані", 733 "Інші доходи від фінансових операцій", з кредитуванням субрахунку 792 "Результат фінансових операцій" [22]. До складу інших доходів також включаються прибутки від операцій оренди або лізингу. Дохід від операцій оренди визначається на дату нарахування орендних або лізингових платежів відповідно до умов укладеного договору. У підпункті 14.1.97 даного Кодексу роз'яснюється термін "лізингова (орендна) операція", яка означає господарську операцію, що передбачає надання основних фондів у користування іншим фізичним або юридичним особам за плату та на визначений строк. Лізингові (орендні) операції можуть бути в формі оперативного лізингу, фінансового лізингу, зворотного лізингу, оренди земельних ділянок або будівель, включаючи житлові приміщення. У пп. 153.7 розкривається порядок визначення доходів у вигляді лізингових платежів для кожного виду лізингових (орендних) операцій [26]. Формування цього показника здійснюється на основі даних дебетового обороту за субрахунком 713 "Дохід від операційної оренди активів" з кредитуванням субрахунку 791 "Результат операційної діяльності". Доходи, отримані в результаті операцій в іноземній валюті, включаючи прибуток від зміни валютного курсу, торгівлю цінними паперами та деривативами, банківські операції та інші фінансові послуги, також враховуються як частина інших доходів платника податку. Операції в іноземній валюті означають господарські трансакції, вартість яких виражена в іноземній валюті або вимагає розрахунків у такій валюті. Оподаткування операцій з валютними розрахунками відноситься до специфічних видів операцій. Отже, доходи підприємства включають виручку від реалізації продукції, послуг або товарів, а також інші операційні та неопераційні доходи. Визначення доходів здійснюється згідно з нормативно-правовими актами та обліковою політикою підприємства. Порядок формування доходів базується на аналізі ринкових умов, конкурентної ситуації та внутрішніх можливостей підприємства. Забезпечення стабільного і прогнозованого доходу є ключовим завданням фінансового менеджменту підприємства. Розглянувши основні аспекти визначення та формування доходів підприємства, доцільно перейти до детального аналізу етапів формування та основ управління доходом підприємства. Цей підхід дозволить зрозуміти, як підприємство може ефективно керувати своїми доходами на різних етапах діяльності, зокрема, планування, реалізації та контролю. Управління доходами є критично важливим для забезпечення фінансової стабільності та конкурентоспроможності підприємства на ринку. 1.2 Етапи формування та основи управління доходом підприємства Оскільки дохід відображає ефективність діяльності підприємства і визначає його можливість подальшого функціонування, це вимагає побудови ефективного управління доходами. Управління в цьому контексті означає "процес забезпечення відповідності діяльності підприємства його планам і досягнення його цілей" [13]. Управління доходами є "економічною технікою, спрямованою на визначення найбільш вигідної цінової політики для оптимізації доходу організації на основі вивчення попиту" [4]. Управління доходами підприємства належить до сфери фінансового менеджменту, який охоплює систему керування фінансовими ресурсами, включаючи фінансову політику, методи, інструменти та управлінські рішення. Підприємства, що мають високий рівень організації та управління, зазвичай досягають більшого успіху порівняно з конкурентами. Тому розробка ефективної системи управління доходами, яка є частиною загальної системи управління, стає ключовим завданням для керівництва підприємства. Перш за все, важливо відзначити, що система управління доходами повинна дотримуватися ряду принципів [23]: 1. Повнота відображення: це означає, що система повинна забезпечувати комплексне відображення всіх доходів підприємства. 2. Достовірність: інформація про доходи має бути точною і надійною, щоб забезпечити об'єктивність управлінських рішень. 3. Самоокупність: система управління доходами повинна бути ефективною і спроможною забезпечувати відшкодування своїх власних витрат. 4. Зацікавленість власників у збільшенні доходів: система повинна сприяти зростанню прибутковості підприємства та задовольняти інтереси його власників. 5. Порівнянність: інформація про доходи повинна бути представлена таким чином, щоб було можливо проводити порівняльний аналіз з іншими періодами чи секторами. 6. Забезпечення фінансової стійкості: система повинна сприяти збалансованому підходу до управління доходами, щоб забезпечити стійкість підприємства в умовах змінних ринкових умов. 7. Своєчасність: інформація про доходи повинна бути доступною та представленою вчасно, щоб керівництво могло приймати швидкі та обґрунтовані рішення. Дотримання цих принципів допоможе підприємству побудувати ефективну систему управління доходами, що сприятиме досягненню його стратегічних цілей та успішному функціонуванню на ринку. Основні фактори, що впливають на систему управління доходами підприємства, включають [30]: 1. Ціна продажу: Визначення цінової політики є ключовим елементом управління доходами. Цінові стратегії повинні враховувати витрати на виробництво, конкурентну ситуацію на ринку, споживчий попит та інші фактори, щоб забезпечити максимальний дохід. 2. Обсяг реалізованої продукції: Чим більший обсяг реалізації продукції, тим більше доходів отримує підприємство. Управління обсягами виробництва та збуту є важливою складовою стратегії управління доходами. 3. Витрати на виробництво: Ефективне управління витратами на виробництво дозволяє оптимізувати витрати та забезпечувати більшу маржинальну прибутковість. Доходи підприємства також піддаються впливу ендогенних та екзогенних факторів [13]: Ендогенні фактори включають: - Рівень господарської діяльності на підприємстві. - Компетентність керівництва та менеджерів. - Конкурентоспроможність продукції або послуг на ринку. - Зарплата та зміни собівартості продукції. Екзогенні фактори включають: - Конкурентне середовище та бар'єри входу на ринок збуту. - Податкова система та рівень податкового навантаження на підприємство. - Економічна політика державних органів управління. Успішне управління доходами враховує і аналізує ці різноманітні фактори, щоб оптимізувати доходи та забезпечити стійкий розвиток підприємства (рис. 1.1). Управління доходами на підприємстві - це складний процес, що передбачає аналіз, планування та контроль над всіма фінансовими потоками, що надходять до компанії [27]: 1. Аналіз доходів попередніх періодів: Перш ніж розпочати будь-які дії з управління доходами, необхідно ретельно проаналізувати доходи попередніх періодів. Це допомагає зрозуміти, які фактори впливають на доходи компанії, які стратегії були успішними, а які - ні. Аналіз попередніх доходів дозволяє визначити орієнтир для майбутнього розвитку діяльності. 2. Пошук шляхів підвищення доходів: Після аналізу необхідно визначити потенційні шляхи підвищення доходів. Це можуть бути різні стратегії, такі як розширення асортименту продукції, підвищення цін, покращення маркетингу тощо. Важливо визначити, які саме фактори найбільше впливають на доходи компанії і як їх можна регулювати. 3. Складання річних планів доходів: На основі знайдених шляхів підвищення доходів складаються річні плани доходів. Ці плани визначають очікувані доходи компанії на наступний рік і включають в себе конкретні цілі та стратегії. 4. Розбиття планів на квартали: Річні плани розбиваються на квартали з метою більш ефективного контролю за надходженням доходів протягом року. Це дозволяє оперативно виявляти відхилення від планів і при необхідності коригувати стратегії. 5. Контроль за виконанням планів: Останній етап - це контроль за виконанням планів по доходах. Фактично отримані результати порівнюються з планованими, щоб виявити відхилення. Якщо виникають проблеми або невідповідності, необхідно приймати коригуючі заходи. Рисунок 1.1 Етапи управління доходами на підприємстві Джерело: складено автором на основі [12] Оцінюючи різні методи для підвищення доходів, можна розглянути їх переваги та недоліки (табл. 1.4). Таблиця 1.4 Переваги та недоліки методів підвищення доходів Метод Переваги Недоліки Ціновий метод - Привертає нових клієнтів та збільшує обсяги продажів - Може вплинути на прибутковість підприємства і загрожувати його стійкості на ринку Метод високих цін - Забезпечує збільшення прибутковості продукції - Може знизити конкурентоспроможність компанії і призвести до втрати частини ринку Метод тарифних планів - Дозволяє адаптувати ціни до різних сегментів ринку - Складно забезпечити різні тарифні плани без складнощів управління ціноутворенням Метод групового квотування - Контролює обсяги продажів і забезпечує стабільність виробництва - Може призвести до втрати частини ринку, якщо попит перевищує встановлені квоти Метод групової оптимізації доходів - Оптимізує доходи і забезпечує потрібну прибутковість для підтримки бізнесу - Вимагає складного аналізу та врахування різноманітних факторів для ефективного використання Джерело: складено автором на основі [12] У кінці цього процесу управління доходами, відповідні відділи підприємства формують звіт про отримані доходи, порівнюють їх з плановими значеннями і представляють цю інформацію керівництву. Цей цикл управління доходами запускається знову. Дослідження сутності поняття "дохід" вказує на те, що доходи підприємства є критично важливою категорією, від якої залежить подальше функціонування підприємства, оскільки вони впливають на всі інші аспекти його діяльності. Важливо також ураховувати джерела утворення доходів. Ситуацію на підприємстві можна вважати стабільною, якщо більшість доходів генеруються від основної діяльності; в іншому випадку, можна зробити висновок, що підприємство не виконує своєї місії і доходи є нестабільними. Система економічних показників аналізу доходів підприємства є комплексною і включає як абсолютні, так і відносні вартісні показники. Абсолютні вартісні показники дають змогу оцінити загальний фінансовий стан підприємства та його здатність генерувати доходи. До таких показників належать доходи підприємства, що представляють собою загальну суму коштів, отриманих від реалізації товарів чи послуг за певний період. Іншим важливим показником є собівартість реалізації, яка відображає витрати, пов'язані з виробництвом і продажем продукції або послуг. Рентабельність продажів також є ключовим абсолютним показником, що визначається як відношення прибутку від реалізації до доходу від продажів, показуючи, наскільки ефективно підприємство генерує прибуток зі своїх продажів. Додатково до абсолютних показників належать активи, капітал і зобов'язання підприємства. Активи представляють собою всі ресурси, що перебувають у розпорядженні підприємства і можуть бути використані для генерування доходу. Капітал відображає власні кошти, вкладені в підприємство його власниками, а зобов'язання показують сукупну суму боргових зобов'язань підприємства перед зовнішніми контрагентами. Відносні показники, з іншого боку, допомагають проаналізувати динаміку доходів та інтенсивність фінансових процесів підприємства. До таких показників належать показники динаміки доходів, які відображають зміну доходів підприємства за певні періоди, що дозволяє оцінити тенденції росту або спаду. Крім того, коефіцієнти доходності і рентабельності є важливими відносними показниками. Коефіцієнти доходності вимірюють здатність підприємства генерувати доходи з певних ресурсів (наприклад, активів чи капіталу), тоді як коефіцієнти рентабельності відображають співвідношення прибутку до витрат або доходів, показуючи ефективність витратних процесів. Отже, система економічних показників аналізу доходів підприємства є багатогранною та включає як абсолютні, так і відносні показники, що разом дають змогу всебічно оцінити фінансовий стан та ефективність діяльності підприємства. На основі розглянутих етапів формування та управління доходами підприємства, важливо оцінити, як ці процеси впливають на загальний фінансовий стан конкретного підприємства. Наступним кроком у нашому дослідженні є детальний аналіз фінансового стану МКП "Чернівцітеплокомуенерго". Це дозволить визначити поточний рівень фінансової стійкості підприємства, виявити ключові фактори, що впливають на його фінансові результати, та оцінити ефективність управлінських рішень у контексті доходів і витрат. Аналіз фінансового стану є важливим елементом для розробки подальших стратегій розвитку та підвищення економічної ефективності діяльності підприємства. РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДОХОДУ МКП "ЧЕРНІВЦІТЕПЛОКОМУЕНЕРГО" ВПРОДОВЖ 2021-2023 РОКІВ 2.1 Оцінка основних техніко-економічних показників діяльності Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго» є державним підприємством, що діє на підставі Статуту, і має на меті забезпечення мешканців м. Чернівці послугами з теплопостачання та надання гарячої води. У справах основної діяльності підприємство підпорядковане Чернівецькій міській раді та оперативно відповідає перед виконавчим комітетом і міським головою. Офіційно МКП «Чернівцітеплокомуненерго» є уповноваженим Комунальним підприємством теплових мереж Чернівецької міської ради. Керівництво управлінням житлово-комунального господарства координує діяльність цього підприємства. Як юридична особа, МКП веде власний баланс, має банківські рахунки, включаючи можливість відкриття валютних рахунків. Також підприємство має свою печатку та кутовий штамп. Муніципальне підприємство для надання теплових послуг у Чернівцях, відоме як "Чернівцітеплокомуненерго", є автономним суб'єктом господарювання. В рамках своєї діяльності воно може здійснювати майнові та особисті немайнові права, брати на себе обов'язки, виступати як позивач або відповідач у судах, а також укладати угоди. Підприємство несе відповідальність за свої зобов'язання в межах власного майна відповідно до чинного законодавства. Основною сферою діяльності підприємства є виробництво теплової енергії та її подальша постачання споживачам у місті Чернівці. Підприємство також займається транспортуванням тепла через магістральні та місцеві теплові мережі. У своїй діяльності воно використовує тепло, вироблене на когенераційних установках, ...

Магістерська робота Фінанси і кредит

darynakond

01.10.2024 15:10-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись