МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
Інститут (факультет) Навчально-науковий інститут економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу
Кафедра Обліку і фінансів
Спеціальність 072 «Фінанси, банківська справа та страхування»
Освітня програма «Фінанси і банківська справа»
До захисту допускаю
Завідувач кафедри
Олександр МАНОЙЛЕНКО
(ім’я та прізвище)
(підпис, дата)
ДИПЛОМНА РОБОТА
першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
Тема роботи Формування і використання фінансових результатів діяльності комерційного банку
Шифр роботи БЕМ-420.112
(група, номер теми за наказом)
Назва виробу,
об'єкта або теми
Назва
документа
Фор-мат
Кільк.
арк.
При-
мітка
Документи загальні
Завдання на виконання ДР
А4
1
Пояснювальна записка до ДР
А4
93
Ілюстративний матеріал
Презентація
10
Формування і використання
фінансових результатів діяльності
Комерційного банку
А4
9
БЕМ-420 ВД
Прізвище
Підп.
Дата
Розроб
Яценко
Формування і використання фінансових результатів діяльності комерційного банку
Відомість документів
Літ.
Аркуш
Аркушів
Перев.
Міщенко
НТУ «ХПІ»
ННІ ЕММБ
Кафедра «ОіФ»
Н.кон.
Осипова
Затв.
Манойленко
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
Інститут (факультет) Навчально-науковий інститут економіки,
менеджменту і міжнародного бізнесу
Кафедра Обліку і фінансів
Рівень вищої освіти перший (бакалаврський)
Спеціальність 072 «Фінанси, банківська справа та страхування»
Освітня програма «Фінанси і банківська справа»
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри _________
(підпис)
Олександр Манойленко
(ім’я та прізвище)
«____» __________ 2024 року
ЗАВДАННЯ
НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ СТУДЕНТУ
Яценко Діані Євгенівні
(прізвище, ім’я, по батькові)
1 Тема роботи Формування і використання фінансових результатів діяльності комерційного банку
керівник (ця) роботи Міщенко Володимир Акимович, професор.
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджена наказом закладу вищої освіти від 24.04.2024 № 738 СТ
2 Термін подання студентом (кою) роботи 10.06.2024 р.
3 Вихідні дані до роботи законодавчі акти України, нормативно-правові документи органів державної виконавчої влади, матеріали періодичних видань, науково-практичних конференцій і семінарів, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань організації бухгалтерського обліку, оподаткування; документація з первинного, аналітичного та синтетичного обліку, облікові регістри та фінансова звітність підприємства 4 Перелік питань, які потрібно розробити у пояснювальній записці Розкрити теоретико-методологічні засади формування і використання фінансових результатів банків; провести аналіз ефективності формування та використання фінансових результатів діяльності підприємства; розробити напрямки підвищення ефективності використання фінансових результатів діяльності підприємства
5 Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслеників) Презентація - 10 аркушів формату А4
6 Консультанти розділів роботи
Розділ
Прізвище, ініціали та посада
консультанта
Підпис, дата
завдання
видав
завдання
прийняв
1, 2, 3
Міщенко В.А. професор
29.04.2024
7 Дата видачі завдання 29 квітня 2024 р.
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Номер етапу
Назва етапів дипломної роботи
Строк виконання етапів роботи
Примітки
1
Вибір і обґрунтування теми, постановка проблем і
завдань
29.04.2024
2
Аналітичний огляд джерел, вибір методики досліджень
02.05.2024
3
Підготовка і виконання пояснювальної записки
15.05.2024
4
Підготовка висновків до дипломної роботи
20.05.2024
5
Складання відомості документів, оформлення ПЗ
24.05.2024
6
Виконання презентації, доповіді
29.05.2024
7
Подання ДР на відгук та зовнішню рецензію
31.05.2024
8
Подання ДР на допуск до захисту
10.06.2024
9
Захист ДР
Студент (ка) / Яценко Д. Є.
(підпис) (прізвище та ініціали)
Керівник (ця) роботи Міщенко В. А.
(підпис) (прізвище та ініціали)
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
Інститут (факультет) Навчально-науковий інститут економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу
Кафедра Обліку і фінансів
Спеціальність 072 «Фінанси, банківська справа та страхування»
Освітня програма «Фінанси і банківська справа»
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до дипломної роботи
першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
на тему Формування і використання фінансових результатів діяльності комерційного банку
Виконав студент (ка) 4 курсу, групи БЕМ-420 Д___
Яценко Д. Є.
(підпис, прізвище та ініціали)
Керівник (ця) Міщенко В. А.
(підпис, прізвище та ініціали)
Рецензент (ка) Мащенко О. В.
(підпис, прізвище та ініціали)
Нормоконтроль Осипова С. К.
(підпис, прізвище та ініціали)
Харків 2024РЕФЕРАТ
Пояснювальна записка до ДР: 93 с., 15 табл., 9 рис., 50 джерел інформації, 2 додатки.
Ключові слова: КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК, ФІНАНСОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ, ВИТРАТИ, ПОДАТКОВА СИСТЕМА, ДОХІД, ПОДАТОК.
Метою дослідження є визначення та аналіз формування і використання фінансових результатів діяльності комерційного банку з метою підвищення його ефективності та стійкості на фінансовому ринку.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти формування і використання фінансових результатів діяльності комерційного банку, а також аналіз ефективності цих процесів на прикладі конкретного банку.
У роботі детально розглядається вплив фінансових результатів діяльності банків на соціально-економічний розвиток держави. Аналізується роль фінансових результатів банківських установ у стимулюванні економічного зростання, забезпеченні ефективного функціонування підприємств, удосконаленні стратегій управління банківською діяльністю та збереженні стабільності економіки. Робота має на меті зрозуміти, як фінансові результати банківських установ можуть бути оптимізована для досягнення максимального економічного розвитку держави.
Під час дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми такі, як системний підхід, логічний аналіз, теоретичне узагальнення, порівняння та систематизація, графічний метод.ABSTRACT
Explanatory note to the thesis: 93 pages, 15 tables, 9 figures, 50 sources of information, 2 appendix.
Keywords: COMMERCIAL BANK, FINANCIAL RESULT, EXPENDITURES, TAX SYSTEM, INCOME, TAX.
The aim of the research is to determine and analyze the formation and use of the financial results of a commercial bank's activities to enhance its efficiency and stability in the financial market. The subject of the research is the theoretical and practical aspects of the formation and use of the financial results of a commercial bank's activities, as well as the analysis of the effectiveness of these processes using a specific bank as an example.
The paper examines in detail the impact of financial results of bank activities on the socio-economic development of the state. It analyzes the role of financial results of banking institutions in stimulating economic growth, ensuring the efficient functioning of enterprises, improving bank management strategies, and maintaining economic stability. The work aims to understand how the financial results of banking institutions can be optimized to achieve maximum economic development of the state.
The research employs general scientific and special methods and techniques such as a systematic approach, logical analysis, theoretical generalization, comparison and systematization, and graphical method.
ЗМІСТ
Вступ….………………………………………………………………………….
3
1 Теоретико-методологічні засади формування і використання фінансових результатів банків……………………………………………………………….
6
1.1 Фінансові результати банківських установ, їх сутність та види………..
6
1.2 Джерела формування фінансових результатів діяльності банків………
13
1.3 Напрямки використання фінансових результатів діяльності банківських установ……………………………………………………………
19
2 Аналіз ефективності формування та використання фінансових результатів діяльності АТ АКБ «ЛЬВІВ»…………………………………………………...
27
2.1 Організаційно-економічна характеристика АТ АКБ «ЛЬВІВ»………….
27
2.2 Аналіз фінансового стану АТ АКБ «ЛЬВІВ»………………………….…
30
2.3 Аналіз формування та використання фінансових результатів діяльності
40
3 Напрямки підвищення ефективності використання фінансових результатів діяльності АТ АКБ «ЛЬВІВ»………………………………………
54
3.1 Проблеми та недоліки в процесі підвищення ефективності операцій формування та використання фінансових результатів діяльності банків ….
54
3.2 Напрямки підвищення ефективності діяльності комерційних банківських установ……………………………………………………………
63
3.3 Розвиток і впровадження сучасних інформаційних технологій в управлінні фінансовими результатами………………………………………...
67
Висновки…...……………………………………………………………………
74
Список джерел інформації……………………………………………………...
77
Додаток А Схема організаційно-управлінської структури……..……………..
82
Додаток В Список та тексти наукових публікацій Яценко Д.Є……………….
84
ВСТУП
Комерційні банки грають ключову роль у фінансовій системі будь-якої країни, забезпечуючи ряд важливих функцій, від зберігання коштів до надання кредитів та інвестування. Однією з найважливіших аспектів їхньої діяльності є формування та використання фінансових результатів. Ці результати відображають ефективність управління банком, його прибутковість та стабільність. Розуміння процесів формування та використання фінансових результатів є ключовим для ефективного управління банком і забезпечення його успішності в умовах конкурентного середовища.
З плином часу фінансова система зазнає постійних змін, спричинених різноманітними факторами, такими як інновації в технологіях, зміни у регулюючому середовищі та економічні коливання. Ці зміни викликають необхідність постійного аналізу та адаптації стратегій банківського управління. У такому контексті розуміння процесів формування та використання фінансових результатів стає критично важливим, оскільки воно дозволяє банкам ефективно реагувати на зміни у середовищі, максимізувати свою прибутковість та забезпечувати стійкість у непередбачуваних умовах.
Таким чином, дослідження процесів формування і використання фінансових результатів діяльності комерційних банків залишається актуальним завданням, що вимагає подальшого вивчення та аналізу з метою вдосконалення стратегій управління та забезпечення стійкості та успішності банківської сфери.
Роботи численних вітчизняних і зарубіжних економістів, таких як В.В. Бочаров, О.В. Васюренко, Є. Гіл, І. Гіленко, В.І. Грушко, О.Д. Зарубий, О.І. Кириченко, С.М. Козьменко, Р. Котлер, Н.Г. Маслак, Л.О. Примостка, Е. Рід, П. Роуз, Дж. Синк, Р. Сміт, Х.М. Чепелюк, Ф.І. Шпига, А. Ятченко, були присвячені дослідженню фінансових результатів комерційних банків. Також відомі науковці, як М.І. Бондар, Ф.Ф. Бутинець, К. Друрі, П.Е. Житний, Л.М. Кіндрацька, М.В. Кужельний, В.Г. Лінник, займалися вивченням стабільності та ефективності банківських установ, а також проблем і ризиків, пов’язаних з їхньою діяльністю.
Метою дослідження є визначення та аналіз формування і використання фінансових результатів діяльності комерційного банку з метою підвищення його ефективності та стійкості на фінансовому ринку.
З огляду на мету постають наступні завдання:
1. Розглянути сутність фінансових результатів банківських установ та їх роль у відображенні фінансової стійкості і прибутковості банку.
2. Проаналізувати основні джерела формування фінансових результатів банків та їх взаємозв’язок з фінансовою діяльністю.
3. Вивчити різні напрямки використання фінансових результатів банківської діяльності та їх вплив на стратегічне управління банком.
4. Проаналізувати типові методологічні підходи до оцінки фінансових результатів банків та їх застосування в практиці.
5. Дослідити вплив зовнішніх факторів, таких як економічна кон’юнктура та регулююче середовище, на формування та використання фінансових результатів банків.
Об’єктом дослідження є фінансові результати діяльності комерційних банків, зокрема їх формування та використання.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти формування і використання фінансових результатів діяльності комерційного банку, а також аналіз ефективності цих процесів на прикладі конкретного банку.
У процесі дослідження були використані наступні наукові методи: теоретичне узагальнення, порівняння та систематизація. Наприклад, при аналізі поняття «фінансовий результат діяльності банку» було розглянуто його складові, вивчено вплив різних факторів на прибутковість, результативність та ефективність банку. Також використовувалося порівняння для класифікації доходів і витрат банку та їх аналізу. Додатково застосовувалися статистичний аналіз, логічне узагальнення та методи графічного представлення даних при оцінці фінансових показників.
Результати дослідження можуть бути корисними для керівництва комерційних банків, фінансових аналітиків та регуляторних органів для удосконалення стратегій управління банківською діяльністю, збільшення їх прибутковості та стійкості на ринку.
Дослідження вносить вклад у розуміння процесів формування та використання фінансових результатів банківської діяльності, зокрема шляхом аналізу конкретного банку і виявлення нових підходів до оптимізації цих процесів.
Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів із підрозділами, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел у кількості 50 найменувань та додатків на 1 сторінці.
1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАНННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ БАНКІВ
1.1 Фінансові результати банківських установ, їх сутність та види
У період економічних криз фінансові результати банків можуть виявитися під серйозним ударом через ряд факторів, таких як зменшення попиту на кредити, зростання неплатоспроможності позичальників та збільшення витрат на ризиковані активи. Тому вивчення особливостей формування фінансових результатів банку стає надзвичайно важливим.
Одним із ключових показників, який відображає ефективність діяльності комерційної установи, є її фінансові результати, які, в свою чергу, напряму пов’язані з прибутковістю. Рівень прибутковості банку є важливим критерієм оцінки його фінансового стану, надійності та платоспроможності. Для потенційних клієнтів та інвесторів це може бути вирішальним фактором при виборі фінансового посередника. Можна оцінювати фінансові показники банку залежно від кількох факторів. Наприклад, рентабельність активів і власного капіталу дозволяє зрозуміти, як ефективно банк використовує свої ресурси для здійснення операцій та генерації прибутку. Чистий процентний дохід вказує на те, як ефективно банк заробляє на відсотках, враховуючи витрати та доходи від кредитів та інвестицій. Додаткові показники, такі як коефіцієнт ліквідності, рівень кредитного ризику та інші, допомагають оцінити загальний фінансовий стан банку та його здатність витримувати різні економічні умови. Аналіз цих показників дозволяє зрозуміти, наскільки ефективно банк використовує свої ресурси для отримання прибутку та які чинники впливають на його фінансові результати.
У період економічних труднощів особливо важливою стає для банку здатність адаптуватися до змінних умов ринку, швидко реагувати на ризики та знаходити нові джерела прибутку. Такий аналіз допомагає банкам управляти своїми ресурсами більш ефективно та забезпечити стійкість у складних економічних умовах.
Фінансовий результат діяльності банку – ключовий показник, що відображає його ефективність. Він визначається як різниця між доходами та витратами банку за певний період. ФРБ дозволяє оцінити фінансовий стан банку та зрозуміти перспективи його розвитку. Науковці мають різні погляди на трактування цього поняття, але загалом воно характеризується прибутковістю. Оцінка платоспроможності та ліквідності банку є важливою, оскільки вони впливають на його здатність виконувати фінансові зобов'язання перед клієнтами та іншими учасниками ринку.
Аналіз ФРБ передбачає ретельне дослідження доходів та витрат банку за різними напрямками його діяльності, такими як відсотковий дохід, комісійні доходи, операційні прибутки та інші. Крім того, враховуються також різні фактори, що впливають на фінансові результати, такі як ринкові умови, рівень конкуренції, регулююча політика та інші зовнішні та внутрішні чинники.
Фінансовий результат діяльності банку (ФРБ) – це фінансовий показник, що відображається у грошовому виразі і визначається як різниця між доходами та витратами, здійсненими установою протягом певного періоду часу. Цей результат відображається через показники прибутку або збитку, що становлять основну мету фінансової діяльності організації (табл. 1.1).
Таблиця 1.1 – Підходи до визначення поняття «фінансовий результат банку»
Автор
Зміст визначення
С. В. Мочерний
Це результат фінансової продуктивності організації або її підрозділу, виражений у вигляді прибутку чи збитку.
М. С. Пушкар
Це фінансові наслідки, що випливають із господарської діяльності, виражені в формі прибутку або збитку.
В. А. Луговий
Це різниця між доходами та витратами підприємства, що формується з продажу готової продукції та інших джерел.
В. Є. Ануфрієв
Фінансові результати відображають прибуток чи збиток, що формується протягом певного періоду, будь то календарний або фінансовий рік.
Р. В. Скалюк
Економічні вигоди або втрати, отримані підприємством через його діяльність.
/
Рисунок 1.1 – Основні елементи фінансового стану банку
Фінансовий результат банку, як визначається в сучасній банківській літературі, є ключовим показником, що відображає ефективність його фінансової діяльності. Виділяють три основні підходи до визначення цього поняття.
Перший підхід до визначення фінансового результату банку полягає у порівнянні загальної вартості майна (активів) зі зваженою вартістю зобов'язань та внесків акціонерів (чисті активи) за відповідний звітний період. Ця концепція не так часто застосовується у банківській практиці через її складність та потребу в детальному обліку активів і зобов'язань.
Другий підхід до визначення фінансового результату банку полягає у порівнянні доходів та витрат, зумовлених його діяльністю. Цей метод є найбільш поширеним у банківській сфері завдяки його простоті та легкій зрозумілості. Доходи банку включають процентні надходження від кредитування, комісійні виплати, прибуток від управління цінними паперами тощо, тоді як витрати охоплюють витрати на заробітну плату, відсоткові виплати за депозитами, амортизаційні відрахування, податки та інші витрати.
Третій підхід орієнтується на фінансові результати, пов’язані з ризиками, які банк приймає в процесі своєї діяльності. Він враховує можливі втрати, що виникають внаслідок різних фінансових операцій, та оцінює їх в контексті загальної фінансової стійкості банку.
Кожен з цих підходів має свої переваги та недоліки, але враховується загалом у контексті фінансового аналізу та планування діяльності банку.
Згідно з Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку «Загальні вимоги до фінансової звітності», фінансові результати банку підлягають класифікації наступним чином:
1) Прибуток (або збиток) банку від операційної діяльності - включає доходи та витрати, пов’язані з основною банківською діяльністю, такою як процентні доходи від кредитування, комісійні доходи від обслуговування клієнтів, витрати на утримання банківської мережі та персоналу.
2) Прибуток (або збиток) банку від інвестиційних операцій - включає доходи та витрати, пов’язані з інвестиційною діяльністю банку, такі як доходи від участі в капіталі інших компаній, прибуток або збиток від продажу цінних паперів.
3) Фінансові результати банку від фінансової діяльності - включає доходи та витрати, пов’язані з управлінням фінансовими ресурсами, такі як відсоткові доходи від вкладів у цінні папери, витрати на привлечення фінансування.
4) Фінансові результати банку від надзвичайних подій - включає доходи та витрати, які не є регулярними і виникають в результаті непередбачуваних подій, наприклад, збитки від природних катастроф, виплати компенсацій через судові рішення.
Ця класифікація дозволяє зрозуміти, звідки беруться та куди спрямовуються фінансові результати банку, що є важливим для аналізу його фінансового стану та прийняття рішень.
Фінансові результати банку (ФРБ) є ключовим показником його діяльності, який формується як різниця між доходами та витратами. Цей показник може мати як додатне значення (прибуток), так і від’ємне (збиток). Дохід банку (ДБ) представляє грошову суму, яку банк отримує в результаті надання банківських послуг і продажу банківських продуктів. Витрати банку охоплюють всі витрати, пов’язані з його діяльністю. Отже, фінансовий результат банку може бути прибутковим, коли дохід перевищує витрати, або збитковим, коли витрати перевищують дохід. Фінансовий результат банку (ФРБ) стає ключовим економічним показником, який зводить усі аспекти його діяльності в один комплексний огляд, надаючи цілісну оцінку фінансового стану та ефективності управління.
Головною метою діяльності банку для його керівництва є отримання високого прибутку. Сучасна класифікація фінансових результатів банку зосереджена на доходах і витратах (рис. 1.2).
/
Рисунок 1.2 – Аналіз грошових потоків та розходів банку під час формування загального фінансового результату
Процентні доходи банку генеруються з різних джерел, таких як відсоткові надходження від кредитування, доходи від інвестицій у цінні папери та інші. Приблизно 70% з них походять з цих основних джерел. Важливо зазначити, що ці надходження враховуються на дату очікуваних оплат, а не тоді, коли вони фактично отримані банком. Доходи від кредитування включають в себе прибуток від позик, наданих як юридичним, так і фізичним особам, доходи від розміщення коштів в інших банках, доходи від вкладів у інші банки та кредитів, наданих іншим банкам. Також до цієї категорії відносяться доходи від операцій з філіями та іншими підрозділами банку, а також від операцій, що виходять за межі балансу.
Непроцентні доходи банку залежать від широкого спектру наданих послуг. Основну частину непроцентних доходів складають комісійні доходи від кредитно-розрахунково-касових операцій, операцій з валютою, надання довірчих, факторингових, лізингових послуг, гарантій та поручень, а також інші доходи від банківської та небанківської діяльності.
Операційні доходи банку складаються з різних складових. Зокрема, банк може отримувати доходи від дивідендів, від оперативного лізингу, а також від операцій з іншими організаціями та філіями. Штрафи і пені, що надходять до банку в результаті його операцій, також входять до складу операційних доходів. Небанківські операційні доходи банку включають доходи від продажу основних та інших матеріальних та нематеріальних активів, а також отримані штрафи та пені з господарських операцій та подібні надходження. Підвищення операційних доходів може статися при поверненні раніше списаних кредитів або зменшенні резервів на покриття боргів. Також до доходів можуть бути віднесені переплачені банком відсотки та комісії з попередніх періодів, відновлення боргів, що раніше вважалися втратами, та інші неочікувані надходження. Непроцентні доходи банку також включають доходи від консультаційних та інформаційних послуг, оплату за управління активами інших учасників ринку, доходи від андерайтингу, гарантій і т. д.
Витрати банку охоплюють всі витрати, пов'язані з його діяльністю та забезпеченням функціонування. Ці витрати включають в себе не лише витрати на процентні операції, а й інші витрати, пов'язані з управлінням, адмініструванням та розвитком банку. Таким чином, вони можуть бути класифіковані на дві основні категорії: процентні, пов'язані з виплатою відсотків за залучення та видачу коштів, і непроцентні, що охоплюють різноманітні адміністративні витрати, витрати на маркетинг, технологічний розвиток та інші операційні витрати. Такий підхід дозволяє банку управляти своїми ресурсами ефективно та забезпечити стабільність своєї діяльності.
Витрати банку, пов'язані з відсотками, становлять значну частину загальних витрат у його діяльності. Ці витрати включають кошти, які банк використовує на позички від інших банків або на депозити, розміщені у ньому іншими установами. Також до них відносяться витрати на облігації та інші види боргових інструментів, що випускає банк, а також витрати на управління цими фінансовими інструментами. У той же час, непроцентні витрати банку включають комісійні винагороди, операційні витрати та витрати на формування резервів. Вони охоплюють різноманітні аспекти банківської діяльності, такі як оплата послуг інших учасників фінансового ринку, витрати на підтримання операційної діяльності банку та забезпечення фінансової стабільності. Така різноманітність витрат вимагає від банку ретельного фінансового планування та ефективного управління ресурсами для забезпечення його стійкості та успішності на ринку.
Витрати банку на комісійні винагороди охоплюють оплату за послуги, надані іншими банківськими установами та фінансовими посередниками. Ці послуги можуть включати обслуговування кредитів, розрахунково-касові операції, а також управління цінними паперами та валютні операції. Крім того, комісійні витрати враховують винагороди за проведення певних позабалансових операцій. Найбільш значну складову у витратах банку представляють небанківські операційні витрати, які становлять суттєву частину витрат і вимагають особливої уваги та контролю з боку банку для забезпечення ефективного управління фінансовими ресурсами.
Як було вказано раніше, прибуток банку формується за рахунок перевищення банківських доходів над витратами. Забезпечення стійкої прибутковості є однією з ключових цілей управління банком, оскільки постійний прибуток дозволяє зменшити витрати на привлечення власного та позикового капіталу і є важливим фактором у зміцненні конкурентоспроможності банку.
1.2 Джерела формування фінансових результатів діяльності банків
Фінансові ресурси становлять основу функціонування будь-якої банківської системи. Управління цими ресурсами включає в себе комплекс дій, спрямованих на залучення грошових коштів вкладників та інших кредиторів, а також на визначення оптимальних розмірів та структури джерел грошових коштів. Якість управління фінансовими ресурсами має прямий вплив на досягнення стратегічних цілей банку, його стабільність та конкурентоспроможність. Після світової фінансової кризи 2008 року питання удосконалення процесу управління фінансовими ресурсами стало одним із найважливіших завдань для банківської сфери. Це викликало необхідність ретельного аналізу сутності категорії «фінансові ресурси банку».
Нині дослідження управління фінансовими ресурсами банку охоплюють широкий спектр аспектів, включаючи стратегічне планування, ризик-менеджмент, управління ліквідністю та капіталом, аналіз фінансової звітності та інші. Значний акцент робиться на використанні сучасних інструментів та методів фінансового аналізу, моделювання та прогнозування для забезпечення ефективного управління ресурсами та мінімізації фінансових ризиків. Дослідження в цій сфері спрямовані на розвиток теорії та практики управління фінансовими ресурсами, з метою забезпечення стабільності та надійності банківської системи в умовах постійних змін у фінансовому середовищі.
В дослідженнях, що стосуються напрямку використання фінансових ресурсів, зазвичай акцентують увагу на їхній ролі у сприянні виробничому та науково-технічному прогресу економічних суб’єктів. Майже підходом М. В. Адаменка є розгляд фінансових ресурсів як матеріальної основи фінансів, яка сприяє розвитку підприємства. Ця концепція відзначає важливість ефективного використання ресурсів для забезпечення стабільного зростання та успішної діяльності.
Н. Е. Бодрова описує фінансові ресурси як сукупність коштів, які спрямовані у виробничі та оборотні активи підприємства. Це підкреслює, що фінансові ресурси використовуються для інвестування в матеріальні активи, необхідні для забезпечення виробничих процесів та здійснення операційного бізнесу. З іншого боку, за визначенням С. П. Вольської, фінансові ресурси охоплюють грошові доходи та надходження, які перебувають у розпорядженні суб’єктів господарювання. Цей підхід враховує різноманітність джерел фінансування та їхню роль у задоволенні фінансових потреб підприємства.
Усі ці підходи важливі для розуміння того, як фінансові ресурси використовуються в економіці та бізнесі, і як їх можна оптимізувати для досягнення стратегічних цілей та підтримки стабільності та розвитку.
Представники структурного підходу до визначення фінансових ресурсів розглядають їх як грошові фонди та компоненти грошових активів, які використовуються у формі, що не пов'язана з фондами. Це означає, що фінансові ресурси можуть включати готівку, банківські вклади, цінні папери та інші фінансові інструменти. Проте, в сучасних умовах, де грошові потоки стають все більш динамічними, грошові кошти можуть бути використані підприємством залежно від потреби та наявності безпосередньо на підприємстві. Представники третього напрямку визначення фінансових ресурсів, крім врахування напрямку їх використання, також враховують джерело їх створення. Наприклад, за визначенням В. І. Варцаба, фінансові ресурси підприємства складаються з власного, позиченого та залученого грошового капіталу. Ці ресурси використовуються підприємствами для формування свого фінансового потенціалу та здійснення діяльності, спрямованої на виробництво та фінансовий успіх з метою отримання прибутку.
Враховуючи різноманіття підходів до визначення фінансових ресурсів, можна зрозуміти, що їх сутність та значення можуть бути інтерпретовані залежно від контексту та специфіки дослідження.
Визначення фінансових ресурсів банку може варіюватися залежно від підходу, який використовується. Один з підходів зосереджується на джерелі формування цих ресурсів, враховуючи як власні, так і залучені кошти. Один підхід розглядає банківські ресурси як складову частину загальних фінансових ресурсів, доступних банку для використання у кредитних та інших активних операціях. Інший підхід зосереджується на призначенні фінансових ресурсів банку, розглядаючи їх як інструменти, якими розпоряджається банк та які використовуються для проведення кредитних та інших операцій. Цей підхід підкреслює активне використання ресурсів для фінансової діяльності банку на комерційних засадах та відповідно до вимог регулятивних органів.
З огляду на відсутність єдиного підходу до концепції фінансових ресурсів банку, деякі дослідники об'єднують обидва підходи, розглядаючи банківські ресурси як частину фінансових ресурсів банку, що складається із власних та залучених коштів, і доступних для використання у фінансовій діяльності. Однак, навіть при такому поєднанні, важливо відзначити, що в різних джерелах та наукових дослідженнях терміни «банківські ресурси» та «ресурси банку» можуть використовуватися як синоніми, не розрізняючи їх суттєвих відмінностей. Такий підхід свідчить про різноманітність та динаміку розуміння цих понять у науковому середовищі.
У західних наукових працях, переважно, не використовується термін «фінансові ресурси банку», а замість цього акцент робиться на аналізі складових банківського балансу, зокрема на пасивних операціях, таких як депозити, позики та акціонерний капітал. Економісти звертаються до правої частини балансу банку для дослідження джерел грошових коштів, проте термін «фінансові ресурси банку» в цьому контексті не використовується.
В українських наукових працях термін «фінансові ресурси» використовується частіше, але зустрічається його різне трактування. Деякі дослідники ототожнюють фінансові ресурси банку з банківськими ресурсами або ресурсною базою банку, підкреслюючи перевагу пасивних операцій та їх вплив на фінансове становище банку. Інші дослідники, зокрема, Демчук Н. І. Коваль А. Н., вважають, що фінансові ресурси банку включають власні капітали, фонди та залучені кошти, які використовуються у пасивних та активно-пасивних операціях. Таке різноманіття трактування терміну «фінансові ресурси банку» свідчить про різницю в підходах до аналізу фінансової діяльності банку та підкреслює значення уточнення та визначення термінологічних аспектів у дослідженнях банківської сфери.
Так, визначення фінансових ресурсів банку визначається його подвійною роллю як фінансового посередника та суб’єкта господарювання. Однак, оскільки банки виконують і функції фінансових інститутів, і суб’єктів господарювання, визначення цих ресурсів потребує врахування їхньої специфіки.
Визначення М. О. Житар, яке поєднує три підходи (напрямок використання, структуру і джерело надходження), є відмінним підходом, оскільки воно враховує різноманітність фінансових операцій та джерел формування ресурсів банку. Це визначення акцентує увагу на тому, що фінансові ресурси банку формуються в результаті різних розподільчих і перерозподільчих процесів, що відображає природу банківської діяльності. Дослідження витоків та передумов існування цього процесу допоможе краще зрозуміти його сутність та ефективність.
Історія управління справді має глибокі корені, і вона починається ще з тих часів, коли люди почали спільно працювати і виникла потреба у координації їхніх зусиль. Згадуються такі постаті, як Анрі Файоль, Честер Бернард, Альфред Слоун, Генрі Форд та інші, які зробили великий внесок у розвиток управлінської думки. Їхні праці відкрили нові горизонти і встановили основи для сучасного управління. Протягом останніх 90 років основною тенденцією у розвитку управлінської думки є прагнення перетворити управління на науку. Однак виникають методологічні проблеми, пов’язані з протиріччям між вимогами науковості та раціональності та реальною поведінкою людей.
Управління як міждисциплінарна наука орієнтована на вирішення практичних завдань і потребує постійного адаптування до змін у суспільстві та технологіях. Фредерік Тейлор, відомий як «батько наукового менеджменту», у своїй роботі «Принципи наукового менеджменту» вніс значний внесок у розвиток управлінської теорії, довівши необхідність наукового підходу до управління та зосередивши увагу на максимізації вигод для як управлінців, так і робітників. Усі ці внески стали важливими кроками у формуванні сучасної управлінської практики та теорії, відображаючи постійний розвиток і зміну вимог до управління в сучасному світі.
Механістична наукова картина світу, яка була характерною для кінця ХІХ – початку ХХ століття, відображалася у класичній теорії управління. Ця теорія відповідала методологіям редукціонізму, об’єктивізму та елементаризму. З останніми змінами у суспільно-політичному та економічному контексті, а також із зростанням впливу глобальних тенденцій, стає очевидною потреба у більш сучасних підходах до управління. Сучасна концепція управління враховує системний підхід, розуміння невизначеності як необхідної складової управлінських ситуацій, а також акцентує увагу на вивченні процесів самоорганізації та адаптації до змін у зовнішньому середовищі. Це свідчить про те