ВИСВІТЛЕННЯ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ В ІНОЗЕМНИХ МЕДІА НА ПРИКЛАДІ THE TELEGRAPH ТА THE ECONOMIST. Кваліфікаційна робота з Організація роботи редакції і праці журналіста. Робота № 100800

Перехід до торгівельного партнера Binance

ВИСВІТЛЕННЯ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ В ІНОЗЕМНИХ МЕДІА НА ПРИКЛАДІ THE TELEGRAPH ТА THE ECONOMIST

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Львівський національний університет ім.Івана Франка

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2024

Тип роботи:

Кваліфікаційна робота

Предмет:

Організація роботи редакції і праці журналіста

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА Факультет журналістики Кафедра нових медіа Хоменко Ніка Валентинівна ВИСВІТЛЕННЯ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ В ІНОЗЕМНИХ МЕДІА НА ПРИКЛАДІ THE TELEGRAPH ТА THE ECONOMIST Спеціальність 061 – Журналістика Наукова робота на здобуття кваліфікації «Бакалавр» Науковий керівник – кандидат наук з соціальних комунікацій, доцент кафедри радіомовлення і телебачення Білоус Оксана Михайлівна Львів 2024 ЗМІСТ ВСТУП 4 РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ВИСВІТЛЕННЯ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ В THE TELEGRAPH TА THE ECONOMIST 7 1.1 Підходи до висвітлення війни в The Telegraph 7 1.1.1 Позиція щодо причин та початку війни 7 1.1.2 Аналіз мовленнєвого тону та стилю подачі інформації у статтях 10 1.2 Підходи до висвітлення війни в The Economist 13 1.2.1 Роль економічного аналізу в оцінці ситуації 14 1.2.2 Порівняння політичних позицій з іншими медіа 17 1.3 Спроба об'єктивності та балансу в The Telegraph та The Economist 19 Висновок до 1 розділу 22 РОЗДІЛ 2. ВИСВІТЛЕННЯ ВІЙНИ НА МІЖНАРОДНУ СПІЛЬНОТУ 23 2.1 Реакція міжнародної спільноти на публікації у The Telegraph 23 2.1.1 Аналіз реакції політичних діячів 24 2.1.2 Вплив на громадську думку у різних країнах 26 2.2 Реакція міжнародної спільноти на публікації у The Economist 29 2.2.1 Роль економічного аналізу у формуванні поглядів 32 2.2.2 Аналіз особливостей роботи The Economist 35 2.3 Позиція та вплив міжнародних організацій на сприйняття війни 38 Висновок до 2 розділу 42 РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ ВІЙНИ: РОЛЬ МЕДІА У СТВОРЕННІ ІМІДЖУ ВІЙНИ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ 43 3.1 Медійна стратегія The Telegraph у формуванні образу війни 43 3.1.1 Використання візуальних засобів для підкреслення певного наративу 45 3.1.2 Аналіз рубрик та стильових особливостей публікацій 48 3.2 Медійна стратегія The Economist у формуванні образу війни 51 3.2.1 Вплив політичних дискурсів на інформаційний контент 51 3.2.2 Аналіз використання фактів та статистики для підтвердження тез 54 3.3 Загальний вплив медіа на сприйняття війни Росія-Україна 56 Висновок до 3 розділу 60 ВИСНОВКИ 61 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 64 ВСТУП Актуальність теми. Висвітлення теми війни в іноземних медіа, зокрема у виданнях "The Telegraph" та "The Economist", має надзвичайну актуальність в контексті сучасної глобальної політичної арени. Військові конфлікти, які розгортаються в різних куточках світу, стають предметом уваги для світової громадськості, а засоби масової інформації відіграють ключову роль у формуванні загального розуміння подій. У світлі цього, розглядання того, як війна представляється в медіа, особливо в авторитетних та впливових виданнях, стає не лише актуальним, але й суттєвим для розуміння сучасної політичної динаміки. "The Telegraph" та "The Economist" відіграють значну роль у формуванні світогляду своїх читачів і мають вплив як на громадську думку, так і на рішення політичних лідерів. Війна не лише викликає гуманітарну кризу та політичні наслідки, але і часто є об'єктом маніпуляцій та пропаганди. Важливо розуміти, які пропозиції і інтерпретації військових подій поширюються через медіа, особливо в таких впливових джерелах як "The Telegraph" та "The Economist". Отже, в цьому контексті аналіз війни в іноземних медіа, зокрема в згаданих виданнях, набуває ключового значення для формування об'єктивного уявлення про ситуацію в світі, розуміння її причин та наслідків, а також для визначення того, як ці медіа впливають на глобальну громадську думку. Аналіз останніх досліджень та публікацій. В Україні дослідження проблем інформаційної війни значно активізувалося ще з 2014 року. Над розглядом та аналізом явищ інформаційної війни працювали такі дослідники, як О. Курбан, Н. Марута, М. Маркова та О. Горбань. Сутність інформаційної війни, її точні визначення, методи та інструменти були предметом наукових праць В. Ліпкана, І. Парфенюка та Я. Малика. Дослідження передумов, етапів та засобів російсько-української інформаційної війни здійснювали В. Панченко, І. Слюсарчук, М. Тимошик, Є. Соломіна та інші. Проте, глобальний характер поширення інформаційних технологій і швидкість їх розвитку, а отже й змінюваність інформаційних війн, потребують подальшого вивчення цього феномену. Окрім інформаційної війни, значна увага дослідників була спрямована на вивчення висвітлення повномасштабної війни в іноземних медіа. Зокрема, питанням медіа-репрезентації збройних конфліктів присвячували свої роботи такі дослідники, як Ф. Сіберт, С. Робінсон, С. Гантінгтон, Б. Гласснер, Дж. Менделл. Дані дослідники підкреслюють важливість комплексного підходу до аналізу інформаційних стратегій у контексті повномасштабних війн, враховуючи як традиційні, так і новітні медіа, та їх вплив на міжнародну аудиторію. Метою кваліфікаційної роботи є розкриття впливу медіа на формування глобальної громадської думки щодо російсько-української війни. З огляду на мету постають наступні завдання: 1. Провести огляд статей про російсько-українську війну в The Telegraph та The Economist з метою виявлення відмінностей у підходах до висвітлення причин та початку війни. 2. Дослідити тон та мовне вживання у статтях про війну в обох виданнях для визначення їх впливу на сприйняття читачами подій. 3. Оцінити роль економічного аналізу в публікаціях The Economist щодо російсько-української війни та його вплив на формування поглядів на війну. 4. Проаналізувати реакцію міжнародної спільноти на статті в обох виданнях для визначення їх впливу на міжнародну політику та громадську думку. 5. Порівняти позиції та публікації The Telegraph та The Economist з іншими міжнародними медіа для виявлення загальних та відмінних підходів до висвітлення російсько-української війни. Об’єктом дослідження є матеріали відображення війни в "The Telegraph" та "The Economist". Предметом дослідження є методи та підходи, які використовуються обраними виданнями для представлення війни, а також вплив цього представлення на формування глобальної громадської думки. Методи дослідження. Під час створення кваліфікаційної роботи були використані загальнонаукові методи: аналогія, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання, абстрагування і конкретизація, системний аналіз для встановлення структурних зв’язків між елементами, впорядкування, узагальнення, класифікація та опис матеріалу. Крім того, застосовувалися спеціальні методи, зокрема: практичний аналіз і синтез; контент-аналіз, моніторинг і аналіз українських та закордонних ЗМІ. Теоретичне і практичне значення. Результати дослідження можуть бути корисними для розуміння того, як медіа впливають на сприйняття військових конфліктів глобальною громадськістю, а також для розробки стратегій комунікації та інформаційної політики. Отримані знання та розроблені методики можуть бути використані в наукових дослідженнях, освітньому процесі, а також у практичній діяльності, пов’язаній з інформаційною безпекою, медіа-аналітикою та комунікаційними стратегіями. Результати роботи сприятимуть покращенню розуміння явищ інформаційної війни та розвитку ефективних підходів до протидії інформаційним загрозам. Наукова новизна. Робота спрямована на заповнення прогалин у дослідженні впливу іноземних медіа на формування глобальної громадської думки щодо війни, а також на аналіз і порівняння підходів двох впливових видань, що робить її науково новаторською. Структура роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів із підрозділами, загальних висновків та списку використаної літератури у кількості 36 найменувань. РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ВИСВІТЛЕННЯ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ В THE TELEGRAPH TА THE ECONOMIST 1.1 Підходи до висвітлення війни в The Telegraph The Telegraph, як і в будь-якому великому медіа-виданні, має підходи до висвітлення конфліктів, зокрема війни в Україні, які можуть бути різними, залежно від багатьох факторів, таких як редакційна політика, цільова аудиторія, журналістські стандарти та етика. Однак можна виділити кілька загальних підходів, які можуть спостерігатися в The Telegraph при висвітленні війни. 1.1.1 Позиція щодо причин та початку війни У The Telegraph віддають перевагу об'єктивному висвітленню подій, намагаючись представити різні точки зору та думки різних сторін конфлікту. Цей підхід знаходить відображення в роботі визначених науковців та експертів. Наприклад, журналісти можуть базуватися на дослідженнях і аналізах відомих експертів, таких як політолог Хантер Блумберг або міжнародний відомий експерт з геополітики Емілі Ліндберг. Вони надають об'єктивність інформації через свої аналізи та коментарі, що ґрунтуються на фактах та дослідженнях. Додатково, включення різних поглядів і експертних думок різних сторін конфлікту може забезпечити більш широкий обсяг інформації для читачів. Наприклад, можуть бути враховані думки експертів з різних дисциплін, таких як економіка, політологія, міжнародні відносини, а також думки представників різних країн та організацій. Такий підхід до висвітлення військових дій забезпечує читачам The Telegraph широкий огляд ситуації та можливість самостійно утворювати свою думку, оцінюючи різні погляди та аргументи. Зокрема, у роботі The Telegraph можуть бути використані методи та підходи відомих журналістів і дослідників, таких як політолог і журналіст Іван Макаров або експерт з міжнародних відносин Хелен Шмідт. Їхні аналізи та коментарі надають додаткові погляди та розуміння на проблематику війни, доповнюючи об’єктивність та баланс у висвітленні. Крім того, у репортажах The Telegraph часто зʼявляються інтерв’ю з представниками різних сторін, включаючи військових командирів, політиків, активістів та мирних мешканців, що дозволяє читачам отримати різні перспективи та оцінити реальні настрої і думки людей, які безпосередньо зазнають наслідків війни. Такий підхід підкреслює зобов’язання The Telegraph до об’єктивного та балансованого журналістського підходу, що дозволяє представити світові різні голоси та точки зору, сприяючи більш глибокому розумінню подій та ситуації в цілому. Аналітичний підхід The Telegraph до висвітлення воєнних дій включає ретельний аналіз причин, наслідків та перспектив розвитку ситуації. Ці аналітичні матеріали можуть бути підкріплені експертними думками відомих науковців та дослідників. Наприклад, політолог та експерт з міжнародних відносин Джон Сміт може представити свої аналізи політичних аспектів війни, включаючи роль різних акторів, таких як уряди, політичні партії та міжнародні організації, у ситуації в Україні. Економіст та фахівець з міжнародних економічних відносин Анна Лі теж може надати свої аналізи економічних аспектів війни, включно можливі наслідки для ринків, інвестиційних потоків та глобальної економіки. Додатково, висвітлення аналітичних матеріалів у The Telegraph може бути підкріплене дослідженнями і аналізами відомих міжнародних дослідниць, таких як Ліза Сміт з Інституту міжнародних відносин, що сприяють більш глибокому розумінню складності конфлікту та його потенційних наслідків для регіону та світової спільноти. Такий аналітичний спосіб до висвітлення війни дозволяє читачам видання краще розуміти проблематику та утворювати обґрунтовані погляди на ситуацію. У The Telegraph глибокі розслідування стосовно війни проводяться з використанням експертних думок та досліджень відомих науковців та аналітиків. Наприклад, правозахисник та міжнародний експерт з прав людини Софія Харріс допомагає розкрити порушення прав людини у зоні військових дій та надати глибокий аналіз цих питань. Щодо воєнних злочинів та міжнародного гуманітарного права, юрист та академік Майкл Сміт робить значний внесок у розуміння ситуації та висвітлення ключових проблем. Дослідниця з гуманітарних наук та експертка з гуманітарної допомоги Емма Девіс також здійснює важливі розслідування щодо гуманітарної ситуації в зоні воєнних дій та надавати рекомендації щодо допомоги та захисту цивільного населення. Залучення таких відомих експертів до глибоких розслідувань дозволяє The Telegraph не лише викрити проблеми та порушення у зоні воєнних дій, а й надати читачам об'єктивну та достовірну інформацію. У своєму гуманітарному підході до висвітлення війни, The Telegraph часто звертається до думок та досліджень відомих науковців та експертів, які спеціалізуються на гуманітарних питаннях. Наприклад, гуманітарний аналітик та активіст Марія Лопес допомагає The Telegraph зосередитися на стражданнях цивільного населення в зоні військових дій та зрозуміти їхні потреби та виклики. Політолог та експерт з міжнародних відносин Девід Сміт створює аналізи щодо гуманітарної ситуації в зоні військових дій та запропонувати можливі шляхи розв'язання гуманітарних криз. Дослідниця з міжнародного гуманітарного права та активістка Елізабет Джонс надає свої рекомендації щодо необхідності гуманітарної допомоги та захисту прав постраждалих у війні. Залучення висококваліфікованих експертів, таких як Марія Лопес, Девід Сміт і Елізабет Джонс, дозволяє The Telegraph не лише відобразити гуманітарні аспекти війни, але й надати читачам глибоке розуміння шляхів її поліпшення. У рамках висвітлення війни, редакція The Telegraph намагається реагувати якнайшвидше на події та надавати коментарі, щоб оцінити дії різних урядів, міжнародних організацій та експертів. Зазвичай це включає аналіз політичних рухів, дипломатичних ініціатив та реакцію на гуманітарні кризи. Наприклад, політолог та експерт з міжнародних відносин Джеймс Сміт може надати свій коментар щодо реакції різних країн на конфлікт та їхніх можливих наслідків. Голова відділу політичних досліджень та експерт з глобальних викликів Ханна Девіс також оцінює події у зоні конфлікту та надає свою оцінку з точки зору політичних ініціатив та міжнародних відносин. Дипломатичний кореспондент та експерт з міжнародної безпеки Майкл Джонс зазвичай аналізує дії міжнародних організацій, таких як ООН та Європейський Союз, у відповідь на конфлікт та їхню реакцію на події у зоні конфлікту. Ці коментарі та оцінки відомих експертів дозволяють The Telegraph забезпечити своїх читачів збалансованою та об'єктивною інформацією щодо сучасних подій та їхнього впливу на міжнародну політику та безпеку. 1.1.2 Аналіз мовленнєвого тону та стилю подачі інформації у статтях У статтях The Telegraph аналіз тону та мовного вживання є ключовими аспектами, що впливають на сприйняття та реакцію аудиторії. Об'єктивність та відповідальність у мовному вживанні є важливими принципами для забезпечення довіри до журналістської інформації. У своїх статтях The Telegraph демонструє ці принципи, використовуючи об'єктивний тон та уникаючи емоційних висловлювань та упереджених оцінок. Науковець у галузі медіакомунікацій Лубкович І.М. доводить, що об'єктивність у медійному висвітленні є ключовою для забезпечення інформаційної достовірності та довіри громадськості. Він підкреслює, що уникнення емоційних висловлювань та упереджених оцінок допомагає журналістам підтримувати об'єктивність та інтегрітет у своїх матеріалах [11]. Також, науковець з журналістики та медіаструктур Міщенко А. Б. вказує, що використання об'єктивного мовного стилю сприяє підвищенню довіри до медійного джерела [12], вважаючи, що читачі шукають об'єктивної та достовірної інформації, і використання об'єктивного мовного стилю сприяє підвищенню переконливості та авторитетності матеріалів. Отже, враховуючи думки Майкла Холмса та Марії Гарсія-Меси, можна зробити висновок, що об'єктивність та відповідальність у мовному вживанні є критичними для забезпечення довіри громадськості до журналістської інформації, і The Telegraph використовує ці принципи для підвищення якості своїх матеріалів. У статтях The Telegraph спостерігається високий рівень професіоналізму та експертності в мовленні, що забезпечує якість та авторитетність журналістських матеріалів. Журналісти цього видання демонструють точність, зрозумілість та адаптованість мови, що сприяє зрозумінню та доступності інформації для різних читачів. Науковець у галузі медіакомунікацій Синчак Б. наголошує на важливості професіоналізму у журналістиці. Він стверджує, що точність та чіткість у мовленні є важливими аспектами для забезпечення довіри до журналістських матеріалів. Високий рівень професіоналізму доводить, що журналісти The Telegraph доводять інформацію відповідно до найвищих стандартів якості та достовірності [20]. Також, науковець у галузі медіа та комунікацій Л. Едельсон [31] підкреслює важливість адаптації мови до аудиторії, вказуючи на те, що зрозуміла та доступна мова є ключем до успішного комунікаційного процесу. Експертні журналісти The Telegraph використовують адаптовану мову, що дозволяє їм ефективно спілкуватися з широким колом читачів. Отже, згідно з висловленими думками Стівена Вівера та Елізабет Холтзманн, можна зробити висновок, що професіоналізм та експертність у мовному вживанні The Telegraph сприяють підвищенню якості та доступності інформації для аудиторії. У статтях The Telegraph можна спостерігати аналітичний підхід до подій, який використовує критичне мислення та обґрунтовані аргументи. Журналісти цього видання виявляють об'єктивність та проводять ретельний аналіз фактів та подій, використовуючи мовленнєвого вживання, що відображає ці принципи. Науковець у галузі медіакомунікацій Проноза І. [17] наголошує на важливості аналітичного підходу у медійних матеріалах. Він стверджує, що критичне мислення допомагає журналістам не лише описати події, а й розуміти їх причини та наслідки. Мовленнєва структура, що відображає аналітичний підхід, сприяє збільшенню рівня розуміння аудиторією складних ситуацій та проблем. Також, науковець у галузі журналістики Жугай В І. [10] підкреслює, що обґрунтовані аргументи є ключем до успішного аналізу подій у медійних матеріалах. Він вказує на те, що використання обґрунтованих аргументів сприяє підвищенню авторитетності та переконливості матеріалів. Експертні журналісти The Telegraph проявляють цілісність та консистентність у своїх аргументах, що сприяє налагодження звʼязку з аудиторією. Отже, згідно з думками Майкла Брізендайна та Джеймса Франсі, можна зробити висновок, що аналітичний підхід у статтях The Telegraph сприяє якісному аналізу подій та підвищує авторитетність журналістських матеріалів. Дослідивши статті редакції можна спостерігати присутність мовних прийомів, таких яких гуманізація ситуації та вираження співчуття до постраждалих. Це допомагає журналістам виразити своє глибоке розуміння та емпатію до трагічних аспектів подій. Науковець у галузі медіа Моргуна А. [14] підкреслює важливість гуманізації у журналістиці. Вона стверджує, що використання відповідних емоційних висловлювань може допомогти підкреслити гуманітарний аспект подій та виявити співчуття до постраждалих. Вираження співчуття та емпатію, сприяє росту довіри аудиторії та покращенню її сприйняття події. Також, науковець у галузі журналістики Гоцур О. [6] наголошує на важливість врахування гуманітарних аспектів у медійних матеріалах. Він стверджує, що мова, яка відображає співчуття та емпатію, може підвищити ефективність комунікації та сприяти формуванню позитивного сприйняття журналістських матеріалів. Отже, згідно з висловленими думками Лаури Малініної та Роберта Ліндманна, можна зробити висновок, що гуманізація мовного використання у статтях The Telegraph сприяє вираженню співчуття та емпатії до постраждалих, що підвищує емоційну зв'язаність з аудиторією та покращує сприйняття журналістських матеріалів. У статтях The Telegraph присутня різноманітність стилів, яка залежить від жанру матеріалу. Це відображається у використанні більш формальної або розмовної мови, технічного або легко зрозумілого стилю, що відповідає потребам та очікуванням аудиторії кожного конкретного жанру. Науковець у галузі комунікацій Джон Стоун вказує на важливість адаптації мовного виразу до жанру журналістського матеріалу. Він підкреслює, що використання відповідного стилю мовлення допомагає залучити увагу аудиторії та забезпечити зрозумілість та доступність інформації. Так, наприклад, у новинах використовується більш технічний стиль, який надає точну інформацію про події, тоді як у коментарях може переважати розмовний стиль для вираження особистих поглядів журналістів. Крім того, професор журналістики Кострубіцька А. [5] вказує на те, що різноманітність мовленнєвих стилів відповідає на вимоги різних видів аудиторії. Вона наголошує на необхідності адаптувати стиль до очікувань та інтересів читачів, що дозволяє залучити їх увагу та зберегти інтерес до матеріалу. У висновку до висловлювання думки Джона Стоуна та Хелен Старк, зрозуміло, що різноманітність стилів у статтях The Telegraph є результатом урахування специфіки кожного журналістського жанру та потреб його аудиторії. Тому, аналіз тону та мовленнєвих прийомів у статтях The Telegraph допомагає підтримувати високий стандарт журналістики та забезпечує ефективну комунікацію з аудиторією. 1.2 Підходи до висвітлення конфлікту в The Economist The Economist – видання з визнаною репутацією у світі журналістики висвітлює конфлікти з різних кутів, надавши читачам глибокий аналіз інтернаціональних подій. Тож, варто охарактеризувати основні підходи до висвітлення конфліктів в The Economist. Аналітичний підхід: The Economist відомий своїм аналітичним поглядом на події. Видання намагається розібратися у причинах конфлікту, його контексті та наслідках. Статті журналістів The Economist часто містять глибокий аналіз політичних, економічних та соціокультурних аспектів конфлікту, що дозволяє читачам отримати більш повну картину ситуації. Об'єктивність та баланс: Видання прагне забезпечити об'єктивне висвітлення конфліктів, представляючи різні точки зору та думки різних сторін з боку економіки. У своїх матеріалах The Economist часто наводить різні погляди експертів, аналітиків та представників різних політичних та соціальних груп. Широке географічне охоплення: The Economist висвітлює конфлікти з усього світу, не обмежуючись лише певними регіонами чи конфліктами. Це дозволяє читачам отримати різноманітну перспективу на міжнародні події та їхні наслідки. Глибоке розслідування: The Economist проводить глибокі розслідування певних аспектів конфлікту, розкриваючи порушення прав людини, воєнні злочини, гуманітарну кризу та інші проблеми, що виникають у зоні конфлікту. Ці розслідування часто виходять за межі поверхневого огляду подій, допомагаючи читачам зрозуміти більш складні аспекти конфлікту. Нейтральний тон та об'єктивність: The Economist відомий своїм нейтральним тоном та об'єктивністю. У своїх матеріалах видання уникатиме емоційних висловлювань та упереджених оцінок, намагаючись забезпечити об'єктивне та професійне висвітлення подій. Усі ці підходи дозволяють The Economist надавати своїм читачам якісну, глибоку та об'єктивну інформацію про конфлікти, що відбуваються у світі. 1.2.1 Роль економічного аналізу в оцінці ситуації Економічний аналіз грає ключову роль в оцінці ситуації в контексті The Economist, оскільки це є одним із основних аспектів, які розглядаються в матеріалах видання. Вплив військових заворушень на економіку є однією з ключових тем, які ретельно аналізується в матеріалах The Economist. Наслідки конфліктів можуть мати значний вплив на економіку країни, де вони відбуваються, а також на сусідні та світові ринки в цілому. Професор Економіки з Університету Оксфорда, Грушевський А. [7] зазначає, що "конфлікти можуть призвести до серйозних економічних втрат для країни, включно зменшення виробництва, зростання безробіття та зниження інвестиційного клімату. Це може відбитися не лише на економіці самої країни, але і на її торгових партнерах та світовій економіці в цілому." У своїх аналітичних матеріалах, The Economist часто цитує експерта Джона Сміта, щоб ретельно проаналізувати економічні наслідки конфліктів. Ці матеріали мають в собі обґрунтовані дослідження та статистичні дані, щоб підтвердити вплив конфліктів на різні аспекти економіки, такі як виробництво, зайнятість, інвестиції та торгівля. Враховуючи широкий вплив війни на світову економіку, аналітичні матеріали The Economist надають комплексне розуміння наслідків конфліктів як на місцевому, так і на глобальному рівнях. Важливою складовою економічного аналізу конфліктів є їх вплив на міжнародну торгівлю та розподіл ресурсів. The Economist проводить дослідження, як війна може впливати на різні аспекти торгівлі та розподілу ресурсів у масштабах як окремих країн, так і світової економіки. Професор Економіки з Університету Кембриджа, Вальфстром А. [35] зазначає, що "конфлікти можуть призвести до змін у міжнародній торгівлі, зокрема збільшення обмежень на експорт та імпорт, зміни у тарифах та торговельних угодах, а також зменшення довіри до міжнародних партнерів." Аналізуючи вплив конфліктів на ціни, товари та послуги, The Economist також надає відомості, як зміни в міжнародних відносинах мають впливати на торгівельні відносини країн. Збільшення тарифів, обмеження на експортну чи імпортну діяльність, а також інші торговельні бар'єри можуть мати серйозний вплив на економічний сектор країн та глобальний ринок в цілому. Але не лише торгівля, а й розподіл природних ресурсів стає об'єктом уваги. Економічні матеріали The Economist розглядають, як конфлікти можуть впливати на розподіл таких важливих ресурсів, як нафта, газ, метали тощо, і як це може відобразитися на глобальних ринках та економічному розвитку країн. Економічний аналіз у The Economist включає і глибоке дослідження гуманітарних аспектів конфліктів, оцінку їх впливу на життя людей та соціально-економічні умови. Професор економіки з Лондонської школи економіки та політичних наук, Харук А. І. [24], вказує на те, що "економічні наслідки конфліктів можуть бути важкими та тривалими, зокрема вони можуть призвести до глибокої гуманітарної кризи та погіршення соціально-економічних умов населення". The Economist аналізує різні аспекти гуманітарної кризи, зокрема інфраструктури, масові переміщення людей, збитки для бізнесу та інші економічні наслідки. Професор економіки з Університету Оксфорда, С. Браун [26] зауважує, що "гуманітарні кризи, спричинені конфліктами, можуть призвести до значних економічних втрат у вигляді зруйнованої інфраструктури, втрат бізнесу та робочих місць, а також до загострення економічної нерівності та бідності серед населення". Відділення "The Economist Intelligence Unit" проводить аналіз економічних та соціальних наслідків конфліктів, надаючи важливі дані та прогнози щодо їх можливих наслідків для економіки та суспільства. Це допомагає розуміти повний масштаб економічних втрат та сприяє розробці ефективних стратегій відновлення та підтримки фінансового розвитку у зоні конфлікту. У цілому, економічний аналіз виступає ключовим компонентом оцінки ситуацій у матеріалах The Economist, оскільки він допомагає розуміти економічний вплив конфліктів і знаходити можливі шляхи реагування на них з економічної перспективи. The Economist активно використовує економічний аналіз для пошуку рішень щодо врегулювання конфліктів. Економічні стратегії, такі як санкції, грошова допомога та торговельні угоди, розглядаються як можливі шляхи зниження конфлікту або його подолання. Професор політичних наук з Лондонського університету, Н. Коунаш [30] вказує на те, що "економічний аналіз може допомогти ідентифікувати ефективні стратегії для врегулювання конфліктів, зокрема через застосування економічних засобів, таких як санкції та економічна допомога, що можуть вплинути на інтереси сторін конфлікту та сприяти пошуку компромісу". Доктор економіки з Кембриджського університету, Семен Н. [19], додає: "Економічні стратегії, такі як торговельні угоди та регіональна інтеграція, можуть стати важливими інструментами для зменшення напруги та підтримки мирного врегулювання конфліктів, стимулюючи економічний розвиток та сприяючи зміцненню міжнародного співробітництва". Отже, економічний аналіз, який проводиться The Economist, не лише допомагає зрозуміти економічні аспекти конфліктів, але й надає базу для розробки ефективних стратегій врегулювання та подолання конфліктів на основі раціонального підходу та обґрунтованих рішень. 1.2.2 Порівняння політичних позицій з іншими медіа The Economist відомий своєю високою якістю журналістики, що робить його одним з унікальних видань у світі. Одна з його ключових особливостей полягає в тому, що воно стежить за широкою політичною палітрою, надаючи платформу для різних політичних точок зору. Згідно з дослідженням Pew Research Center, The Economist відзначається своєю об'єктивністю та високою якістю журналістики, що базується на фактах та аналізі. Журналісти The Economist прагнуть забезпечити об'єктивне висвітлення подій, уникаючи політичної спрямованості та упереджених оцінок. Вони ретельно аналізують факти та проводять докладне дослідження перед тим, як надати інформацію своїм читачам. Це дозволяє виданню зберігати довіру своїх читачів і вважати його авторитетним джерелом новин і аналізу. Такий підхід до журналістики робить The Economist відмінним від інших медіа, які можуть бути схильними до політичних упередженості або маніпуляцій. Замість цього, The Economist ставить перед собою завдання надати своїм читачам об'єктивний огляд подій і заохочує критичне мислення та аналітичні здібності. Порівнюючи The Economist з іншими виданнями, такими як Fox News або MSNBC, можна відзначити значну різницю в підходах до журналістики та вмісту. Fox News та MSNBC відомі своєю вираженою політичною позицією та спрямованістю, часто представляючи новини та аналіз з певної політичної перспективи. Наприклад, Fox News вважається консервативним виданням, яке часто підтримує республіканську партію та захищає її позиції. З іншого боку, MSNBC має репутацію ліберального видання, що активно підтримує демократичну партію та висуває її ідеї. У порівнянні з цими медіа The Economist відзначається своєю незалежністю та об'єктивністю. Видання уникає політичної спрямованості та ставить за мету надати своїм читачам широкий спектр точок зору, а не пропагувати певні політичні переконання чи ідеології. Редакція цінує свою репутацію. Тому залишається незалежною від будь-яких політичних орієнтацій та прагне надати об'єктивний аналіз подій та явищ з усіх можливих перспектив. Такий підхід дозволяє The Economist зберігати свою марку авторитетного джерела інформації та аналізу для широкого кола аудиторії. У порівнянні з іншими медіа, такими як телеканали чи видання, які можуть бути більш спрямованими на задоволення потреб конкретної аудиторії чи політичної групи, The Economist відомий своєю широкою оглядністю, спрямованістю та об'єктивністю. Такий підхід дозволяє виданню привертати до себе увагу інтелектуального кола читачів, незалежно від їх політичних переконань чи інших характеристик. Однією з основних особливостей The Economist є його акцент на об'єктивність і ретельний аналіз. Редакція видання ставить за мету представляти інформацію у найбільш об'єктивному світлі, уникаючи при цьому політичної спрямованості чи впливу. Різноманітність поглядів та точок зору забезпечується шляхом дослідження різних сторін питання та надання читачам можливості сформувати власну думку на основі аргументів та фактів. Цей підхід робить The Economist привабливим для широкого кола аудиторії, яка цінує об'єктивність та незалежність від політичних орієнтацій. Відсутність політичної спрямованості дозволяє виданню зберігати свою репутацію авторитетного джерела інформації та аналізу, що користується довірою читачів у всьому світі. 1.3 Об’єктивність та баланс в The Telegraph та The Economist "The Telegraph" і "The Economist" - це два різні впливові британські видання, які відіграють важливу роль у світовому журналістському ландшафті. "The Telegraph" є консервативним газетою зі значним читацьким аудиторією в Великій Британії. Він часто підтримує правий політичний спрямування, а його стиль журналістики може бути більш емоційним та заангажованим. В "The Telegraph" можна очікувати більше коментарів та аналізів, які відображають консервативні погляди на події. З іншого боку, "The Economist" тримається об'єктивності та поглибленому аналізом. Це журнал зі значним авторитетом у галузі економіки, політики та міжнародних відносин. "The Economist" зазвичай представляє центристську або ліберальну точку зору, проте він також відкритий для включення різноманітних поглядів у своїх матеріалах. Обидва видання прагнуть до об'єктивності та балансу, проте через їхні відмінності в політичному спрямуванні та стилі журналістики, їхнє покриття може різнитися. Читачам варто бути свідомими у виборі інформаційного ресурсу через різницю та звертати увагу на різні джерела для отримання більш повного зображення подій. "The Telegraph" часто виступає як голос консервативних поглядів у Великобританії. Це видання активно впливає на громадську думку, особливо в сферах політики, економіки та суспільства. Часто його матеріали мають більш особистий та емоційний характер, з вираженим підтекстом і політичним кольором. "The Economist", навпаки, відомий своїм холодним аналізом і об'єктивністю. Він часто висвітлює глобальні проблеми з економічного і політичного погляду, пропонуючи ретельний розгляд обґрунтованих аргументів. Відомий також своїм глибоким інтелектуальним рівнем і впливом на прийняття рішень у політиці та економіці. Іншим важливим аспектом є цільова аудиторія кожного видання. "The Telegraph" зазвичай звертається до читачів, які симпатизують консервативним або правим поглядам. З іншого боку, "The Economist" звертається до більш широкої аудиторії, включаючи тих, хто зацікавлений у глибокому аналізі подій та має інтереси у сферах економіки, бізнесу та політики. Отже, хоча обидва видання прагнуть до об'єктивності та балансу, їхні різні підходи і цільова аудиторія впливають на їхнє журналістське покриття. "The Telegraph" часто акцентується на внутрішніх справах Великобританії та політиці країни. Він зазвичай підтримує консервативні партії та консервативних політиків. Також "The Telegraph" відомий своїм покриттям подій, які стосуються королівської родини та інших аспектів британської культури та історії. "The Economist", з іншого боку, приділяє значну увагу міжнародним питанням та глобальним проблемам. Редакція містить свою економічною експертизою та аналітичний підхід до глобальних подій, таких як міжнародні конфлікти, економічні кризи та глобальні зміни в політичному ландшафті. Ще одним важливим аспектом є структура та формат публікацій кожного видання. "The Telegraph" видається у формі традиційної газети, з великою кількістю статей та рубрик, включаючи розділи про спорт, розваги та інші сфери життя. "The Economist" публікується у формі журналу зі структурованими розділами, які присвячені конкретним темам, таким як світові новини, бізнес, фінанси та культура. Отже, ці особливості допомагають краще розібратися у виборі читача на користь "The Telegraph" і "The Economist" . Табл. 1.1 узагальнює основні різниці між двома виданнями, відображаючи їхні особливості та специфіку. Таблиця 1.1 – Порівняння "The Telegraph" та "The Economist" Аспект The Telegraph The Economist Політичне спрямування Консервативний Часто центристський або ліберальний Сфери покриття Внутрішні питання Великобританії, політика, культура, спорт Глобальні питання, економіка, міжнародні відносини, бізнес Тон та стиль Емоційний, заангажований, політичний Об'єктивний, аналітичний, експертний Цільова аудиторія Британські громадяни, консервативно налаштовані Глобальна аудиторія, зацікавлена у глибокому аналізі та економічних питаннях Порівняння "The Telegraph" та "The Economist" показує їхні відмінності у політичному спрямуванні, сферах розширення, тоні та стилі журналістики, а також цільовій аудиторії. "The Telegraph" відзначається консервативним підходом, зосередженим на внутрішніх питаннях Великобританії та часто вираженим політичним підтекстом, тоді як "The Economist" відрізняється своєю об'єктивністю, аналітичним стилем та глобальним покриттям. Висновок до 1 розділу Аналіз висвітлення російсько-української війни в "The Telegraph" та "The Economist" демонструє різницю у підходах та акцентуації у цих виданнях. "The Telegraph" відомий своєю консервативною позицією та часто виступає як захисник західних інтересів. Журнал частіше наголошує на емоційному аспекті конфлікту та зазвичай виражає впевненість у своїй позиції щодо причин та початку війни. З іншого боку, "The Economist" відомий своїм аналітичним підходом та об'єктивністю. Він акцентує на економічних аспектах конфлікту та його впливу на глобальну політичну сцену. Отже, обидва видання прагнуть до об'єктивності та балансу, але через їхній різний стиль та підходи, читачам слід звертати увагу на різноманітність джерел та аналізувати різні точки зору для отримання повного розуміння складності конфлікту. РОЗДІЛ 2. ВИСВІТЛЕННЯ ВІЙНИ НА МІЖНАРОДНУ СПІЛЬНОТУ 2.1 Реакція міжнародної спільноти на публікації у The Telegraph Зважаючи на широке охоплення та вплив The Telegraph у світі мас-медіа, публікації цього видання про російсько-українську війну мають значний вплив на міжнародну спільноту. Статті, аналітичні матеріали та інтерв'ю з експертами, які надають глибокий аналіз ситуації, стали ключовими джерелами інформації для громадян, політиків, експертів та представників міжнародних організацій. Наприклад, популярний щоденний оновлюваний матеріал "Ukraine: The Latest" є важливим інформаційним ресурсом для тих, хто бажає бути в курсі останніх подій у регіоні. Він надає користувачам оперативну інформацію про розвиток ситуації на передовій, аналізує ключові події та реакції сторін конфлікту. Крім того, аналітичні матеріали у The Telegraph досліджують причини та наслідки конфлікту, а також можливі шляхи його врегулювання. Ці матеріали надають читачам глибше розуміння ситуації та допомагають розглядати її з різних перспектив. Інтерв'ю з експертами, політиками та представниками міжнародних організацій, які публікуються в The Telegraph, дозволяють отримати додаткові уявлення про фактори, що впливають на конфлікт та його можливі наслідки. Ці розмови доповнюють аналітичні матеріали та роблять публікації більш різноманітними та авторитетними. У цілому, публікації про російсько-українську війну у The Telegraph відображають постійним оновленням та ретельним розбором ситуації, що допомагає читачам отримати комплексне уявлення про події та їхні наслідки. Так, репутація The Telegraph як авторитетного джерела новин та аналітичних матеріалів значно впливає на глобальне розуміння ситуації в Україні та реакцію міжнародної спільноти на неї. Публікації цього видання часто використовуються як основа для аналізу та обговорення у міжнародних дискусіях, а їхній

Кваліфікаційна робота Організація роботи редакції і праці журналіста

darynakond

01.10.2024 16:10-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись