Практичне заняття 18. Аналіз робочого часу
Мета заняття: вивчити поняття робочого часу, особливості його обліку та структуру, навчитись розраховувати показники використання робочого часу, розраховувати показники змінності, безперервності, інтегральний показник завантаження робочих місць, застосовувати статистичні методи виявлення резервів поліпшення використання робочої сили.
Практичні завдання:
1. Розрахувати показники використання робочого часу за прикладом і даними таблиці 18.1.
Календарний фонд робочого часу (КФ):
КФ=17100+100+800+200+350+450+230+50+220+7500=27100 людино-днів
Табельний фонд робочого часу (ТФ):
ТФ=КФ−7500=27100−7500=19600 людино-днів
Максимально можливий фонд робочого часу (МФ):
МФ=ТФ−800=19600−800=18800 людино-днів.
Коефіцієнти використання:
КФ =
17100
27100
= 0.631 або 63.1%
КФ =
17100
19600
= 0.873 або 87,3%
КФ =
17100
18800
= 0.910 або 91,0%
Це означає, що календарний фонд часу недовикористаний на 36.9%, табельний - на 12.7%, а максимально можливий - на 9.0%.
2. Розрахувати вплив факторів на показники використання робочого часу за прикладом і даними таблиці 18.2.
Для розрахунку впливу факторів на показники використання робочого часу спочатку визначимо відносні та абсолютні зміни для кожного фактору.
Вплив зміни чисельності робітників (а):
Відносний вплив:
Іа =
а1?0?0
?0?0?0
=
300∗56∗7,8
280∗56∗7,8
Іа =
131040
124800
= 1.05092592593
Абсолютний вплив:
Δа = (а1−а0)×b0×c0=(300−280)×56×7.8
Δа=20×56×7.8=8736 людино-годин
Вплив зміни тривалості робочого кварталу (b):
Відносний вплив:
Іb =
а1?1?0
?0?0?0
=
300∗57∗7,8
280∗56∗7,8
Іb =
133380
124800
= 1.06875
Абсолютний вплив:
Δb = а1×(b1−b0)×c0=300×(57−56)×7.8
Δb=300×1×7.8=2340 людино-годин
Вплив зміни тривалості робочого дня (с):
Відносний вплив:
Іс =
а1?1?1
?0?0?0
=
300∗57∗7,6
280∗56∗7,8
Іс =
129960
124800
= 1.04102564103
Абсолютний вплив:
Δс = а1×b1×(с1−с0)=300×57×(7.6−7.8)
Δс=300×57×(−0.2)=−3420 людино-годин
3. Розрахувати показники використання змінного режиму за даними прикладу і таблиці 18.3.
Щоб розрахувати показники використання змінного режиму, спочатку потрібно визначити суму людино-днів для кожної зміни та загальну суму людино-днів за весь період.
1. Додамо кількість людино-днів для кожної зміни:
- Для І зміни: 10 100 + 10 000 = 20 100
- Для ІІ зміни: 4 600 + 10 600 = 15 200
- Для ІІІ зміни: 1 000 + 4 000 + 5 000 = 10 000
2. Обчислимо загальну суму людино-днів:
20 100 + 15 200 + 10 000 = 45 300
Тепер, коли ми маємо загальну суму людино-днів, можемо розрахувати показник використання змінного режиму:
1. Обчислимо коефіцієнт використання змінного режиму (Kзмін) за формулою:
Кзмін =
Загальна сума людино−днів
к−сть робочих місць∗к−сть робочих днів
Кзмін =
45300
900∗24
Кзмін =
45300
21600
Кзмін = 2,097
2. Тепер переведемо це в відсотки, виразивши його як частку від 100%:
Kзмін% = 2.097×100%
Kзмін% ≈ 209.7%
Отже, показник використання змінного режиму становить приблизно 209.7%. Це означає, що середнє робоче місце використовується більше, ніж один раз за день.
4. Визначити чисельність обходів, тривалість одного обходу за прикладом та даними таблиці 18.4.
З таблиці ми бачимо, що на зміні працює 100 робітників, а кількість моментних спостережень (n) становить 900. Це означає, що кожен робітник повинен бути спостережений 9 разів за зміну.
Також ми знаємо, що тривалість одного обходу становить 20 хвилин.
Отже, для знаходження чисельності обходів використаємо таку формулу:
Чисельність обходів =
Загальна к−сть спостережень
К−сть робітників на зміні
Чисельність обходів =
900
100
= 9
Тепер ми можемо розрахувати тривалість одного обходу:
Тривалість 1 обходу = Час зміни *
Тривалість 1 спостереження
60
З умови відомо, що зміна триває 8 годин, а тривалість одного спостереження 20 хвилин.
Тривалість 1 обходу = 8 *
20
60
= 3,7 год.
Отже, чисельність обходів складає 9, а тривалість одного обходу приблизно 2.67 години.