Організація управління проектами на підприємстві. Курсова робота з Економіка та управління підприємствами. Робота № 100815

Перехід до торгівельного партнера Binance

Організація управління проектами на підприємстві

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Інші

Інститут:

Факультет:

Факультет економіки і управління

Кафедра:

Кафедра менеджменту

Інформація про роботу

Рік:

2024

Тип роботи:

Курсова робота

Предмет:

Економіка та управління підприємствами

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЗАПОРІЗЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Факультет економіки та управління Кафедра «Менеджменту» КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Операційний менеджмент» на тему: «Організація управління проектами на підприємстві» Здобувача вищої освіти 3 курсу групи ФЕУ-511 Ніколова Сніжана Андріївна (прізвище, ім’я, по батькові) Керівник професор, д.е.н. Соріна О.О. (науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) Оцінка: Національна шкала__________________ Шкала ECTS _____ Кількість балів_____ Члени комісії_________ ________________ (підпис) (прізвище, ініціали) _________ ________________ (підпис) (прізвище, ініціали) _________ ________________ (підпис) (прізвище, ініціали) 2024 рік НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЗАПОРІЗЬКА ПОЛІТЕХНІКА» (повне найменування вищого навчального закладу) Факультет економіки та управління_________________________________ Кафедра Менеджмент_____________________________________________ Спеціальність 073 Менеджмент________________________ (код і назва) Курс 3 Група ФЕУ-511 Семестр 6__ ЗАВДАННЯ на курсовий проект (роботу) здобувача вищої освіти Ніколова Сніжана Андріївна_____________________ (прізвище, ім’я, по батькові) 1. Тема проекту (роботи): Організація управління проєктами на підприємстві. 2. Термін подання студентом закінченого проекту (роботи): _______________ 3. Вихідні дані для проєкту (роботи): Методичні вказівки, теоретичні матеріали, підручники і посібники, таблиці. 4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які належить розробити): Розділ 1. Теоретико-методичні основи управління проєктами на підприємстві Розділ 2. Аналіз системи управління проєктами на підприємстві ТОВ «АН-ЛАЙФ» Розділ 3. Напрямки вдосконалення системи управління проєктною діяльністю на ТОВ «АН-ЛАЙФ» 5. Перелік графічного матеріалу: рис. 5, табл. 9._________________________ 6. Дата видачі завдання: ___________________________________ 7. Календарний план виконання етапів проєкту (роботи): № з/п Назва етапів проекту (роботи) Термін виконання етапів проекту (роботи) Примітка 1 Вибір теми 2 Затвердження теми на кафедрі. 3 Огляд та опрацювання наукової та спеціальної літератури з теми (оформлення попереднього списку літератури) 4 Видача завдання до курсової роботи 5 Розробка робочого плану курсової роботи за узгодженням з науковим керівником 6 Визначення об’єкту, предмету, мети та завдань курсового дослідження, оформлення вступу 7 Написання І розділу та представлення його на кафедру в друкованому вигляді 8 Написання ІІ розділу та представлення його на кафедру в друкованому вигляді 9 Написання ІІІ розділу та представлення його на кафедру в друкованому вигляді та чорнового варіанту роботи в цілому. 10 Проведення узагальнення за курсовою роботою: оформлення висновків, реферату 11 Подання роботи на кафедру в остаточному чистовому оформленні 12 Підготовки до захисту (написання доповіді, презентації в PowerPoint ) 13 Захист курсової роботи перед комісією Здобувач вищої освіти ______________Ніколова С. А.________ (підпис здобувача вищої освіти) Керівник __________________Соріна О. О.__________________ (підпис) (прізвище, ім’я, по батькові) "___" ________________________20_____р. РЕФЕРАТ Курсова робота “Сфери та особливості застосування різних методів обґрунтування управлінських рішень”: с.50, рис. 5, табл.9, 34 джерел. Об’єктом дослідження є конкретне підприємство, на якому проводиться аналіз управління проектами (ТОВ «АН-ЛАЙФ»). Мета роботи - розглянути та проаналізувати систему управління проектами на прикладі ТОВ «АН-ЛАЙФ». Методи дослідження включають аналіз літературних джерел і наукової літератури з питань управління проектами, а також аналіз внутрішніх документів та звітності підприємства. Результати та їх новизна. Застосування інноваційних методів аналізу та оцінки ефективності системи управління проектами на підприємстві, а також у висвітленні конкретних аспектів цієї системи, які можуть бути корисні для подальших досліджень у сфері управління проектами. Значимість роботи та висновки. Можливості покращення системи управління проектами на підприємстві, що призведе до підвищення його ефективності, зменшення ризиків та збільшення конкурентоспроможності. Ключові слова: УПРАВЛІННЯ, ПРОЄКТИ, АНАЛІЗ, МЕТОДИ, ТОВ «АН-ЛАЙФ». ЗМІСТ ВСТУП 8 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ 11 1.1 Загальна характеристика проєктів як об’єкту управління розвитком підприємства 11 1.2 Наукові підходи до визначення управління проєктами на підприємстві 14 1.3 Методи та інструменти управління проєктами на підприємстві 21 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СИТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «АН-ЛАЙФ» 26 2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства 26 2.2 Діагностика зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства 29 2.3 Оцінка стану управління проєктами на ТОВ «АН-ЛАЙФ» 40 РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ТОВ «АН-ЛАЙФ» 43 ВИСНОВКИ 47 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 50 ВСТУП Актуальність теми. Організація управління проектами на підприємстві стає все більш важливою у сучасному бізнесі з урахуванням зростаючої складності та конкуренції на ринку. Відповідно, актуальність цієї теми виявляється в потребі ефективного управління проектами для досягнення стратегічних цілей підприємства, підвищення конкурентоспроможності та забезпечення стабільного розвитку. В сучасних умовах підприємства стикаються зі зростаючою необхідністю в реалізації різноманітних проектів, що вимагають ефективного управління та контролю. Проекти можуть включати в себе розробку нових продуктів, впровадження нових технологій, будівництво об'єктів, реорганізацію бізнес-процесів тощо. Успішне виконання цих проектів визначається не лише їхніми технічними аспектами, але і здатністю ефективно управляти ресурсами, термінами та бюджетом. Окрім того, глобалізація економіки та швидкі зміни на ринках призводять до необхідності підприємств оперативно реагувати на зміни у внутрішньому та зовнішньому середовищі. У цьому контексті ефективне управління проектами дозволяє підприємствам бути гнучкими та реагувати на зміни, швидко впроваджувати нові ідеї та вирішувати проблеми. Отже, організація управління проектами на підприємстві є ключовим фактором для досягнення успіху та забезпечення конкурентоспроможності в сучасних умовах бізнесу. Ця тема залишається актуальною і вимагає постійного вдосконалення та адаптації до змін у бізнес-середовищі. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Роботи вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як І.І.. Мазур, В.Д, Шапиро, Н.Г. Ольдерогге, І.І. Бушуєва, І.І. Оберемок та інші, присвячені питанням впровадження систем управління проектами. Актуальність цієї теми пояснюється тенденціями сучасної соціально-культурної ситуації, де управління проектами розглядається як ефективний інструмент організації діяльності різноманітних соціальних та культурних закладів. Мета роботи - розглянути та проаналізувати систему управління проектами на підприємстві. З огляду на мету постають наступні завдання: - вивчити загальну характеристику проєктів як об’єкту управління розвитком підприємства; - визначити методи та інструменти управління проектами на підприємстві; - провести діагностику зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства; - оцінити дійсний стану управління проєктами на ТОВ «АН-ЛАЙФ»; - запропонувати напрямки вдосконалення системи управління проєктною діяльністю на ТОВ «АН-ЛАЙФ». Об’єктом дослідження є конкретне підприємство, на якому проводиться аналіз управління проектами (ТОВ «АН-ЛАЙФ»). Предметом дослідження є система управління проектами на обраному підприємстві. Методи дослідження включають аналіз літературних джерел і наукової літератури з питань управління проектами, а також аналіз внутрішніх документів та звітності підприємства. Практична значимість полягає у можливості покращення системи управління проектами на підприємстві, що призведе до підвищення його ефективності, зменшення ризиків та збільшення конкурентоспроможності. Наукова новизна роботи полягає у застосуванні інноваційних методів аналізу та оцінки ефективності системи управління проектами на підприємстві, а також у висвітленні конкретних аспектів цієї системи, які можуть бути корисні для подальших досліджень у сфері управління проектами. Структура роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів із підрозділами, загальних висновків та списку використаних джерел у кількості 34 найменувань. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ 1.1 Загальна характеристика проєктів як об’єкту управління розвитком підприємства У сучасному інформаційному оточенні термін "проект" став ключовим, особливо в контексті розвитку інформаційних технологій, економіки та державного управління. Це поняття відкриває перед сучасними організаціями та спільнотами безліч можливостей для втілення ідей, здійснення новаторських підходів та досягнення поставлених цілей. Недавно термін "проект" мав обмежений контекст, в основному асоціюючись з технічною сферою. Він тлумачився як сукупність креслень, фінансових розрахунків та пояснень, необхідних для розробки конкретного продукту чи будівлі. Проте сьогодні його сфера застосування значно розширилася. У сучасному світі "проект" охоплює широкий спектр діяльності, від розробки програмного забезпечення до впровадження стратегічних економічних програм. Він може включати в себе планування, аналіз, ресурсне забезпечення, організаційний менеджмент та контроль, спрямований на досягнення певних цілей. Такий широкий підхід до проектної діяльності відкриває нові можливості для творчості, інновацій та розвитку [26]. У сучасному розумінні, проект - це складний комплекс заходів, що включає науково-дослідну, проектну, соціально-економічну, організаційно-економічну та інші дії, спрямовані на досягнення конкретних цілей протягом визначеного періоду часу, в умовах обмежених ресурсів. Одним із найважливіших завдань управління проектами є забезпечення узгодженості між виконуваними проектами та їх пріоритетності у використанні ресурсів організації згідно з офіційно затвердженими стратегічними цілями. Синхронізація стратегічних цілей та завдань на всіх рівнях організації з портфелем реалізованих проектів сприяє зниженню конфліктів між керівниками та підрозділами, робить проекти узгодженими та взаємопідтримуючими, а це в свою чергу сприяє досягненню бажаних результатів з меншими витратами та у коротший строк при збереженні високої якості. Чітке визначення цілей організації дозволяє ефективно організувати реалізацію стратегії та забезпечити успішне виконання проектів. У наукових дослідженнях можна знайти багато визначень терміну "проєкт", кілька з яких подано в табл. 1.1. Таблиця 1.1 – Визначення поняття «проєкт» Автор визначення Визначення Ільчук П. Г., Задорожнюк Л. Р. Проєкт - це цілеспрямована, попередньо спланована та розроблена ініціатива зі створення або модернізації фізичних об'єктів, технологічних процесів, документації, залучення ресурсів та управлінських рішень для їх реалізації [12] Самойленко В. В. Проект - це специфічний метод впровадження цільових змін, який передбачає, що ці зміни мають бути реалізовані в обмежені строки, в рамках визначеної вартості та з урахуванням характеристик очікуваних результатів [28] Олійник Р. Ю. Проект - це унікальна комбінація взаємозалежних дій та робіт з чітко визначеними датами початку та завершення, необхідних для успішного досягнення визначеної мети [22] Галушка В. Проект - це узгоджена послідовність дій або робіт з чітким початком і кінцем, яку виконує людина або організація для досягнення певної мети протягом обмеженого часу, з раціональним використанням ресурсів та досягненням поставлених параметрів продуктивності [7]. Згідно з науковим розумінням, поняття "проєкт" може бути визначене як діяльність, спрямована на досягнення конкретного, унікального результату з урахуванням його характеристик і властивостей. Цю діяльність необхідно виконати протягом певного терміну та з використанням доступних ресурсів. Проект має свої етапи, які потребують якісного та ефективного управління. Життєвий цикл проекту включає кілька етапів, які можна розглядати як послідовні фази розвитку проекту (табл. 1.2). Таблиця 1.2 – Етапи життєвого циклу проекту Перший етап Постановка завдання та ініціалізація проекту Другий етап Процес планування проекту Третій етап Виконання проекту Четвертий етап Отримання очікуваних результатів та безпосереднє завершення проекту Управління проектами включає в себе комплексне вирішення складних тем, таких як відносини між учасниками процесу управління, ідентифікація механізмів, засобів та інструментів, а також вибір методів та підходів. Проекти відрізняються високим рівнем складності, що пояснюється взаємопов'язаними діями, їх цілеспрямованістю на досягнення результатів через планування та реалізацію, чітко визначеним початком і кінцем, необхідністю бюджету для забезпечення ресурсів та фінансів, а також високою унікальністю та неповторністю. Усі проекти відрізняються своїми унікальними характеристиками і, відповідно, класифікуються відповідно до табл. 1.3. Таблиця 1.3 – Класифікація проекту Класифікаційні ознаки Типи проектів За рівнем проекту Проект Програма Система За розміром проекту Малий Середній Мегапроект За складністю Простий Організаційно складний Технічно складний Ресурсно складний За терміном реалізації Короткостроковий Середній Мегапроект За вимогами до якості та способам його забезпечення Бездефектний Модульний Стандартний За вимогами до обмеженості ресурсів сукупності проектів Мультипроект Монопроект За рівнем учасників Міжнародний Вітчизняний : - державний, - територіальний, - місцевий За характером цільової задачі Антикризовий, маркетинговий, освітній Реформування, інформаційний Надзвичайний Система управління проектами в організації, або корпоративна система управління проектами (КСУП), традиційно включає в себе різноманітні організаційні, методичні, технічні, програмні та інформаційні засоби. Її ціль - підтримка та підвищення ефективності управління проектами, програмами та портфелями проектів у даній організації. 1.2 Наукові підходи до визначення управління проектами на підприємстві Проблема використання та розвитку наукових підходів до управління змінами є актуальною в сучасному світі, де швидкі технологічні, економічні та соціокультурні зміни вимагають від підприємств і організацій постійного адаптування. Існує різноманіття традиційних підходів до управління змінами, таких як модель Коттера, теорія змін Левіна, методологія ADKAR та інші. Кожен з них має свої переваги та недоліки, але жоден не є універсальним. Тому на практиці доводиться використовувати комбінацію різних підходів. Це призводить до виникнення нових, комбінованих методів управління змінами. Комбіновані підходи є результатом синтезу традиційних наукових підходів до управління, їх переваг і недоліків. Ці комбіновані підходи можуть вирішувати проблеми, які виникають при використанні окремих методів. Однак важливо враховувати, що не всі підходи можна успішно комбінувати, існують обмеження, пов'язані з їхнім взаємозв'язком та сумісністю. Основною проблемою комбінації наукових підходів в управлінні є те, що ця тема досліджена недостатньо в літературі. Брак систематичного аналізу та порівняння комбінованих підходів може ускладнювати їхнє ефективне використання на практиці. Крім того, комбіновані підходи до управління змінами потребують спеціального доопрацювання для того, щоб вони враховували конкретні потреби та характеристики підприємства чи організації. Це може включати адаптацію інструментів, методик та стратегій до конкретного контексту змін. Отже, хоча комбіновані підходи до управління змінами можуть бути потужним інструментом для ефективного керування змінами, їхнє успішне застосування вимагає більшого уваги дослідників та практиків до їхнього вивчення, а також спеціального доопрацювання для конкретних потреб та контекстів [16]. У сфері менеджменту, зокрема управління змінами, спостерігається зростання різноманітності концептуальних моделей та підходів до організаційних змін. Цей напрям менеджменту, який є порівняно молодим, постійно еволюціонує, надихаючись різноманітними теоріями та практиками. Замість цитування стандартних традиційних підходів, сучасні дослідники та практики в управлінні змінами налаштовані на творчий пошук нових інноваційних методик. Вони працюють над створенням та адаптацією різноманітних моделей, які відповідають сучасним викликам та потребам організацій у гнучкості, швидкості та стійкості до змін. Такий підхід стимулює динамічний розвиток управління змінами, але одночасно поставляє перед фахівцями великі виклики, оскільки вони повинні постійно оновлювати свої знання та навички, щоб залишатися відповідними до сучасних тенденцій та інновацій [4]. Сучасна наука та практика управління розробила різноманітні підходи, які успішно впроваджуються в системах управління проектами. Одним із найпоширеніших управлінських підходів є проектний, який доводиться особливо ефективним у сфері управління змінами. Управління змінами може базуватися на різних підходах, включаючи проектний, процесний, системний, ситуаційний та інші. Проте проектний підхід часто вважається одним із найбільш ефективних, оскільки він дозволяє структуровано та систематично керувати змінами, використовуючи відомі методи та інструменти управління проектами. Цей підхід дозволяє розглядати кожну зміну як проект з чітко визначеними метою, завданнями, ресурсами та графіком виконання. Такий підхід сприяє більш ефективному контролю за процесом змін, уникненню затримок та конфліктів, а також забезпечує зручну систему звітності та оцінки результатів. Отже, проектний підхід до управління змінами є важливим інструментом для досягнення успішних результатів у сучасному бізнес-середовищі, де зміни є необхідною складовою стратегічного розвитку організацій [3]. Сучасна наука та практика управління проектами застосовує системний підхід у різних аспектах цієї діяльності. Це означає розгляд проектів, програм та портфелів проектів як систем зі своїми компонентами, включаючи цілі, завдання, ресурси та ризики. Також, системний підхід може бути застосований до компетенцій менеджерів проектів та учасників управління проектами, розглядаючи їх як системи з унікальними ролями та вміннями. Крім того, системний підхід розглядає сукупність професійних стандартів у галузі управління проектами як систему, де кожен стандарт взаємодіє та впливає на інші. Використання системного підходу допомагає краще розуміти та керувати проектами, а також забезпечує більш ефективне використання ресурсів та підвищення їх успішності [14]. Ситуаційний підхід управління враховує, що будь-яка організація є частиною ширшого середовища, яке постійно змінюється. Він акцентує на принципі адаптивності, який означає, що всі аспекти організаційної структури та функціонування (такі як система планування, організаційна структура, культура, регламенти, система мотивації тощо) є результатом реакції на зміни в зовнішньому та внутрішньому середовищі. Це означає, що організації постійно адаптуються до нових умов, реагуючи на зміни в ринкових умовах, технологічному прогресі, конкурентному тиску та інші фактори. Наприклад, якщо зміни в ринкових умовах вимагають змін у стратегії планування, організація може переглянути свої процедури планування та адаптувати їх до нових вимог. Також, ситуаційний підхід підкреслює необхідність гнучкості та швидкості реакції на зміни, щоб організація могла ефективно функціонувати в непередбачуваних умовах. Це може включати швидку адаптацію оргструктури, зміни в процедурах та політиках, а також створення стимулів для працівників, які сприяють досягненню нових цілей та завдань. Отже, ситуаційний підхід допомагає організаціям ефективно відповідати на зміни, будучи готовими адаптуватися до нових умов та використовувати їх як можливості для подальшого розвитку і успіху [24]. Проектний підхід управління характеризується чіткою орієнтацією на досягнення конкретного результату чи продукту. В основі цього підходу лежить ідея, що кожен проект має чітко визначені цілі та завдання, які повинні бути досягнуті відповідно до встановленого графіка та обмежень ресурсів. Щоб забезпечити успішне виконання проекту, інструменти управління проектами розробляються з урахуванням унікальності проекту та конкретних вимог. Це означає, що кожна проектна діяльність, від планування до виконання та контролю, спрямована на досягнення визначених цілей та вирішення конкретних завдань. Управління проектами включає в себе встановлення чітких критеріїв успіху та системи вимірювання продуктивності, щоб забезпечити досягнення цілей проекту. Також важливою складовою проектного підходу є ефективне управління ресурсами, ризиками та комунікаціями, щоб забезпечити оптимальне використання ресурсів та збереження стабільності проекту. Отже, проектний підхід управління базується на системному та структурованому плануванні та виконанні проектних завдань, спрямованих на досягнення конкретних результатів та вирішення визначених проблем чи потреб [12]. Сценарний підхід управління проектами відноситься до процесів підготовки та прийняття рішень, зосереджуючись на використанні сценаріїв для швидкого та ефективного вирішення проблем та вдосконалення управлінських процесів. Основна ідея сценарного підходу полягає в тому, щоб визначити можливі сценарії розвитку подій та варіанти відповідей на них заздалегідь. Це дозволяє планувати та адаптуватися до різних ситуацій, що можуть виникнути під час виконання проекту. Управління проектами за сценарним підходом передбачає розробку набору сценаріїв, які охоплюють можливі варіанти розвитку подій. Ці сценарії можуть стосуватися різних аспектів проекту, включаючи зміни в ринкових умовах, технологічні ризики, зміни в умовах замовлення тощо. Кожен сценарій визначає набір дій або стратегій, які слід прийняти в разі його реалізації. Однією з основних переваг сценарного підходу є можливість швидко переносити найкращі методи та практики в різні процеси управління проектами. Це дозволяє уникнути затримок та ефективно реагувати на зміни у середовищі проекту, використовуючи передбачені стратегії для досягнення успіху. Таким чином, сценарний підхід управління проектами сприяє більш гнучкому та адаптивному управлінню, дозволяючи ефективно керувати ризиками та досягати поставлених цілей навіть у змінних умовах [2]. У рамках вивчення напряму менеджменту та управління змінами були розглянуті два основних підходи: процесно-системний та системно-ситуаційний. Процесно-системний підхід орієнтований на розгляд управління змінами як складної системи процесів, які взаємодіють між собою та впливають на результати. Системно-ситуаційний підхід, у свою чергу, зосереджується на аналізі зовнішніх та внутрішніх умов, що впливають на організацію, та адаптації управлінських стратегій до конкретних ситуацій. За результатами вивчення орієнтованих моделей управління змінами було виділено самостійний підхід, який можна назвати "людським чинником". Цей підхід ґрунтується на переконанні в першорядній важливості персоналу під час проведення змін. Він визнає, що успішне впровадження змін в організації великою мірою залежить від того, наскільки ефективно взаємодіють та співпрацюють люди в процесі змін. Під цим підходом було відібрано низку розроблених моделей управління змінами. Ці моделі розподілені за кожним відповідним підходом, тобто процесно-системним та системно-ситуаційним. Кожна з цих моделей спрямована на врахування особливостей організаційного середовища та специфіки змін, а також на забезпечення максимальної уваги до ролі та потреб персоналу під час впровадження змін. Такий підхід до управління змінами враховує комплексність та міждисциплінарність цієї сфери, а також визнає ключову роль людського фактору у процесі змін. Це дозволяє ефективно впроваджувати зміни, забезпечуючи при цьому підтримку та співпрацю всіх зацікавлених сторін [5]. Процесно-системний підхід у дослідженні та проектуванні управління організаційними змінами, за В.М. Розпоповим, має значні переваги. Він дозволяє збирати та аналізувати більше інформації, що в свою чергу допомагає у наповненні її відповідним змістом. Це сприяє уявленню різноманіття взаємин та зв'язків у системі та її процесах, підвищуючи об'єктивність та достовірність отриманих результатів. Однією з основних переваг цього підходу є його цілісний погляд на зміст та процес змін. Він дозволяє розглядати систему та її процеси як єдине ціле, що допомагає краще зрозуміти взаємозв'язки та взаємодії між її складовими елементами. Хоча системи розглядаються як відкриті, процесно-системний підхід все ж зосереджується на глибокому аналізі внутрішніх процесів і підсистем, внутрішніх взаємодій. Це дозволяє краще зрозуміти внутрішні динаміки та механізми функціонування системи, що в свою чергу сприяє розробці ефективних стратегій управління змінами. Отже, процесно-системний підхід є потужним інструментом для дослідження та проектування управління організаційними змінами, оскільки він дозволяє отримати більше інформації, розглядає систему як цілісний об'єкт та зосереджує увагу на внутрішніх процесах і взаємодіях [16]. Системно-ситуаційний підхід до управління змінами розглядає організацію як "відкриту" систему, що взаємодіє з зовнішнім середовищем. Успіх такої системи визначається не тільки її внутрішніми факторами, але й тим, наскільки вона адаптується до змін у зовнішньому середовищі. Основні причини успіху системно-ситуаційного підходу полягають у здатності організації ефективно пристосовуватися до зовнішніх умов, прогнозувати та розпізнавати загрози, а також використовувати можливості, що виникають у середовищі. Це включає усвідомлення та управління ризиками, активний пошук нових шляхів розвитку та здатність витягати максимум користі з поточних умов. Головними критеріями ефективності системи керування за цим підходом є її здатність до адаптації та реагування на зміни у зовнішньому середовищі. Успішна система виявляється у здатності підтримувати стабільність та конкурентоспроможність в умовах невпевненості та нестабільності зовнішнього середовища. Отже, системно-ситуаційний підхід в управлінні змінами доповнює внутрішні системи контролю та управління здатністю адаптуватися до змін у зовнішньому середовищі, що робить його ефективним інструментом для досягнення успіху в непередбачуваних умовах ринкової конкуренції [11]. Під час дослідження було систематизовано та проаналізовано комбіновані підходи до управління змінами, враховуючи різноманітність моделей змін. Ці комбіновані підходи виступають альтернативою односпрямованим методологіям організаційних змін. Вони дозволяють виявити та виправити недоліки, що можуть бути притаманні окремим підходам [6]. Опис сучасних підходів та систематизація моделей управління змінами дають можливість менеджерам вибирати найбільш прийнятний підхід та модель для проведення успішних змін у конкретних ситуаціях. Це допомагає забезпечити більш гнучкий та ефективний підхід до управління змінами, а також підвищує ймовірність досягнення поставлених цілей та успіху в реалізації стратегічних ініціатив. 1.3 Методи та інструменти управління проектами на підприємстві Під інституційним забезпеченням розуміють систему органів влади, які мають встановлені норми, стандарти та правила. Ці норми та стандарти визначають правила гри в певній сфері суспільного життя. Інститут в цьому контексті є відносно стійкою системою норм, яка регулює діяльність та взаємодію суб'єктів у певній сфері життя. Інституціоналізм проектної діяльності проявляється через систему стандартизації. Стандарти розробляються як міжнародними, так і національними органами стандартизації, а також професійними організаціями в галузі управління проектами. Ця система стандартизації визначає основні норми та вимоги, які повинні бути враховані під час здійснення проектної діяльності. Вона сприяє уніфікації процесів та процедур управління проектами, що дозволяє забезпечити якість та ефективність виконання проектів у різних сферах та на різних рівнях. Отже, інституціоналізм у проектній діяльності відображається через систему стандартизації, яка є важливим інструментом для забезпечення якості та стабільності управління проектами [23]. Провідні організації по розробці стандартів наведені в табл. 1.4. Таблиця 1.4 – Провідні організації зі стандартизації проектної діяльності Назва організації Здобутки в галузі стандартизації проектної діяльності Міжнародна асоціація з управління проектами (International Project Management Association,IPMA) Створення методології PRINCE2 і міжнародних вимог до компетенції керівників проектів (ICB). Асоціація з управління проектами (Association for Project Management, АРМ) Розроблення стандартів оцінювання компетенції менеджерів для управління програмами та портфелями (The АРМ Body of Knowledge) Міждержавна рада зі стандартизації, метрології та сертифікації (МДР) Розроблення й прийняття міждержавних стандартів ГОСТ Міжнародна організація зі стандартизації (ISO) Створення стандарту ISO 21500:2012 «Керівництво з управління проектами» (Guidance on project management) Спочатку необхідно провести порівняльний аналіз макроекономічних та соціально-економічних показників, зокрема на місцевому рівні, для того щоб намітити основи локального проекту. Цей аналіз дозволить зрозуміти основні тенденції та проблеми, з якими зіштовхнеться дана місцевість, та визначити потенційні напрями для розвитку. Далі, важливим кроком є знаходження чітких та зрозумілих аргументів стосовно обраної проблеми для проекту. Це передбачає аналіз усіх аспектів проблеми, її впливу на місцеву спільноту та можливості вирішення. При цьому важливо врахувати національні чи регіональні пріоритети, визначені в політиці та стратегіях розвитку, оскільки проект повинен сприяти досягненню цих стратегічних цілей. Також, необхідно ідентифікувати перешкоди, які можуть виникнути під час впровадження проекту, а також визначити можливі шляхи їх подолання. Це може включати в себе аналіз попередніх аналогічних проектів, врахування існуючого досвіду та кращих практик, а також залучення зацікавлених сторін для спільного пошуку оптимальних рішень. Отже, розробка локального проекту передбачає систематичний аналіз макроекономічних та соціально-економічних показників, обґрунтування проблеми та її вирішення на основі національних чи регіональних пріоритетів, а також ідентифікацію та подолання можливих перешкод з урахуванням попереднього досвіду та кращих практик [30]. На етапі фінансування проекту розглядаються фінансові пропозиції та приймаються рішення щодо надання необхідних фінансових ресурсів для реалізації проекту. Цей етап включає оцінку фінансових потреб, пошук джерел фінансування, визначення обсягу і структури фінансування, а також вирішення питань щодо умов і ризиків, пов'язаних з фінансуванням. Етап моніторингу є заключним етапом у проектному циклі, оскільки він забезпечує систематичний та безперервний контроль за виконанням проекту. На цьому етапі здійснюється збір та аналіз управлінської інформації, включаючи витрати, використання ресурсів, прогрес виконання робіт, досягнення цілей та управління ризиками. Результати моніторингу дозволяють здійснювати своєчасні корективні дії, виправляти відхилення та забезпечувати успішне завершення проекту. Отже, етап фінансування є важливим для забезпечення необхідних ресурсів для реалізації проекту, тоді як етап моніторингу дозволяє забезпечити ефективне управління та контроль за проектом до його завершення [25]. Модель критичних факторів успіху проекту впровадження включає ряд важливих компонентів: 1. Наявність узгоджених цілей та результатів проекту. 2. Підтримка з боку вищого керівництва. 3. Створення реально працюючої спільної команди. 4. Наявність стратегічного та оперативного плану, а також плану реагування на ризики. 5. Облік вимог користувачів. 6. Кваліфікація учасників та користувачів проекту. 7. Система мотивації всіх учасників проекту. 8. Система комунікацій, контролю та управління змінами. 9. Використання відповідних інформаційних технологій [23]. Ефективне функціонування інститутів визначається їхньою здатністю мобілізувати людей для роботи на спільну майбутню перспективу, досягнення якої вони прагнуть. Потужне інституційне середовище виконує ключові функції, спрямовані на координацію дій та вирішення проблем: 1. Отримання сигналів про наявні потреби та проблеми. Інституції повинні бути здатними ефективно виявляти потреби та визначати проблеми, з якими стикаються суспільство та економіка. 2. Об’єднання інтересів різних зацікавлених сторін. Це означає вміння інститутів об'єднувати різноманітні інтереси та точки зору різних груп населення, бізнесу, громадських організацій тощо через переговори та укладання угод. 3. Забезпечення виконання прийнятих рішень. Інституції повинні мати механізми для здійснення контролю та нагляду за виконанням ухвалених рішень, а також механізми для забезпечення відповідного реагування на виникаючі проблеми та ситуації [4]. Стейкхолдери проекту є ключовими учасниками, чиї дії та інтереси можуть впливати на результати та успішність проекту. Основними дійовими особами, які часто визначаються в рамках будь-якого проекту, є: 1. Ініціатор або замовник проекту - особа або організація, яка починає проект і має зацікавленість у його успішному завершенні. Ініціатор визначає цілі, обсяг та очікувані результати проекту. 2. Керівник проекту - особа, відповідальна за керування та координацію всіх аспектів проекту, включаючи планування, виконання та контроль за його виконанням. 3. Команда проекту - група фахівців та спеціалістів, які безпосередньо працюють над реалізацією проекту. Вони виконують різноманітні завдання та відповідають за реалізацію конкретних проектних етапів. 4. Постачальник і споживач проекту. Постачальник - це особа або організація, яка надає ресурси, матеріали або послуги, необхідні для виконання проекту. Споживач - це особа або організація, яка буде використовувати чи отримувати користь від результатів проекту. 5. Інвестор - особа або організація, яка надає фінансові ресурси для реалізації проекту та має інтерес у його успішному завершенні та досягненні позитивного фінансового результату [19]. Учасники спільних відносин працюють на основі нормативних актів, таких як Цивільний кодекс, Торговий кодекс, статут проекту та різні угоди, які встановлюють їхні повноваження та відповідальність. Створення ефективної інституційної бази є першим кроком для успішної реалізації проекту. У зв'язку з тим, що щодня відбуваються нові й ще не вивчені процеси в природному та соціальному середовищі, важливо розробляти і впроваджувати інноваційні моделі розвитку організацій [8]. РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СИТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «АН-ЛАЙФ» 2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства Розташоване недалеко від Сум, господарство відзначається переважно м'яким кліматом з помірною зимою та лагідним літом. Рельєф рівнинний, що сприяє легкості обробки землі. Заснована 10 травня 2010 року, ТОВ "АН-ЛАЙФ" є товариством з обмеженою відповідальністю, керованим директором Стасюк М. П. Спільними власниками компанії є М. П. Стасюк, П. С. Куца та Р. О. Світлик, кожен з яких володіє по 33.33% власного капіталу в розмірі 23000₴. Діяльність господарства спрямована на вирощування та продаж зернових і олійних культур, таких як пшениця, ячмінь, гречка, соняшник, соя, кукурудза, горох. Значна частина успішності підприємства залежить від організованості його управлінської системи, яка вимагає чіткої структури та взаємодії всіх її елементів для досягнення поставлених цілей. Одним з ключових факторів комерційного успіху є досягнення основних результатів (табл. 2.1). Таблиця 2.1 – Показники економічної діяльності, 2021 – 2023 рр. Показник Значення (тис. грн) 2021 2022 2023 Виручка від реалізації, тис. грн. 71 450 99 900 96 050 Валовий прибуток, тис. грн 27 920 22 540 23 450 Чистий прибуток, тис. грн. 19 543 8 393 11 068 Собівартість реалізованої продукції, тис. грн. 43 530 77 360 72 600 З таблиці видно, що в період з 2021 по 2023 рік спостерігається значний ріст виручки від реалізації товарів, що свідчить про позитивну динаміку розвитку підприємства. Проте, валовий прибуток у 2022 році зменшився порівняно з попереднім роком, але відновився в 2023 році. Чистий прибуток також показав коливання, проте в цілому зріс у 2023 році порівняно з попередніми роками. Собівартість реалізованої продукції зросла значно у 2022 році, але знову зменшилася в 2023 році. Це може свідчити про зміни в собівартості виробництва та ефективність використання ресурсів підприємства. В цілому, незважаючи на коливання, підприємство демонструє стабільність та потенціал для подальшого розвитку. Можна розглядати управління проектом як стратегію координації та планування роботи з людськими та матеріальними ресурсами протягом усього проектного життєвого циклу. Структура організації ТОВ "АН-ЛАЙФ" представлена на рис. 1.1. / Рисунок 1.1 – Організаційна структура ТОВ «АН-ЛАЙФ» В поточний момент організаційна структура ТОВ "АН-ЛАЙФ" відповідає поставленим цілям компанії, надаючи можливість швидко реагувати на зміни в зовнішньому середовищі та швидко приймати управлінські рішення. Вона проявляє достатню гнучкість і здатність адаптуватися до змін, як в зовнішньому, так і внутрішньому середовищі. Проект та його реалізація у ТОВ "АН-ЛАЙФ" вважаються складною системою, де сам проект виступає як керована підсистема, а управління проектом – як керуюча підсистема. Це свідчить про те, що чітка організаційна структура в управлінні проектами виявляється надзвичайно важливою. Для забезпечення ефективного управління проектами в ТОВ "АН-ЛАЙФ" весь процес повинен бути добре структурованим [14]. З впровадженням проекту в ТОВ "АН-ЛАЙФ" передбачається зміна організаційної структури, яка представлена на рис. 1.2. Ця нова структура проекту буде організовувати взаємозв'язки та відносини між її складовими елементами, що є необхідними для ефективного здійснення процесу управління проектом. / Рисунок 1.2 – Організаційно-проектна структура ТОВ «АН-ЛАЙФ» У сучасному світі існують суттєві фактори, що вимагають застосування інструментів управління проектами для вирішення проблем та розширення можливостей розвитку бізнесу. Проекти часто стають необхідною складовою діяльності великих організаційних структур, включаючи ТОВ "АН-ЛАЙФ" [11]. Результати реалізації проектів в ТОВ "АН-ЛАЙФ" спрямовані на досягнення

Курсова робота Економіка та управління підприємствами

darynakond

01.10.2024 16:10-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись