Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Удосконалення нормування праці фахівців підприємства “Carlsberg”
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет харчових технологій
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Менеджмент
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Менеджмент міжнародної туристичної діяльності
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І УПРАВЛІННЯ
_______________кафедра економіки праці_та менеджменту______________
(повна назва кафедри, циклової комісії)
КУРСОВИЙ ПРОЄКТ
з_____Нормування праці_____
(назва дисципліни)
на тему: Удосконалення нормування праці фахівців підприємства “Carlsberg”
Здобувача__4_курсу __МП-4-8_____групи
Спеціальності 073 «Менеджмент» освітньо-професійної програми «Менеджмент персоналу»______
Філозопа Павла Андрійовича
(прізвище та ініціали)
Керівник____________проф. Олена ДРАГАН
______________________________________
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
Національна шкала_____________________
Кількість балів:______ Оцінка: ECTS_____
Члени комісії ___________ доц. Олена БЕЗПАЛЬКО_
(підпис) (прізвище та ім’я)
___________ доц. Ліана МАНИК__
(підпис) (прізвище та ім’я)
Я як здобувач(ка) Нацiонального унiверситету харчових технологiй розумiю i пiдтримую полiтuку унiверситету з академiчноїї доброчесностi. Я не надавав(-ла) i не одержував(-ла) недозволеної допомоги пiд час пiдготовки цiєї роботи. Використання iдей, результатiв i текстiв iнших авторiв мають посилання на вiдповiдне джерело.
__________________ Павло ФІЛОЗОП
(пiдпис)
м. Київ – 2023 рік
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Інститут Навчально-науковий інститут економіки і управління
Кафедра економіки праці та менеджменту
Спеціальність 073 «Менеджмент»
Освітньо-професійна програма «Менеджмент персоналу»
ЗАВДАННЯ
на курсовий проєкт
з дисципліни «Нормування праці»
здобувача
_______________________Філозопа Павла Андрійовича_____________________
Тема курсового проекту Удосконалення нормування праці фахівців підприємства “Carlsberg”
Затверджена тема 09.10.2023 року.
2. Термін здачі здобувачем закінченого проєкту____13.12.2023 року__________
3.Вихідні дані до проєкту (роботи):
__Фінансова звітність, звітність з праці, статистична звітність та інші дані підприємства, індивідуальна фотографія робочого дня робітника, хронометраж робітника _________________________________________________________________
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають розробці) Теоретичні основи нормування праці фахівців на підприємстві
Загальні відомості та структура підприємства. Аналіз діючої системи нормування праці ПрАТ «CARLSBERG УКРАЇНА». Розроблення пропозицій щодо формування ефективної системи нормування праці ПрАТ «CARLSBERG УКРАЇНА».
5. Дата видачі завдання _09.10. 2023 року_
Керівник: (Олена ДРАГАН)
Завдання прийняв до виконання: ____________(Павло ФІЛОЗОП)
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№
п/п
Назва етапів курсового проєкту
Строк виконання етапів проєкту
(роботи )
Примітка
1
Вибір теми проекту, складання плану.
09.10.23‒
17.10.23
виконано
2
Обґрунтування актуальності теми, об’єкту, предмету, написання вступу.
18.10.23−
20.10.23
виконано
3
написання розділу 1: «Теоретичні основи нормування праці фахівців на підприємстві»
21.10.23 −
03.11.23
виконано
4
Робота над розділом 2: «аналіз нормування праці фахівців на підприємстві ПрАТ «CARLSBERG УКРАЇНА»
04.11.23 – 19.11.23
виконано
5
Написання розділу 3: «пропозиції удосконалення нормування праці фахівців ПРАТ «CARLSBERG УКРАЇНА»»
20.11.23 ‒ 03.12.23
виконано
6
Написання висновків
04.12.23−
05.12.23
виконано
7
Оформлення курсового проєкту
06.12.23‒
12.12.23
виконано
8
Підготовка до захисту курсового проєкту
13.12.23
виконано
Здобувач : _________________(Павло ФІЛОЗОП)
Керівник : (Олена ДРАГАН)
‘’ _13_ ’’ _грудня__ 2023 р.
ЗМІСТ
ВСТУП
5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НОРМУВАННЯ ПРАЦІ ФАХІВЦІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
8
Сутність поняття нормування праці на підприємстві
8
1.2 Функції та класифікація норм праці на підприємстві
10
1.3 Міжнародний досвід нормування праці фахівців на підприємстві
16
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ НОРМУВАННЯ ПРАЦІ ФАХІВЦІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ПрАТ «CARLSBERG УКРАЇНА»
22
2.1 Фінансово-економічна характеристика ПрАТ «Carlsberg Україна»
22
2.2 Аналіз кадрового забезпечення ПрАТ «Carlsberg Україна»
32
2.3 Організація нормування праці фахівців на ПрАТ «Carlsberg Україна»
48
РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМУВАННЯ ПРАЦІ ФАХІВЦІВ ПРАТ «CARLSBERG УКРАЇНА»
55
3.1 Основні напрями удосконалення нормування праці ПрАТ «Carlsberg Україна»
55
3.2 Удосконалення нормування праці фахівців за рахунок фотографії робочого часу торгівельних менеджерів на ПрАТ «Carlsberg Україна»
59
3.3 Удосконалення нормування праці фахівців за рахунок хронометражу торгівельних менеджерів на ПрАТ «Carlsberg Україна»
64
ВИСНОВКИ
68
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
71
ДОДАТКИ
75
ВСТУП
Актуальність теми. В сучасних умовах економічного розвитку підприємств важливе значення набуває ефективне управління ресурсами, зокрема працівниками. Один із ключових аспектів управління персоналом — нормування праці, яке визначає обсяг та якість виконаної праці в одиницю часу. У процесі еволюції бізнес-моделей та технологій зростає необхідність постійного удосконалення систем нормування праці фахівців на підприємствах.
Сучасний ринок праці вимагає від підприємств постійної адаптації до змін, швидкого реагування на нові виклики та вдосконалення процесів. У цьому контексті, питання нормування праці стає стратегічно важливим елементом ефективного управління персоналом. Впровадження сучасних методик та підходів до нормування праці дозволяє не лише забезпечити оптимальне використання робочого часу, але й сприяє підвищенню продуктивності праці, зниженню витрат та підвищенню конкурентоспроможності підприємства.
Враховуючи велику конкуренцію на ринку праці, дефіцит кадрів та зростання вимог до кваліфікації співробітників, важливою стає проблема стимулювання персоналу. Системи нормування праці повинні бути чутливими до індивідуальних потреб фахівців, сприяючи їхньому розвитку та задоволенню від виконаної роботи. У цьому контексті, удосконалення систем нормування праці стає необхідністю для забезпечення ефективності та стабільності фахівців на робочому місці.
Нормування праці виступає як значущий інструмент для контролю над витратами робочої сили та енергії. Раціонально обґрунтоване нормування праці створює умови, в яких трудова діяльність людини залишається високопродуктивною, забезпечуючи збереження високого рівня працездатності протягом тривалого періоду та швидке відновлення. Крім того, нормування праці дозволяє визначити оптимальну форму організації виробничого процесу, що забезпечує оптимальне навантаження як обладнання, так і робітника протягом зміни, мінімізуючи втрати часу на виготовлення продукції чи виконання операцій.
Зазначається, що з поступовим переходом від індивідуального до серійного та масового виробництва відбувається постійне удосконалення техніки, технології та організації виробництва. В цьому процесі спеціалізуються обладнання, пристрої, робочий інструмент, методи контролю та обладнання робочих місць, а також вдосконалюються організація праці та професійні навички працівників. Таке удосконалення призводить до зменшення втрат часу на виконання однакових елементів операцій та збільшення продуктивності праці. Цей процес також впливає на продуктивність праці в умовах різних видів виробництва - від одиночного до масового.
Важливим аспектом у цьому контексті є розробка та встановлення норм праці, які визначаються на різних етапах виробничого процесу. Це стає ключовим елементом як технологічної та організаційної підготовки виробництва, так і оперативного управління ним. Отже, наукове вивчення процесу розробки та встановлення норм праці на різних рівнях керівництва є актуальним для прийняття управлінських рішень щодо розвитку підприємства.
Метою дослідження є вивчення та удосконалення системи нормування праці фахівців на підприємстві з метою підвищення ефективності використання робочого часу, оптимізації трудових процесів та створення сприятливого та мотивуючого робочого середовища.
З огляду на мету постають наступні завдання:
- розглянути основні аспекти теоретичних підходів до поняття "нормування праці, класифікувати різні види норм праці та визначити їх функції на підприємстві;
- проаналізувати фінансово-економічний стан ПрАТ «Carlsberg Україна»;
- оцінити організацію нормування праці фахівців на ПрАТ «Carlsberg Україна»;
- визначити основні проблеми та недоліки в поточній системі нормування праці на підприємстві;
- визначити, наскільки успішно впроваджені пропозиції щодо удосконалення нормування праці на підприємстві.
Об’єктом дослідження є процес нормування праці фахівців на підприємстві.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти удосконалення нормування праці фахівців на ПрАТ «Carlsberg Україна».
Методи дослідження. У ході дослідження використовувалися різноманітні методи наукового пізнання. До них входив абстрактно-логічний метод, що включав в себе теоретичні узагальнення та формування висновків. Застосовувався метод статистично-економічних групувань для відображення зрушень у розвитку підприємства. Також використовувались табличний метод для систематизації та аналізу даних, а графічний метод використовувався для наочного відображення результатів проведених розрахунків.
Інформаційне забезпечення дослідження включає аналіз чинних законодавчих та правових актів, Державних стандартів України, а також нормативно-правового фону, який регулює нормування праці на підприємстві. У рамках дослідження враховується фінансова та статистична звітність підприємства. Також використовуються матеріали науково-практичних конференцій, спеціалізованих періодичних видань, а також праці вітчизняних та зарубіжних фахівців, що стосуються предмету дослідження.
Обсяг і структура курсового проєкту. Курсовий проєкт складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел, додатків. Обсяг основного тексту проєкту становить ‒ 70 сторінок, у тому числі: 1 рисунок, 32 таблиці та 40 літературних джерел.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НОРМУВАННЯ ПРАЦІ ФАХІВЦІВ
НА ПІДПРИЄМСТВІ
1.1 Сутність поняття нормування праці на підприємстві
Нормування праці є процесом визначення витрат праці на виготовлення конкретної одиниці виробу чи виконання певного обсягу роботи в специфічних умовах підприємства. Міра праці, визначена як абсолютна величина загального робочого часу, необхідного для виробництва чи виконання, приймає форму норми праці. Ця норма враховує структуру і обсяг суспільно необхідних втрат праці, враховуючи конкретні умови виробництва на різних рівнях, таких як підприємство, цех, майданчик і робоче місце. Таким чином, встановлення трудових норм використовує методи нормування з метою управління виробництвом, визначення необхідних втрат та результатів праці, а також встановлення оптимальних співвідношень між робітниками різних груп та кількістю обладнання [22].
Норма праці визначає необхідний обсяг та структуру втрат робочого часу, який потрібно витратити на виконання конкретних видів робіт, і виступає як стандарт для порівняння з фактичним часом для оцінки його раціональності. Введення міри та норм праці на кожному робочому місці може мати подвійний ефект: з одного боку, це може служити інструментом для досягнення прибутку, оптимізуючи використання робочого часу; з іншого боку, це може сприяти вирішенню соціальних завдань, забезпечуючи працівникам оптимальну інтенсивність праці та її змістовність.
У поточний момент в країні не існує жодних економічних труднощів, які могли б призвести до виникнення економічних наслідків. Враховуючи цю ситуацію, встановлені підвищені вимоги до нормування праці, які можна сформулювати наступним чином:
- максимальне охоплення всіх категорій працівників нормами праці, що забезпечить об'єктивне вимірювання та оцінку їх трудових втрат;
- встановлення високоякісних норм за допомогою аналітичного методу нормування, використовуючи прогресивні нормативні матеріали;
- застосування комплексного підходу при обчисленні та встановленні втрат на оплату норм праці, враховуючи організаційні, технічні, економічні, психофізіологічні та соціальні фактори;
- забезпечення нормальної інтенсивності праці робітників для збереження їхньої довгострокової здатності до роботи і здоров'я.
У своєму основному процес встановлення норм включає ряд ключових етапів, які визначають ефективність та раціональність трудових процесів. Ці етапи охоплюють аналіз виробничого процесу та його поділ на компоненти, вибір оптимального варіанту технології та організації праці, проектування раціональних режимів роботи обладнання, прийомів та методів праці, системи обслуговування робочих місць, а також режимів праці та відпочинку. Додатково, важливим етапом є розрахунок норм, що враховує особливості технологічного та трудового процесів. Цей етап визначає конкретні вимоги до продуктивності та трудового внеску працівників.
Запровадження та подальше коректування норм відбуваються відповідно до змін в організаційно-технічних умовах виробництва, забезпечуючи постійне вдосконалення трудових процесів. Таким чином, нормування праці виступає не лише як важливий елемент технологічної та організаційної підготовки виробництва, але й як ключовий компонент оперативного управління ним.
Визначено, що робота з нормування праці тісно пов'язана з проектуванням технологічного процесу та організацією праці, і в багатьох випадках важко чітко визначити їхні межі. Водночас, зазначено, що будь-яка зміна технології та організації виробництва повинна супроводжуватися переглядом існуючих норм і їх адаптацією до нових умов. Важливою особливістю роботи з нормування праці є її багатоаспектний характер, оскільки вона враховує сукупність технічних, економічних, психофізіологічних та соціальних факторів. Технічне обґрунтування визначається як ключовий елемент, оскільки воно пов'язане з правильним встановленням режимів роботи обладнання та визначенням тривалості технологічного впливу на працівника. При цьому вказано, що сутність нормування праці не обмежується лише цим технічним аспектом
Економічне обґрунтування норм має вирішальне значення, оскільки воно визначається економічними факторами. При врахуванні цих факторів вибирається оптимальна форма організації виробничого процесу, спрямована на оптимізацію завантаження обладнання та працівників протягом робочої зміни та часу, необхідного для виконання робіт. З фізіологічної точки зору праця розглядається як функції людського організму, включаючи втрати енергії мозку, нервів, м'язів, органів почуттів та інше. При встановленні норм враховується оптимальний рівень втрат праці та нервової енергії. Урахування цих факторів дозволяє створити умови, при яких трудова діяльність буде найбільш продуктивною, забезпечуючи високу працездатність людини протягом тривалого періоду та її швидке відновлення.
Соціальне обґрунтування норм у процесі виконання роботи сприяє самостійній творчості, підвищує змістовність праці, зменшує її монотонність та розширює можливості у творчому виконанні завдань [25]. Таким чином, визначено, що нормування праці виступає як форма управління підприємством, спрямована на встановлення оптимальних відносин між втратами та результатами праці, а також між кількістю працівників різних груп та кількістю одиниць обладнання.
1.2 Функції та класифікація норм праці на підприємстві
Норми праці, як важливий елемент ефективного впорядкування та керування виробничими процесами, виконують ряд ключових функцій. Прежде всього, нормування, яке враховує необхідні втрати для конкретної роботи в певних організаційно-технічних умовах, встановлює міру праці у вигляді стандартів. Це дозволяє визначити частку, яку кожен працівник вніс у створення кінцевого продукту. Таким чином, норми праці стають конкретною та безпосередньою характеристикою індивідуальної або колективної продуктивності праці [25].
При переході до ринкової економіки ця функція виходить за межі державного регулювання і стає відповідальністю підприємств. Застосування прогресивних норм витрат на оплату праці для кожного підприємства, незалежно від його форми власності, стає важливою умовою досягнення економічного добробуту та підвищення конкурентоспроможності продукції. Тісний зв'язок між ефективністю використання праці та загальними економічними показниками підприємств породжує проблему встановлення норм праці, які відображають необхідні витрати в сучасних умовах. Це дозволяє досягти оптимальних витрат праці на одиницю продукції і сприяє зниженню втрат інших виробничих ресурсів.
Однією з ключових функцій нормування є використання їх як основи для внутрішнього планування. За допомогою норм проводяться розрахунки виробничих програм для цехів і дільниць, визначаються планові завдання для окремих робочих місць, а також обсяг обладнання та планове використання виробничих потужностей підприємств. Ці норми служать основою для визначення планової трудомісткості виготовлення деталей та продукції в цілому, і на їх основі обчислюються такі показники, як фонд заробітної плати, собівартість продукції та календарно-планові нормативи.
В умовах ринкової економіки ця функція також вирішує стратегічні завдання, такі як порівняльна оцінка витрат на оплату праці в порівнянні з конкурентами, визначення можливостей зменшення цих витрат, а також оцінка економічної ефективності організаційно-технічних заходів. Для втілення цих стратегічних напрямків важливим є наявність прогресивних регуляторних та інформаційних баз.
Норми праці є ключовим елементом раціональної організації праці та виробництва. Під час розрахунку норм можна визначити оптимальний порядок виконання робіт, спланувати робоче місце та оптимізувати систему його обслуговування. Це призводить до оптимізації організації праці. Під час проектування ліній та секцій, враховуючи час, необхідний для виконання конкретних операцій, розраховується потрібна кількість обладнання та працівників, оптимізується їхнє навантаження в часі та визначається тривалість виробничого циклу [12].
Один з критеріїв ефективності трудових процесів - їхню складність, визначається на основі встановлених норм часу. Технічно обґрунтовані норми втрат праці, виконуючи роль показників ефективності трудових процесів, є стандартом, що дозволяє кількісно оцінити резерви продуктивності праці на робочому місці. Впровадження таких норм передбачає порівняння фактичних умов з наданими технічно обґрунтованими нормами і виявлення та усунення будь-яких відхилень [26].
Норми праці визначають також міру винагородження за виконану роботу. При почасовій оплаті праці розмір заробітної плати обчислюється згідно з тарифною ставкою та кількістю відпрацьованих годин. Для раціональної організації цієї системи оплати необхідні стандарти, що визначають очікуваний результат праці робітника чи колективу, який оплачується за витрачений на це час. Така система ще більше корелюється з нормою праці, коли заробітна плата визначається за результатом виконаної роботи, множенням тарифної ставки на норму часу.
Розширення прав підприємств відкрило нові можливості для функції встановлення заробітної плати. Тепер підприємства можуть встановлювати тарифні ставки та вирішувати питання заробітної плати незалежно від централізованих тарифів, окладів, премій і надбавок за умови праці. Тепер не потрібно регулювати зарплату шляхом перегляду трудових норм, а можна використовувати технічно обґрунтовані стандарти, які відображають витрати часу для всіх працівників та встановлюють їх оптимальну кількість.
Нормування праці виконує важливу функцію раціоналізації виробництва та трудових процесів. Методи стандартизації, які базуються на вивченні витрат робочого часу, дозволяють виявити недоліки в організації виробництва та розробляти заходи для їх усунення. Спостереження за виконанням роботи на конкретному робочому місці допомагає виявляти недоліки у використанні методів та прийомів праці і впроваджувати їх вдосконалення.
Технічно обґрунтовані норми праці забезпечують оптимальну трудомісткість, що дозволяє підтримувати високу продуктивність та інтенсивність праці протягом тривалого часу під час робочої зміни, а також забезпечують відновлення праці [37]. Отже, основними завданнями у сфері регулювання праці є встановлення трудових норм, що визначають роль кожного працівника у створенні кінцевого продукту, а також розробка основ внутрішнього планування та раціоналізації виробництва та трудових процесів.
Підприємства використовують різноманітну систему трудових норм, яка враховує різні аспекти зайнятості. Зокрема, найбільш поширеними є норми часу, виробництва, обслуговування, кількості, керованості та стандартизованих завдань [37].
Норма часу (Н) представляє собою величину втрат робочого часу, необхідного для виконання одиниці роботи. Ця величина визначається для робітників або групи робітників певної кваліфікації відповідно до організаційно-технічних умов. Формула для розрахунку норми часу виглядає наступним чином:
Н=
Нвир
480−Тпз−зм
де Нвир - норма виробітку (одн.);
Тпз-зм - підготовчо-завершальний час за зміну (хв.).
Норма часу, яка враховує підготовчо-завершальний час, називається нормою штучно-калькуляційного часу.
Норма виробітку (Нвир) визначає обсяг роботи, який робітник або група робітників певної кваліфікації повинні виконати за одиницю робочого часу при визначених організаційно-технічних умовах. Формула для розрахунку норми виробітку виглядає так:
Нвир =
Tзм
Нч
де Tзм - тривалість робочої зміни (хв.),
Нч - норма часу (хв./од.).
Отже, швидкість виробництва є оберненою пропорцією норми часу: зменшення норми часу на x% призводить до збільшення швидкості виробництва на y%, і, навпаки, збільшення швидкості виробництва на y% призводить до зменшення норми часу на x%. Ці залежності можна виразити наступними формулами:
y =
100x
100−x
x =
100y
100+y
де x - величина зменшення норми часу (%),
y - величина підвищення норми виробітку (%).
Важливо відзначити, що норма виробництва зазвичай встановлюється в умовах масового або великомасштабного виробництва, де на кожному робочому місці виконується одна чи кілька операцій [15].
Норма обслуговування (Нобсл) визначає кількість виробничих об’єктів (таких як одиниці обладнання, робочі місця і т. д.), яку робітник або група робітників відповідної кваліфікації повинні обслужити протягом одиниці робочого часу в певних організаційно-технічних умовах.
Формула для розрахунку норми обслуговування виглядає наступним чином:
Нобсл =
Tзм
Нч⋅n⋅K
де Tзм - тривалість робочої зміни (хв.),
Нч - норма часу (хв./од.), nn - кількість одиниць роботи,
K - коефіцієнт, який враховує виконання додаткових функцій, а також час на відпочинок і особисті потреби.
Ці норми застосовуються для нормування праці основних робочих, таких як багатоверстатники, а також допоміжних робітників.
Норма чисельності (Нчис) визначає необхідну кількість робітників певного професійно-кваліфікаційного рівня для виконання конкретних виробничих функцій або обсягу робіт в певних організаційно-технічних умовах.
Формула для розрахунку норми чисельності виглядає наступним чином:
Нчис =
O
Нобсл
де O - загальна кількість одиниць устаткування (робітників), які підлягають обслуговуванню.
Норма керованості (Нкер) визначає кількість робітників, яку повинно безпосередньо керувати одним керівником. Існує інша форма витрат, близька до норми виробництва, відома як нормове завдання. Це встановлює склад і обсяг робіт, які повинні бути виконані працівниками або групою працівників протягом певного періоду часу.
Норми можуть бути класифіковані на дослідно-статистичні та технічно обґрунтовані в залежності від методів обґрунтування та встановлення. Наприклад, дослідно-статистичні норми визначаються на основі дослідження нормульника, майстра та аналогічних робіт без детального аналізу виробничих можливостей та техніко-економічних розрахунків, вони базуються на статистичних даних.
Термін "технічно обгрунтована норма" вказує на те, що ця норма визначається за допомогою інженерно-економічних розрахунків і ґрунтується на розробці раціонального технологічного процесу та організації праці. Такий трудовий стандарт, який узгоджується з часом, витраченим на конкретні види робіт у найефективніших робочих умовах, представляє собою високоорганізовані стандарти. Їх визначення базується на вигідних засобах виробництва та оптимальних технологіях.
Технічно обґрунтовані стандарти розробляються та плануються, враховуючи сучасні технічні можливості та передовий виробничий досвід. Незважаючи на термін "технічно", ці стандарти оправдовуються не лише з технічної точки зору, а й економічно, психофізіологічно та соціально. Важливо відзначити, що ефективність норм може бути досягнута лише в разі комплексного обґрунтування, врахування реальних можливостей техніки, передового виробничого досвіду, а також психофізіологічних та соціальних факторів.
Ступінь достовірності норм праці значною мірою залежить від методів, за якими вони розраховуються. Аналітичний підхід, який дозволяє визначати технічно обґрунтовані стандарти, ґрунтується на ретельному вивченні та критичному аналізі конкретного трудового процесу. Цей метод включає в себе розбір процесу на окремі елементи, дослідження використаного обладнання, раціональної організації робочого місця, методів та прийомів праці, а також врахування психофізіологічних факторів та умов праці [18].
На основі проведеного аналізу визначаються оптимальні режими роботи обладнання та послідовність трудових операцій. Виявлені недоліки в організації робочого місця та умовах праці усуваються, і встановлюються раціональні режими праці та відпочинку. Після цього обчислюється необхідний час, який витрачається на кожен елемент, для подальшого визначення норм часу, необхідного для виконання роботи в цілому. Такий підхід забезпечує технічно обґрунтовані стандарти праці.
1.3 Міжнародний досвід нормування праці фахівців на підприємстві
У країнах з ринковою економікою спостерігається природна інтеграція норм праці у всі аспекти фірм та їх відділів, включаючи виробничі, технічні, організаційні, фінансові, економічні та соціальні сфери. Це стає ключовим елементом управління компанією. Норми праці визначають різні аспекти, такі як складність роботи, потреби в персоналі, обсяги та строки виробничої програми, заробітна плата, премії та інше. Вони також використовуються для контролю та оцінки виробничих витрат, враховуючи трудомісткість та заробітну плату за годину стандартного і фактичного часу роботи.
Нормування також пов'язане із завданнями підвищення продуктивності праці та організацією робочих місць, включаючи комплексне проектування трудових та технологічних процесів, обладнання і споруди. Сучасні технології, такі як комп'ютери та автоматизовані системи, використовуються для ефективного нормування мікроелементів та управління регуляторними базами даних. У корпораціях країн, таких як США, Канада, Німеччина, застосовуються різні методи нормування, такі як хронометраж для оцінки темпів роботи та використання різних видів норм часу для мікроелементів.
В зарубіжній практиці нормування праці широко застосовуються методи лінійного програмування, багатофакторний регресійний аналіз та різні статистичні методи для вивчення вартості робочого часу. Метод миттєвих спостережень використовується для нормалізації технічного обслуговування та інших процесів, які не піддаються розрахунку за часом. Багато компаній вже розробили спеціальні програми для нормування праці.
Однією з нових тенденцій є розширення координуючої ролі центральної служби нормування підприємства. Це пов'язано з необхідністю встановлення жорстких часових стандартів для окремих видів робіт у відділах підприємства та створення єдиної нормативно-інформаційної бази. Координація в області нормування також включає розробку стандартних форм звітності та документації, враховуючи існуючу класифікацію витрат на оплату праці. Велика увага приділяється чіткому визначенню норми часу та її компонентів, і тому розробляються спеціальні посібники на рівнях національних та галузевих стандартів, що містять більш детальні пояснення відповідних понять, методологічні уніфікації та інше.
Для підприємства необхідно визначити оптимальну кількість інженерів-нормувальників, що може бути розрахована різними методами. Це включає визначення кількості працівників, вивчення вартості робочого часу для нормування праці протягом року, розробку тимчасових норм для певних робіт, створення номограм для визначення потрібної кількості оцінювачів на різні періоди та інші підходи. Зміни в організації роботи оцінювачів приносить науково-технічний прогрес, що вимагає сучасного обладнання для відділів і служб праці, включаючи комп'ютеризацію робочих місць.
Більшість зарубіжних підприємств вносять радикальні зміни в трудові норми та стандарти через короткі періоди часу (від 6 місяців до року), навіть при невеликих покращеннях виробничого та трудового процесів, і приймають незначні організаційні та технічні заходи для забезпечення прогресивності. Використання методів лінійного програмування, багатофакторного регресійного аналізу та різних статистичних методів для вивчення вартості робочого часу є загальнопоширеним у зарубіжній практиці нормування праці. Також застосовується метод миттєвих спостережень для нормалізації технічного обслуговування та інших процесів, що не можуть бути розраховані за часом. Багато компаній розробили спеціальні програми для нормування праці.
Підприємство введе новий напрямок, розширюючи роль центральної служби нормування для встановлення жорстких часових стандартів у відділах та створення єдиної нормативно-інформаційної бази. Координація в області нормування включатиме розробку стандартних форм звітності та документації з урахуванням класифікації витрат на оплату праці. Звертається увага на визначення чіткої норми часу та його компонентів з розробкою посібників на рівнях національному та галузевому.
Кількість інженерів-нормувальників для підприємства визначатиметься за допомогою різних методів, враховуючи кількість працівників, вартість робочого часу та розробку тимчасових норм і номограм для оцінювачів. Науково-технічний прогрес призводить до радикальних змін в організації роботи оцінювачів, вимагаючи сучасного оснащення, включаючи комп'ютеризацію. Більшість зарубіжних підприємств переглядають та змінюють трудові норми та стандарти короткими проміжками часу (від 6 місяців до року), навіть з невеликими поліпшеннями виробничих та трудових процесів, і впроваджують організаційні та технічні заходи для прогресивності та зменшення напруги.
Профспілка REFA E.V., заснована в Німеччині в 1924 році, служить прикладом організації роботи, спрямованої на підвищення ефективності німецьких машинобудівних підприємств. Ця профспілка використовує процесно-орієнтовану організацію праці як основну методологію. Основна ідея полягає в створенні структури та виробничого ланцюжка через аналіз, оцінку та опрацювання процесів і операційних систем.
Орієнтація на процес дозволяє гнучко реагувати на ринкові вимоги та вносити необхідні зміни в компанію без великих інвестицій. Ключовим компонентом є безперервний процес вдосконалення, що служить основою системи менеджменту якості. Організація розроблена так, щоб створити чітко регламентовану систему, здатну самостійно виявляти недоліки і вчасно їх виправляти. За використанням цих принципів, бренд Toyota досяг лідерства в продажах автомобілів у США в 2003 році та в світі в 2009 році, випереджаючи визнані американські гіганти, такі як GM та Ford.
У міжнародній практиці встановлення стандартів в основному використовують три методи:
Оцінка за прямим вивченням втрат робочого часу.
Використання елементарних норм.
Використання норм мікроелементів.
Вибір конкретного методу залежить від характеру трудового процесу та рівня деталізації, пов’язаного з ним. Хоча будь-який з цих методів може бути застосований для оцінки існуючого процесу, для проектів частіше використовуються норми мікроелементів.
Окрім хронометражу, існує ще один сучасний метод нормування праці - використання норм мікроелементів. Цей підхід базується на розбитті трудових дій на найпростіші стандартні рухи, такі як руки, очі, тіло і ноги. Шляхом нормалізації часу виконання цих елементів можна моделювати ручні прийоми та розраховувати часові норми, необхідні для їх виконання.
У США, Канаді та країнах Європи системи нормування мікроелементів, такі як системи руху даних та часу (PMTS), використовуються широко. В цих системах трудові рухи розділяються на 19 мікроелементів, що включають вісім варіантів руху рук, дев'ять варіантів руху тіла і ніг, а також два варіанти руху очей. Для кожного мікроелементу розроблені стандарти тривалості, які диференціюються залежно від різних факторів, таких як відстань руху, розташування предмета та взаємодія з іншими рухами тіла працівника. Наприклад, для руху "розтягування руки" враховуються фактори, такі як відстань руху, розташування предмета та його розмір, а також сполучення з іншими рухами.
Різні міжнародні компанії у сфері виробництва використовують системи класифікації PMTS та їх модифікації для стандартизації роботи співробітників і адміністраторів, нормування праці в управлінні механічними цехами, а також нормування інтелектуальної праці та процесів, які виконуються за допомогою мікроскопа. Останнім часом за кордоном були розроблені автоматизовані системи нормування мікроелементів, які детально описують всі стандартні виробничі процеси та зберігаються в пам'яті комп'ютера. На цій основі комп'ютер виконує технологічне проектування процесу виготовлення деталей, визначає найоптимальніші методи їх обробки та розраховує час для виконання різних операцій.
Методика розрахунку нормативів за допомогою елементарних стандартів включає кілька кроків:
Трудовий процес розбивається на окремі складові елементи.
Для кожного елемента використовуються дані з відповідних нормативних таблиць для визначення нормального часу виконання.
Якщо організаційно-технічні умови відрізняються від елементарних стандартів, то стандарти коригуються.
Нормативні значення для всіх елементів операції сумуються, і додатковий час додається до загальної суми для перерв та відпочинку, встановлених компанією для даного виду робіт.
Використання елементарних стандартів значно полегшує встановлення норм праці, забезпечує однакові норми для різних працівників і сприяє рівномірності в цьому процесі. Досвід країн з ринковою економікою підтверджує наявність норм праці у всіх сферах діяльності фірм і їх підрозділів.
РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ НОРМУВАННЯ ПРАЦІ ФАХІВЦІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ПрАТ «CARLSBERG УКРАЇНА»
2.1. Фінансово-економічна характеристика ПрАТ «Carlsberg Україна»
ПрАТ "Карлсберг Україна" є підприємством у галузі харчової промисловості в Україні, спеціалізується на виробництві та реалізації пивоварної продукції. Розташоване у місті Запоріжжі, воно є частиною великої мережі, що включає 5 представництв та 2 філії. Підприємство є складовою групи Славутич, Carlsberg Group, яка є одним із провідних виробників пива та безалкогольних напоїв в Україні. Загальна виробнича потужність становить близько 1 045 млн. літрів пива на рік, що складає приблизно 22,3% від загальної кількості пива, виробленого в Україні. Кількість працівників, зайнятих на підприємствах "Славутич" та Carlsberg Group, становить близько 3000 осіб.
Історія розвитку Пиво-безалкогольного комбінату "Славутич" почалася у 1974 році, коли він був споруджений як типовий чеський пивоварний проект на території колишнього Радянського Союзу. У ході процесу приватизації комбінат був перетворений у ВАТ "ПБК Славутич". У 1996 році акціонери прийняли рішення розпочати співпрацю із скандинавською корпорацією "Болтік Беверіджіс Холдінг", що сприяло подальшому росту та експансії компанії на ринку. Корпорація "Болтік Беверіджіс Холдінг" (ББХ) є лідером на ринках Росії, Казахстану та країн Балтії, таких як Естонія, Латвія та Литва. ББХ є акціонерним товариством, заснованим у 1991 році компанією "Хартвал" (Фінляндія) та "Пріпс-Рінгнес" (Швеція та Норвегія), які спочатку володіли по 50% часткою. Пізніше частка "Пріпсу" була придбана групою "Оркла", а пізніше - концерном "Карлсберг Брюеріз".
У лютому 2002 року компанія "Скоттіш енд Ньюкасл" придбала 50% пакета "Хартвалу". З 1996 року ПБК "Славутич" став практично новим заводом із сучасним обладнанням та технологією, що відповідають світовим стандартам. У 2004 році відбулося відкриття нового пивоварного заводу у м. Києві, яке було розпочато в 2003 році. Київський пивоварний завод "Славутич" був офіційно відкритий 7 червня 2004 року і на сьогодні є найсучаснішим пивоварним заводом у Європі. На заводі встановлено найновіше обладнання пивоварної промисловості виробництва з Бельгії, Німеччини та Швейцарії. Технологічний процес побудований з врахуванням останніх досягнень в області енергозбереження, охорони здоров'я та довкілля. У 2010 році загальні збори акціонерів прийняли рішення про приєднання до ВАТ "ПБК Славутич" іншого Товариства ВАТ "Львівська пивоварня" і зміну найменування на "публічне" згідно із вимогами Закону України "Про акціонерні товариства".
Основні напрямки діяльності компанії Carlsberg Group включають виробництво пива, сидру та інших фруктово-ягідних вин, а також виробництво мінеральних вод та інших безалкогольних напоїв. Загальна кількість працівників у складі Carlsberg Group становить понад 42 000 осіб у всьому світі, і їхні продукти постачаються в понад 150 країн. Тільки протягом 2021 року було реалізовано близько 35 мільярдів пляшок пива.
На території України підприємства Carlsberg розташовані у Запоріжжі, Києві та Львові, зайняті понад 1500 працівників. Компанія випускає як алкогольні, так і безалкогольні напої, представлені такими відомими брендами, як "Львівське", Carlsberg, "Арсенал", Baltika, "Квас Тарас", "Хмільне", Seth&Riley's Garage, Somersby, Kronenbourg 1664, Grimbergen та інші. Згідно з рейтингом "ТОП-100 платників податків України - 2018" і даніми видання "Бізнес", Carlsberg Ukraine займає важливе місце і є лідером в номінації "Репутаційна стабільність" за 2019 рік. Компанія володіє статусом одного з найбільших зарубіжних інвесторів та роботодавців в Україні, а статутний капітал корпорації належить Данії. Згідно з даними на 2022 рік, натуральна частка Carlsberg Ukraine на ринку продажу пива в Україні складає 29,9%, а квасу - 43,9%, згідно з інформацією незалежної компанії з рітейл-аудиту Nielsen.
Компанія "Карлсберг Україна" володіє провідними торговельними марками як в Україні, так і за її межами. Серед українських брендів є відомі назви, такі як "Славутич", "Львівське", "Арсенал", "Жигулівське Запорізького Розливу", "Балтика" і "Хмільне". Закордонні бренди, такі як Zatecky Gus, Carlsberg, Harp, Warsteiner, Kilkenny, König Ludwig, Tuborg і Grimbergen, також входять до портфеля компанії. Крім того, їхнім асортиментом входять інші напої, такі як "Розмай лісовий", "Квас Тарас" і Somersby.
Акційне товариство "Карлсберг Україна" є юридичною особою, зареєстрованою в Україні, з відокремленим майном, поточними та валютними рахунками в українських та іноземних банках, а також з власним зведеним та самостійним балансом. Компанія має право маркувати свою продукцію індивідуальним знаком та володіє офіційною печаткою та штампом з назвою компанії українською мовою. У зв'язку з постійними змінами на ринку, "Карлсберг Україна" активно працює над створенням та утриманням системи безпечного функціонування, спрямованої на мінімізацію ризиків через розширення своєї діяльності відповідно до ринкових умов.
Окрім зміцнення гнучкості, важливим аспектом розгляду потенціалу підвищення інноваційної конкурентоспроможності є вивчення внутрішніх компонентів підприємства, зокрема, аналіз існуючої системи управління. Ця система є складним комплексом взаємозалежних елементів управління. До організаційної системи управління входить кількість функціональних органів, їхня система комуні...
01.10.2024 16:10-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора