УДК
Галайко М.Є., курс 3, група Т-31зс
Здобувач освітнього ступеня “бакалавр”
Вінницький торговельно-економічний інститут ДТЕУ
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ В ТУРИСТИЧНІЙ ГАЛУЗІ
Стаття розглядає потенціал використання історико-культурної спадщини Житомирської області для розвитку туристичної галузі. Житомирська область, багата на історичні пам'ятки, архітектурні перлини та культурні традиції, має унікальний потенціал для привертання туристів. У статті розглядаються перспективи використання цієї спадщини для створення туристичних маршрутів, організації культурно-пізнавальних заходів та розвитку інфраструктури. Також акцентується увага на важливості збереження та пропаганди історико-культурних цінностей для збільшення привабливості області для туристів. Висвітлення цих аспектів сприятиме збільшенню туристичного потоку до Житомирської області та сприятиме її загальному розвитку.
Ключові слова: Житомирська область, історико-культурна спадщина, туризм, туристичні маршрути, культурна спадщина.
Постановка проблеми. Незважаючи на багатий потенціал історико-культурної спадщини Житомирської області, туристичний потік до регіону залишається недостатньо великим. Це свідчить про недостатню ефективність використання цінних ресурсів області задля підвищення потенціалу туристичної галузі. Проблема полягає в необхідності виявлення та реалізації стратегій залучення більшого туристичного потоку шляхом приваблення уваги до історико-культурних цінностей області, розробки привабливих туристичних маршрутів, а також у створенні відповідної інфраструктури та проведенні маркетингових заходів. Вирішення цієї проблеми стане ключовим для підвищення рівня туристичного розвитку Житомирської області та збільшення її привабливості для відвідувачів.
Метою статті є розгляд потенціалу використання історико-культурної спадщини Житомирської області для розвитку туристичної галузі. Вона спрямована на аналіз та оцінку існуючих можливостей використання цієї спадщини для створення туристичних продуктів, розроблення туристичних маршрутів, організації культурно-пізнавальних заходів та залучення уваги туристів до регіону. Крім того, стаття має на меті визначити можливі стратегії і дії для підвищення привабливості Житомирської області як туристичного напрямку, а також зазначити ключові аспекти збереження та пропаганди історичної та культурної спадщини для забезпечення її сталого розвитку в туристичній галузі.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. У процесі дослідження проаналізовані різноманітні наукові праці вітчизняних та зарубіжних авторів, присвячених управлінню туризмом і регіональному розвитку туризму. Серед авторів, чиї праці були досліджені, варто відзначити О. О. Бейдика, Н. Гончара, В. Г. Герасименка, В. Ф. Кифяка, О. О. Любіцеву, М. П. Мальську та М. Портера, а також А. А. Томпсона та А. Дж. Стрикленда.
Виклад основного матеріалу. Житомирська область має значний потенціал у сфері туризму та відпочинку, але не всі її мешканці повністю це усвідомлюють. Проблема може бути вирішена шляхом оцінки природних, кліматичних, культурно-історичних та соціально-економічних ресурсів, які характеризують область. Аналіз цих аспектів дозволить отримати повну картину туристично-рекреаційного потенціалу регіону.
Житомирська область розташована в центральній частині України. Вона межує з Київською, Рівненською, Львівською, Вінницькою, Хмельницькою та Київською областями. Адміністративний центр області — місто Житомир. Рельєв області переважно рівнинний, проте на південному заході розміщені частини Подільської височини. Тут можна зустріти багато річок, серед яких найбільш відомі — Десна, Тетерів, Ірша. Також у межах області є багато озер. Клімат області помірно-континентальний, з теплим літом і м'якою зимою. Населення області складає близько 1,2 мільйонів людей, згідно з даними на кінець 2021 року.
Житомирська область є важливим промисловим центром. Тут розвинені такі галузі як машинобудування, харчова промисловість, хімічна промисловість, легка промисловість та інші. Також значна частина населення займається сільським господарством. Туристичний потенціал області також значний. Тут можна відвідати історичні пам'ятки, які свідчать про багату історію цієї землі, а також відпочити на відпочинкових базах біля мальовничих озер та річок [1].
Розвиток туризму в Житомирщині виступає ключовим фактором для її економічного зростання. За останні роки уряд України звертає все більше уваги на розвиток туризму, розглядаючи його як один із пріоритетних напрямків для стимулювання економічного зростання країни. В цьому контексті була представлена стратегія розвитку туризму, яка має на меті привернути до країни 100 мільйонів туристів до 2030 року [2]. Залучення такого великого потоку туристів відкриває широкі можливості для Житомирщини, оскільки це сприяє створенню нових робочих місць в сфері туризму, гостинності, ресторанного бізнесу, торгівлі та інших суміжних сферах. Збільшення туристичного попиту також стимулює інвестиції в готельну та інфраструктурну сфери, що сприяє розвитку будівельної та інженерної галузей. Крім того, даний галузевий сегмент сприяє збереженню як культурної спадщини, так і природних ресурсів, так як мотивує місцевих мешканців зберігати та просувати свої унікальні пам'ятки.
Культурно-історичний аспект становить основну складову частину туристичного потенціалу Житомирщини (табл. 1).
Таблиця 1 – Культурно-історичний потенціал Житомирщини
№
Назва
Кількість
1
Об'єкти міського планування та архітектурні витвори
64
2
Пам’ятки історії
4
3
Художні витвори у монументальному стилі
1
4
Пам’ятки археології
12
5
Об’єкти паломництва
6
Джерело: сформовано автором на основі [1]
На території Житомирщини розташовано низку унікальних туристичних об'єктів, які привертають увагу відвідувачів з усього світу. Ці об'єкти представлені різноманітними історичними пам'ятками, культурними подіями, природними красами та релігійними місцями, кожне з яких відіграє свою унікальну роль у формуванні образу регіону.
Один із найвидатніших історичних об'єктів Житомирщини - це Свято-Преображенський кафедральний собор. Ця культова споруда, побудована у Житомирі у стилі класицизму, має величний історичний та архітектурний значення для міста. Собор привертає туристів своєю величчю, грандіозністю архітектурних форм, а також історичними та релігійними аспектами. Він є не лише пам'яткою архітектури, але й джерелом духовності та культурної спадщини для місцевого населення та відвідувачів.
На Житомирщині дійсно є безліч цікавих історичних об'єктів, серед яких варто зазначити монастир кармелітів босих у місті Бердичів. Монастир кармелітів босих є одним із найвидатніших пам'яток історії та архітектури Бердичіва. Заснований у XVII столітті, він має багату історію та важливе культурне значення для регіону. Кармеліти босі, також відомі як орден Кармелітів, — це католицький релігійний орден, заснований у XII столітті на горі Кармел у Палестині. Їхня діяльність поширилася на багато країн світу, у тому числі і на Україну.
Монастир у Бердичеві служив не лише релігійним цілям, а й відігравав важливу роль у культурному та освітньому житті міста. Завдяки монастирській школі та інтелектуальному середовищу, що створилося, він був центром духовного розвитку та освіти. Споруджений у бароковому стилі, монастир привертає увагу своєю архітектурою та деталями оздоблення. Його місце в історії та архітектурному довіднику Житомирщини робить його важливим об'єктом для туристів та істориків мистецтва, які бажають поглибити свої знання про культурне доробку регіону. [3].
У зв'язку з карантинними обмеженнями та введенням воєнного стану в Україні у період з 2020 по 2023 рр. фестивальний рух припинився. В цьому контексті, ми вважаємо за доцільне проаналізувати фестивальний туризм у Житомирській області загалом (табл. 2).
Таблиця 2 – Фестивалі Житомирщини
№
Назва
Характеристика
1
Фестиваль-конкурс «Молодь обирає здоров’я» м. Житомир
Метою фестивалю є сприяння виявленню та поширенню передового досвіду в запобіганні негативних явищ серед дітей та молоді. Учасники фестивалю річними зусиллями наголошують, що концепція здорового способу життя повинна охоплювати всі аспекти життя.
2
Міжнародний фестиваль мистецтв «Пісенний Спас» ім. Володимира Шинкарука,
м. Житомир
Мета цього фестивалю полягає у сприянні молодим митцям, створенні умов для реалізації їх творчого потенціалу та просуванні мистецьких досягнень Поліського регіону. Також він спрямований на розширення міжрегіональних та міжнародних зв'язків у сфері культури та мистецтва.
3
Рибний фестиваль
«Fish Food Fest», с. Перлявка
Фестиваль пропагує здоровий спосіб життя та спорт, рибальський спорт, патріотичне виховання, національну гідність, спортивно-туристичні традиції, гастрономічний туризм та сімейні цінності.
4
Всеукраїнський музфестиваль Lesia Grand Fest, м. Звягель
Фестиваль "Lesia Grand Fest" має за мету відзначити та прославити рідну землю Лесі Українки, донести до аудиторії існування високоякісної музики в Україні та відкрити нові музичні колективи.
Джерело: складено автором на основі [6]
Незважаючи на багатий природний та культурний потенціал, туристична індустрія Житомирської області залишається відсталим від світових стандартів. Багато з туристичних об'єктів не забезпечені необхідною інфраструктурою та послугами для комфортного перебування відвідувачів. Це ускладнює розвиток туризму в регіоні та обмежує його потенціал як привабливого туристичного напрямку. Житомирщина, хоча й має привабливі природні та історичні об'єкти, потребує подальших інвестицій у розвиток туристичної інфраструктури. Розвиток готельного господарства, ресторанно-гастрономічної сфери, розвиток транспортної доступності та розвиток розважальних та екскурсійних послуг — усе це є необхідним для того, щоб привернути більше туристів та забезпечити їм якісний та комфортний відпочинок. Тільки таким чином область зможе повністю використати свій туристичний потенціал і стати популярним напрямком для подорожей та відпочинку [4].
Підвищення ролі туризму в області перешкоджає кілька факторів, які є типовими для багатьох регіонів України. Перш за все, це відсутність достатньої інфраструктури, такої як готелі, ресторани та транспортні засоби, що ускладнює переміщення туристів по регіону. Далі, регіон не вклав достатньо зусиль у популяризацію своїх цікавинок, що здатне призвести до зниження інформованості та зацікавленості ним. Також, туризм в основному є сезонним, з великою кількістю відвідувачів у літні місяці, що ускладнює підтримку діяльності туристичних об'єктів упродовж усього року [5]. Нарешті, обмежені фінансові ресурси гальмують розвиток галузі, оскільки потребуються значні інвестиції, проте місцеві органи влади не поспішають вкладатись в цю галузь.
Проведене соціологічне опитування серед працівників 66 територіальних громад Житомирської області, чиє професійне заняття пов'язане з туризмом, включало в себе широкий спектр представників громадськості та адміністрації. Співробітники сільських, селищних та міських рад мають безпосереднє стосування до розвитку туризму в своїх регіонах, оскільки вони беруть участь у плануванні та реалізації проектів з благоустрою, розвитку інфраструктури та просування туристичного потенціалу. Працівники місцевих музеїв та екскурсоводи відіграють ключову роль у привертанні уваги до історичних та культурних пам'яток регіону, а також в освіті та інформуванні туристів про їх значення.
Активні учасники громадського життя також займають не останню роль у розвитку туризму, виступаючи як промоутери регіону, організатори заходів та проектів, спрямованих на підвищення туристичної привабливості та залучення нових видів туристів. Ці соціальні групи разом утворюють команду, спрямовану на розвиток туризму в Житомирській області, і їх спільні зусилля можуть привести до значного покращення туристичної інфраструктури, збільшення туристичного потоку та підвищення рівня економічного розвитку регіону.
Результати опитування представлені у табл. 3.
Таблиця 3 – Результати опитування ОТГ Житомирської області, 2023 р.
Питання
Так
Ні
Чи існують готелі, мотелі, гостьові будинки, кемпінги та інші тимчасові заклади розміщення в Житомирській області?
26
40
Чи існують туристичні інформаційні центри у містах та районах Житомирської області, які надають інформацію про місцеві пам'ятки, події та послуги?
57
9
Чи існують організації громадянського суспільства в Житомирській області, які активно працюють над розвитком туристичної сфери або сприяють туристичній діяльності?
9
57
Чи існують у громадах області екскурсоводи, які надають екскурсійні послуги?
41
25
Чи існують у громадах області власні туристичні бренди або маркетингові ініціативи для привертання туристів?
56
10
Джерело: складено автором самостійно
Дослідження показало, що розвиток туризму в Житомирській області є незадовільним через нестачу фінансування, недостатню кількість туристичних інформаційних центрів та відсутність власного бренду території. Однак варто відзначити збільшення зацікавленості громадян у туризмі та зростання числа екскурсоводів. Протягом 2019–2023 рр. спостерігається зменшення кількості осіб, що користуються колективними засобами розміщення, з 71 828 до 17 719 осіб, відповідно зменшившись інвентар колективних засобів розміщення [7].
У регіоні розроблено науково обґрунтовану стратегію для ефективного та сталого розвитку туризму. Ця стратегія включає конкретні напрями, заходи, завдання, терміни їх виконання та ресурси, необхідні для досягнення сталого розвитку туризму в регіоні. Вона є важливим інструментом для розуміння місця та ролі туризму в економіці регіону і визначає основні напрямки та рівень державної підтримки для туристичної галузі [8].
Враховуючи унікальний потенціал для туризму та рекреації у Житомирській області та ідентифіковані проблеми, зазначимо напрямки для поліпшення сфери культурно-пізнавального туризму [9]:
1. Обов’язкове виконання всіх пунктів Стратегії розвитку туризму Житомирської області до 2027 року, зокрема підвищення якості послуг та товарів на туристичному ринку, комплексний підхід до розвитку туризму та ефективний маркетинг для просування області на туристичних ринках.
2. Створення веб-сайту та інформаційного ресурсу, що буде центром актуальної інформації про культурно-пізнавальний туризм, включаючи події, культурно-історичну спадщину та рекреаційні зони.
3. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у готелях, ресторанах та інших туристичних закладах для полегшення доступу до інформації про послуги та товари, що сприяє збільшенню туристичного потоку.
4. Розробка та проведення спеціальних рекреаційно-оздоровчих та туристичних заходів, спрямованих на підвищення фізичної та психічної добробуту різних груп населення.
5. Створення та охорона рекреаційного середовища в туристичних комплексах за допомогою волонтерського руху учнів та студентів.
Висновки. Попри усі виклики, Житомирська область має значний потенціал як туристичний напрямок. З правильними інвестиціями, розвитком інфраструктури та ефективним маркетингом, регіон може спонукати до приваблення туристів, що сприятиме значному економічному зростанню місцевої економіки. Посилення сталого та екологічного туризму є важливим для збереження природної привабливості та культурної спадщини регіону для майбутніх поколінь..
Спільна ініціатива зацікавлених сторін у Житомирській області є критичною для сприяння розвитку туристичного сектору. До цих сторін відносяться урядові органи, приватні інвестори, туристичні агентства та місцеві громади. Колективні зусилля всіх цих груп можуть допомогти подолати перешкоди перед розвитком туризму. Співпрацюючи разом, регіон може створити стабільний та процвітаючий туристичний сектор, який буде приносити користь місцевим жителям, регіону і всій Україні.
Список використаних джерел
Пам’ятки архітектури національного значення. Житомирська область URL: https://ukrainaincognita.com/derzhavnyi-reestr-nerukhomykh-pam039yatokukrainy-2/pamyatky-arkhitektury-natsionalnogo-znachennya-zhy
В України з’явилася стратегія популяризації туристичного бренду / Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/v-ukrayini-zyavilasyastrategiya-populyarizaciyi-turistichnogo-brendu
Андрійчук, Т. В., Власенко, Р. П., Костюк, В. С., Демчук, Н. С. Природнозаповідний фонд Житомирської області. Музейна справа на Житомирщині: історія та сучасність. М-ли Всеукр. наук.-краєзнавч. конф. Житомир, 8-9 жовт. 2020 р. Вип. 60. Бердичів: ФОП Мельник М.В., 2020. С. 488-490. URL: http://eprints.zu.edu.ua/31853/
Мірко Н.В., Костянчук О.М. Концептуальні засади управління туристичною сферою на прикладі Житомирської області. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Сер. Державне управління. 2020. Т. 31 (70). № 1. С. 50-57. URL: http://www.pubadm.vernadskyjournals.in.ua/journals/2020/1_2020/11.pdf
Носирєв О., Деділова Т., Токар І. Розвиток туризму та індустрії гостинності в стратегії постконфліктного відновлення економіки України. Соціально-економічні проблеми і держава. 2022. Вип. 1(26). С. 55–68. URL: http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2022/22nooveu.pdf
Головне управління статистики у Житомирській області URL: http://www.zt.ukrstat.gov.ua/
Туристичний барометер України 2020. URL: https://www.ntoukraine.org/assets/files/ntou-statistics-barometer-2020.pdf
Обласна цільова Програма розвитку туризму в Житомирській області на 2021-2025 роки URL: https://cutt.ly/p3mxTorv
Розпорядження Кабінету Міністрів України Про схвалення Стратегії розвитку туризму та курортів на період до 2027 року URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2017-%D1%80#Text