ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ. Стаття з Економіка та управління підприємствами. Робота № 100842

Перехід до торгівельного партнера Binance

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Інші

Інститут:

Не вказано

Факультет:

УІ

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2024

Тип роботи:

Стаття

Предмет:

Економіка та управління підприємствами

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ У сучасному світі конкурентоспроможність є однією з ключових характеристик успішної діяльності будь-якого туристичного підприємства. Ця стаття розглядає теоретичні основи управління конкурентоспроможністю туристичних підприємств з огляду на сучасні тенденції та виклики галузі. Зокрема, розглядаються поняття конкурентоспроможності, її складові елементи та методи оцінки. Висвітлюються стратегічні підходи до управління конкурентоспроможністю, такі як розвиток унікальності продукту, оптимізація процесів та використання інноваційних технологій. Крім того, акцентується увага на важливості адаптації до змін у споживчих уподобаннях, збільшенні якості обслуговування та ефективному управлінні ризиками. Результати дослідження спрямовані на вдосконалення стратегій управління туристичними підприємствами та забезпечення їхньої стійкості на ринку. Ключові слова: конкурентоспроможність, управління, туристичні підприємства, стратегії, інновації, ризики, стійкість. Постановка проблеми. Наукове дослідження основ конкуренції в туристичному бізнесі та його особливостей стає ключовим у формуванні та розвитку українського ринку. Конкуренція є важливим елементом цього ринку і забезпечує його ефективне функціонування. Україна спостерігає зростання внутрішнього та міжнародного туризму, що призводить до збільшення кількості підприємств у цій галузі, входу на ринок зарубіжних компаній та активізації інтеграційних процесів у сфері туристичних послуг. Це призводить до формування висококонкурентного туристичного ринку, який раніше був менш розвиненим в Україні. У глобалізованому туристичному ринку велике значення має дослідження та розробка наукових підходів до конкурентоспроможності в туризмі, особливо у контексті української туріндустрії. Оцінка успішності підприємств в цій сфері базується на їхній загальній конкурентній привабливості порівняно з іншими учасниками ринку. Конкурентоспроможність вимірюється через такі фактори, як цінова політика, якість послуг, ринкова позиція, технологічні інновації та інші. Підприємства повинні постійно удосконалювати свої бізнес-моделі, впроваджувати новітні технології та розробляти ефективні маркетингові стратегії для забезпечення своєї конкурентоспроможності. Ключовими чинниками, що впливають на успіх туристичних підприємств, є якість послуг, цінова політика, доступність для клієнтів, управління та контрольні процеси, технічна підтримка та постійне вдосконалення, а також взаємодія з клієнтами. Інноваційні технології вважаються одним з найбільш впливових факторів, що дозволяють підприємствам змагатися на ринку. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Велика кількість статей присвячена дослідженню проблеми конкурентоспроможності. Інтерес до цієї теми виявляють як зарубіжні науковці, такі як І. Ансофф, Ф. Вірсем, Дж.Х. Джакот, Ф. Котлер, Ж.-Ж. Ламбен, Р. Мейсон, М. Мескон, К.Р. Макконелл, так і вітчизняні дослідники, серед яких Л. Г. Агафонова [3], С. В. Білоус, Л. С. Безручко, А. Б. Красько [4], Р. Б. Кожухівська [7] та інші. Проте, теоретичні та методологічні аспекти формування та забезпечення конкурентної боротьби, конкурентного середовища та конкурентоспроможності українського туризму залишаються недостатньо дослідженими та мало висвітленими в науковій літературі. Мета статті полягає в аналізі наявних теоретичних засад управління конкурентоспроможністю туристичних підприємств, їх впливових факторів, а також у висловленні власного розуміння процесу управління конкурентоспроможністю у сфері туризму. Викладення основного матеріалу. Поняття туристичної сфери лише частково включене до сфери дії українського законодавства. Використання терміну "бізнес" асоціюється з прибутковою діяльністю. У цьому контексті В. В. Храпкіна визначає аналіз туристичного сектору є важливим, оскільки в ньому співіснують інтереси як суб'єктів господарювання, так і державних органів, які прагнуть наповнити бюджети різних рівнів через податки та збори. Тому належна організація та управління туристичним сектором мають сприяти збалансованому розвитку регіональних громад та наповненню бюджетів [1]. Корнілова Н. В. та Данилюк А. М. відзначають, що туризм є одним з провідних галузей, яка значно впливає на зайнятість та фінансове забезпечення держави та місцевих урядів. Кожен десятий працівник у світі працює у сфері туризму. Крім того, в умовах глобалізації туризм виступає як засіб поліпшення якості життя людей та сприяє встановленню миру та взаєморозуміння між народами [2]. Згідно з визначенням Л. Г. Агафонової, туристичне підприємство - це юридична особа, яка спеціалізується на розробці та продажу комплексного туристичного продукту (як туроператор) або лише на продажу цього продукту (як турагент), і має в якості клієнтів виключно туристів [3]. Ми згодні з цією концепцією, оскільки таке туристичне підприємство виступає як виробник туристичних послуг, а також як посередник між виробниками різних товарів та послуг, що складають туристичний продукт (такі як транспортні, готельні, харчові, розважальні послуги тощо). За дослідженнями Білоус С. В., Красько А. Б., Безручко Л. С вважається, що туристична компанія є суб'єктом господарювання з високим рівнем економічної стабільності, який має законне право надавати послуги посередництва в організації подорожей з метою прибутку. Крім того, варто зауважити, що діяльність і розвиток таких підприємств нерозривно пов'язані з історичними, економічними та соціальними умовами суспільного розвитку [4]. Отже, аналіз теоретичних та методологічних засад туристичного бізнесу нерозривно пов'язаний з вивченням діяльності туристичних підприємств та індустрії загалом, які в сутності взаємопов'язані. Однак, необхідно відзначити, що вони мають свої особливості. Туристичний бізнес - це спільна діяльність суб'єктів туристичного сектору, спрямована на створення стійкої системи економічних, соціальних, політичних та інших взаємозв'язків з метою отримання максимального прибутку в рамках чинного законодавства та збалансованого розвитку місцевостей (територіальних суспільних систем) [5]. Розуміння ролі туристичного бізнесу включає аналіз його основних функцій, які Мазур І.І. та Алієв Р. А. визначають наступним чином [6]: - інноваційна функція передбачає розвиток нових технологій, ідей та бізнес-проектів для створення конкурентоспроможних туристичних продуктів; - бізнесова функція полягає у здатності викликати конкуренцію іншим суб'єктам туристичного сектору; - технологічна функція передбачає відповідність технічним вимогам у виробництві туристичних продуктів; - ресурсна функція охоплює формування та ефективне використання різних видів ресурсів, таких як капітал, матеріали, інформація та людські ресурси; - організаційно-супровідна функція включає фактичну організацію виробництва, постачання, продажу та реклами туристичних продуктів, а також планування бізнесу. Важливо розуміти, що ці функції не збігаються з основними функціями управління. Особливістю туристичного бізнесу є створення комплексних туристичних продуктів, які формуються через співпрацю туристичних підприємств з іншими суб'єктами господарювання в різних галузях. Конкурентоспроможність є економічною категорією, яка вивчається на різних рівнях і в різних галузях, але існують прогалини в методології її обчислення як загального показника з урахуванням конкретного суб'єкта господарювання. Багато дослідників, зокрема й Р. Б. Кожухівська, пропонують свої власні методики для визначення конкурентоспроможності [7]. сфері туризму в нашій країні спостерігається жорстка конкуренція між туристичними компаніями, які постійно з'являються на ринку зі своїми унікальними пропозиціями. Кожна компанія має свої переваги, особливості та рівень визнання серед споживачів. Для успішного конкурування на ринку Підгірна В. Н., Паламарюк М. Ю. та Бойчук Н. А. визначають за необхідне не лише вивчати конкурентів, але й бачити шляхи власного розвитку. Автори вказують, що фактори, котрі впливають на перевагу однієї компанії над іншою, можуть бути різноманітними, включаючи як цінові, так і нецінові аспекти [8]. Цінова конкуренція базується на пропозиції туристичних продуктів за більш низькою ціною, проте такий підхід вимагає гнучкості і можливості швидко реагувати на зміни у попиті, витратах та конкуренції. Кирилов Ю. Є., Грановська В. Г. та Алєщенко Л. О. визначають конкурентоспроможність як баланс між різними елементами системи трудових відносин, що визначається оптимальністю та прибутковістю їх економічної діяльності і проявляється у здатності витримувати конкуренцію на ринкових умовах. У широкому контексті автори наголошують на тому, що стосується економіки, конкурентоспроможність означає здатність до створення переваги для економічно конкурентоспроможних учасників, що може бути пов'язано з різними конкуруючими суб'єктами - виробами, фірмами, галузями промисловості або навіть країнами [9]. Універсальне розуміння конкурентоспроможності включає в себе здатність конкурувати, діяти та існувати в даному контексті. Туристичні компанії з високим рівнем конкурентоспроможності активно співпрацюють з постачальниками та клієнтами, враховують особливості оточуючого середовища і приділяють увагу соціальним проблемам, що дозволяє їм забезпечити стабільні прибутки. У змінному світі туризму конкурентоспроможність перетворилася на постійне стремлення до удосконалення та інновацій. Любива Ю. О. визначає, що компанії повинні мати маркетингові знання та вміти створювати унікальні туристичні пропозиції, що відповідають попиту ринку. Це можливо завдяки зміцненню відносин як з власним персоналом, так і з іншими учасниками індустрії туризму [10]. Оцінка конкурентоспроможності туристичних компаній включає аналіз показників, таких як рентабельність, частка ринку, інвестиції в розвиток, маневреність персоналу та зростання прибутків. Для успішного протистояння економічним викликам, компанії повинні конкурувати за різними показниками ефективності та розвитку. Висновок. Отже, у світі конкурентного бізнесу важливо вивчати конкурентоспроможність туристичних компаній. Конкурентоспроможність таких компаній визначається їх здатністю створювати та пропонувати туристичні послуги, що відповідають потребам та очікуванням клієнтів на як внутрішньому, так і зовнішньому ринках. Це забезпечує стабільність та зростання бізнесу, а також сприяє підвищенню рівня задоволення та комфорту для туристів. Зростання конкурентоспроможності туристичних компаній є ключовим чинником для успішного виживання та розвитку в сучасному туристичному ринку. Література Храпкіна В. В. Управління конкурентоспроможністю підприємств. Причорноморські економічні студії. 2020. Випуск 51. С. 245–248. URL: http://bses.in.ua/journals/2020/51_2020/41.pdf Корнілова Н. В., Данилюк А. М. Фактори сприяння конкурентоспроможності в туристичній галузі. Туристичний та готельно-ресторанний бізнес в Україні: проблеми розвитку та регулювання: матеріали ХІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Черкаси, 18‒19 берез. 2021 р.,): у 2 т. М-во освіти і науки України, Черкас. Держ. технол. ун-т. Т. 1. Черкаси: ЧДТУ, 2021. С. 137–138. Агафонова Л.Г. Визначення конкурентоспроможності туристичного продукту. Стратегія розвитку туристичної індустрії та громадського харчування: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (25-26 жовтня 2019 р., м. Київ). К.: КТЕУ, 2019. С. 430-434 Білоус С. В., Красько А. Б., Безручко Л. С. Підвищення конкурентних переваг готельно-ресторанних та туристичних підприємства за допомогою методів менеджменту. Економіка та суспільство. 2021. Випуск № 23. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/162/156 Бойко М., Бовш Л., Охріменко А. Кризостійкість туристичного бізнесу в умовах воєнного стану. Товари і ринки. 2022. No 2. С. 31–47. Мазур І.І., Алієв Р. А. Сутність і особливості реалізації потенціалу туристичного підприємництва. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія Економічна. Серія Юридична. 2022. Вип. 33. С. 96–104 Кожухівська Р.Б. Управління процесами ризик-менеджменту на туристичних підприємствах. 2020. URL: https://dspace.udpu.edu.ua/jspui/bitstream/6789/2456/1/rizik-menedgent%20v%20turismi.pdf Підгірна В. Н., Паламарюк М. Ю., Бойчук Н. А. Менеджмент конкурентних переваг ринку туристичних послуг України. Економічний простір. 2021. № 174. URL: http://srd.pgasa.dp.ua:8080/bitstream/123456789/7970/1/Pidgirna.pdf Кирилов Ю. Є., Грановська В. Г., Алєщенко Л. О. Формування конкурентних переваг суб’єктів туристичної галузі. Економіка АПК. 2020. № 5. С. 45. Любива Ю. О. Шляхи підвищення конкурентних переваг України на світовому ринку туристичних послуг. Суми, 2022. URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream-download/123456789/88010/1/Liubiva_bac_rob.pdf

Стаття Економіка та управління підприємствами

darynakond

04.10.2024 11:10-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись