Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Міжнародні економічні операції
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Не вказано
Інститут:
Не вказано
Факультет:
ТГВ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Міжнародні економічні відносини
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ЗМІСТ
ВСТУП
3
РОЗДІЛ 2. Регулятивні засади міжнародних економічних операцій ТОВ «Щедро»
6
РОЗДІЛ 3. Характеристика міжнародного контракту на здійснення міжнародної економічної операції ТОВ «Щедро»
11
РОЗДІЛ 4. Оцінка економічної ефективності міжнародних економічних операцій ТОВ «Щедро»
15
РОЗДІЛ 5. Розробка рекомендацій щодо доцільності та підвищення економічної ефективності міжнародних економічних операцій ТОВ «Щедро»
ВИСНОВКИ
35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
37
ВСТУП
Економічна ефективність міжнародних операцій є ключовим показником успішності підприємства на глобальному ринку. В сучасних умовах глобалізації та інтеграції світових ринків, підприємства, що прагнуть розширити свої ринки збуту та збільшити прибутковість, повинні активно впроваджувати міжнародні операції. ТОВ "Щедро", як один з провідних виробників продуктів харчування в Україні, є яскравим прикладом компанії, що успішно реалізує стратегії міжнародної експансії. Вступаючи на міжнародні ринки, ТОВ "Щедро" зіштовхується з низкою викликів та можливостей, які впливають на економічну ефективність її діяльності.
Актуальність дослідження економічної ефективності міжнародних операцій ТОВ "Щедро" визначається необхідністю глибокого розуміння факторів, що впливають на успіх підприємства за кордоном. Це дозволяє не лише оцінити поточний стан компанії, але й розробити рекомендації для підвищення ефективності її діяльності на міжнародних ринках. Зокрема, аналіз фінансових результатів від експорту продукції, вплив валютних курсів, митних тарифів, а також оцінка витрат на логістику та маркетинг є ключовими аспектами цього дослідження.
Вивчення досвіду ТОВ "Щедро" дозволяє виділити найбільш ефективні стратегії виходу на нові ринки, управління ризиками, пов'язаними з міжнародною торгівлею, та оптимізації операційних процесів. Зокрема, важливо розглянути, як компанія адаптує свою продукцію до вимог різних країн, як управляє ланцюгами поставок, і як вибудовує взаємини з міжнародними партнерами та клієнтами.
Таким чином, дослідження економічної ефективності міжнародних операцій ТОВ "Щедро" є не лише теоретично цікавим, але й практично значущим. Воно сприяє підвищенню конкурентоспроможності українських підприємств на світовому ринку, а також забезпечує основу для розробки стратегій, спрямованих на сталий розвиток та зміцнення позицій України як важливого гравця на міжнародній економічній арені.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження аспектів управління міжнародними операціями були проведені різними науковцями як українського, так і зарубіжного походження, серед яких можна вказати на Кравченка В.А., Мамутова В.К., Янковського Е.А., Козака Ю.Г., Пивоварова С.О., Дейнеку О.Г., Макогона Ю.В., Новицького В.Е. та інших.
Метою кваліфікаційної роботи є аналіз та оцінка економічної ефективності міжнародних операцій ТОВ "Щедро".
З огляду на мету постають наступні завдання:
1. Оцінити правове та регулятивне середовище, в якому здійснює свою діяльність ТОВ «Щедро».
2. Провести аналіз міжнародного контракту, укладеного ТОВ «Щедро».
3. Розробити методику та провести оцінку економічної ефективності міжнародних економічних операцій ТОВ «Щедро».
4. Розробити практичні рекомендації для оптимізації та підвищення економічної ефективності міжнародних економічних операцій.
Об’єктом дослідження є міжнародні операції ТОВ "Щедро".
Предметом дослідження є економічна ефективність міжнародних операцій ТОВ "Щедро".
Методи дослідження. В роботі використовуються наступні методи для оцінки економічної ефективності міжнародних операцій, зокрема аналіз та синтез (для вивчення та узагальнення теоретичні аспекти економічної ефективності, виділяючи основні закономірності та тенденції), статистичний аналіз даних (для оцінки реальних показників ефективності міжнародних операцій), порівняльний аналіз (для оцінки ефективності міжнародних операцій у різних країнах та регіонах), економіко-математичне моделювання (для прогнозування економічних наслідків міжнародних операцій), метод кейс-стаді (для детального вивчення конкретних прикладів успішних і неуспішних міжнародних економічних операцій). Використання цих методів аналізу в комплексі забезпечує всебічну оцінку економічної ефективності міжнародних операцій, враховуючи як теоретичні основи, так і практичний досвід.
Практична значимість дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані ТОВ "Щедро" для покращення управління міжнародними операціями, зниження витрат, підвищення ефективності логістики та маркетингу, а також для розробки більш конкурентоспроможних продуктів. Це сприятиме зміцненню позицій компанії на міжнародних ринках та збільшенню її прибутковості.
Наукова новизна роботи полягає у комплексному підході до аналізу економічної ефективності міжнародних операцій ТОВ "Щедро", що включає як кількісні, так і якісні методи дослідження. Вперше проведено системний аналіз взаємозв'язків між фінансовими показниками, логістичними витратами та маркетинговими стратегіями компанії в контексті міжнародної торгівлі. Це дозволяє не лише глибше зрозуміти фактори, що впливають на успіх компанії на міжнародних ринках, але й розробити практичні рекомендації для підвищення ефективності її міжнародної діяльності.
Структура роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів із підрозділами, загальних висновків та списку використаних джерел у кількості 36 найменувань.
РОЗДІЛ 2. Регулятивні засади міжнародних економічних операцій ТОВ «Щедро»
Ситуація з експортною діяльністю сьогодні відображає складні виклики, з якими стикаються підприємства в Україні. Держава не надає достатньої підтримки для переорієнтації ринків збуту, що ускладнює конкурентоспроможність компаній на міжнародній арені. Укладання договору про асоціацію з Європейським Союзом та вступ до СОТ привело до додаткових викликів, таких як введення обмежень на державному валютному ринку Національним банком України.
Основна проблема полягає у недосконалості державного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Недостатня регуляторна база не забезпечує підприємствам необхідного рівня захисту і підтримки на міжнародних ринках. Це може включати недосконалість механізмів підтримки експорту, а також неповну гармонізацію з міжнародними стандартами і вимогами, що обмежує доступ до нових ринків і підвищує ризики для бізнесу.
Для вирішення цих проблем необхідні комплексні заходи, включаючи перегляд та удосконалення законодавства, підвищення рівня фінансової підтримки для експортерів, сприяння розвитку нових ринків збуту та збільшення конкурентоспроможності українських товарів і послуг на світових ринках. Тільки в такий спосіб Україна зможе максимально використати свій експортний потенціал і забезпечити стабільний економічний розвиток.
Регулювання експортної діяльності на державному рівні є способом просування зовнішньоекономічної діяльності через встановлення торгівельних зв'язків з іншими країнами світу. Визначальні цілі зовнішньоторговельної політики України включають зміну структури та обсягу експорту та імпорту, розширення ринків експорту, зокрема в бік Європейського Союзу, забезпечення експортерів необхідною ресурсною базою та захист експортної продукції державною протекційною політикою.
Сьогодні найпоширенішими підходами до впливу на експортну діяльність є:
1. Система обмежених дій, коли державне регулювання відбувається в односторонньому порядку, не враховуючи дій партнерів.
2. Укладання угод з великою кількістю партнерів, без достатньої уваги до кожного з них.
3. Укладання довгострокових угод, де координуються заходи для налагодження тісних взаємовигідних зв'язків між партнерами.
Для успішного здійснення зовнішньоторговельної діяльності необхідно враховувати цільові орієнтації та здійснювати дії, спрямовані на сприяння розвитку експорту та забезпечення конкурентоспроможності українських товарів і послуг на світових ринках.
Більшість країн-учасників, які входять у систему угод СОТ, такі як Генеральна угода про тарифи і торгівлю (GATT), Генеральна угода про торгівлю послугами (GATS), а також угоди в сфері торгівлі країн-членів Європейського Союзу (ЄС), дотримуються подібної торгової політики. При формуванні експортної політики вони використовують як окремі з цих принципів, так і їх комбінації.
Розглядаючи існуючі підходи до регулювання експортної діяльності, можна виділити два основних типи формування зовнішньої політики: лібералізація та протекціонізм. Ліберальний підхід базується на принципах вільної торгівлі, де держава сприяє створенню умов для вільного руху товарів і послуг на міжнародних ринках, зниженню тарифів та інших торговельних перешкод. Цей підхід сприяє стимулюванню міжнародної торгівлі та розвитку економіки через підвищення конкурентоспроможності.
Протекціоністичний підхід, навпаки, передбачає захист експортної продукції з боку держави шляхом застосування тарифів, квот і інших обмежень, що може стати перешкодою для вільної торгівлі. Такий підхід може бути використаний для захисту внутрішнього ринку від конкуренції з-за кордону або для підтримки важливих для економіки галузей. У практиці багато країн поєднують обидва підходи в залежності від потреб своєї економіки та міжнародного контексту.
Політика лібералізації полягає у впровадженні принципів вільної торгівлі, де держава не втручається значно у формування зовнішніх зв'язків. Основними силами, які визначають обсяг та напрям торгівлі, є попит і пропозиція. У такій моделі держава не створює штучних обмежень і не надає переваг жодним специфічним галузям, що дозволяє підприємствам конкурувати на міжнародному ринку на рівних умовах. Протекціонізм, натомість, ґрунтується на політиці захисту внутрішніх ринків держави з метою забезпечення можливості вітчизняним виробникам концентрувати зусилля на підвищенні якості своїх товарів. Це досягається шляхом обмеження доступу зарубіжних конкурентів до внутрішнього ринку за допомогою введення тарифів, квот та інших нетарифних бар'єрів.
Обидва ці типи торгівельної політики визначають загальну спрямованість розвитку експортної діяльності та ступінь залучення держави у зовнішньоторговельну сферу. Вони представляють різні підходи до регулювання міжнародної торгівлі та мають різний вплив на економічний розвиток країни.
Фахівці вважають, що у політиці лібералізації та протекціонізму основними рушійними силами є ринок і відсутність вільної дії ринкових сил відповідно. Враховуючи різний рівень економічного розвитку різних країн світу, можна зазначити, що економічний потенціал та рівень залучення фінансових коштів для підвищення конкурентоспроможності різняться. У контексті України, політика лібералізації в сфері зовнішньої торгівлі на сьогодні не є вигідною. Вільна конкуренція з боку більш розвинутих держав може призвести до стагнації в експортній діяльності України та формування структурного дисбалансу. З урахуванням нерівності у фінансових можливостях і рівні економічного розвитку, протекціоністичні заходи можуть допомогти захистити внутрішній ринок від надмірної конкуренції та сприяти збереженню конкурентоспроможності українських підприємств.
Підтримка високотехнологічного експорту стає ключовим елементом стратегії, спрямованої на зміцнення конкурентоздатності національної економіки. Це важливий крок у напрямку сталого економічного зростання, оскільки дозволяє країні активно залучати міжнародні ресурси, компенсувати витрати на імпорт, підтримувати стабільність торговельного балансу та створювати нові робочі місця.
Одним із ключових державних інструментів, спрямованих на розвиток експортного потенціалу високотехнологічних підприємств, є розвиток нефінансової інфраструктури підтримки. Це важливий елемент у системі підтримки компаній, що діють у секторі високих технологій, оскільки допомагає їм здійснювати ефективний експорт, надаючи різноманітні послуги та ресурси, не пов'язані з фінансовою складовою, що може включати створення спеціалізованих науково-дослідних центрів, лабораторій, інкубаторів технологій, а також розвиток спеціальної інфраструктури для високотехнологічних підприємств, яка б допомагала їм здійснювати ефективну експортну діяльність. Це сприяє створенню сприятливого середовища для розвитку та інновацій у секторі високих технологій, що, в свою чергу, сприяє підвищенню конкурентоспроможності країни на міжнародному ринку.
Упровадження наведених інструментів стимулювання експортної діяльності має базуватися на комплексному підході держави до формування конкурентоспроможного експорту країни. Для цього необхідно впорядкувати нормативно-правову базу, спрямовану на декілька ключових аспектів:
1. Формування внутрішньої конкуренції між підприємствами і банками. Це може включати вдосконалення антимонопольного законодавства, регулювання фінансового сектору з метою стимулювання конкуренції та забезпечення доступу до кредитів для експортерів.
2. Залучення іноземних інвесторів із виробничими інвестиціями, а не готовими товарами. Для цього потрібно створити сприятливі умови для інвестування в розвиток виробничих потужностей в країні, наприклад, шляхом спрощення процедур інвестування та забезпечення правової та фінансової стабільності.
3. Створення функціонуючої інфраструктури, яка включає в себе розвиток транспортної, комунікаційної та логістичної інфраструктури, що сприяє ефективній та швидкій доставці товарів на зовнішні ринки.
4. Контроль над цінами монополій для запобігання надмірної монополізації ринків та забезпечення справедливої конкуренції.
5. Стимулювання цінової конкуренції, що може бути здійснено шляхом впровадження антидемпінгових заходів, зниженням митних тарифів та іншими заходами.
6. Організація інститутів зі страхування експортних кредитів, що допомагають експортерам у зменшенні ризиків і сприяють формуванню банківського експортного фінансування.
Ці заходи спрямовані на створення сприятливих умов для розвитку експортної діяльності та підвищення конкурентоспроможності країни на міжнародному ринку.
РОЗДІЛ 3. Характеристика міжнародного контракту на здійснення міжнародної економічної операції ТОВ «ЩЕДРО»
Укладання угод в сфері зовнішньої торгівлі вимагає особливої уваги, не лише через виконання законодавства України та врахування правових норм зовнішньої торгівлі, але й через необхідність дотримання вимог законодавства країни партнера. Порядок та особливості укладання зовнішньоекономічних угод в Україні визначені статтями 377–389 Господарського кодексу України та рядом інших законодавчих актів. Зовнішньоекономічна діяльність здійснюється на принципах свободи діяльності суб'єктів та рівності перед законом, яка охоплює як державні, так і комерційні структури.
Суб'єкти зовнішньої торгівлі мають право укладати будь-які угоди, за винятком тих, що заборонені українським законодавством. Основна відмінність між внутрішніми та зовнішньоекономічними угодами полягає у тому, що останні встановлюють права й обов'язки у зовнішньоекономічній сфері між суб'єктами угод, що діють як в Україні, так і за її межами. Зовнішньоекономічні угоди укладаються виключно між суб'єктами зовнішньої торгівлі та іноземними контрагентами. Така діяльність має специфічне правове регулювання, особливо коли вона має зовнішній елемент, наприклад, коли один з учасників є іноземною компанією або коли предмет угоди або подія пов'язані з іноземною територією.
Всі особи, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю, мають однакове право займатися будь-якими видами цієї діяльності, які не заборонені українським законодавством, незалежно від їх форми власності або інших ознак. В Україні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності можуть бути:
- фізичні особи - громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні та зареєстровані як підприємці. Це також стосується фізичних осіб, які мають статус суб'єкта господарської діяльності в іншій країні та які мають право займатися господарською діяльністю в Україні;
- юридичні особи - підприємства, організації, об'єднання різних видів, зареєстровані в Україні та мають постійне місцезнаходження тут. Це також охоплює юридичні особи, які повністю належать іноземним суб'єктам господарювання, згідно з їх статутними документами;
- групи фізичних осіб, юридичних суб'єктів та їх комбінацій, які не є юридичними особами відповідно до українського законодавства, але мають постійне місце розташування в Україні і мають право на провадження підприємницької діяльності відповідно до цивільного законодавства України;
- відокремлені підрозділи іноземних суб'єктів господарювання, які не мають статусу юридичної особи в Україні, але мають постійне місце знаходження тут, такі як філії, відділення;
- спільні підприємства з участю українських та іноземних суб'єктів господарювання, зареєстровані в Україні та мають тут постійне місцезнаходження;
- інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені українським законодавством.
Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності в Україні мають право відкривати представництва в інших країнах, якщо це дозволяє законодавство цих країн. Іноземні суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність в Україні, також можуть відкривати представництва тут.
Зовнішньоекономічні угоди в Україні укладаються з дотриманням внутрішнього законодавства та міжнародних договорів. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності чи їх представники можуть укладати ці угоди у письмовій формі за умови, що це не суперечить міжнародним угодам чи внутрішнім законам. Повноваження представників можуть випливати з доручень, статутів, чи інших підстав, які відповідають закону. Дії представників у ім'я іноземних суб'єктів вважаються діями самого суб'єкта. Угоди мають укладати тільки ті суб'єкти, які мають відповідні повноваження за законами України та країни, де угода укладається. При складанні угод можна використовувати міжнародні практики, якщо це не суперечить українському законодавству. Дозвіл на укладання угод не потрібен, за винятком певних випадків, визначених законом. Угоди можуть бути недійсними, якщо не відповідають законам України або міжнародним договорам.
Місце укладення зовнішньоекономічного договору визначає, яке право буде застосовуватися при укладанні та виконанні цього договору, форму та порядок його укладення, а також процедуру вирішення спорів, що виникають у зв'язку з укладенням та виконанням договору. Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічного договору визначаються законом місця його укладення, якщо сторони не домовилися інакше в самому договорі. У випадках, коли сторони не можуть узгодити право, застосовується закон про зовнішньоекономічну діяльність. Зазначений закон, разом з іншими відповідними законами України та міжнародними договорами, встановлює правила укладання та виконання зовнішньоекономічних договорів.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право використовувати міжнародні звичаї та рекомендації, якщо це не заборонено законом. Вибір права, що регулюватиме відносини виконання договору, може бути здійснений сторонами договору або відповідно до міжнародних документів або національного законодавства. У будь-якому випадку, обране право визначатиме зміст та умови договору. Проте, слід пам'ятати про дотримання імперативних норм права України та інших країн, що можуть бути застосовані, незалежно від обраного права для договору.
В розрахунках між резидентами та нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються іноземна валюта та гривня як засоби платежу. Однак такі розрахунки можуть проводитись тільки через уповноважені банки відповідно до встановленого Національним банком України порядку.
Суб'єкти підприємницької діяльності мають можливість вільно обирати банківські установи для ведення своїх валютних рахунків та здійснення розрахунків з іноземними партнерами. Однак вони повинні дотримуватися вимог чинного законодавства України. Оплата в іноземній валюті за послуги, товари, роботи, інтелектуальну власність та інші майнові права перед нерезидентами не потребує окремої ліцензії, за винятком випадків оплати валютних цінностей та укладання угод страхування життя.
Порядок виконання валютних операцій на території України, принципи валютного регулювання, повноваження державних органів та функції банків у цій сфері, а також права й обов'язки учасників валютних відносин, порядок валютного контролю та відповідальність за порушення валютного законодавства встановлені Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року № 15-93. Зазначене законодавство передбачає проведення лише тих операцій, які чітко визначені законами та нормативно-правовими актами Національного банку України. Перед укладенням зовнішньоекономічного контракту рекомендується перевірити можливість та правові підстави проведення розрахунків в іноземній валюті.
РОЗДІЛ 4. Оцінка економічної ефективності міжнародних економічних операцій ТОВ «ЩЕДРО»
Проведення аналізу господарської діяльності підприємства передбачає оцінку ефективності його експортної діяльності з метою виявлення потенційних можливостей і загроз у конкурентному середовищі міжнародних ринків. На основі такого аналізу розробляються пропозиції щодо заходів, спрямованих на підвищення міжнародної конкурентоспроможності підприємства.
Оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності є ключовою частиною аналізу функціонування підприємства, оскільки вона дозволяє оцінити його потенційні можливості на міжнародному ринку та розробити стратегії для підвищення конкурентоспроможності та досягнення максимального прибутку. Для здійснення такого аналізу необхідно спочатку провести дослідження структури експорту та імпорту основних товарів, а також оцінити вартість реалізованої продукції.
ТОВ «Щедро» реалізовує соусну продукцію як на внутрішньому ринку, так і на міжнародних ринках, здобувши визнання закордонних споживачів за роки своєї експортної діяльності. Підприємство розпочало експортні операції у 2007 році, але значний приріст експортних поставок стався у 2021 році, після чого спостерігалася тенденція до зростання до 2023 року включно. Результати експортної діяльності за період 2020 – 2023 рр. наведено у табл. 4.1.
Таблиця 4.1 – Результати експортної діяльності ТОВ «Щедро», 2020 – 2023 рр.
Роки
Дохід від експорту, млн. грн.
Контрагентів (кількість)
Операцій (кількість)
2020
200-250
10-15
550-600
2021
150-200
10-15
350-400
2022
150-200
5-10
300-350
2023
150-200
10-15
350-400
Аналіз результатів експортної діяльності ТОВ «Щедро» за період 2020–2023 років, наведений у табл. 4.1, дозволяє побачити, що у 2020 році дохід від експорту був найбільшим, становлячи від 200 до 250 млн грн. З 2021 року спостерігається зниження доходу від експорту, який стабілізувався в діапазоні 150-200 млн грн до 2023 року. Кількість контрагентів у 2020 та 2021 роках залишалася стабільною в межах 10-15, але в 2022 році зменшилася до 5-10, що може свідчити про певні труднощі у співпраці з партнерами або інші зовнішні фактори.
У 2023 році кількість контрагентів повернулася до рівня 2020-2021 років (10-15). Кількість експортних операцій у 2020 році була найвищою, становлячи від 550 до 600. У 2021 році кількість операцій значно зменшилася до 350-400 і продовжувала знижуватися до 300-350 у 2022 році. У 2023 році кількість операцій повернулася до рівня 2021 року (350-400).
Таким чином, ТОВ «Щедро» зазнало значних змін у своїй експортній діяльності. Незважаючи на стабільний дохід від експорту у 2021-2023 роках, спостерігалося зменшення кількості контрагентів і операцій у 2022 році з відновленням до попередніх рівнів у 2023 році. Це може свідчити про виклики, з якими зіткнулося підприємство, та його здатність адаптуватися до змін у зовнішньоекономічному середовищі.
У 2023 році відбулося розширення ринків збуту та збільшення доходів від експорту. Проте ситуація кардинально змінилася у 2022 році через початок війни, коли експортні канали були депріоритизовані. Спочатку компанія припинила будь-який експорт продукції, щоб забезпечити внутрішні потреби України, але наприкінці травня підприємство відновило експорт. У передвоєнний період у структурі експорту переважали гомогенізовані складені харчові продукти, що означає тонко подрібнені суміші з двох або більше основних компонентів, а також соусна продукція. Ці категорії разом становили 95% від загального обсягу експортованої продукції (табл. 4.2).
Таблиця 4.2 – Товарна структура експорту, 2023 р.
УКТЗЕД
Опис
Дохід від експорту, млн грн.
Частка від загального обсягу, %
2103
Продукти для приготування соусiв і готовi соуси; смаковi добавки та приправи змішані; порошок гiрчицi та готова гiрчиця
95
55
2104
Супи чи бульйони готовi та заготовки для їх приготування; гомогенiзованi складені харчовi продукти
65
40
0910
Імбир, шафран, турмерик (куркума), чебрець, лаврове листя, каррі та інші прянощі
1
3
0712
Овочі сушені, цілі, нарізані шматками, скибками, подрібнені чи у вигляді порошку
1
3
Доходи від реалізації експортної продукції ТОВ «Щедро» за географічним розмежуванням представлені на рис. 4.1.
/
Рисунок 4.1 – Структура експорту ТОВ «Щедро» за регіонами, 2021 – 2023 рр.
Протягом досліджуваного періоду з 2021 по 2023 роки регіони експорту за доходами змінювалися. У 2022 році найбільша частка продукції ТОВ «Щедро» реалізовувалася на ринку Східної Європи, що становило 49,8% від загального обсягу експорту. Дохід від експорту до цього регіону склав 84 674 тис. грн. Проте в 2023 році найбільший дохід від експорту продукції був отриманий від ринків країн Західної Європи, і склав 86 007 тис. грн. Ця динаміка свідчить про значні зміни в географічній структурі експорту компанії. Якщо у 2022 році основний дохід приносили поставки до Східної Європи, то в 2023 році акцент змістився на Західну Європу. Це може бути пов’язано з різними економічними, політичними та ринковими умовами, які впливають на попит та можливості збуту продукції в різних регіонах.
Зміни в географічній структурі експорту також можуть відображати стратегію компанії щодо диверсифікації ринків збуту та адаптації до змін у зовнішньоекономічній ситуації. Таким чином, ТОВ «Щедро» демонструє гнучкість і здатність ефективно реагувати на виклики та можливості на міжнародних ринках, що є важливим фактором для забезпечення стабільного зростання і розвитку експортної діяльності.
Для детальнішого аналізу експортної діяльності ТОВ «Щедро» на рис. 4.2 представлено географічну структуру експорту за країнами.
/
Рисунок 4.2 – Географічна структура експорту ТОВ «Щедро»
Як показує аналіз, ТОВ «Щедро» основними напрямками експорту соусної продукції є країни ближнього зарубіжжя, зокрема Молдова (18%), Грузія (7%) і Литва (9%). Проте у 2023 році найбільший обсяг експорту, який склав 23%, був здійснений до Німеччини. Крім того, продукція підприємства експортується до різних країн світу, включаючи Болгарію, Казахстан, Латвію, США та Ізраїль.
За перші п'ять місяців 2022 року спостерігалася зменшення обсягів експорту на 50% порівняно з попереднім роком. Наразі більшість, а саме 90-95%, виробленої продукції залишається на внутрішньому ринку України. Ці дані свідчать про те, що хоча ТОВ «Щедро» має значний експортний обсяг до країн ближнього зарубіжжя, а також до Німеччини та інших країн світу, внутрішній ринок України залишається основним ринком збуту компанії.
ТОВ "Щедро" в основному взаємодіє з вітчизняними постачальниками сировини та матеріалів, і лише 10% сировини є імпортною для виробництва продукції. У товарній структурі імпорту за 2022 рік включені сировинні матеріали для приготування соусів, зокрема стручковий пахучий перець, а також комплектуючі та матеріали, такі як листи, плівки, стрічки та пластини з пластмаси (рис. 4.3).
/
Рисунок 4.3 – Географічна структура імпорту ТОВ «Щедро»
Однак для того, щоб стати постачальником даного підприємства, необхідно успішно пройти сувору сертифікацію якості, оскільки кожна ланка постачання підлягає відстеженню на всіх етапах. У загальній географічній структурі імпорту на 2023 рік найбільший обсяг постачань становить Польща, яка складає 60%. Крім того, підприємство також здійснює імпорт з Німеччини, Іспанії, Швейцарії, Словаччини та інших країн.
Для аналізу ведення експортної діяльності підприємства рекомендується провести комплексний аналіз аналітичних показників. Цей аналіз включатиме групу абсолютних показників, які враховують обсяг експорту. Розрахунки цих показників наведені у табл. 4.3.
Таблиця 4.3 – Абсолютні показники експорту ТОВ «Щедро» у вартісному та кількісному вимірі, 2021 – 2023 рр.
Показник
Роки
Темп приросту, %
Середньорічний темп росту
2021
2022
2023
2022/2021
2023/2022
2022/2021
2023/2022
Обсяг експорту, т.
5100
5300
5800
+3,92
+5,66
1,04
1,06
Експорт, млн. грн.
165
170
180
+3,03
+5,88
1,03
1,06
Крім того, доцільно врахувати обсяг накладних витрат на виконання зовнішньоекономічних операцій, а також визначити кількість та вартість суми отриманих рекламацій і кількість задоволених рекламацій. Розрахунки цих показників наведені у табл. 4.4. Такий комплексний підхід дозволить отримати глибокий інсайт у виконання зовнішньоекономічних операцій, виявити можливі проблемні аспекти та розробити ефективні стратегії для покращення ефективності експортної діяльності підприємства.
У період перед початком війни відзначається позитивна динаміка у здійсненні експортної діяльності, особливо у 2023 році, коли спостерігалося значне збільшення обсягів експорту порівняно з попередніми роками. Обсяг експорту в кількісному та вартісному вимірі у 2023 році відзначився позитивними темпами приросту.
Середньорічний темп росту обсягу експорту становить:
Tˉ=
5800
5100
=1.07=107%.
Середньорічний темп росту вартості експорту дорівнює:
Tˉ=
180
165
=1.04=104%.
Ці дані свідчать про стабільне підвищення обсягів та вартості експорту, що є позитивним сигналом для підприємства і свідчить про успішність його експортної стратегії та конкурентоспроможність на міжнародних ринках.
Таблиця 4.4 – Абсолютні показники (накладні витрати та рекламації), 2021 – 2023 рр.
Показники
2021
2022
2023
Обсяг накладних витрат на виконання ЗТК, тис. грн
52 640
53 200
54 500
Кількість та сума отриманих рекламацій у
виконанні ЗТК
1 (3 500
грн.)
0
0
Кількість задоволених рекламацій у виконанні ЗТК
1
0
0
Для аналізу ефективності здійснення експортної діяльності та визначення шляхів підвищення необхідно оцінити експортний потенціал ТОВ «Щедро». Цей потенціал буде розраховано за допомогою групи показників, що включають в себе виробничу та фінансову складові, які представлені у табл. 4.5. Такий аналіз дозволить отримати глибоке розуміння процесів, які впливають на експортну діяльність підприємства, виявити його потенційні можливості та проблемні аспекти, а також розробити ефективні стратегії для підвищення його конкурентоспроможності та ефективності на зовнішніх ринках.
Таблиця 4.5 – Характеристика групи показників виробничої складової експортного потенціалу ТОВ «Щедро»
Показник
Спосіб розрахунку
Характеристика
Обсяг експорту продукції підприємства
Обсяг експорту у вартісному значенні
= 180 000 тис. грн.
Вказує на масштабність здійснення підприємством експортної діяльності
Частка експорту в загальному обсязі реалізованої продукції підприємства
ЧЕ =
ДЕ
Д
ДЕ – дохід (виручка) від реалізації експортної продукції підприємства; Д - дохід (виручка) від реалізації продукції підприємства
ЧЕ =
180000
1717839
= 0,1
Демонструє, на скільки інтенсивно підприємство займається експортною діяльністю. Крім того, це один з узагальнюючих показників якості продукції підприємства
Фондовіддача
Фоф. =
1717839
307492
= 5,59
Характеризує ефективність використання основних фондів підприємства
Частка підприємства у загальному обсязі експорту продукції області (регіону)
ЧЕобл =
ДЕ
ОЕ обл
ОЕобл – загальний обсяг експорту продукції області (регіону)
ЧЕобл. =
180000
468400
= 0,38
Масштабність експортної діяльності підприємства у порівнянні з іншими підприємствами-експортерами регіону
Частка сертифікованої продукції в загальному її обсязі
Пс =
СП
ВП
СП – обсяг сертифікованої продукції
підприємства;
Пс = 1
Один з узагальнюючих показників, що характеризує якість усієї продукції підприємства незалежно від її виду та призначення
Матеріаломісткість продукції підприємства
Мвд =
МВ
ВП
МВ – матеріальні витрати підприємства;
Мвд. =
1496023
1717839
= 0,87
Визначає вартість матеріальних витрат на 1 грн виробленої підприємством продукції
Фондовіддача нематеріальних активів підприємства
Рна =
ВП
НА ср.р
НАср.р. – середньорічна вартість нематеріальних активів
Рна =
1717839
425636
= 4,04
Характеризує ефективність використання нематеріальних активів підприємства
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів
Рок =
Д
ОК ср.р
ОКср.р - середньорічний залишок оборотних коштів підприємства
Рок =
1717839
620627
= 2,77
Демонструє скільки оборотів здійснили оборотні кошти підприємства
Розраховані показники експортного потенціалу підприємства "Щедро" свідчать про високу ефективність його експортної діяльності у порівнянні з іншими експортерами соусної продукції. Зокрема, ефективність управління основними засобами в компанії зростає, що підтверджується показником фондовіддачі. Цей показник свідчить про те, що на кожну використану одну гривню основних засобів було вироблено 5,59 гривні продукції. Така тенденція пояснюється оптимізацією структури основних засобів.
Матеріаломісткість продукції підприємства є важливим аспектом, що вказує на його ефективність. Показник матеріаломісткості свідчить про те, що на кожну гривню виробленої продукції вартість матеріальних витрат становить 87 копійок. Це свідчить про раціональне використання матеріальних ресурсів. Крім того, ефективність використання оборотних коштів на підприємстві "Щедро" характеризується швидкістю їх обороту. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів становить 2,77. Це свідчить про те, що компанія вдається в забезпеченні потреб своєї діяльності за рахунок швидкого обороту оборотних коштів. Загалом, ці дані свідчать про ефективне управління ресурсами підприємства та його високий потенціал для подальшого розвитку та збільшення обсягів експорту.
Таблиця 4.6 – Характеристика групи показників фінансової складової експортного потенціалу підприємства
Показник
Спосіб розрахунку
Характеристика
Рентабельність експортної діяльності підприємства
Пекс Крент. =
Пекс
Ввир
Пекс- прибуток за експортовану продукцію;
Ввир- витрати на виробництво та реалізацію експортної продукції
Рекс. =
180000
147580
= 1,22 > 1
Необхідною умовою рентабельності є те, щоб
Рекс > 1
Коефіцієнт фінансової стійкості підприємства
Кфс = власний капітал/залучений капітал
Кфс =
795948
250315
= 3,18 >1
Показує співвідношення власного та залученого капіталу підприємства(+,>1)
Коефіцієнт рентабельності всіх активів підприємства
Крент. = чистий прибуток/середньорічна вартість активів
Крент. =
6026
633083
= 0,01
Характеризує ефективність використання активів підприємства (оборотних та необоротних)
Результати фінансового аналізу показують, що управління активами на підприємстві "Щедро" має певні проблеми, оскільки рентабельність активів досить низька. Тому є потенціал для покращення у цьому напрямку.
Оскільки компанія займається виробництвом харчових продуктів, для здійснення експортної діяльності необхідно дотримуватись певних процедур щодо безпеки продукції. На рис. 4.4 показано процес експорту, який включає підготовку до експорту, укладання контрактів, отримання необхідних сертифікатів та митне оформлення. Ця процедура може змінюватися в залежності від країни, куди здійснюється експорт.
/
Рисунок 4.4 – Процедура здійснення експорту ТОВ «Щедро»
Зазвичай експортна продукція з ТОВ "Щедро" доставляється в країни імпортерів автомобільним транспортом. Це призводить до того, що більшість експортних поставок здійснюються за умовами FCA, що є вигідним для підприємства. Згідно з цими умовами, експортер, ТОВ "Щедро", має обов'язки щодо виконання експортних митних формальностей для вивезення товару, оплати експортних мит та інших зборів, а також завантаження товару на транспорт. Усі інші обов'язки перекладено на імпортера після доставки товару до термінала. Крім того, усі витрати та ризики несе імпортер.
Використання терміну FCA для ТОВ "Щедро" має свої економічні переваги, оскільки дозволяє контролювати транспортування товарів та перекладати більшість обов'язків на імпортерів.
У сфері валютно-фінансових умов ТОВ "Щедро" здійснює експортні поставки за допомогою документарного акредитиву, що є вигідним для обох сторін контракту. Для підприємства цей метод розрахунків є вигідним, оскільки після відвантаження товарів та надання всіх необхідних документів стосовно умов акредитиву, можна отримати оплату від банку незалежно від контрагента.
З іншого боку, для контрагентів використання документарного акредитиву як інструменту забезпечення платежу дозволяє зменшити ризик недотримання зобов'язань ТОВ "Щедро" у справі відвантаження товару. Схему взаємовідносин та розрахунків за допомогою документарного акредитиву показано на рис. 4.5.
/
Рисунок 4.5 – Механізм розрахунків за допомогою документарного акредитива між ТОВ «Щедро» та імпортерами
Ефективна стратегія для підвищення експортного потенціалу є важливою умовою для успішної реалізації зовнішньоекономічних стратегій та зміцнення позицій на міжнародному ринку. Ця стратегія передбачає досягнення максимальної вигоди від конкурентних переваг, збільшення темпів експортної діяльності та зниження витрат на реалізацію продукції за кордоном у довгостроковій перспективі.
У зв'язку з початком війни ТОВ "Щедро" ухвалило обізнане рішення зупинити експорт харчових продуктів, щоб всі вироби, виготовлені на місцевому рівні, продавалися в Україні. Можливість невеликого експорту відновилася лише в травні, коли вже були задоволені потреби в Україні. Обсяг експорту на інші ринки за перші п'ять місяців 2022 року скоротився на 50% порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Щодо обсягів, відбулося зменшення на 20%, але компанія використовує різноманітні продукти для підтримки зростання обсягів продажів.
РОЗДІЛ 5. Розробка рекомендацій щодо доцільності та підвищення економічної ефективності міжнародних економічних операцій ТОВ «ЩЕДРО»
На сьогоднішній день на внутрішньому ринку спостерігається жорстка конкуренція через велику кількість соусів різних смаків. Споживачі все більше орієнтуються на здорове харчування та цікавляться новими смаками. Українські виробники намагаються пристосуватися до цих тенденцій, випускаючи нові смаки та розширюючи асортимент продукції.
Карантинні обмеження, пов'язані з боротьбою з пандемією, негативно позначилися на вітчизняних виробниках
13.10.2024 14:10-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора