МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту
Кафедра зовнішньоекономічної та митної діяльності
/
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 3
з дисципліни «Технологія зовнішньоекономічних операцій»
на тему:
«Технологія використання стратагем в зовнішньоекономічній діяльності»
Варіант № 13
Львів 2024
Зміст
Мета роботи: 3
Завдання: 3
Хід роботи 4
Висновок 8
Список використаних літературних джерел 9
Мета роботи:
1. Отримати знання основних стратагем (стратегічних принципів) і виконання даних стратагем в зовнішньоекономічній діяльності з використанням інтернет-ресурсів.
2. Виконати роботу, знайти відповіді на питання, які наведені у завданні, використовуючи знайдену інформацію. Оформити лабораторну роботу і захистити її.
Завдання:
1. Вивчити задані стратагеми.
2. Перелічити і описати дії згідно заданої стратагеми.
3. Підготувати лабораторну роботу.
Порядок виконання завдання:
1. Ознайомитися з заданими стратегами.
2. Ознайомитися з діяльність підприємств, які використовують задані стратегеми в зовнішньоекономічній діяльності.
3. Ознайомитися з діяльність підприємств, які використовують задані стратегеми при проведенні переговорів з контрагентами в зовнішньоекономічній діяльності.
4. Підготувати перелік необхідних дій, які необхідно здійснити для проведення переговорів згідно заданої стратагеми.
5. Підготувати перелік необхідних дій, які необхідно здійснити для проведення переговорів, якщо контрагент планує діяти згідно заданої стратагеми.
6. Підготувати перелік необхідних дій, які необхідно здійснити для підприємства на зовнішньому ринку згідно заданої стратагеми.
7. У лабораторну роботу включити скріншоти (копії вікон), які оформляються як рисунки.
Хід роботи
Стратагема 13. Бити траву, щоб сполохнути змію
/
Рис.1. Китайське позначення стратагеми
Ця стратагема відноситься до частини стратагем атаки
Пояснення оригінального тексту
Якщо існують якісь сумніви, потрібно все перевірити та знайти підтвердження цих сумнівів. Треба діяти лише після визначення ситуації. Більше того, бажано неодноразово проаналізувати положення ворога. Саме це і є важливим прийомом для відкриття задуму противника.
Якщо вороже військо ніяк себе не проявляє, це означає, що воно приховує свої плани. У цей час не можна діяти зопалу та бездумно йти в атаку. Навпаки, слід провести розвідку та з’ясувати місце зосередження основної сили супротивника. У трактаті «Мистецтво війни» Сунь Цзи сказано: «Коли ваше військо просувається вперед, то будь-які калюжі та колодязі, порослі бур’яном місця можуть бути ворожою засідкою. Тому потрібно бути дуже обачним та обережним, щоразу проводити ретельну розвідку.»
/
Рис.2. Власна інтерпретація стратагеми
Бачимо на рисунку героя та ворога, він хоче спровокувати героя і впливає на лінію захисту – це є трава. І щоб героя (змію) витягнути з трави потрібно бити по цій траві, щоб вона вийшла.
Бачимо з картинки, що герой робить дію на обставини ворога (те що впливає сильно) і таким чином заставляє його вийти на зовні.
Найпростіший приклад її використання можна знайти в рекламі, точніше в тих рекламних повідомленнях, які починаються з висловів типу «якщо ви хочете позбавитися лупи» або «ви все ще кип'ятите білизну?». Це ті рекламні повідомлення, у яких явно називається їх адресат, чи проблема, що може вирішити запропонований товар, чи потреба. У разі звернення допомагає «вихопити» із загальної маси необхідних адресатів, звернути їхню увагу рекламне повідомлення. Пряме звернення виконує роль ударів палиці по сухій траві. (див.рис.3)
/
Рис.3. Тайд чи кип'ятіння: приклад реалізації стратагеми «Бити по траві, щоб злякати змію» у маркетингу. З перших кадрів реклама провокує увагу тих, хто займається пранням білизни.
Всі ми знаємо, що попит на якийсь товар стимулює інтерес до цього товару з боку інших. Тому для того, щоб прискорити угоду або «набити ціну» товару, продавці вдаються до різних хитрощів від «беріть швидше, а то продам іншому» до інсценованого інтересу.
Допустимо, для того, щоб підняти інтерес продавець може найняти людей, одягнених у дорогі костюми та на дорогих машинах, які демонстративно виявлятимуть інтерес до товару. У разі ці наймані люди виконуватимуть роль палиці, що б'є по траві, а покупець опиниться у ролі переляканої змії.
В мережі інтернет натрапила на повідомлення китайської перекладачки, яка була присутня на всіх раундах переговорів у Китаї, однак вона вирішила не розголошувати, що це були за компанії.
Китайська фірма вела переговори у Китаї з німецькою фірмою про спільне підприємство. У розпорядженні є лише три дні, а спірних питань багато. Переговори відбувались жорстко. Коли троє членів німецької делегації прибули на банкет, призначений на 20 годин, їм повідомляють, що головний китайської делегації просив вибачити за його відсутність. Причиною була хвороба його батька, про якого він мав подбати. У відповідь на це німецька делегація заявила збентеженому китайцю, що був присутнім, рангом нижче, що у них на вечерю є лише 40 хвилин. Потім їм потрібно бути у своєму готельному номері, щоб провести важливу телефонну розмову. Німці справді розпрощалися рівно через 40 хвилин, ще до того, як подали основну страву.
На мою думку керівник китайської делегації спробував використати 13 стратагему. Своєю відсутністю, прикрашеною навмисне прозорим вибаченням, він хотів побічно сигналізувати німецькій стороні про своє невдоволення ходом минулих переговорів і залякати німців: тепер, якщо в майбутніх переговорах вони поводитимуться поступливішими, він зустрінеться з ними за трапезою.
Однак німці відреагували спонтанно, використовуючи також стратагему. Своїм фактичним бойкотуванням банкету, вони звели нанівець китайську стратагему. Вони просто відповіли ляпасом на ляпас, теж застосувавши стратагему.
Те, що німецька сторона також вміло діяла в дусі стратагеми, а саме в рамках оборонної реакції, лише підтверджує ту тезу, що хитра поведінка є універсальною. У всякому разі, я сумніваюся, що німці усвідомлювали, якою стратагемою на стратагему вони відповідали.
4. Щоб провести переговори згідно зі стратагемою «Бити траву, щоб сполохнути змію» вважаю, що потрібно виконати перелік таких дій:
Спочатку потрібно ретельно проаналізувати ситуацію та зрозуміти чи є приховані мотиви у контрагента. Це можна зробити, досліджуючи попередні угоди контрагента, дослідити ринок.
Можна створити ситуацію провокації, яка змусить контрагента виявити свої справжні наміри. Наприклад розповсюдити чутки, що можливі зміни на ринку. Пропонувати несподівані умови або пропозиції під час переговорів. Або просто демонструвати незацікавленість в угоді або навпаки.
Ретельно спостерігати за реакцією контрагента на створену ситуацію. Аналізувати його дії, міміку, висловлювання, емоції.
Бути готовим, що можуть бути непередбачувані дій від контрагента та мати запасні варіанти.
Я вважаю що ця стратагема є досить ризикованою. Адже може призвести до прогресуючого конфлікту та зриву переговорів. Тому перед її застосуванням необхідно ретельно зважити всі за та проти.
5. Якщо Ви почали підозрювати, що контрагент планує діяти згідно зі стратагемою 13, потрібно:
Зберегти спокій та не піддаватись на провокації. Контрагент може навмисно створити тиск, щоб вивести з рівноваги та змусити розкрити свої справжні наміри.
Бути уважним до деталей. Звертати увагу на невербальні сигнали, його жести, міміку, тон голосу.
Не поспішати з прийняттям рішень. Адже він може намагатись підштовхнути вас до швидкого прийняття рішень, казати що у нього певний брак часу….
Задавати питання, щоб прояснити будь-які незрозумілі моменти. Це допоможе отримати більше інформації та краще зрозуміти позицію контрагента.
Вести власну гру. Не розкривати справжніх намірів.
Мінімум емоцій. Зберігати спокій та холоднокровність, навіть якщо ситуація стає напруженою.
Довіряти інтуїції, якщо вона вас ще не підводила
Мати запасний план дій на випадок зриву переговорів.
6. Згідно з отриманою стратагемою підприємство на зовнішньому ринку може здійснити наступні дії:
Провести SWOT-аналіз конкурентів, ринку
З'ясувати потреби та вподобання споживачів.
Запустити рекламну кампанію з акцентом на інноваційності та унікальності вашого продукту.
Організувати конференції, щоб привернути увагу до компанії
«Випадково" опублікувати в соціальних мережах інформацію про майбутні стратегічні плани. Тим самим збільшиться інтерес до підприємства, сформуються очікування щодо нових продуктів
Ініціювати переговори про можливе партнерство, а потім "випадково забути" документи з аналізом ринку та планами розвитку на столі переговорів.
Різко змінити цінову політику або асортимент продукції. Цим застанемо конкурентів зненацька, порушимо їх плани та створимо собі конкурентну перевагу.
Висновок
Під час виконання лабораторної роботи 3 отримали знання основних стратагем і як застосовується дана стратагема в зовнішньоекономічній діяльності з використанням інтернет-ресурсів.
Стратагема – певна ідея, стратегія поведінки, яка має призвести до успіху.
Стратагема 13 Бити траву, щоб сполохнути змію відноситься до частини стратагем атаки.
Ворог хоче спровокувати героя і впливає на лінію захисту – це є трава. І щоб героя (змію) витягнути з трави, потрібно бити по цій траві, щоб герой (змія) вийшов.
Герой робить дію на обставини ворога (те що впливає сильно) і таким чином заставляє його вийти на зовні.
Стратагема є досить ризикованою. Адже може призвести до прогресуючого конфлікту та зриву переговорів. Тому перед її застосуванням необхідно ретельно зважити всі за та проти.
Список використаних літературних джерел
1. Босак А.О. та ін., Технологія зовнішньоекономічних операцій і міжнародні інформаційні системи: Навч.посібник / А.О.Босак, О.Ю.Григор’єв, Р.Д.Бала – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. – 180с.
2. Методичні вказівки до проведення лабораторних занять з курсу “Технологія зовнішньоекономічних операцій” для студентів спеціальності 073 «Менеджмент» всіх форм навчання / Укл. Мельник О.Г., Григор’єв О.Ю., Мукан О.В., Ноджак Л.С. – Львів, 2023. – 23с.
3. Інкотермс 2020 – міжнародні норми торгівлі - Ukraine. Kuehne + Nagel. URL: https://ua.kuehne-nagel.com/uk/-/znannya/inkoterms (дата звернення: 09.09.2024).
4. 8. Козик В.В. Основи зовнішньоекономічної діяльності: практикум / В.В. Козик, Л.А. Панкова, О.Ю. Григор’єв та ін. – К.: Знання, 2013. – 454 с.