Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
СТРУКТУРНО-ДЕРИВАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ КОМПОЗИТІВ У ТЕКСТАХ МАС-МЕДІА
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
УІ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Філологія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
СТРУКТУРНО-ДЕРИВАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ КОМПОЗИТІВ У ТЕКСТАХ МАС-МЕДІА
ЗМІСТ
ВСТУП
3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
5
1.1 Композит в українському мовознавстві
5
1.2 Способи творення композитів
11
1.3 Дериваційні процеси у формуванні композитів
14
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТИЛІСТИЧНИХ ФУНКЦІЙ КОМПОЗИТІВ У ТЕКСТАХ МАС-МЕДІА
18
2.1 Роль та вплив композитів на виразність текстів
18
2.2 Особливості використання композитів у різних мас-медійних жанрах
22
2.3 Відтворення стилістичних ефектів через композити у загальному мовленні мас-медіа
29
ВИСНОВКИ
32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
34
ВСТУП
Актуальність теми. У контексті сучасного інформаційного суспільства мас-медіа відіграють надзвичайно важливу роль у формуванні світогляду громадян, впливаючи на їхні уявлення, переконання та поведінку. Активний розвиток технологій сприяє масовому поширенню інформації через різноманітні медійні канали - від традиційних газет та журналів до веб-сайтів та соціальних мереж. У цьому контексті аналіз структурно-дериваційних особливостей та стилістичних функцій композитів у мас-медійних текстах стає надзвичайно актуальним.
Передача інформації через медійні тексти вимагає використання різноманітних мовних засобів для досягнення бажаного ефекту на аудиторію. Структурно-дериваційні особливості, такі як композити, відіграють важливу роль у цьому процесі, допомагаючи медійним платформам привертати увагу, створювати емоційний зв'язок із читачами або глядачами, а також активувати їхню увагу до конкретних ідей або продуктів. Дослідження стилістичних функцій композитів у текстах мас-медіа має велике значення для розуміння механізмів медійного впливу та вдосконалення комунікаційних стратегій.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження статусу та деривації складних слів було проведено видатними лінгвістами, такими як М. Я. Брицин, М. А. Жовтобрюх та А. М. Майборода [1], С. М. Дерба [7], Н. Ф. Клименко [11] та іншими. У галузі україністики вивчали теорію складного слова в різних аспектах: історію його виникнення (І. Г. Матвіяc [13] та В. О. Горпинич [6]).
Метою курсової роботи є систематичний аналіз структурно-дериваційних особливостей та стилістичних функцій композитів у текстах мас-медіа з метою визначення їхнього впливу на сприйняття та ефективність комунікації з аудиторією.
З огляду на мету постають наступні завдання:
- вивчити історичний контекст розвитку композитів в українському мовознавстві та зробити висновки про їхню роль у сучасній мовній практиці;
- класифікувати способи творення композитів з урахуванням їхньої структурно-дериваційної природи;
- дослідити вплив композитів на виразність текстів у мас-медійному середовищі та з'ясувати їхню роль у формуванні стильового характеру жанрів;
- проаналізувати стилістичні функції композитів у текстах мас-медіа та виявити особливості їхнього використання в різних мовних ситуаціях;
- розглянути можливості відтворення стилістичних ефектів через використання композитів у загальному мовленні мас-медіа та запропонувати рекомендації щодо їхнього ефективного використання.
Об’єктом дослідження є структурно-дериваційні особливості та стилістичні функції композитів в текстах мас-медіа.
Предметом дослідження є механізми використання композитів у мас-медійних текстах.
Теоретико-методологічною основою дослідження є лінгвістичні теорії структури мови, теорії тексту та стилістики, а також аналіз практики використання мовних засобів у мас-медійних продуктах.
Методи дослідження включають аналіз текстів мас-медіа з використанням лінгвістичних та стилістичних підходів, порівняльний аналіз між різними типами медійних форматів та емпіричні методи спостереження.
Практична значимість дослідження полягає у покращенні розуміння механізмів медійного впливу, розвитку ефективних комунікаційних стратегій для масових медіа та підвищенні якості медійних продуктів.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів із підрозділами, загальних висновків та списку використаних джерел у кількості 19 найменувань.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1 Композит в українському мовознавстві
Вивчення композитів має глибокі коріння і почалося вже на початку XX століття, коли була активно розвинута дериватологія на прикладі індоєвропейських мов. Після Великої Вітчизняної війни українські лінгвісти стали активно досліджувати композити. Вони аналізували їх за морфемним складом, структурою та правописом. Деякі вчені, такі як С. Будик-Верхода [2] та О. С. Шевчук [17], досліджували історію виникнення іменників-композитів. Н. Ф. Клименко досліджувала словотвірну структуру та семантику складних слів у сучасній українській мові.
У науковій літературі щодо складних слів використовуються такі терміни: „композит” (слово, утворене шляхом складання основ), „юкстапозит” (дериват, що поєднує цілі слова і має нове значення), „зрощення” (одиниця, утворена злиттям компонентів вихідної синтаксичної конструкції), „абревіатура” (слово, що виникло внаслідок скорочення компонентів твірного словосполучення). Складне слово — це цілісно оформлена лексична одиниця, яка має нове значення як у граматичному, так і в семантичному плані, і не є простою сумою значень його компонентів. Такі слова утворюються за внутрішніми законами української мови через об’єднання двох або більше основ чи самостійних слів, скорочення слів на базі словосполучення, порівняння або навіть речення, а також за аналогією до вже існуючих слів.
К. Г. Городенська [4] розглядала процеси утворення складних слів як один із способів формально-граматичної реалізації семантичної структури речення. Н. С. Родзевич [15] та В. О. Горпинич [5] та інші досліджували утворення композитів як результат лексикалізації назв понять, які раніше виражалися словосполученнями, що супроводжується зміною форми та семантики компонентів. Питання про складні терміни докладно розглядали В. Е. Шевченко [16], І. Я. Мислива – Бунько [14] та інші дослідники.
Українське мовознавство розглядає поняття "композит" у двох основних вимірах. Широке розуміння композитів полягає у розгляді їх як складних слів, що складаються з двох або більше слів, основ або коренів, об'єднаних у єдину лексичну одиницю з формально-граматичними та семантичними властивостями окремого слова [2]. У вузькому розумінні, композити (від латинського "compositus" - складений з частин) є складними словами, утвореними шляхом складання основ [6]. У науковій літературі термін "композит" вживається, переважно, для опису слів, утворених за допомогою основоскладання.
Зокрема, О. С. Шевчук [17] розрізняє типові риси основоскладання: використання основ (а не окремих слів); використання інтерфіксів; приєднання основи на приголосний до другого компонента за допомогою сполучних голосних (наприклад: "працездатність", "прапороносець"); приєднання основи на голосний до другого компонента без інтерфікса (наприклад: "кінофільми"). Згідно з В.В. Лопатіним [8], у цьому процесі може відбуватися накладання інтерфікса, який може супроводжуватися суфіксацією, як в словах "чорноморець", "рідколісся", "гуртожиток".
У своїй статті Н. С. Родзевич [15] досліджує структуру складних слів української мови та їх використання в художній літературі. Вона визначає найбільш активні принципи формування складних слів:
морфологічний - об'єднання слів (основ або коренів) у складних словах за допомогою сполучного голосного;
синтаксико-морфологічний - поєднання слів у складному слові, де основа будови базується на морфологічному принципі, а основа змісту - на синтаксичному словосполученні;
синтаксичний - поєднання компонентів складного слова у формі зв'язку дієслова з додатком (імперативний зворот);
нейтральний - поєднання слів у складному слові шляхом їх співположення без звичайного граматичного оформлення [10].
Таке уточнення способів словотворення та їх продуктивності, яке запропонувала Н.С. Родзевич [15], безумовно, має важливе значення. Способи утворення складних слів, які вона визначила, є характерними для української мови. Проте можна зауважити, що перші два способи можна було б об'єднати, оскільки вони мають багато спільного та тісно пов'язані. Окреме виділення цих двох способів може здаватися нецільовим. Щодо синтаксичного способу словотворення, Родзевич зосередилася досить вузько, згадавши лише "імперативний зворот". Варто відзначити, що різні типи зрощень, що виникають від застарілих словосполучень, залишилися за рамками її уваги.
Деякі вчені, такі як М.Я. Брицин [1] та І.Г. Матвіяс [13], описують спосіб формування складних слів шляхом поєднання основ за допомогою інтерфіксів як словоскладання. І.Г. Матвіяс [13] виділяє два типи складних слів, що формуються:
а) зрощенням окремих частин словосполучення в одне слово, наприклад "позаторік", "трикутник";
б) зближенням елементів словосполучення, наприклад "хліб-сіль", "часто-густо" [9].
Н. Ф. Клименко [11] зробила значний внесок у дослідження композитів, стверджуючи, що приблизно 10% словникового складу мови складають складні слова, більшість з яких утворені шляхом основоскладання. Вона вважає, що словоскладання було первісним, а на його основі виникло основоскладання, яке характеризується більш тісним зв'язком між компонентами. Н.Ф. Клименко називає цей спосіб творення складних слів "центром", навколо якого формуються слова чотирьох типів: прості, композити, юкстапозити та абревіатури [12].
Від композита часто утворюються абревіатури, які можуть мати такі словоформи, як, наприклад, "машино-тракторна станція" - "МТС". Через основоскладання від абревіатури утворюються композити, як, наприклад, "книгокульторг", "політвідділець". Нормативних юкстапозитів, які прямо мотивовані абревіатурами, немає, що пояснюється тісним зв'язком компонентів, об'єднаних фонемами "о", "е", "и". Н. Ф. Клименко підкреслює, що композити утворюються лише від тих словосполучень, де існує тісний зв'язок між їхніми частинами [12]. Вона виділяє вісім видів словосполучень, співвідносних з іменниками-композитами, які утворюються на основі елементарного порівняння або вказівки на поєднання двох різних явищ за схемою "одно, як інше", "і те, і інше".
Н. Ф. Клименко проводила аналіз морфемної структури композитів, яка визначається синтаксичною природою їх мотивації. Вона встановила, що композити переважно мотивуються двочленними словосполученнями, тому більшість з них має двокореневу структуру [11]. За результатами порівняння ступенів афіксального перетворення композитів і простих слів, Н. Ф. Клименко зробила висновок, що слова, утворені основоскладанням, стримують афіксальне розростання слова. Максимальна кількість ступенів словотворчого афіксального перетворення в композитах становить чотири, в той час як простим словам властиве восьмиступеневе перетворення основи. Таким чином, на семантичну і словотворчу структуру композитів впливають різні фактори, такі як особливості лексичної сполучуваності слів у словосполученнях, тип лексичних значень, які співвідносяться з композитами, а також характер синтаксичної сполучуваності та номінативне значення компонентів словосполучення [11].
Однією з ідей, яку запропонувала К. Г. Городенська [4], є розгляд утворення композитів як формально-граматичної реалізації семантичної структури речення. З її точки зору, складні іменники української мови є формально-граматичним втіленням семантичної структури одного чи двох елементарних речень. Більшість з них корелює з трикомпонентними семантично елементарними реченнями, в яких розрізняються певні різновиди за предикатно-аргументною структурою речення:
П (дія) + А об. + А діяч (де об. - об’єкт, діяч - виконавець): наприклад, "дроворуб" - той, хто рубає дрова.
П (дія) + А рез. + А діяч (де рез. - результатив): наприклад, "солекоп" - той, хто копає сіль.
П (дія) + А об. + А знар. (де знар. - знаряддя): наприклад, "сінокосарка" - те, за допомогою чого косять сіно.
П (дія) + А об. + А лок.
П (дія) + А рез. + А лок. (де лок. - локатив): наприклад, "клеєварня" – там, де варять клей.
Отже, композитний спосіб утворення слів відомий і використовується у мові як один з найдавніших та найбільш активних після афіксації. В українському мовознавстві статус композитів визначається переважно шляхом порівняння їх з простими словами, що є твірним матеріалом для створення складних слів. Перші дослідження складних слів полягали у порівнянні слів з одним коренем, які можуть бути як простими, так і складними.
Давні слова, які мали лише один корінь, розглядалися як прості. Але при афіксальному словотворі змінюється як зміст, так і будова кореневих слів, що потребує уточнення термінології.
Складні слова можуть утворюватися різними способами. Наприклад, композиція - коли основи декількох слів з'єднуються, щоб утворити нове слово, як у випадку "слугонародівець". Юкстапозиція передбачає поєднання слова з прикладкою, як у "салон-перукарня". Зрощення відбувається, коли два слова об'єднуються без пробілу, як у "сльозомилитися" або "сміхоенергія". Такі складні слова можна знайти в Інтернеті, у соціальних мережах, де часто використовуються хештеги.
У сучасному світі мас-медіа відіграють значущу роль у формуванні світогляду суспільства, впливаючи на усвідомлення інформації та подій. Одним з ключових аспектів є використання композитів у текстах мас-медіа. Композити є складноструктурними одиницями, що складаються з двох або більше лексичних одиниць та мають власне значення, відмінне від значень їх складових частин [12].
Сутність поняття композиту полягає у тому, що це слово, утворене шляхом поєднання двох або більше лексем, які мають свої значення, але разом утворюють нове поняття чи явище. Композити дозволяють створювати конкретні, точні та ефективні вирази для передачі інформації, що є особливо важливим у журналістиці та масових комунікаціях.
Дериваційні композити формуються шляхом додавання афікса до одного зі складових слів. Наприклад, "новини-події" - де слово "новини" є основою, а "події" - доданим афіксом, що вказує на специфічний аспект новин [3].
Складані композити формуються шляхом поєднання двох або більше слів без зміни їхньої форми. Наприклад, "культурна революція" - де слова "культурна" і "революція" об'єднуються, щоб утворити новий термін, який описує значимий історичний або суспільний процес [10].
Крім того, композити можна класифікувати за іншими критеріями, такими як семантичне співвідношення компонентів (прикладно-семантичні, метафоричні, метонімічні), тип зв'язку між компонентами (семантичні, синтаксичні) та ступінь стійкості (фразеологізовані, нестійкі). Ці критерії дозволяють розуміти природу та функцію композитів у мас-медіа, а також проводити їхній аналіз у більш детальному контексті.
Семантичний зв'язок може бути ключовим для розуміння та класифікації слів і виразів в мові. У контексті якісних та кількісних композитів, це стосується способу, яким вони побудовані та якої інформації надають.
Якісні композити вказують на якість або характеристику предмета, яку вони позначають. Наприклад, "сонячний промінь" вказує на світлове випромінювання від сонця, що є типовою якісною характеристикою сонячного світла. Такі композити надають інформацію про природу предметів або явищ.
Кількісні композити вказують на кількість предметів. У цих композитах увага зосереджена на кількості або розмірі предмета. Наприклад, "двометровий сніг" вказує на товщину або висоту снігу, виміряну в метрах. Такі композити дають інформацію про кількість або розмір предметів.
Семантичний зв'язок між якісними та кількісними композитами у мові полягає в їхній спрямованості та призначенні. Якісні композити служать для опису характеристик чи якостей предметів, вони надають враження, відчуття та асоціації, часто мають емоційне забарвлення. Наприклад, "кришталево чиста вода" або "гострий смак" - це приклади якісних композитів, що виражають якості предметів. З іншого боку, кількісні композити зазвичай стосуються вказівки на кількість, розмір чи величину предметів. Вони спрямовані на передачу об'єктивної інформації про фізичні властивості або розміри об'єктів. Наприклад, "трилітрова банка" або "двометровий стіл" - приклади кількісних композитів, які вказують на кількість або розмір предметів [9].
Отже, відмінність між цими двома типами композитів полягає у спрямованості: якісні композити орієнтовані на опис характеристик, тоді як кількісні композити ставлять акцент на кількості, розмірі чи величині предметів.
1.2 Способи творення композитів
Створення композитів у текстах мас-медіа є важливим аспектом журналістики та письменства. Композити - це нові слова, що складаються з двох або більше слів, які об'єднуються для утворення нового терміну або концепції. Це засіб створення яскравих, лаконічних та інформативних висловлювань, які часто використовуються в масових медіа.
Злиття слів є ефективним засобом творення нових термінів або виразів у текстах масової інформації. Цей процес відбувається за допомогою об'єднання двох чи більше слів в одне, зберігаючи при цьому їхні значення. Такий підхід дозволяє створювати компактні та ефективні вирази, що легко сприймаються аудиторією [10]:
Блогер - поєднання слів "блог" та "користувач", що вказує на особу, яка публікує контент у власному блозі або на інших платформах.
Медіаплатформа - об'єднання термінів "медіа" та "платформа", що означає цифрову або онлайн-платформу для розповсюдження медійного контенту.
Інтернет-магазин - комбінація "інтернет" та "магазин", що вказує на онлайн-торговельну платформу.
Таким чином, злиття слів є важливим засобом формування та використання нових термінів у мас-медійних текстах, що допомагає точніше й ефективніше висловлювати ідеї та поняття.
Відокремлення частин слова, є іншим способом формування композитів у мові. Цей процес включає відокремлення однієї або декількох частин від основного слова та їх об'єднання з іншим словом для створення нового терміну [13]:
Флешмоб - відтяжка "flash" та "mob", де "flash" вказує на щось тимчасове або миттєве, а "mob" означає групу людей, які діють разом.
Авіамодель - поєднання "авіа" (пов'язане з авіацією) та "модель", що описує модель літального апарата, зазвичай для моделювання та польотів у масштабі.
Мікрочіп - відтяжка "мікро" (малий) та "чіп" (інтегральна схема), що вказує на малий інтегральний чіп, який містить електронні компоненти.
Автопілот - об'єднання слів "авто" (автомобіль) та "пілот", що описує систему автоматичного керування транспортним засобом.
Скорочення, також відоме як абревіатура, це процес злиття початкових або кінцевих частин слова для створення нового терміну або виразу. Цей метод зазвичай використовується для створення більш коротких та зручних форм слів, особливо в тих випадках, коли необхідно використовувати терміни з великою кількістю складних частин [13]:
Блокчейн - скорочення від "блокова ланцюжкова система", що вказує на спосіб збереження даних у вигляді послідовності блоків, зв'язаних між собою криптографічними методами.
Фотоапарат - скорочення від “фотографічний апарат”, що вказує на пристрій для захоплення та запису зображень за допомогою світлочутливого матеріалу.
Інформатика - скорочення від “інформаційні технології”, що охоплює область науки та технології, пов’язану з обробкою, передачею та зберіганням інформації за допомогою комп’ютерних систем
Скорочення дозволяють ефективно використовувати мову та зменшити кількість символів при використанні технічних або наукових термінів, спрощуючи сприйняття та зберігання інформації.
Сполуки утворюються шляхом з'єднання двох або більше слів або їхніх частин за допомогою префіксів, суфіксів або коренів. Цей процес дозволяє створювати нові терміни, які виражають певні поняття або концепції [17]:
Телекінез - складений з префікса "теле-" (далекий вимір) та "кінез" (рух). Цей термін вказує на здатність впливати на предмети або події за допомогою мислення чи психічних сил, без прямого фізичного контакту.
Гідропоніка - складений зі слова "гідро-" (вода) та "поніка" (вирощування рослин). Цей термін використовується для опису методу вирощування рослин у водному середовищі, без використання ґрунту.
Мікрохвильовка - об'єднання префікса "мікро-" (малий) та "хвильовка" (прилад, що використовує хвилі). Це вказує на прилад для приготування їжі за допомогою мікрохвильового випромінювання.
Фотополімер - складений зі слів "фото" (світло) та "полімер" (речовина, яка складається з повторюваних молекул). Цей термін описує матеріал, який витверджує або твердіє під впливом світла.
Ці композити демонструють, як префікси, суфікси та інші частини слова можуть бути об'єднані для створення нових термінів у мові, що точно виражають певні концепції або ідеї.
Здебільшого, в текстах масмедіа використовують композити для того, щоб швидко та ефективно передавати інформацію, зрозумілу для читачів, а також для створення запам'ятовувальних заголовків та загальної легкості сприйняття матеріалу.
1.3 Дериваційні процеси у формуванні композитів
Деривація в мові - це творчий процес створення нових слів або фраз шляхом зміни частин слів або використання афіксів. Цей явище може бути особливо помітним у текстах мас-медіа, де воно використовується для створення нових термінів, заголовків та іншого мовного контенту. У процесі деривації можуть використовуватися різні мовні засоби, такі як префікси, суфікси, інфікси та інші. Наприклад, шляхом додавання префіксу "пост-" до слова "правда" може бути сформовано нове слово "постправда", що має своє специфічне значення, часто пов'язане з маніпуляцією фактами або витягом із контексту [6].
Деривація – це важливий механізм у мовній системі, який дозволяє розширювати лексичний запас за допомогою створення нових слів на основі вже існуючих. Особливо це явище помітне у мас-медіа, де нові терміни та заголовки часто створюються для привернення уваги та відображення сучасних подій. Одним із таких механізмів є утворення композитів – складних слів, які поєднують два або більше елементи для створення нового значення.
Розглянемо основні дериваційні процеси у формуванні композитів.
Першим процесом є словоскладання, що включає пряме словоскладання та поєднання через дефіс. Пряме словоскладання полягає у створенні нового слова-композиту шляхом поєднання двох або більше самостійних слів без зміни їх форми. Цей процес дозволяє об'єднувати основи слів, зберігаючи їхні індивідуальні значення, але водночас утворюючи нове комплексне значення, яке виходить за рамки кожного окремого слова. Такі композити часто використовуються у спеціалізованих текстах, зокрема в науковій, технічній чи медичній термінології, де важливо передати точний і специфічний зміст. У прямому словоскладанні основи слів поєднуються без додаткових елементів, утворюючи нові поняття, які відображають специфічні реалії або об'єкти.
Поєднання через дефіс, своєю чергою, об'єднує слова через дефіс, зберігаючи їх окремі форми, але утворюючи нове поняття. Це часто застосовується для позначення складних концептів або для створення нових термінів з чітко окресленою структурою, які легко розпізнаються в тексті. Використання дефіса дозволяє зберегти самостійність кожного з елементів, що складають композит, але водночас об'єднує їх у єдине ціле, що несе нове, іноді специфічне значення. Такі композити корисні в контекстах, де важливо привернути увагу до певного поняття чи продукту, як-от у журналістиці або рекламі. Поєднання через дефіс також допомагає уникнути багатозначності, оскільки зберігається оригінальне значення кожного компонента, але водночас створюється нове слово зі специфічним значенням.
Другим процесом є афіксація, яка включає префіксацію, суфіксацію та циркумфіксацію. Префіксація передбачає додавання префіксів до основи для створення нових слів. Цей процес часто використовується для зміни значення слова або для утворення нових відтінків значення. Префікси можуть додавати словам нових смислових значень, таких як протилежність, повторюваність дії, посилення або послаблення властивостей.
Суфіксація включає додавання суфіксів до основи слова. Цей процес дозволяє створювати нові слова з новими граматичними значеннями, такими як належність до певної частини мови (наприклад, утворення іменників з дієслів або прикметників з іменників). Суфікси можуть також додавати словам нових відтінків значення, таких як зменшувальність, збільшувальність, професійна належність тощо.
Циркумфіксація є менш поширеною і передбачає одночасне додавання префікса та суфікса до основи. Це дозволяє створювати нові слова, які мають одночасно дві смислові модифікації, накладені на одну основу. Такий процес може бути використаний для створення складних слів, які відображають специфічні змістові відтінки або структурні особливості.
Таким чином, словоскладання і афіксація є важливими процесами у формуванні нових слів, збагачуючи мову та роблячи її більш гнучкою і адаптивною до сучасних потреб. Пряме словоскладання, поєднання через дефіс, префіксація, суфіксація та циркумфіксація – це основні методи, що дозволяють створювати нові слова і терміни, які точно відображають нові реалії та поняття.
Третім процесом є конверсія – перехід слова з однієї частини мови в іншу без зміни його форми. Це означає, що слово може змінювати свою граматичну функцію, не змінюючи свою зовнішню форму. Наприклад, дієслово може бути використане як іменник, прикметник або навпаки. Такий процес дозволяє мові стати більш гнучкою і експресивною, оскільки використання слів у різних контекстах розширює їхнє значення та можливості вираження. Наприклад, слово "біг" може бути використане як іменник у реченні "Він зробив швидкий біг" і як дієслово у реченні "Він любить бігати по парку".
Четвертим процесом є абревіація, яка передбачає скорочення слів або фраз для утворення нових композитів. Це може включати як скорочення слів до їхніх перших літер (наприклад, "ЛКШ" для "літньої комп'ютерної школи"), так і утворення нових слів шляхом поєднання початкових частин слів (наприклад, "інтернет" від "міжнародна мережа"). Абревіація дозволяє скорочувати довгі та складні вирази, роблячи мову більш лаконічною та зручною для сприйняття.
П'ятим процесом є запозичення, що включає використання слів або морфем з інших мов для утворення нових слів у власній мові. Це часто відбувається шляхом включення іноземних слів у повсякденну мову, що дозволяє розширювати лексичний запас і робити мову більш гнучкою та динамічною. Наприклад, англійське слово "computer" стало частиною багатьох мов, включаючи українську ("комп'ютер") і російську ("компьютер"). Запозичення допомагає відтворити нові концепції або об'єкти, які можуть бути унікальними для певної культури або технологічного середовища, в мові спільноти, що використовує їх.
Отже, конверсія, абревіація та запозичення є важливими процесами деривації, які сприяють розширенню лексичного запасу та розвитку мови. Вони дозволяють мові адаптуватися до змін у суспільстві та технологіях, роблячи її більш гнучкою та ефективною для вираження нових ідей і концепцій.
Дериваційні процеси є ключовим механізмом розвитку та збагачення мови. Вони дозволяють створювати нові слова, які відображають сучасні реалії та потреби суспільства. У мас-медіа ці процеси особливо помітні, оскільки вони сприяють створенню яскравих, інформативних та запам'ятовуваних заголовків та термінів. Словоскладання, афіксація, конверсія, абревіація та запозичення – це основні інструменти, які використовуються для формування композитів, роблячи мову гнучкою та динамічною.
Дериваційні процеси в медійному тексті відіграють ключову роль у збагаченні мови та покращенні зрозумілості й точності виразу, особливо коли мова описує складні явища та процеси. Ці процеси полягають у створенні нових слів або форм за допомогою префіксів, суфіксів або інших афіксів, що додаються до вже існуючих слів. Використання дериваційних процесів дозволяє не лише розширити словниковий запас, а й точніше передати значення чи відтінки думок, що сприяє кращому розумінню інформації. У медійному дискурсі ці процеси є невід'ємною частиною, оскільки дозволяють створювати нові терміни, які відображають актуальні події, тенденції та концепції.
Таким чином, дериваційні процеси стають важливим інструментом для формування і перетворення медійного дискурсу, сприяючи розвитку нових уявлень та підходів у громадськості.
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНО-ДЕРИВАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИТІВ У ТЕКСТАХ МАС-МЕДІА
2.1 Роль та вплив композитів на виразність текстів
Композити або складні слова відіграють важливу роль у текстах мас-медіа, надаючи їм точність, конкретність та виразність. Ці слова складаються з двох або більше частин, які поєднуються, щоб утворити нове слово зі специфічним значенням.
Однією з основних переваг використання композитів у мас-медіа є економія мовних засобів. Замість використання кількох окремих слів, журналісти можуть скласти їх у одне композитне слово, що здатне передати ту ж інформацію більш чітко та ефективно. Наприклад, замість "політична ситуація, що складається з численних проблем", можна використати слово "полікриза", яке одразу передасть складність ситуації. До того ж, композити дозволяють зробити висловлювання більш конкретними та зрозумілими для аудиторії. Вони дозволяють створити нові терміни або вирази для опису нових явищ, технологій чи подій, які можуть бути незвичними або незнайомими для багатьох людей. Наприклад, термін "коронавірус" є композитом слів "корона" і "вірус", що точно відображає природу цього нового вірусу [11].
Так, у текстах новин, репортажах та аналітичних матеріалах композити є невід'ємною частиною журналістського мовлення. Вони дозволяють швидко та точно передавати складні поняття, явища та терміни з мінімальним обсягом тексту. Однією з основних переваг використання композитів у журналістиці є їх економія простору. У текстах новин чи репортажах, де обмежений обсяг тексту, використання композитів дозволяє передати багато інформації у короткій формі. Наприклад, термін "блокчейн-технологія" у моментальний спосіб передає складний процес збереження та передачі даних у криптовалютній сфері.
Крім того, композити допомагають точно передати конкретні аспекти та нюанси певної ситуації чи явища. Вони створюють слова, які точно відображають сутність та специфіку обговорюваної теми. Наприклад, термін " військовінформаційний конфлікт" універсально визначає сучасні форми конфліктів, які включають в себе військові, інформаційні, економічні та політичні аспекти [5]. Використання композитів допомагає зробити текст більш зрозумілим та доступним для широкої аудиторії. Замість використання складних термінів або довгих пояснень, композити забезпечують швидке та просте розуміння інформації.
Композити, або складні слова, є важливим елементом у вдосконаленні виразності текстів мас-медіа. Вони складаються з двох або більше коренів або морфем, які об'єднуються, щоб створити нове слово з новим значенням. Це може включати поєднання слів різних мов, термінів із наукової чи технічної лексики, або навіть злиття слів, які раніше вживалися окремо. Переваги композитів для текстів мас-медіа очевидні. Вони дозволяють створювати більш конкретні, точні та виразні висловлювання. Наприклад, композитне слово “інтернет-маркетинг” поєднує два терміни, щоб уточнити вид маркетингу, що відбувається в онлайн просторі. Це сприяє яснішому розумінню для читачів, які шукають інформацію про цю тему.
Крім того, композити можуть робити текст більш доступним для аудиторії, особливо для тих, хто має обмежений словниковий запас. Замість використання складних термінів, що можуть бути незрозумілими, можна скористатися композитами, які передають те саме значення, але у більш простий і зрозумілий спосіб. Необхідно також враховувати культурний контекст при використанні композитів у текстах мас-медіа. Оскільки деякі композити можуть бути специфічні для певних мов чи культур, вони можуть бути менш ефективними у виразності для аудиторії, що не має відповідного контексту [12].
Використання композитів у текстах мас-медіа може значно збагатити їхній лексичний арсенал та робити матеріал більш насиченим і виразним. Наприклад, у статті про технологічні новини можна використовувати композити, такі як "інтернет-безпека", "кібератака" або "штучний інтелект", щоб уникнути використання довгих та складних пояснень. Це робить текст більш зрозумілим для аудиторії, оскільки такі терміни вже зареєстровані в мові та мають чітке значення.
Застосування композитів також може підвищити виразність текстів, оскільки вони дозволяють створювати більш насичені та ефектні висловлювання. Наприклад, замість "промислові відходи" можна вжити композит "екопромисловість", що відразу привертає увагу читача і краще передає ідею про екологічні аспекти промисловості. Крім того, використання композитів може сприяти кращому розумінню предмета матеріалу читачами або слухачами. Вони допомагають уникнути двозначності та неоднозначності, що можуть виникати при використанні звичайних слів, та роблять інформацію більш конкретною та зрозумілою.
Крім того, важливо зазначити, що композити дозволяють економити простір у тексті, що особливо цінно для коротких новинних повідомлень або заголовків. У світі мас-медіа, де обмежений простір або обмежений час для передачі інформації, використання композитів може значно скоротити кількість слів, не втрачаючи при цьому ясності та точності висловлення. Наприклад, у новинному заголовку замість фрази "рекламна кампанія компанії" можна скористатися композитом "рекламокампанія", що дозволить заощадити простір і час, не ушкоджуючи зміст заголовку. Це особливо важливо у цифровій епохі, коли користувачі витягають інформацію з коротких та лаконічних джерел. Короткі заголовки і короткі текстові повідомлення вимагають ефективного використання кожного слова, а використання композитів може бути невід'ємною складовою цієї ефективності.
Композити у мас-медіа широко використовуються для передачі складних або новостворених концепцій швидко та ефективно. Ось декілька прикладів їх використання [15]:
Екотуризм: Заголовок статті "Екотуризм: зелений спосіб подорожей, що сприяє збереженню довкілля". Використання цього композиту дозволяє одразу ж передати ідею про подорожі, спрямовані на збереження природи та підтримку місцевих екосистем.
Кібербулінг: Новина про випадок кібербулінгу серед підлітків може мати заголовок "Школяр став жертвою кібербулінгу: як захистити дітей у цифровій епохі". Це дозволяє читачеві швидко зрозуміти, що йдеться про форму булінгу, яка відбувається в інтернеті чи через цифрові засоби зв'язку.
Селфі-манія: У статті про соціальні тенденції може бути фраза "Вплив селфі-манії на психічне здоров'я сучасної молоді". Цей композит ілюструє загальний тренд захоплення собою та його вплив на молоде покоління.
Фудблогер: Заголовок в блозі про кулінарію може звучати як "П'ять фудблогерів, які змінюють світ кулінарії". Цей термін використовується для опису осіб, які спеціалізуються на відзнятті та публікації фотографій страв у соціальних мережах та блогах.
У репортажах та аналітичних матеріалах композити грають важливу роль у передачі складних явищ та процесів. Оскільки деякі ситуації можуть бути дуже складними для опису у форматі, доступному для широкої аудиторії, журналісти використовують композити, щоб об'єднати різні аспекти та відтінки подій у зрозумілу історію. Наприклад, у звітах про глобальні конфлікти чи складні політичні процеси, журналісти можуть створити композитні образи, які відображають різноманітні погляди та ставлення учасників подій.
Крім того, журналісти часто використовують композити для створення заголовків, які привертають увагу аудиторії. Багато разів, в короткому заголовку не вистачає місця для повного опису події чи ситуації, тому використання композитів дозволяє вирізнятися відповідний аспект або деталь, що найбільше зацікавить читачів: "Корупційний міністерськоперсонал зловживає владою: скандал уряду розкрито". Такий композит "міністерськоперсонал" поєднує два слова ("міністер" і "персонал"), щоб укластися в короткий заголовок, в якому привертається увага до ключової проблеми корупції серед урядових посадовців. [16].
Отже, використання композитів в текстах мас-медіа має великий вплив на їх виразність та зрозумілість для аудиторії. Ці елементи мовлення стають важливим інструментом для журналістів та редакторів у створенні якісного контенту для масової аудиторії.
2.2 Особливості використання композитів у різних мас-медійних жанрах
Використання композитів у різних мас-медійних жанрах є однією з ключових стратегій для досягнення ефективності та виразності в контенті. Композити - це поєднання різних елементів, таких як текст, зображення, звук, відео тощо
05.11.2024 15:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора