Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Робота з формулами та функціями табличного процесора Excel
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
ВІННИЦЬКИЙ КООПЕРАТИВНИЙ ІНСТИТУТ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ЕКОНОМІКИ І ПРАВА
Інститут:
О
Факультет:
Спеціальність 075 Маркетинг
Кафедра:
Кафедра менеджменту
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Інформатика та обчислювальна техніка
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ КООПЕРАТИВНИЙ ІНСТИТУТ
ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ЕКОНОМІКИ І ПРАВА
Кафедра менеджменту, маркетингу та підприємництва
Спеціальність 075 Маркетинг.
Освітня програма Інформатика і комп'ютерна техніка.
КУРСОВА РОБОТА
Робота з формулами та функціями табличного процесора Excel
Студент групи _м-241 ___Островська К.О._____ _______________
(шифр групи) (прізвище, ім’я, по батькові) (підпис)
Науковий керівник ______Яковлєв В.В.______ _______________
(вчені ступінь та звання, прізвище, ініціали) (підпис)
Вінниця – 2024 ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТАБЛИЦІ EXCEL ……………….5
1.1 Основні можливості програми....................................................................5
1.2. Структура Excel та оформлення робочих аркушів.................................10
1.3. Побудова діаграм в MS Excel…………………………………………...16
РОЗДІЛ II. ОБЧИСЛЕННЯ В СЕРЕДОВИЩІ ТАБЛИЧНОГО ПРОЦЕСОРА………………………………………………………………..…….21
2.1. Використання формул в табличному процесорі Excel ……………....21
2.2. Принципи роботи операторів та масивів формул…………………....25
2.3. Застосування функцій в роботі обчислень…………………………...28
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………....35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………37
ДОДАТОК А………………………………………………………………………38
ДОДАТОК Б………………………………………………………………………39
ВСТУП
Актуальність теми. Що можна сказати про сучасні програми обробки електронних таблиць? Сьогодні це кошти, що дозволяють не тільки виконувати обчислення, але й керувати списками і створювати діаграми. Якщо ж говорити про Excel, яка є однією з найбільш відомих програм обробки електронних таблиць, то без перебільшення можна стверджувати, що її можливості практично невичерпні. Особисто я вважаю, що такі програми на сьогоднішній день представляють собою один з найбільш потужних і гнучких інструментів, створених для комп'ютера.
Основною перевагою електронної таблиці Excel є наявність потужного апарату формул і функцій. Будь-яка обробка даних у Excel здійснюється за допомогою цього апарата. Ми можемо складати, множити, ділити числа, витягувати квадратний корінь, обчислювати синуси і косинуси, логарифми та експоненти. Крім суто обчислювальних дій з окремими числами, ми можемо обробляти окремі рядки чи стовпці таблиці, а також цілі блоки комірок. Зокрема, знаходити середнє арифметичне, максимальне та мінімальне значення, середньоквадратичне відхилення, найбільш імовірне значення, довірчий інтервал і багато іншого.
Електронні таблиці на відміну від текстових процесорів призначені для обробки інформації нетекстового характеру. Ця інформація має більш специфічний вигляд; здебільшого це певним чином організована числова інформація. Основною особливістю електронних таблиць є використання формул і можливість автоматичного перерахунку таблиць у разі зміни даних у таблиці, якщо ці дані використовуються у формулах.
Мета курсової роботи полягає у детальному ознайомленні із формулами та функціями табличного процесора Excel.
Завдання курсової роботи обумовлені її метою:
виявити та опрацювати фахову літературу з теми курсової роботи;
ознайомитись з поняттям формули та функції в табличному процесорі Excel;
охарактеризувати особливості роботи в Майстрі функції.
Об'єктом дослідження для даної курсової роботи є табличний процесор Excel.
Предметом є дослідження методики ознайомлення з таблицями Excel.
Методи дослідження:
Використання базових формул:
арифметичні операції (+, -, *, /);
порівняння (=, <, >, <=, >=).
Застосування вбудованих функцій:
математичні (SUM, AVERAGE, MIN, MAX);
статистичні (STDEV, VARIANCE);
логічні (IF, AND, OR);
текстові (CONCATENATE, LEFT, RIGHT);
дата і час (TODAY, NOW, DATE).
Аналіз даних:
сортування та фільтрація;
зведені таблиці;
умовне форматування.
Аналіз «що-якщо»:
використання інструменту «Підбір параметра»;
створення сценаріїв.
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТАБЛИЦІ EXCEL
1.1. Основні можливості програми
Одним з основних призначень комп’ютера є організація обчислень. Для цього існують такі можливості:
використання калькулятора;
використання готової проблемно-орієнтованої програми;
створення власної програми;
використання табличного процесора (системи обробки електронних таблиць).
Кожна з наведених можливостей має свої переваги та недоліки. Так, наприклад, використання калькулятора дозволяє проводити нескладні обчислення, і не вимагає, як правило, спеціальної підготовки. Але функціональний набір та коло завдань, що розв’язуються, обмежені. Проблемно-орієнтовані програми дозволяють розв’язувати досить широке коло завдань, але позбавляє користувача модифікувати проведення обчислень та одержувати результати, не передбачені програмою. Створення власної програми дозволяє реалізувати потреби користувача в розв’язанні завдань але вимагає досконалого знання мови програмування. Найбільш універсальним є використання табличного процесора. Він дозволяє суміщати простоту опрацювання даних з потужними функціональними можливостями програми. Основними можливостями системи табличної обробки даних є:
зручне подання вихідних даних та результатів;
графічна інтерпретація даних;
великий функціональний набір операцій;
створення простих баз даних;
розширення функціонального набору за рахунок створення власних програм за допомогою вбудованої мови програмування.
Табличний процесор MS Excel (електронні таблиці) - одне з найбільш часто використовуваних додатків пакета MS Office, найпотужніший інструмент в умілих руках, що значно спрощує рутинну повсякденну роботу. Основне призначення MS Excel - рішення практично будь-яких завдань розрахункового характеру, вхідні дані яких можна представити у вигляді таблиць. Застосування електронних таблиць спрощує роботу з даними та дозволяє отримувати результати без програмування розрахунків. У поєднанні ж з мовою програмування Visual Basic for Application (VBA), табличний процесор MS Excel набуває універсальний характер і дозволяє вирішити взагалі будь-яке завдання, незалежно від її характеру.
Особливість електронних таблиць полягає у можливості застосування формул для опису зв'язку між значеннями різних осередків. Розрахунок по заданих формулах виконується автоматично. Зміна вмісту будь-якої комірки призводить до перерахунку значень всіх осередків, які з нею пов'язані формульними відносинами і, тим самим, до оновлення всієї таблиці відповідно до змінених даних.
При розв’язуванні економічних, фінансових та інших задач в управлінні доводиться представляти і обробляти інформацію у вигляді таблиць, бланків відомостей, форм, списків. Ще до широкого застосування електронних таблиць створення і обробка табличних документів засобами обчислювальної техніки відбувалось двома способами:
дані розміщувались в таблиці на папері і оброблялись за допомогою електронного калькулятора;
дані розміщувались в пам’яті комп’ютера, а для їх обробки створювалась програма.
Перший спосіб розрахований на рядового користувача, наочний, легко перевіряється, але розрахунки виконуються повільно. Другий спосіб дозволяв обробляти дані набагато швидше, але для створення програми потрібні були навики програмування, яких не мали рядові користувачі.
Ці протиріччя були розв’язані з появою стандартних програмних засобів, створених для обробки даних, представлених в табличній формі, так званих електронних таблиць або табличних процесорів. Програмні продукти цього класу поєднали традиційне для користувача представлення даних (таблиці, бланки, форми) з простотою і універсальністю їх обробки.
Електронна таблиця - це двовимірна матриця, в рядках і стовпцях якої розташовані клітини, в кожній з яких може зберігатися деяка інформація. В клітини електронної таблиці можна занести текст, числа, формули. Програмні засоби для проектування електронних таблиць називають табличними процесорами. Вони дозволяють не тільки створювати електронні таблиці, але й автоматизувати обробку даних, занесених в ці таблиці. Електронні таблиці - це документи, підготовлені табличними процесорами. Іноді цим терміном називають і самі табличні процесори.
Організація підготовки документів електронних таблиць базується на двох основних принципах:
дані представляються на екрані монітора у вигляді таблиці практично необмеженого розміру (власне електронна таблиця як об’єкт розробки);
інструментом обробки цих даних є табличний процесор, засоби якого дозволяють користувачу розв’язати поставлену задачу.
Табличні процесори ввійшли в набір основних прикладних програм для тих працівників, які розв’язують обліково-аналітичні задачі, даними для яких є різноманітні таблиці, фінансові звіти, статистичні довідки. На основі електронних таблиць можуть будуватися дуже складні моделі, що відображають господарську діяльність підприємств, бухгалтерський облік і т. д. Оскільки персональні комп’ютери, як правило, мають хороші можливості для роботи з графічною інформацією, в табличні процесори вбудовуються засоби підтримки ділової графіки. Можливість представлення даних у вигляді різноманітних графіків та гістограм забезпечує наочність та зручність для візуального аналізу.
Сучасні табличні процесори дозволяють не тільки безпомилково проводити арифметичні операції над числами в стовпцях і рядках, але і будувати за табличними даними діаграми, проводити складний фінансово-економічний чи статистичний аналіз, автоматизувати різноманітні сфери бухгалтерської і економічної діяльності, знаходити оптимальні по певних критеріях варіанти вирішення конкретних економічних задач.
Табличний процесор Excel фірми Microsoft призначений для введення, зберігання, обчислення і виведення великих обсягів даних у вигляді, зручному для аналізу і сприйняття інформації.
Усі дані зберігаються й обробляються у вигляді окремих або зв'язаних таблиць. Одна або кілька таблиць складають «робочу книгу». У цьому випадку таблиці називаються робочими аркушами цієї книги, аркуші можна видаляти, доповнювати або переміщати з однієї робочої книги в іншу. Фізично на диску зберігається вся книга у вигляді окремого файла з розширенням «xls».
Можливості Excel дуже високі (обробка тексту, управління базами даних). Програма настільки потужна, що в багатьох випадках перевершує спеціалізовані програми-редактори або програми баз даних. Таке різноманіття функцій може спочатку навіть відлякувати, але в міру набуття досвіду користувач зможе оцінити майже безмежні можливості Excel.
За майже двадцятилітню історію табличних розрахунків із застосуванням персональних комп'ютерів вимоги користувачів до подібних програм істотно змінилися. Спочатку основний акцент у такій програмі, як, наприклад, VisiCalc, робився на обчислювальні функції.
Сьогодні положення змінилося. Поряд з інженерними й бухгалтерськими розрахунками організація і графічне зображення даних набуває все більшого значення.
Крім того, різноманіття функцій, пропоноване такою обчислювальною й графічною програмою, не повинне ускладнювати роботу користувача.
Програми для Windows створюють для цього ідеальні передумови:
швидкий та ефективний аналіз, зручні засоби для роботи з даними (майстер зведених таблиць дає можливість швидко обробляти великі масиви даних і одержувати підсумкові результати в зручному вигляді);
механізм автокорекції формул автоматично розпізнає і виправляє помилки під час уведення формул. Microsoft Excel уміє розпізнавати 15 найрозповсюдженіших помилок, яких припускаються користувачі під час уведення формул у комірки;
використання природної мови у написанні формул;
проведення різних обчислень з використанням могутнього апарата функцій і формул;
дослідження впливу різних факторів на дані;
розв’язання задач оптимізації;
одержання вибірки даних, що відповідають певним критеріям;
побудова графіків і діаграм;
статистичний аналіз даних. У редактора Excel для Windows є настільки могутній апарат математичної статистики, що можна займатися статистичним моделюванням.
На сьогодні Microsoft Excel є одним із найдосконаліших і найпопулярніших у світі табличних процесорів. Він дає змогу розв'язувати багато видів досить складних фінансово-економічних задач, здатний задовольнити потреби багатьох фахівців з економіки, банківської справи та ін. Ця програма дозволяє вести різноманітні списки, каталоги, таблиці, прайс-листи, складати фінансові звіти, розраховувати дані соціологічних опитувань, результати наукових експериментів і т.д.
1.2. Структура Excel та оформлення робочих аркушів
Вікно Excel містить безліч різних елементів. Деякі з них властиві всім програмам у середовищі Windows, інші є тільки у вікні Excel. Уся робоча область вікна Excel зайнята чистим робочим аркушем (або таблицею), розділеним на окремі комірки. Стовпці озаглавлені буквами, рядками-цифрами.
Робочий аркуш — це власне електронна таблиця, основний тип документа, використовуваний в Excel для збереження та маніпулювання даними. Він складається з комірок, організованих у стовпці і рядки, і завжди є частиною робочої книги.
Робочі книги — це файли MS Excel, що можуть містити один чи кілька робочих аркушів. Такі файли мають розширення .xls.
Продуктом створеного документа Excel є файл, який називається робочою книгою. Книга може мати від одного до 255 робочих листів. Робочі листи мають назву «Лист 1», «Лист 2» і т. д. В процесі роботи ці назви можна поміняти на більш конкретні імена.
Будь-яка таблиця складається з рядків і стовпців, як правило, рядки нумеруються цифрами 1, 2, 3 і т. д. до 16384, а стовпцям присвоюється відповідність латинському алфавіту A, B, C і т. д. Перетинання рядків і стовпців утворить комірку. Кожна комірка має адресу, що позначається ім’ям стовпця та номером рядка (рис. 1.1).
Рисунок 1.1- Робочий аркуш Excel
У комірки заносяться дані. Надалі в разі звертання до цих даних завжди йде посилання на адресу комірки, в якій вони розташовані. Наприклад, в Е9 розташоване число 5. Якщо необхідно провести які-небудь дії з цими даними — наприклад, скласти два числа 4 з комірки A1 і 4 з комірки C7 і помістити їх суму в комірку C4, то в комірку C4 вводиться формула = A1 + C7 і в комірці C4 з’являється результат 8.
У вікні Excel, як і в інших програмах під Windows, під заголовком вікна знаходиться рядок меню. Трохи нижче знаходяться панелі інструментів Стандартна і Форматування. Кнопки на панелі інструментів дозволяють швидко й легко викликати багато функцій Excel.
Якщо подивитися на зображене вікно Excel, то помітимо, що воно містить безліч різних елементів. Деякі з них властиві всім програмам у середовищі Windows, інші є тільки у вікні Excel.
Звернемо увагу: робоча ділянка головного вікна Excel зайнята вікном робочої книги, що складається з робочих аркушів. Клацнувши мишею на будь-якій комірці робочого аркуша, ми зробимо її поточною (вона позначиться рамкою). У полі імені буде показана адреса поточної комірки, наприклад А1. Як і в багатьох інших програмах, у середовищі Windows, ви можете представити робочий аркуш у вигляді окремого вікна зі своїм власним заголовком — це вікно ми називатимемо вікном робочої книги, тому що в такому вікні можна обробляти кілька робочих аркушів. Вікно має наступні основні області (рис 1.2.):
заголовок, що відображається у верхній частині екрану;
панель швидкого доступу з найбільш часто використовуваними кнопками;
стрічку з набором вкладок;
ярлик Файл, що замінила вкладку Office з версії 2007;
поле імені містить інформацію про активну на даний момент клітинку;
рядок формул (рядок введення) відображає вводяться в клітинку дані. У ній користувач може переглядати або редагувати вміст поточної комірки. Особливість рядка формул - можливість бачити міститься в поточної комірки формули або функції, а не їх результат;
робоче поле - простір електронної таблиці, що складається з комірок, назв стовпців і рядків;
елементи управління включають кнопки навігації, ярлички листів і смуги прокрутки;
рядок стану, в якій відображаються (зліва на право): порядковий номер активного листа; мова введення; кнопки перемикання режимів роботи з документом; повзунки зміни масштабу документа;
рядок меню містить імена меню основних режимів програми. Вибравши один з них, користувач отримує доступ до меню, який містить перелік назв команд. Після вибору деяких команд спадаючого меню з'являються додаткові підменю. Панель інструментів містить певну кількість кнопок, призначених для швидкої активізації виконання певних команд меню.
Рисунок 1.2 - Елементи робочого аркуша
Після запуску Excel на екрані з’являється робоча книга Книга 1, що містить 3 робочі аркуші. Кожен з них являє собою таблицю, що складається з рядків і стовпців.
На основному екрані розташовані такі об’єкти: рядок основного меню, дві панелі інструментів Стандартна і Форматування, рядок формул, поле імені, рядок стану, смуги прокручування. Взаємодія з Excel здійснюється за допомогою вибору команд з основного меню. Всі команди є ієрархічними. У результаті вибору однієї з таких команд на екрані з’являється її спадне меню.
Для виконання команди з основного меню помістіть курсор миші на необхідну команду і натисніть кнопку миші. Для відмови від вибору опції спадного меню після його появи на екрані натисніть клавішу Esc, і ви потрапите в меню попереднього рівня.
Комірка — це основний елемент електронної таблиці, лише в ній може міститися якась інформація (текст, значення, формули).
Активна комірка виділена рамкою, яка називається рамкою активної комірки. Заголовки стовпця і рядка активної комірки виділяються більш жирним шрифтом і виглядають рельєфно піднятими. Вводити дані можна тільки в активну комірку. Адреса поточної комірки виводиться в поле імені, а вміст - в рядку введення.
Табличний процесор оперує з такими об'єктами, як робочі книги і листки, комірки, діапазони комірок, стовпці та рядки. Робота з будь-яким об'єктом завжди починається з його виділення.
У програмі Excel принаймні одна поточна комірка виділена завжди. Крім того, є можливість виділення блоку комірок, тобто групи послідовних комірок. Блок комірок може складатися з однієї комірки, рядка (або її частини), стовпці (або його частини), а також послідовності рядків або стовпців (або їх частин) (рис. 1.3.).
Для роботи з кількома комірками відразу необхідно виділити блок комірок. Це робиться в такий спосіб: клацнувши на комірці і утримуючи кнопку миші, протягнемо по аркушу покажчиком миші. При цьому буде зроблено виділення суміжних комірок. Блок описується двома адресами, розділеними знаком двокрапки — адресою верхньої лівої та нижньої правої комірок.
Рисунок 1.3 - Блок комірок
Текст вводиться в активну комірку та у пам'ять при натисненні на клавішу Enter або подвійним клацанням лівою клавішею миші. Він може вирівнюватися по лівому краю, центру або по правому краю за допомогою однойменних піктограм-кнопок.
Змінити тип, розмір шрифту або написання тексту можна, виділивши відповідні комірки і відкривши меню Формат/Комірки (рис.1.4.). Після цього на екрані з'явиться Діалог, у якому будуть указані різні шрифти. Можна вибрати будь-який шрифт зі списку запропонованих. При виборі шрифту можна переглядати його написання У вікні Приклад. Для вибору типу шрифту, його розміру і стилю можна використовувати поля й кнопки, розташовані на панелі інструментів.
Поряд із вибором типу шрифту і його розміру можна вибрати стиль шрифте курсив, напівжирний або з підкресленням. Використовують ці стилі тільки для виділення важливої інформації у тексті документів і таблиць.
В Excel можна виділити в таблиці деякі поля за допомогою кольору й візерунка фону, щоб привернути до них увагу. Це виділення треба використовувати обережно, щоб не перевантажити таблицю. Виберіть вкладку Вигляд у Формат/Комірки. Тут для виділених комірок можна вибрати колір забарвлення за допомогою палітри.
Якщо необхідно, щоб записи перетворилися на зручний документ, треба здійснити форматування чисел у комірках. Найпростіше форматуються комірки, куди заносяться грошові суми. Для цього потрібно виділити форматуваня комірки, потім вибрати команду меню Формат/Комірки, а в діалозі, що з'явився — вкладку Число. Вибирають в групі зліва рядок Грошовий. Праворуч з'явиться кілька можливих варіантів форматів чисел. Формат числа визначається цифровим шаблоном, що може бути кількох типів.
Рисунок 1.4. – Меню вкладки Формат
Використання електронного процесора Excel дає можливість користувачеві комп’ютера створювати і редагувати табличний матеріал, проводити будь-які математичні дії над числовими даними із застосуванням різноманітних вмонтованих функцій, змінювати формат і шрифт тексту, перевіряти орфографію текстової частини таблиць, працювати з наповненням таблиць, як з базами даних.
1.3. Побудова діаграм в MS Excel
Табличний процесор Excel дає змогу подавати табличні дані в більш наочній та зручній для сприйняття графічній формі. Таку форму використовують для ілюстрації функціональної залежності однієї величини від іншої або для порівняння двох і більше величин, а також із метою виявлення тенденцій зміни якого-небудь параметра в часі, відображення відсоткового вмісту ряду компонентів в деякому об'єкті тощо.
За допомогою Excel можна будувати 14 стандартних типів діаграм, кожна з яких має ще кілька різновидів. Побудова будь-яких діаграм проводиться спеціальною вкладкою «Майстер діаграм», яка практично повністю автоматизує цей процес, залишаючи за користувачем тільки введення даних і прийняття елементарних рішень.
Процес створення діаграм ділиться на чотири характерних кроки:
1. вибір типу та вигляду діаграми, а також перегляд її зразка;
2. зміна або вибір діапазону даних, на основі яких буде побудовано діаграму, і визначення способу формування її рядів;
3. введення заголовків діаграми та її осей, встановлення будь-яких параметрів діаграми, пов'язаних з її зовнішнім оформленням;
4. вибір варіанта розміщення діаграми (на поточному або на окремому листку).
Найпоширеніші види діаграм:
- стандартні: гістограма та графік, а також діаграми від лінійчатої до пірамідальної.
- нестандартні: є різновидом стандартних і відрізняються від них передусім колірною гамою.
Гістограма належить до числа стовпцевих діаграм, має 7 різновидів і є однією із найпопулярніших. Гістограму зручно використовувати для зображення показників - змінних, які порівнюються в межах певного часового інтервалу. За допомогою гістограм можна, наприклад, наочно відобразити планові та фінансові показники виробництва за квартал звітного року, щомісячні платежі за кредитами і т. д.
Різновидом гістограм є циліндричні, конічні та пірамідальні діаграми; в них стовпці замінюються відповідними геометричними об'єктами (рис.2.4.).
Рисунок 2.4. – Різновиди гістограм
Лінійна діаграма — це та сама гістограма, але з іншою орієнтацією осей. Тут вісь критеріїв (X) розмішується вертикально, а вісь значень (У) - горизонтально.
Графік відображає одну або кілька залежностей вигляду у=/(х) і використовується для відображення коливань курсу валют або акцій в часі.
Кругова діаграма відображає співвідношення між цілим і його частинами (наприклад, увесь бюджет й окремі його статті тощо).
Кільцева діаграма — один із різновидів кругової грами. Вона також відображає співвідношення між цілим і його частинами.
Діаграма з областями (або діаграма площ) подібна до гістограми із суміщеними стовпцями. Її графік — це лінії, що з'єднують верхні точки стовпців гістограми з відповідним штрихуванням.
Точкова діаграма широко використовується у статистиці, відображає не тільки зміну показників, що відбулася за деякий проміжок часу, а й міру відхилення їхніх значень від середнього значення. Інші види діаграм використовуються досить рідко.
Вибір даних для побудови діаграми (крок 2 з 4). Перехід до другого кроку роботи Майстра діаграм проводиться за командою Далі. При цьому відкривається діалогове вікно «Майстер діаграм» (шаг 2 из 4): джерело даних діаграм із двома вкладками «Діпазон даних» і «Ряд».
Вкладка «Діпазон даних» забезпечує:
• введення або зміну діапазону даних, необхідних для побудови діаграми;
• вибір способу формування рядів діаграм за рядками або за стовпцями виділеного діапазону;
• відображення сформованого зразка, перехід до чергового кроку або повернення до першого.
Діапазон даних, який може включати заголовки стовпців і рядків, вводиться у поле «Діапазон» вручну або вибором його початкової та кінцевої комірок у самій таблиці.
Адреси комірок діапазону — абсолютні (з ознакою $), що виключає їх зміну при будь-якому переміщенні діаграми в межах робочого листка.
Вкладка «Ряд» фактично реалізує режим формування рядів діаграми. У полях цієї вкладки задаються:
• ім'я кожного ряду (змінної) та адреси його розміщення;
• діапазон значень кожної змінної (ряду);
• діапазон розміщення категорій по осі X.
За замовчуванням кожному ряду спочатку присвоюється системне ім'я Ряд 1, Ряд 2 і т. д. Адреси всіх комірок і діапазонів — абсолютні. Розміри вікна можна звести до розмірів будь-якого з діапазонів за допомогою кнопок мінімізації. Імена всіх змінних діаграми відображаються в її легенді.
Установлення параметрів діаграми (крок 3 з 4). Ця процедура здійснюється в однойменному вікні Майстра діаграм з шістьма вкладками: «Заголовки», «Осі», «Лінії сітки», «Легенда», «Підписи даних», «Таблиця даних».
Вкладка «Заголовки» забезпечує зручне введення заголовків діаграми, заголовків осі X (категорій) та осі Y (значень).
Вкладка «Осі» визначає вмикання (вимикання) міток осей X, Y. За допомогою вкладки «Лінії сітки» вмикаються (вимикаються) основні та проміжні лінії по осях Х, У, і таким чином формується сітка діаграми.
Вкладка «Легенда» дає змогу вмикати (вимикати) легенду та змінювати її положення відносно діаграми.
Вкладка «Підписи даних» підвищує наочність діаграми, її параметри дозволяють (забороняють) відображення ключів (міток) легенди і значень змінних. Вкладка «Таблиці даних» містить два перемикачі «Таблиця даних» та «Ключ легенди». Перший дозволяє (забороняє) відображення таблиці виділеного діапазону даних знизу діаграми, а другий — відображення ключів легенди.
Розміщення діаграм (крок 4 з 4). Діаграму можна розміщувати на одному з листків робочої книги або на власному листку книги.
Останнє діалогове вікно «Майстер діаграм» закривається натисненням на клавішу або клацанням лівою клавішею миші на кнопці “Готово”.
Використовуючи інструментальні засоби табличного процесора Excel , можна поліпшити зовнішній вигляд діаграми.
Форматування областей діаграм. Розрізняють два великих об'єкти діаграми: область діаграми й область її побудови. Перша — це простір, обмежений зовнішньою рамкою діаграми, а друга — простір між осями координат Х, Y . Модифікація об'єктів указаних областей виконується окремо. Будь-яка область активізується подвійним клацанням лівою клавішею миші на будь-якій її точці.
Вкладка «Вигляд» дає змогу встановити колір, товщину та тип лінії рамки областей діаграми, а також колір і спосіб їх заливання. Останній вибирається користувачем у спеціальному вікні «Заливання», яке активізується параметром «Способи заливання».
Заливання області діаграми додає їй привабливішого зовнішнього вигляду. В разі використання об'ємних діаграм заливанню можуть підлягати не тільки їхні області, а й стінки та основи стовпців. Останні виділяються так само, як і область діаграми: подвійним клацанням лівою клавішею миші.
Вкладка «Шрифт» забезпечує вибір типу шрифту, його розміру, зображення, кольору, способу підкреслення. Під час активізації області побудови діаграми на екран викликається вікно «Формат області побудови» з однією вкладкою «Вигляд».
Великі можливості редагування областей діаграм надають користувачеві відповідне контекстне меню та інструментальна панель «Діаграма». Контекстне меню редагування діаграм. Це меню активізується клацанням правою клавішею миші, коли область діаграми або область її побудови діаграми виділено.
У MS Excel доступні різні типи діаграм (графіки, гістограми, секторні діаграми, діаграми з областями тощо), які допомагають наочно представляти дані залежно від поставлених завдань. Вибір типу діаграми залежить від характеру даних та мети аналізу та дозволяє швидко створювати діаграми за допомогою вбудованих шаблонів, а також легко їх редагувати, змінюючи кольори, шрифти, осі та інші параметри, що спрощує процес підготовки звітів.
MS Excel має широкий набір інструментів для аналізу даних, таких як фільтри, сортування, обчислення середніх значень, знаходження максимальних і мінімальних показників, що дозволяє здійснювати попередній аналіз перед створенням діаграм.
РОЗДІЛ II. ОБЧИСЛЕННЯ В СЕРЕДОВИЩІ ТАБЛИЧНОГО ПРОЦЕСОРА
2.1. Використання формул в табличному процесорі Excel
Табличний процесор Excel здатний виконувати над даними безліч різних операцій: математичних, логічних, статистичних, текстових, фінансових та ін. Послідовність дій записується у вигляді специфічних формул, що починаються зі знака рівності, наприклад:
= А5-В7, = СУММ(С1:С10), =СТЕПЕНЬ (А1;А2), (2.1.)
де СУММ і СТЕПЕНЬ — імена стандартних функцій підсумовування і піднесення до степеня відповідно. Знаки, що відповідають клавішам калькулятора у формулах наведено в ДОДАТКУ А.
Основні правила для побудови формул такі:
формула записується тільки в рядок;
аргументи функцій обов’язково беруться в дужки;
дужки у формулах можуть бути тільки круглими;
аргументи функції відокремлюються один від другого комою (якщо було виконано відповідну настройку);
знак множення у формулах пропускати не можна;
якщо у формулі використовується текст, то він має бути взятий у подвійні лапки.
у формулу можуть входити наступні елементи: оператори, посилання на комірки, значення, функції і імена (рис.2.1.).
Рисунок – 2.1.
У таблиці в порядку спадання приорітету наведено знаки операцій, які можна використовувати у формулах (табл. 2.1.).
Таблиця 2.1.
Знаки операцій для використання у формулах
Приорітет
Знак операції
Найменування операції
1 (найвищий)
«-»
унарний мінус
2
«^»
піднесення до степеня
3
«*», «/»
множення і ділення
4
«+», «-»
додавання і віднімання
В Excel, як і в інших табличних процесорах, формули можна копіювати з автоматичною настройкою їх за новим місцеположенням. Ця процедура легко виконується «буксируванням» маркера заповнення (який має вигляд чорного квадратика у нижньому куті активної комірки), вздовж рядка або стовпця. Тому процедура введення формул у комірку робочого листка є автоматизованою і простою.
Після того як формула введена в клітинку, ви можете її перенести, скопіювати або поширити на блок комірок.
При переміщенні формули в нове місце таблиці посилання у формулі не змінюються, а осередок, де раніше була формула, стає вільною. При копіюванні формула переміщується в інше місце таблиці, посилання змінюються, але комірка, де раніше знаходилася формула, залишається без зміни. Формулу можна поширити на блок комірок.
При копіюванні формул виникає необхідність керувати зміною адрес комірок чи посилань. Для цього перед символами адреси осередку або посилання встановлюються символи "$". Змінюватися тільки ті атрибути адреси осередку, перед якими не стоїть символ "$". Якщо перед усіма атрибутами адреси осередку поставити символ "$", то при копіюванні формули посилання не зміниться.
Обчислення формул відбувається коли встановлено автоматичний режим обчислень (цей режим встановлюється за замовчуванням), зміна вмісту клітинок веде до перерахунку формул, які використовують ці клітинки. Для встановлення ручного режиму обчислень слід у вкладці Обчислення діалогового вікна Параметри у блоці Параметри обчислення встановити режим Вручну.
У цьому режимі Excel виводить слово Обчислення у рядок стану всякий раз, коли в листі з'являється необчислена формула. Для переобчислення формул слід натиснути клавішу F9 (формули переобчисляться в усіх відкритих книгах) або Shift-F9 (формули переобчисляться тільки в активному листі).
В Excel використовують три типи адрес (посилань) комірок: абсолютні, відносні та змішані (комбіновані). Перші застосовують, якщо у формулу треба ввести значення з фіксованої комірки:
=СУММ(А1:С1)*$F$5, (2.2.)
де $ — ознака абсолютного посилання. Під час переміщення (копіювання) формул абсолютні адреси залишаються незмінними. Формула повністю відображається в рядку формул, легко редагується і реалізується при натисненні на клавішу Enter.
Посилання однозначно визначає комірку чи групу комірок робочого аркуша. Посилання вказують, у яких осередках знаходяться значення, які потрібно використовувати в якості аргументів формули. За допомогою посилань можна використовувати у формулі дані, що знаходяться в різних місцях робочого аркуша, а також використовувати значення однієї і тієї ж осередки в кількох формулах.
Можна також посилатися на клітинки, які знаходяться на інших аркушах робочої книги, в іншій робочій книзі, або навіть на дані іншого застосування. Посилання на клітинки інших робочих книг називаються зовнішніми. Посилання на дані в інших додатках називаються вилученими.
Ім'я - це легко запам'ятовується ідентифікатор, який можна використовувати для посилання на комірку, групу комірок, значення або формулу.
Створити ім'я для комірки можна в полі імені, або через меню Вставка - Ім'я - Присвоїти. Використання імен забезпечує наступні переваги:
формули, використовують імена, легше сприймаються і запам'ятовуються, ніж формули, що використовують посилання на клітинки;
при зміні структури робочого аркуша досить оновити посилання лише в одному місці - у визначенні імен, і всі формули, які використовують ці імена, використовуватимуть коректні посилання.
Після того, як ім'я визначено, воно може використовуватися в будь-якому місці робочої книги. Доступ до всіх імен з будь-якого робочого аркуша можна отримати за допомогою вікна імені в лівій частині рядка формул та визначити спеціальні імена, діапазон дії яких обмежується поточним робочим аркушем. Це означає, що ці імена можна використовувати лише на тому робочому аркуші, на якому вони визначені. Такі імена не відображаються у вікні імені рядку формул або вікні діалогу «Присвоїти ім'я», якщо активний інший робочий аркуш книги.
Excel автоматично створює імена на основі заголовків рядків і стовпців робочого аркуша. Детальних інформація про створення таких імен міститься в розділі «Бази даних».
Після того, як ім'я визначено з’являється можливість замінити всі відповідні посилання цим ім'ям у всіх місцях робочого аркуша або швидко перейти на пойменовану посилання, замінити посилання, вставити посилання у формулу за допомогою вікна імені в рядку формул.
Формули дозволяють автоматизувати обчислення, забезпечуючи швидкий і точний аналіз даних, а посилання допомагають спростити структуру таблиць і забезпечують гнучкість при роботі з великими наборами даних.
Завдяки правильному застосуванню формул і посилань користувачі можуть оптимізувати свою роботу, скоротивши час на аналіз і обробку даних. Це істотно підвищує продуктивність, особливо в умовах, коли необхідно виконувати складні обчислення або працювати з великими обсягами інформації. Вивчення цих інструментів підсилює їх важливість для ефективної роботи з електронними таблицями, такими як Excel, що робить це обов’язковим навиком для сучасних професіоналів з аналізу даних.
2.2. Принципи роботи операторів та масивів формул
Оператори в Excel бувають бінарні і унарні. Бінарні оператори працюють двома значеннями. Наприклад, оператор «*» примножує число зліва від себе на число праворуч від себе. Якщо число ліворуч або праворуч пропустити, то Excel видасть помилку. Унарні оператори оперують одним значенням. Приклад унарних операторів: унарний «+» (нічого не робить), унарний «-» (змінює знак числа праворуч на протилежний) або знак «%» (ділить число зліва на 100).
Арифметичні оператори
• «+» - Додавання (Приклад: «= 1 +1»);
• «-» - Віднімання (Приклад: «= 1-1»);
• «*» - Множення (Приклад: «= 2 * 3»);
• «/» - Розподіл (Приклад: «= 1 / 3»);
• «^» - Піднесення до степеня (Приклад: «= 2 ^ 10»);
• «%» - Відсоток (Приклад: «= 3%» - перетворюється в 0,03; «= 37 * 8%» - знайшли 8% від 37). Тобто якщо ми дописуємо після числа знак «%», то число ділиться на 100.
Результатом обчислення будь-якого арифметичного виразу буде число.
Логічні оператори
• ">" - Більше;
• "<" - Менше;
• "> =" - Більше, або дорівнює;
• "<=" - Менше, або дорівнює;
• "=" - Рівно (перевірка на рівність);
•
22.12.2024 12:12-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора