Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут комп’ютерних технологій, автоматики та метрології
Факультет:
Захисту інформації
Кафедра:
Кафедра захисту інформації
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Методичні рекомендації
Предмет:
Метрологія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"
ІНСТИТУТ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ, АВТОМАТИКИ ТА МЕТРОЛОГІЇ
КАФЕДРА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО ВИКОНАННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ для студентів усіх форм навчання
за спеціальністю 125 "Кібербезпека та захист інформації"
освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр"
освітньої програми 125 "Кібербезпека"
Рекомендовано кафедрою захисту інформації,
протокол № 1 від 30 серпня 2023 р.
Затверджено Вченою радою Інституту комп’ютерних технологій автоматики і метрології, протокол № 01 від 07 вересня 2023р.
м. Львів 2024
Методичні вказівки з організації дипломного проектування та виконання дипломних робіт для студентів усіх форм навчання освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" за спеціальністю 125 "Кібербезпека та захист інформації" / Укл.: Петро ГАРАНЮК, Марія ШВЕД,– Львів: НУЛП, – 2023. – 36 с.
Укладачі: к.т.н., доцент Петро ГАРАНЮК
к.т.н., доцент Марія ЩВЕД
Рецензенти: д.т.н., професор Іван ОПІРСЬКИЙ
д.т.н., професор Володимир РОМАКА
ЗМІСТ
ВСТУП 4
1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ БАКАЛАВРА (БКР) 5
2. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ БКР 6
2.1. Основні етапи виконання БКР: 6
2.2. Тематика БКР 8
3. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ І СТРУКТУРИ БКР 10
3.1. Титульний аркуш БКР 10
3.2. Завдання на виконання БКР 11
3.3. Анотація 11
3.4. Зміст 11
3.5. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів 12
3.6. Вступ 12
3.7. Основна частина 12
3.8. Висновки 14
3.9. Список використаних джерел 14
3.10. Додатки 14
4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ БКР 15
5. РЕЦЕНЗУВАННЯ І ЗАХИСТ БКР 20
6. ПЕРЕВІРКА КВАЛІФІКАЦІЙНХ РОБІТ СТУДЕНТІВ НА АКАДЕМІЧНИЙ ПЛАГІАТ 21
7. ЗАХИСТ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ 23
8. ОТРИМАННЯ ДИПЛОМУ З ВІДЗНАКОЮ 24
9. ПОЛІТИКА ЩОДО АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ 25
10. УНІФІКОВАНИЙ ДОДАТОК 25
ДОДАТКИ 26
ВСТУП
Методичні рекомендації до дипломного проектування розроблені на підставі "Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах", затвердженого наказом Міністерства освіти України № 161 від 2.06.1993 р., Рекомендацій про послідовність створення, організацію і роботу Державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищих навчальних закладах України, затверджених наказом Міносвіти України № 83-5/1259 від 29.12.1993р., ДСТУ 3008-95 (документація, звіти у сфері науки і техніки) . Положення про організацію освітнього процесу в Національному університеті "Львівська політехніка", затверджене наказом ректора від 10.12.2015р. № 235-10. Збірник нормативних актів Національного університету "Львівська політехніка", Львів, вид. Львівської політехніки, 2018р., та внутрішніх вимог Університету і кафедри. Положення про атестацію здобувачів вищої освіти та роботу екзаменаційних комісій Національного університету "Львівська політехніка" CBO ЛП 03.13 від 10.12.2020 наказ 662-1-10.
Враховуючи, що дипломне проектування є кваліфікаційною роботою, до якої висувають відповідні вимоги, методичні вказівки призначені для викладачів, студентів, керівників дипломних проектів, консультантів, рецензентів та членів Екзаменаційних комісій для використання у практичній роботі.
1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ БАКАЛАВРА (БКР)
Виконання і захист БКР, є завершальним етапом навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр" у вищому навчальному закладі, формою державної атестації випускників.
БКР є кінцевим результатом самостійної індивідуальної навчальної діяльності студента, дослідженням, яке підводить підсумки вивчення ним дисциплін, що передбачені навчальним планом підготовки за напрямом 125 – "Кібербезпека та захист інформації", а також проходження усіх видів практик.
Виконання БКР має на меті:
– систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань та вмінь з напряму підготовки та застосування їх під час виконання конкретних наукових, проектних, технічних, економічних, виробничих та інших завдань;
– розвиток навиків самостійної роботи й оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов’язаних з темою роботи.
Студент-дипломник повинен підтвердити рівень загальнотеоретичної та практичної підготовки. БКР є випусковою кваліфікаційною роботою, на підставі захисту якої Екзаменаційна комісія (ЕК) вирішує питання про присвоєння її автору кваліфікації за відповідною спеціальністю і видачу диплому бакалавра.
БКР повинна мати логічний, доказовий, аргументований характер і відповідати таким вимогам:
– містити всебічний аналіз досліджуваної проблеми;
– містити самостійні дослідження, програми, розрахунки, виконані за допомогою персонального комп’ютера (ПК);
– містити обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення діяльності на досліджуваному об'єкті;
– мати практичну значущість, що підтверджується можливістю впровадження розроблених пропозицій та рекомендацій в діяльність об'єктів дослідження;
– бути оформленою відповідно до вимог державних та галузевих стандартів:
ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлення;
ДСТУ 3582-97. Інформація та документація, скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила;
– бути виконаною і поданою на кафедру в термін, передбачений графіком навчального процесу.
Студент повинен добре володіти матеріалом БКР, вміти лаконічно й чітко викласти основні її положення членам екзаменаційної комісії з використанням графічного матеріалу сформованого у вигляді презентації, що відображає основні результати роботи.
БКР, яка не відповідає вимогам щодо змісту та оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, не містить матеріалів конкретного дослідження проблеми і обґрунтованих пропозицій, до захисту не допускається.
2. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ БКР
БКР виконують на основі знань, отриманих при вивченні навчальних дисциплін, які входять в цикл професійної підготовки фахівця за напрямом "бакалавр", а також вивчення чинного законодавства і стандартів в галузі захисту інформації, спеціальної вітчизняної і зарубіжної літератури, передового досвіду з проблеми, що вивчається, та результатів проведених студентом власних досліджень реального об'єкту.
2.1. Основні етапи виконання БКР:
1. Вибір теми та об'єкта дослідження (додаток А).
2. Затвердження теми БКР (додаток Б).
3. Розробка завдання на БКР, складання календарного плану її виконання (додаток В).
4. Затвердження завдання завідувачем кафедри (додаток Г).
5. Опрацювання літературних джерел і складання плану БКР.
6. Збирання фактичних матеріалів під час переддипломної практики.
7. Збирання фактичних матеріалів під час досліджень за темою БКР.
8. Обробка фактичних матеріалів із застосуванням ПК.
9. Розробка пропозицій щодо вдосконалення функціонування об’єкта дослідження БКР.
Написання першого варіанту тексту роботи, подання його для ознайомлення науковому керівникові.
1. Усунення недоліків; написання остаточного варіанту тексту; оформлення БКР.
2. Подання завершеної БКР науковому керівникові, отримання відгуку.
3. Подання роботи на кафедру для попереднього перегляду, перевірки на плагіат призначення рецензента.
4. Рецензування БКР, отримання рецензії (додаток Д).
5. Допуск БКР до захисту завідувачем кафедри.
6. Захист БКР в ЕК.
До виконання БКР допускаються студенти, які успішно виконали програму навчального плану ОКР "бакалавр", завершили проходження та захистили звіт з переддипломної практики.
Керівництво БКР здійснює науковий керівник, який обирається з викладачів професорсько-викладацького складу випускаючої кафедри, що затверджується наказом ректора Університету за поданням кафедри. З урахуванням теми та спрямування БКР можливе додаткове залучення консультантів з кафедри прикладної математики і обчислювальної техніки тощо.
Науковий керівник надає студенту науково-методичну допомогу в його самостійній роботі над БКР:
– консультує дипломника при виборі теми БКР;
– розробляє і видає студентові завдання на БКР;
– допомагає скласти план БКР;
– проводить консультації в спеціально призначений час;
– сприяє проведенню аналізу і систематизації вихідних даних;
– рекомендує дипломнику літературу та інші джерела за темою БКР;
– контролює дотримання графіку виконання роботи;
– рецензує частини роботи, перший варіант тексту і завершений рукопис;
– надає відгук на БКР;
– готує студента до захисту.
2.2. Тематика БКР
Тематика БКР розробляється кафедрою згідно з вимогами нормативної та варіативної компонент освітньо-кваліфікаційного рівня БКР напряму 125 "Кібербезпека та захист інформації", відповідно до програм вивчених нормативних і вибіркових дисциплін, враховуючи наукові дослідження кафедри, актуальні галузеві проблеми підприємств, що потребують аналізу та вирішення. Тематика БКР постійно переглядається і поновлюється, перелік тем БКР доводяться до відома студентів не пізніше як за два місяці, до початку дипломного проектування шляхом викладення на відповідних стендах для ознайомлення.
Студент має право вибору теми БКР (згідно з попередньою власною науково-дослідницькою роботою, майбутнім місцем роботи, можливостями отримання необхідної інформації на об’єкті дослідження тощо). Підготовку до написання БКР слід починати на молодших курсах. Завчасний вибір теми БКР дозволяє студенту використовувати виконані ним раніше курсові, розрахункові, науково-дослідні та інші роботи при написанні БКР. Відповідно, нагромадження теоретичного і практичного матеріалу, поступове його розширення і поглиблення дає змогу забезпечити високу якість і своєчасність виконання роботи.
При виборі теми БКР важливо враховувати:
– актуальність теми на сучасному етапі функціонування об’єкту дослідження;
– напрямок науково-дослідної роботи студента і його професійні інтереси;
– наукову проблематику кафедри;
– наявність інформації про об’єкт дослідження і можливість її ефективного використання в роботі;
– можливість застосування розроблених рекомендацій у практиці діяльності об’єкта дослідження.
За два місяці до початку проведення захисту БКР, кафедра подає в дирекцію інституту проект наказу ректора про затвердження тем, призначення керівників і консультантів. Після затвердження теми науковий керівник разом з студентом розробляють завдання на виконання БКР, в якому вказуються мета роботи, її зміст, послідовність виконання і конкретні терміни подання розділів роботи науковому керівникові.
У ході виконання БКР студент одержує від наукового керівника консультації. Науковий керівник здійснює контроль за виконанням календарного плану підготовки БКР.
Усі подальші зміни (теми роботи, об’єкта дослідження, керівництва тощо) можливі у виняткових випадках і у разі необхідності аргументуються письмово (заява дипломника), погоджуються з науковим керівником (віза на заяві) і потребують зміни в наказі за письмовим клопотанням кафедри (клопотання завідувача кафедри).
Термін виконання БКР встановлюється у відповідності з навчальним планом напряму. БКР має виконуватися відповідно до затверджених календарного плану і завдання. На період виконання БКР на кафедрі складається загальний графік консультацій наукових керівників та консультантів, згідно з яким забезпечується систематичне консультування і робота студента над БКР. Відповідно до календарних етапів студент має подавати роботу частинами на перегляд керівникові й консультантам. Про завершення виконання окремих підрозділів роботи свідчать підписи консультантів у графі "Завдання прийняв" на бланку завдання і на титульній сторінці БКР.
У встановлений графіком кінцевий термін завершена БКР подається послідовно:
1) науковому керівникові;
2) на кафедру консультанту з технічних питань. Після перегляду роботи та виправлення зауважень, БКР брошурують обов’язково у тверду палітурку;
3) завідувачу кафедри для прийняття остаточного рішення про допуск студента до захисту БКР на засіданні ЕК, про що свідчить підпис завідувача кафедри на титульній сторінці БКР;
4) рецензенту.
3. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ І СТРУКТУРИ БКР
БКР як теоретико-прикладне дослідження повинна бути написана грамотно, простою і зрозумілою мовою, мати чіткі формулювання і терміни, певну логіку побудови, послідовність і завершеність. Термінологія і визначення повинні бути єдиними і відповідати загальноприйнятим у науковій літературі встановленим стандартам. Загальний обсяг БКР (починаючи з титульного аркуша до першої сторінки додатку) має бути в межах 45-55 сторінок, обсяг графічного матеріалу – до 12 слайдів презентації (по 2 слайди на 1 аркуші додатку).
Таблиця 3.1
Структура БКР повинна бути такою:
Назва
Обсяг сторінок (номер сторінки)
Примітка
Титульний аркуш
1 (1)
Стандартний бланк
Завдання на БКР
1 (2-3)
Стандартний бланк (двосторонній)
Анотація
1 (4)
На українській та іноземній мові до 0,5 стор. (до 1200 знаків)
Зміст
1 (5)
Послідовно перелічені назви розділів (підрозділів) із номерами сторінок
Вступ
до 5
Розділ 1
до 10
Розділ 2
до 15
Розділ 3
до 15
Висновки
до 2
Список використаних джерел
не менше 15 джерел
Нумерація за порядком посилання у тексті
Додатки
презентації та інші
3.1. Титульний аркуш БКР
Титульний аркуш БКР – перший аркуш пояснювальної записки, який має форму стандартного бланку. Він містить назву вищого навчального закладу, інституту та кафедри, де виконана БКР; найменування теми БКР; шифр і найменування напряму; прізвище, ім’я, по батькові автора; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника та консультантів; місто і рік виконання.
Виконавець БКР несе повну відповідальність за відповідність назви теми БКР, записаної на титульному аркуші, назві теми, вказаній у завданні до БКР, а також у наказі про допуск студента до дипломного проектування. При встановленні будь-яких розбіжностей студент повинен з’ясувати їх з керівником роботи або методистом кафедри.
Виправлення на титульному аркуші не дозволяються.
3.2. Завдання на виконання БКР
Завдання на виконання БКР – другий аркуш пояснювальної записки. Він видається студенту керівником БКР на типовому бланку, містить назву університету, факультету та кафедри, де виконана БКР; прізвище, ім’я, по батькові автора; тему БКР; найменування напряму; терміни подання роботи на перевірку керівнику та рецензентові; назви розділів БКР, прізвища та ініціали, а також підписи наукового керівника та консультантів; дата видачі завдання на терміни виконання окремих розділів БКР.
Календарний план-графік виконання БКР містить прізвище, ім’я, по батькові автора БКР та графік виконання БКР і підписується науковим керівником та студентом.
Завдання є основним регулятивним документом щодо послідовності виконання БКР і контролю за її виконанням.
3.3. Анотація
Анотація – третій аркуш пояснювальної записки. В анотації стисло інформативно і точно викладають мету, зміст БКР та одержані результати. Необхідно використовувати синтаксичні конструкції, притаманні мові ділових документів, уникати складних граматичних зворотів. Анотацію пишуть на одній сторінці, українською та іноземною (за погодженням з керівником) мовами, обсягом до 0,5 сторінки кожною з мов.
3.4. Зміст
Зміст – четвертий, і, за потреби, наступні аркуші пояснювальної записки. Зміст подається на початку роботи і відображає її складові частини, починаючи зі вступу, містить послідовно перелічені назви розділів, підрозділів, висновки, список використаних джерел та додатки, а також номери їх початкових сторінок. Зміст студент обговорює з науковим керівником.
3.5. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
Перелік умовних позначень не є обов'язковим. Але, якщо в тексті БКР вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення, тощо, їх перелік може бути поданий в БКР у вигляді окремого списку, який розміщується після ЗМІСТУ, перед ВСТУПОМ. Перелік слід друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, скорочення, справа – їх детальне розшифрування в називному відмінку. Якщо в роботі, скорочення, наведені вище, повторюються менше трьох разів, то їх в перелік не включають, а розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.
3.6. Вступ
У вступі необхідно:
– навести загальні відомості щодо сучасного стану і перспектив розвитку об’єкту проектування;
– обґрунтувати актуальність теми і мету роботи та навести короткий огляд сучасних розробок за темою;
– відобразити новизну і значення розроблених основних положень (рішень);
– стисло висвітлити проблематику питання, зазначаючи розв’язані задачі галузі.
Слово ВСТУП пишуть посередині аркуша. Номер розділу перед словом ВСТУП не ставлять.
3.7. Основна частина
Основна частина БКР складається з розділів, підрозділів і, за потреби, пунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом обраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів досліджень.
У розділах основної частини подають:
– огляд літератури за темою і вибір напрямів дослідження;
– детальну характеристику об’єкта дослідження;
– проектно-пропозиційну частину дослідження;
– аналіз і узагальнення результатів дослідження.
Перший розділ БКР – теоретичний. Він містить декілька підрозділів. Теоретичне обґрунтування має визначати роль і місце досліджуваних явищ та процесів у сфері захисту інформації на даному об’єкті інформаційної діяльності. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела, іншої інформації, пов’язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються підходи різних авторів до розв’язання проблеми, показується, у чому полягає подібність, а у чому – відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему.
У цьому розділі подається оцінка діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за досліджуваною проблемою. Розкривається власне розуміння цієї бази, обґрунтовуються необхідність, доцільність окремих документів.
Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи полемічності, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження.
Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами і схемами, графіками, таблицями, діаграмами тощо. Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 25% загального обсягу БКР.
Другий розділ – аналітичний, забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій.
Здійснюється характеристика сучасного стану досліджуваної теми, ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію.
Аналіз обов’язково повинен кореспондуватися з методологічним матеріалом, розкритим у попередньому розділі.
Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність досліджуваної теми.
Для виконання другого розділу студент може зібрати фактичні дані під час проходження переддипломної практики.
Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких провадиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.
Обсяг другого розділу – у межах 35-45% загального обсягу БКР.
Завданням третього, рекомендаційного розділу є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також висновків проведеного у другому розділі дослідження.
У цій частині наводяться обґрунтування заходів щодо поліпшення діяльності і функціонування об’єкта. Система заходів логічно випливає з теоретичної та аналітичної частин і спрямована на подолання суперечностей між реальним і бажаним станами об’єкта з урахуванням індивідуальних завдань, тобто конкретні заходи (пропозиції, рекомендації тощо) студента повинні спрямовуватися на забезпечення показників ефективності використання.
Опис та результати практичного дослідження та експерименту. Запропоновані удосконалення та інновації мають містити розрахунковокількісне обґрунтування.
Обсяг третього розділу – 35-45% загального обсягу БКР.
3.8. Висновки
У висновках після короткої оцінки стану питання викладають найважливіші теоретичні і практичні результати, одержані в БКР, які повинні містити формулювання розв’язаної технологічної задачі, її значення для діяльності у сфері кібербезпеки та захисту інформації. Формулюють рекомендації щодо практичного використання здобутих результатів. У висновках доцільно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів та обґрунтувати достовірність результатів. Обсяг висновків і пропозицій не повинен перевищувати 3 сторінок.
3.9. Список використаних джерел
Список використаних джерел слід розміщувати одним у порядку появи посилань у тексті.
3.10. Додатки
До додатків за необхідності доцільно включати допоміжний матеріал:
– проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;
– програмний код;
– таблиці допоміжних цифрових даних;
– інструкції та методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ПК, розроблених у БКР;
– допоміжні ілюстрації;
– матеріали слайдів презентації.
4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ БКР
Основна частина
Завершену й оформлену належним чином роботу обов’язково підписують на титульному аркуші й на бланку завдання: студент – автор роботи, науковий керівник, консультанти, завідувач кафедри.
Мовою БКР можуть бути українська або іноземна (при наявності відповідної заяви і погодження), стиль – науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок; послідовність – логічна.
БКР друкують на одній стороні аркуша стандартного білого паперу формату А4 (210x297 мм), а також:
– шифр – Times New Roman (для значеннєвого виділення прикладів, понять тощо допускається використання інших шрифтів; допускаються: напівжирний, курсив, напівжирний курсив);
– розмір шрифту – 14 кегль;
– відстань між рядками – 1,5 інтервали (до 30 рядків на сторінці);
– поля: верхнє і нижнє – 20 мм, ліве – 30 мм, праве – 10 мм;
– вирівнювання тексту – за шириною.
Текст основної частини роботи поділяють на розділи й підрозділи, згідно з планом роботи. Заголовки структурних частин БКР: ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ друкують великими літерами по центру сторінки.
Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.
Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.
Відстань між заголовком розділу й заголовком підрозділу дорівнює 1 інтервалу основного тексту. Відстань між заголовком підрозділу і текстом має дорівнювати двом інтервалам основного тексту.
Кожну структурну частину БКР (анотацію, зміст, вступ, розділ, висновки й пропозиції, список використаних джерел, додатки) слід починати з нової сторінки.
Нумерація
Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знаку №.
Першою сторінкою БКР є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок і на якому номер сторінки не ставиться. Бланк завдання має дві сторінки, тому його нумерують як сторінки 2, 3 (друкується на одному аркуші з двох сторін). Нумерацію подальших сторінок тексту БКР проставляють у правому верхньому куті (без крапки); вона є наскрізною упродовж всієї роботи.
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, підрозділу і пункту, між якими ставлять крапку (наприклад, 1.3.2 – другий пункт третього підрозділу першого розділу), потім у тому ж рядку йде заголовок пункту (пункт може не мати заголовка).
Додатки повинні мати спільну з рештою тексту наскрізну нумерацію сторінок.
Ілюстрації
Зміст ілюстрацій має доповнювати текст роботи, поглиблювати розкриття суті явища, наочно ілюструвати думки автора, тому в тексті на кожну з них має бути посилання з коментарем. Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми тощо) слід подавати в роботі безпосередньо після тексту, де їх згадано вперше або на наступній сторінці. Якщо вони містяться на окремих сторінках роботи, їх включають до загальної нумерації. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті.
Ілюстрації позначають словом "Рисунок ___" і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій у додатках. Номер ілюстрації має складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка: наприклад, "Рис. 1.2. Класифікація криптографічних систем" (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують під ілюстрацією по центру.
Таблиці
Цифровий матеріал, як правило, подають у вигляді таблиць. Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, що розміщені в додатках) у межах розділу.
Зліва розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номеру, який складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою: наприклад, "Таблиця 2.3. Результати моделювання RSA-функції" (третя таблиця другого розділу). Назву таблиці подають в рядку з написом. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери і розміщують над таблицею справа. Назву не підкреслюють. Правила оформлення таблиць подано в додатку Е. Заголовки граф таблиць починають з великих літер, підзаголовки – з малих (якщо вони складають одне речення із заголовком) і з великих (якщо вони є самостійними). Заголовки колонок таблиць починають з великої літери (в називному відмінку однини).
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту тексту або з поворотом за годинниковою стрілкою. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшою частиною пишуть "Продовження таблиці " із зазначенням номера таблиці, назву таблиці не вказують.
У таблицях слід обов’язково зазначати одиниці виміру. Якщо всі одиниці виміру є однакові, для всіх показників таблиці, їх наводять у заголовку. Одиниці виміру мають наводитися відповідно до стандартів. Числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків.
Формули
Формули в БКР нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставиться крапка. Номери формул пишуть біля правого поля сторінки на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (2.1) (перша формула другого розділу).
Пояснення значень символів, числових коефіцієнтів у формулах треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані в формулі, кожне – з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.
Рівняння і формули треба виділяти в тексті вільними рядками. Вище і нижче кожної формули треба залишати не менше ніж один вільний рядок. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знаку рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (×) і ділення (÷).
Посилання
Пряме переписування у роботі матеріалів з літературних джерел є неприпустимим. Посилання в тексті БКР на джерела інформації слід зазначити порядковим номером посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: "…. У працях [1-6]… ".
Посилання на ілюстрації номером ілюстрації: наприклад, "рис. 2.9", на формули – порядковим номером формули: наприклад, "у формулі (3.1)", на таблиці – пишуть скорочено, наприклад, "табл. 1.2". У повторних посиланнях на таблиці й ілюстрації треба вживати скорочене слово "дивись": наприклад, "див. табл. 1.2", "див. рис. 3.3".
Список використаних джерел
Список використаних джерел розміщують в алфавітному порядку і складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (ГОСТ 7.1-84. Бібліографічні описи документу. Загальні вимоги і правила складання). У списку літератури повинні переважати новітні видання. Цей список повинен містити не менше 25% літератури іноземними мовами. Кількість використаних джерел для БКР спеціаліста становить не менше 15.
Використаних джерел подаються у такій послідовності:
а) закони України (у хронологічній послідовності);
б) укази Президента, постанови уряду (у хронологічній послідовності);
в) директивні матеріали міністерств (у хронологічній послідовності);
г) монографії, брошури, підручники (абетковий порядок);
д) періодичні видання (абетковий порядок);
є) інструктивні, нормативні та інші матеріали, що використовуються підприємством (абетковий порядок);
ж) іншомовні джерела;
з) електронні джерела.
Відомості про включені до списку джерела слід подавати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць наприклад: Проценко В.С., Чаленко П.Й. Техніка програмування мовою Сі: Навч. посібник.- К.: Либідь, 1993. Літературні джерела вказуються мовою оригіналу.
Додатки
Додатки наводяться в кінці роботи після списку джерел. Додатки мають включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття БКР і наводяться тільки в разі необхідності, зокрема:
– рекламні матеріали;
– проміжні математичні викладки, технічні докази, формули, розрахунки;
– таблиці допоміжних цифрових даних;
– інструкції, методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ПК, що розроблені в процесі виконання БКР;
– ілюстрації допоміжного характеру; - ілюстрації матеріалів презентації.
Додатки оформлюють як продовження БКР і розміщують в порядку появи посилань на них у тексті.
Посередині рядка малими літерами (з першої великої) друкують слово "Додаток" і поряд – велику літеру, що його позначає. Заголовок додатку має бути написаним або надрукованим малими літерами (з першої великої літери) симетрично до тексту сторінки.
Додатки позначаються не цифрами, а літерами: Додаток А, Додаток Б, Додаток В, Додаток Д, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, які ставляться у правому верхньому кутку. Наприклад:
Додаток А
Підпрограма реалізації операції шифрування RSA алгоритмом
Єдиний додаток у тексті позначають як додаток А.
Текст кожного додатку за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують, у межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку – велику літеру і крапку, наприклад: "А.2" – другий розділ додатка А.
Ілюстрації, таблиці й формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатку, наприклад: "рис. Д.1.2." – другий рисунок першого розділу додатку Д, "формула (А.1)"- перша формула додатку А.
Висновки
Висновки бувають двох видів – висновки до розділів і загальні висновки. Висновки до розділів можуть містити пронумероване викладення результатів дослідження, одержаних у відповідному розділі.
Загальні висновки мають містити стисле викладення теоретичних і практичних результатів, отриманих автором БКР особисто в ході дослідження, а також обґрунтування перспектив проведення подальших досліджень у даній галузі.
Графічний матеріал
Графічний матеріал кваліфікаційної роботи, зокрема й пояснювальної записки до неї, оформляють на аркушах у вигляді презентації або (та) плакатів з дотриманням вимог ЄСКД.
Презентація – умовне графічне зображення об’єкта діяльності або (та) його складових елементів, виконане з розширенням ppt, pptx.
5. РЕЦЕНЗУВАННЯ І ЗАХИСТ БКР
Завершену БКР рецензують відповідно до порядку виконання БКР, зазначеному в розділі 2 цих методичних рекомендацій. Першим роботу перевіряє науковий керівник, який складає відгук на неї. У відгуку керівник повинен відобразити такі питання: актуальність теми роботи, ставлення дипломника до роботи, його вміння аналізувати науково-технічну літературу, літературні джерела і робити відповідні висновки, обґрунтованість і оригінальність прийнятих рішень, якість оформлення роботи, її практичну цінність, загальні висновки про оцінку роботи можливість допуску БКР до захисту в ЕК.
У разі позитивного відгуку наукового керівника БКР подають на кафедру для проведення перевірки консультантом з технічних питань, в ході якої перевіряють відповідність БКР вимогам щодо виконання, оформлення та захисту. Практична цінність та реальність БКР значно підвищується при наявності виступів на студентських науково-технічних конференціях, публікаціях у наукових журналах.
Рецензію БКР проводять кваліфіковані фахівці виробничих, наукових і проектних організацій, працівники і викладачі вищих навчальних закладів. Рецензія повинна містити оцінку БКР за національною шкалою оцінювань знань. Скерування на рецензування здійснює консультант з технічних питань. Негативна рецензія не є підставою для недопущення роботи до захисту.
Робота (з підписами, відгуком керівника і рецензією) подається на кафедру, реєструється відповідальною особою і підписується завідувачем кафедри. Робота подається у двох примірниках: перший − у твердій або термо-палітурці (пружинне оправлення забороняється!); другий – відповідними файлами під час перевірки на антиплагіат. Електронна версія БКР має бути ідентична паперовій.
До захисту допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану. Списки студентів, допущених до захисту, подає дирекція інституту. Захист БКР здійснюють перед Екзаменаційною комісією.
Захист БКР здійснюється, як правило, українською мовою. Порядок захисту БКР іноземною мовою регламентують Положення про захист студентами, курсантами та екстернами Національного університету "Львівська політехніка" кваліфікаційних робіт іноземною мовою.
Засідання ЕК із захисту БКР мають відкритий (публічний) характер. У засіданнях ЕК можуть брати участь керівники робіт, викладачі кафедр, запрошені, бажаючі.
Для розкриття змісту БКР студенту надають до 5 хвилин, для доповіді використовується презентація оформлена в програмі PowerPoint пакету MS Office, в якій стисло вказуються актуальність дослідження, мета роботи, основні результати аналізу, найбільш істотні висновки й пропозиції. Після доповіді студент відповідає на запитання членів ЕК. Питання можуть стосуватись як теми виконаної роботи, так і мати загальний характер у межах змісту навчальних дисциплін напряму підготовки. За дозволом голови ЕК питання можуть ставити всі присутні при захисті. Після цього секретар ЕК оголошує відгук керівника та рецензії. Після відповіді студента на зауваження, викладені у відгуках та рецензії, захист закінчується.
Після захисту всіх робіт у даний день ЕК проводить закрите обговорення рівня поданих робіт та їх захисту. Система оцінювання БКР спирається на такі параметри:
– глибина аналізу спеціальної літератури, у тому числі й використання новітніх праць як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців;
– актуальність і перспективність теми дослідження;
– ступінь новизни;
– методика дослідження;
– достовірність і верифікованість висновків;
– логіка викладення матеріалу;
– стиль, мова і орфографія викладення матеріалу.
Оцінювання захисту БКР відбуваються в такому порядку:
– ЕК виставляє оцінку за шкалою ЄКТС;
– секретар ЕК переводить виставлену оцінку в національну та 100-бальну шкалу (за нижнім значенням цієї шкали).
Студент, який одержав під час захисту незадовільну оцінку, відраховується з навчального закладу з правом повторної державної атестації протягом трьох років. Йому видають академічну довідку встановленого зразка. Після захисту БКР зберігається в архіві кафедри.
6. ПЕРЕВІРКА КВАЛІФІКАЦІЙНХ РОБІТ СТУДЕНТІВ НА АКАДЕМІЧНИЙ ПЛАГІАТ
Метою перевірки кваліфікаційних робіт студентів є запобігання плагіату (запозичень без посилання на авторів) у цих роботах, підвищення їхньої якості, рівня самостійності
08.04.2025 11:04-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора