Витрати підприємства: види, принципи формування, підходи до управління
ЗМІСТ
ВСТУП
3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА
5
1.1 Сутність та значення витрат підприємства
5
1.2 Види витрат підприємства: класифікація та характеристика
8
1.3 Проблеми формування та управління витратами підприємства
11
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «ЕПІЦЕНТР-К»
14
2.1 Аналіз структури і динаміки витрат підприємства
14
2.2 Оцінка ефективності заходів із управління витратами
24
2.3 Рекомендації щодо оптимізації витрат підприємства
32
ВИСНОВКИ
37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
39
ВСТУП
Актуальність теми. Витрати підприємства відіграють ключову роль у його фінансово-економічній діяльності, адже саме від їхньої структури, обсягу та динаміки залежить конкурентоспроможність, рентабельність та здатність підприємства адаптуватися до змін у ринкових умовах. В умовах сучасної економіки, яка характеризується високим рівнем конкуренції та нестабільністю, оптимізація витрат і ефективне управління ними є необхідними умовами для забезпечення стійкого розвитку підприємства.
Актуальність теми також зумовлена зростаючим значенням управлінських підходів до формування витрат, які дозволяють мінімізувати витрати ресурсів і підвищити ефективність діяльності. Аналіз витрат як економічного феномену, а також впровадження сучасних інструментів управління є важливими аспектами для досягнення стратегічних цілей підприємства та забезпечення його довгострокової конкурентоспроможності.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Серед зарубіжних дослідників значний внесок у розвиток теорії витрат зробили Р. Гаррисон, Б. Нідлз, Г. Фандель, Ч. Хорнгрен та Дж. Фостер, які розглядали витрати з позиції їхнього впливу на фінансову стратегію підприємства та бухгалтерський облік. Зокрема, їхні роботи зосереджені на класифікації витрат, методах їх аналізу та оптимізації. Вітчизняні науковці, такі як П. Атамас, В. Завгородній, М. Чумаченко, А. Ясінська, Ю. Цал-Цалко та В. Панасюк, приділяють увагу адаптації міжнародного досвіду до українських реалій, досліджуючи проблеми управління витратами в умовах національної економіки.
Метою роботи є дослідження основ оптимізації та ефективного управління витратами підприємства.
З огляду на мету дослідження постають наступні завдання:
Дослідити сутність, значення та класифікацію витрат підприємства.
Проаналізувати структуру та динаміку витрат підприємства, визначити проблеми їх формування.
Розробити рекомендації щодо оптимізації витрат підприємства та оцінити ефективність управлінських заходів.
Об’єкт дослідження – ТОВ «ЕПІЦЕНТР-К».
Предмет дослідження – аспекти формування і управління витратами підприємства.
Методи дослідження включають аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння, моделювання, графічний метод, економіко-статистичний метод – для аналізу витрат та оцінки ефективності заходів.
Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані для підвищення ефективності управління витратами на підприємствах різних галузей. Рекомендації сприятимуть оптимізації витрат і підвищенню рентабельності діяльності підприємств.
Наукова новизна полягає у розробці нових підходів до аналізу та управління витратами підприємства, враховуючи сучасні ринкові умови. Запропоновані рекомендації щодо оптимізації витрат базуються на адаптації найкращих світових практик та врахуванні специфіки української економіки.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів із підрозділами, загальних висновків та списку використаних джерел у кількості 30 найменувань.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Сутність та значення витрат підприємства
Витрати підприємства є однією з ключових категорій у сучасному управлінському обліку, адже вони визначають основні напрями використання ресурсів. Відповідно до [16], витрати характеризуються як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або виникнення зобов’язань, що призводить до зниження власного капіталу. Основною метою обліку витрат є задоволення інформаційних потреб для прийняття управлінських рішень [15]. Важливим фактором у цьому процесі є врахування специфіки діяльності підприємства та особливостей галузі, що впливає на структуру і класифікацію витрат [12].
У сучасних умовах особливого значення набуває аналіз витрат за елементами, який дозволяє ефективно їх контролювати [18]. Правильна організація обліку витрат сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємства на ринку [4]. Це підкреслює необхідність детального вивчення витрат з урахуванням галузевих особливостей, що дозволяє оптимізувати управління ресурсами та забезпечити стабільний розвиток підприємства.
Ефективне управління витратами є критично важливим для стабільного функціонування бізнесу [3]. Згідно з [27], оптимізація витрат може здійснюватися через впровадження сучасних інформаційних систем і технологій. Крім того, маржинальний підхід до аналізу витрат дозволяє підприємствам ідентифікувати найбільш прибуткові напрямки діяльності [19]. Умови невизначеності, спричинені сучасними економічними викликами, зумовлюють потребу в адаптивних підходах до управління витратами [24]. Основним завданням є розробка ефективних методів контролю та планування витрат, які забезпечать досягнення стратегічних цілей [7].
Методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції спрямовані на забезпечення точності і прозорості фінансової звітності [28]. Відповідно до національних і міжнародних стандартів, витрати поділяються на прямі та непрямі, що є основою для калькуляції собівартості [16, 21]. Як зазначено в [17], аудит витрат дозволяє ідентифікувати потенційні ризики та слабкі місця в управлінні. Наприклад, підприємства машинобудівної галузі застосовують спеціалізовані методи аналізу для зниження собівартості продукції [20]. Ефективний облік і аналіз витрат підвищує рівень фінансової дисципліни на підприємстві [5].
Управління витратами є невід’ємною частиною процесу бюджетування та стратегічного планування, що забезпечує баланс між оперативним управлінням і досягненням довгострокових цілей компанії [23]. Згідно з [10], національні стандарти бухгалтерського обліку формують чіткі орієнтири для побудови системи обліку витрат, дозволяючи ефективно поєднувати управлінські та стратегічні завдання. Важливою складовою цього процесу є адаптація під специфічні умови підприємства з урахуванням змін ринкового середовища.
В умовах динамічного розвитку ринку підприємствам необхідно впроваджувати інноваційні методи аналізу та контролю витрат для підвищення їх ефективності [15]. Інтеграція методик міжнародного рівня сприяє зміцненню конкурентних позицій підприємства на глобальному ринку [30]. Такі підходи дозволяють забезпечити стабільність і зростання ефективності діяльності в довгостроковій перспективі [18].
У сучасних умовах господарювання витрати підприємств набувають не лише економічного, а й соціального значення [29]. Управління витратами все частіше враховує принципи соціальної відповідальності, що дозволяє підприємствам не лише досягати фінансових цілей, але й сприяти суспільному добробуту. Як зазначено в [27], впровадження енергозберігаючих технологій дозволяє знижувати витрати, одночасно підтримуючи екологічну рівновагу та сприяючи сталому розвитку. Подібні підходи демонструють, як витрати можуть мати позитивний вплив на суспільство.
Важливим аспектом соціальної відповідальності є інвестиції у розвиток персоналу, які слід розглядати як стратегічний ресурс для майбутнього компанії [26]. Комплексний підхід до оцінки та управління витратами, що враховує економічні, правові та екологічні аспекти, дозволяє підприємствам ефективно адаптуватися до змін у зовнішньому середовищі [9]. У результаті компанії, які застосовують такі підходи, забезпечують стійке зростання, підвищують конкурентоспроможність і відповідають сучасним викликам [3].
Ефективне управління витратами відіграє ключову роль у підвищенні конкурентоспроможності та прибутковості підприємства [1]. Важливим аспектом цього процесу є аналіз витрат з урахуванням їх впливу на фінансові результати, що сприяє максимізації прибутку [18]. Законодавча база України надає чіткі правила організації обліку витрат, забезпечуючи прозорість фінансової звітності та підвищуючи довіру з боку партнерів і інвесторів [10].
Використання міжнародних стандартів бухгалтерського обліку дозволяє оптимізувати управлінські процеси, інтегруючи передові підходи до обліку витрат [21], що сприяє залученню іноземних інвестицій, що є важливим чинником для розвитку бізнесу в умовах глобалізації. Інтеграція методик обліку витрат із стратегічним плануванням допомагає підприємствам ефективно реагувати на виклики ринку та досягати довготривалого успіху [7].
Таким чином, впровадження сучасних підходів до управління витратами в поєднанні з міжнародними стандартами та національною законодавчою базою створює основу для сталого розвитку підприємства, його конкурентоспроможності та фінансової стабільності.
1.2 Види витрат підприємства: класифікація та характеристика
Витрати підприємства є однією з основних економічних категорій, що визначає фінансовий стан та результати діяльності компанії.
Для ефективного управління витратами підприємства доцільно використовувати класифікацію витрат за різними ознаками, що дозволяє деталізувати інформацію для прийняття рішень на різних рівнях (табл. 1.1).
Таблиця 1.1 – Класифікація витрат підприємства
Ознака класифікації
Характеристика
Джерело
Економічні елементи
Витрати поділяються на матеріальні, трудові, амортизаційні та інші елементи
[2]
Місця виникнення витрат
Витрати обліковуються за структурними підрозділами або виробничими процесами
[13]
Об'єкти калькуляції
Калькуляція витрат на конкретний продукт, послугу чи вид діяльності
[13]
Способи розподілу
Поділ витрат на прямі (залежні від об’єкта витрат) та непрямі (розподіляються між об’єктами калькуляції)
[14]
Галузева специфіка
У виноробній галузі враховується структура витрат для оптимізації
[12]
Сучасні методики управління
Використання інноваційних підходів до аналізу та контролю витрат
[8]
Згідно з [16], витрати класифікуються за різними ознаками, серед яких економічні елементи, місце виникнення та спосіб розподілу. Основними групами витрат є прямі та непрямі, кожна з яких має свої особливості [13]. Прямі витрати пов’язані безпосередньо з виробництвом продукції, тоді як непрямі вимагають розподілу між об’єктами витрат [6]. Наприклад, витрати на сировину та матеріали класифікуються як прямі, а витрати на утримання адміністративного персоналу – як непрямі [14]. Така класифікація допомагає забезпечити точність обліку та прозорість управлінських рішень [2].
За функціональним призначенням витрати поділяються на виробничі, адміністративні та збутові [27]. Як зазначено у [15], виробничі витрати включають витрати на основну діяльність підприємства, такі як сировина, робоча сила та енергія. Адміністративні витрати пов’язані з управлінням і включають оплату праці адміністративного персоналу та витрати на зв’язок. Збутові витрати охоплюють витрати на маркетинг, транспортування та реалізацію продукції [3]. Наприклад, для виноробних підприємств такі витрати можуть включати транспортні витрати та рекламні кампанії [12]. Важливою є чітка класифікація витрат для аналізу їх впливу на фінансові результати [4].
Відповідно до способу реагування на зміни в обсягах виробництва витрати класифікуються на змінні та постійні [18]. Змінні витрати змінюються пропорційно до обсягу виробництва, наприклад витрати на сировину [19]. Постійні витрати залишаються незмінними у короткостроковій перспективі, незалежно від змін у виробництві, наприклад оренда приміщень [2]. Як зазначено у [5], правильне розуміння цієї класифікації є важливим для прогнозування витрат і побудови бюджетів. Особливо важливо враховувати співвідношення змінних і постійних витрат у процесі прийняття стратегічних рішень [27]. Це дозволяє оптимізувати структуру витрат і підвищити рентабельність [8].
Згідно з [6], витрати також поділяються на основні та накладні. Основні витрати безпосередньо пов’язані з виготовленням продукції, тоді як накладні – із загальними виробничими процесами. Наприклад, витрати на обладнання та матеріали класифікуються як основні, а витрати на утримання приміщень – як накладні [13]. Розподіл накладних витрат є одним із найскладніших аспектів обліку, адже потребує використання спеціальних методик [14]. Згідно з [17], ефективний аудит дозволяє ідентифікувати помилки у розподілі накладних витрат. Це забезпечує точність калькуляції собівартості та покращує управлінські рішення [23].
Витрати підприємства також класифікуються за часовими характеристиками на поточні та капітальні [18]. Поточні витрати стосуються основної діяльності підприємства і включають, наприклад, витрати на сировину та заробітну плату [15]. Капітальні витрати спрямовані на придбання або модернізацію довгострокових активів, таких як будівлі чи обладнання [6]. Як зазначено у [24], інвестування в капітальні витрати може значно підвищити конкурентоспроможність підприємства у майбутньому. Наприклад, впровадження енергозберігаючих технологій дозволяє знизити витрати у довгостроковій перспективі [30]. Правильний баланс між поточними і капітальними витратами є важливим аспектом фінансового планування [9].
Крім того, витрати класифікуються за ознакою доцільності на продуктивні та непродуктивні [27]. Продуктивні витрати сприяють досягненню цілей підприємства, тоді як непродуктивні виникають у результаті неефективного використання ресурсів. Наприклад, втрати матеріалів під час транспортування є непродуктивними витратами [6]. Згідно з [23], аналіз непродуктивних витрат дозволяє виявити слабкі місця у виробничих процесах. Важливим інструментом для зменшення таких витрат є впровадження систем управління якістю [30]. Це забезпечує підвищення ефективності роботи підприємства [14].
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку також впливають на класифікацію витрат [21]. Як зазначено у [16], відповідність національних стандартів міжнародним дозволяє полегшити процеси фінансової звітності та залучення інвестицій. Наприклад, Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 2 визначає специфіку обліку запасів, що впливає на класифікацію витрат [21]. Це є особливо важливим для компаній, що працюють у міжнародному середовищі [18]. Уніфікація стандартів спрощує аналіз фінансової звітності для інвесторів та інших зацікавлених сторін. Використання міжнародних стандартів також підвищує прозорість обліку.
Класифікація витрат є основою для прийняття ефективних управлінських рішень [2]. Як зазначено у [15], вона дозволяє підприємствам краще контролювати витрати і оцінювати ефективність їх використання. Важливою є деталізація витрат для аналізу їхнього впливу на фінансові результати. Наприклад, поділ витрат за статтями калькуляції допомагає точніше визначити собівартість продукції. Правильна організація обліку витрат сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємства. Збалансована класифікація витрат дозволяє підприємствам адаптуватися до змін у ринкових умовах.
1.3 Проблеми формування та управління витратами підприємства
Формування та управління витратами підприємства є одними з ключових аспектів забезпечення його економічної стабільності. Згідно з Ф.Ф. Бутинцем [2], класифікація витрат за економічними елементами та статтями калькуляції сприяє підвищенню прозорості обліку. О.В. Вітренко [4] наголошує, що ефективність витрат залежить від правильного використання П(С)БО 16 «Витрати», особливо у виробничій сфері. Використання національних і міжнародних стандартів обліку, як зазначає Л.А. Лахтіонова [16], дозволяє підприємствам адаптуватися до змін ринкових умов. Однак для ефективного управління важливо враховувати не лише стандарти, але й сучасні виклики, такі як нестабільність економічного середовища [3].
Сучасні підприємства стикаються з проблемою правильного розподілу загальновиробничих витрат. Т.Ю. Бондаренко [1] зазначає, що недоліки у цьому процесі можуть призводити до значних фінансових втрат. Є. Котляров та Ю. Іванов [13] пропонують застосування детального аналізу структури витрат для забезпечення їх коректного розподілу. Методичні рекомендації щодо удосконалення обліку витрат також висвітлює Ю.Г. Давидов [6], наголошуючи на необхідності інтеграції сучасних інформаційних систем. Окрім того, роль аудиту у формуванні обґрунтованих управлінських рішень щодо витрат підкреслюється у роботах О.В. Гамової та В.А. Голованя [5].
Аналіз витрат є ключовим інструментом для прийняття управлінських рішень. Методика аналізу витрат на виробництво, запропонована Т.І. Досієм [8], дозволяє виявляти потенційні зони для економії. Ю.Ю. Миронова [19] акцентує увагу на використанні маржинального підходу до аналізу витрат, що особливо ефективно для підприємств машинобудівної галузі. На виноробних підприємствах, за словами В.І. Кондрича [12], важливо враховувати специфіку галузі для досягнення точності обліку. Інтеграція цих методів у загальну систему управління дозволяє мінімізувати фінансові ризики [7].
Ефективне управління витратами передбачає також використання сучасних програмних інструментів. Згідно з А.П. Макаренком і Г.С. Хайло [17], розробка програм аудиту витрат є важливим кроком для підвищення ефективності діяльності підприємства. А. Пилипенко [24] наголошує, що в умовах невизначеності особливе значення мають адаптивні стратегії управління витратами. Важливим аспектом також є забезпечення відповідності плану рахунків бухгалтерського обліку сучасним потребам підприємства [11]. Це дозволяє спростити процес планування та контролю витрат.
Окрему увагу варто приділити витратам, пов’язаним із впровадженням енергоефективних технологій. В. Лесінський та ін. [30] розробили інструментарій для оцінювання потенціалу фінансування таких проєктів, що сприяє довгостроковій економії. М.Ю. Месевра [18] зазначає, що розвиток обліку витрат за економічними елементами потребує впровадження нових підходів до аудиту. Законодавчі акти, такі як Закон України «Про бухгалтерський облік» [10], регламентують основні правила обліку, однак важливим залишається їх адаптація до умов конкретного підприємства.
Отже, формування та управління витратами є багатогранним процесом, який включає аналіз, облік, аудит та використання сучасних технологій. Рекомендації науковців і практиків допомагають підприємствам мінімізувати витрати та підвищити їх економічну ефективність. Важливу роль у цьому процесі відіграють національні стандарти, адаптовані до умов глобальної економіки [16]. У майбутньому розвиток цих підходів сприятиме створенню більш гнучких систем управління витратами.
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Аналіз структури і динаміки витрат підприємства
Компанія "Епіцентр-К" є національною мережею сучасних будівельно-господарських гіпермаркетів, яка пропонує широкий асортимент товарів відповідно до європейських стандартів обслуговування. Заснована ТОВ "Епіцентр-К" 27 серпня 2003 року за адресою: 02139, м. Київ, вул. Братиславська, 11, телефон (044) 561 27 50. Протягом 10 років компанія відкрила 42 гіпермаркети по всій Україні - 36 в регіонах та 6 у Києві. Хмельницький "Епіцентр-К" був запущений 15 грудня 2007 року.
Компанія постійно вдосконалюється, підвищує якість обслуговування, розширює асортимент товарів і спектр послуг для задоволення потреб споживачів і втілення гасла "Покупець завжди правий!".
Керівництво ТОВ "Епіцентр-К":
Голова товариства – Олександр Володимирович Герега;
Директор з корпоративних фінансів – Галина Федорівна Герега;
Корпоративний віце-президент – Тетяна Федорівна Суржик;
Генеральний директор – Петро Йосипович Михайлишин;
Регіональний директор Західного регіону – Юрій Яковлєв;
Директор Східного регіону – Борис Юрійович Артарі-Колум.
Загальна площа "Епіцентра-К" складає 18 000 кв.м. і може обслуговувати близько 10 000 клієнтів. Гіпермаркет унікальний своїм найбільшим першим поверхом у Європі. Мережа гіпермаркетів ТОВ «Епіцентр-К» пропонує широкий асортимент товарів для будівництва, ремонту та оздоблення, включаючи понад 1 мільйон одиниць продукції. Асортимент розділений на 10 категорій, охоплюючи всі аспекти від масштабних будівельних проектів до декоративного оформлення. У продажу представлені як вітчизняні, так і іноземні товари з країн, таких як Польща, Іспанія, Німеччина, Франція, Китай, Туреччина.
Товар доставляється великим мережам супермаркетів власним транспортом та через співпрацю з 5000 постачальниками. Компанія розрахована на широкий спектр клієнтів, задовольняючи потреби як великих будівельних компаній, так і роздрібних покупців. Незважаючи на занепад інфраструктури в Україні, експерти ринку передбачають тривале зростання цього сегменту ринку. Завдяки досягненням та прагненню покращити якість обслуговування, компанія створила жорстку конкуренцію іншим будівельним мережам у всій країні. Прогресивне керівництво сприяє розвитку співробітників, кар'єрному зростанню та підвищенню матеріального забезпечення всього персоналу компанії.
Управлінська структура підприємства має ієрархічний характер, де всі працівники безпосередньо або опосередковано підпорядковані директорам підприємства. Збори учасників є вищим органом управління, які призначають генерального директора. Генеральний директор відповідає за організацію та управління великим супермаркетом, укладення договорів, представлення підприємства в різних організаціях, видачу інструкцій, затвердження штатних розкладів, формування планів продажу, та прийняття рішень щодо найму та звільнення працівників.
Гіпермаркет функціонує під керівництвом директора гіпермаркету, якого назначає генеральний директор. Гіпермаркет має статус юридичної особи, відповідає за сплату пенсійних та соціальних внесків, пов'язаних із зарплатою працівників, і є платником різних податків перед відповідними податковими органами. Дослідження ринку передбачає аналіз попиту та його детермінант з метою кількісної оцінки потенціалу ринку та фактичного рівня первинного попиту. Товарний попит підприємства "Епіцентр-К" вивчається в рамках ринкового попиту, який відображає ринкову частку підприємства на базовому товарному ринку. Для оцінки розміру ринку використовуються методи аналізу продажів, визначення тенденцій попиту та різні підходи до прогнозування попиту та пропозиції інших компаній.
В ТОВ "Епіцентр-К" відділ маркетингу піддано постійному контролю відділу маркетингу, який діє в рамках комерційного директора. Під час моніторингу проводиться аналіз доходів та покупівельної спроможності населення регіону, визначення незаселених сегментів ринку, дослідження різних сегментів ринку та аналіз якісних характеристик, які впливають на рішення споживачів щодо покупки. Нагляд здійснюється продавцями та іншим персоналом, що має прямий контакт із покупцями.
Управлінська структура на підприємстві організована на принципі ієрархії, де всі працівники гіпермаркету на різних рівнях підпорядкування безпосередньо чи опосередковано підпорядковані директору гіпермаркету (рис. 2.1).
Рис. 2.1 Організаційна структура ТОВ «ЕПІЦЕНТР К»
Джерело: складено на основі даних підприємства
Для оцінки фінансового стану ТОВ "Епіцентр-К" важливо розпочати з аналізу його майна і джерела його придбання. Для аналізу корпоративних активів і пасивів необхідно систематизувати статті з аналогічним змістом, щоб визначити основні тенденції у динаміці балансу. Це допоможе встановити склад і структуру майна підприємства (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 – Фінансові показники діяльності ТОВ «Епіцентр-К», 2021-2023 рр., тис. грн
Показники
2021 рік
2022 рік
2023 рік
Нематеріальні активи
2040
12 064
10 689
Основні засоби
850 430
781 041
724 650
Запаси
91 389
79 180
114 186
Гроші та їх еквіваленти
159 025
192 483
282 692
Акціонерний капітал
147 703
147 703
147 703
Нерозподілений прибуток (збиток)
-975 134
-1 124 595
-175 740
Чистий прибуток (збиток)
-
-
-132 924
Матеріальні витрати
823 064
1 152 291
1 130 579
Витрати на оплату праці
120 980
131 691
149 583
Інші операційні витрати
563 285
196 581
930 800
За даними табл. 2.1, фінансові показники діяльності ТОВ «Епіцентр-К» за 2021–2023 роки демонструють значні зміни в окремих статтях активів і витрат. Нематеріальні активи значно зросли у 2022 році (до 12 064 тис. грн) порівняно з 2021 роком, але знизились до 10 689 тис. грн у 2023 році. Основні засоби мають стабільну тенденцію до зменшення, що може свідчити про амортизацію або зменшення інвестицій у фізичні активи.
У той же час, запаси суттєво зросли в 2023 році (114 186 тис. грн), що, ймовірно, пов’язано з розширенням асортименту або підготовкою до підвищення попиту. Кошти та їх еквіваленти показують позитивну динаміку, зростаючи з 159 025 тис. грн у 2021 році до 282 692 тис. грн у 2023 році, що свідчить про підвищення ліквідності.
Фінансові результати компанії залишаються нестабільними: нерозподілений збиток скоротився у 2023 році до -175 740 тис. грн, однак чистий збиток склав -132 924 тис. грн. Витрати на оплату праці мають поступове зростання, що може свідчити про індексацію заробітної плати або збільшення чисельності персоналу. Матеріальні витрати залишаються високими, а інші операційні витрати значно коливаються: у 2022 році вони знизилися, але в 2023 році знову суттєво зросли (930 800 тис. грн), що може свідчити про зміну операційної стратегії чи вплив зовнішніх факторів на діяльність компанії.
Візуальне відображення цих економічних змін представлено на рис. 2.2.
/
Рисунок 2.2 – Фінансові показники діяльності ТОВ «ЕПІЦЕНТР-К»,
2021–2023 рр.
Для більш детального аналізу складу та структури витрат ТОВ «Епіцентр-К» розглянемо їх склад і динаміку за функціональним призначенням (табл. 2.2).
Таблиця 2.2 – Функціональний склад і динаміка витрат ТОВ «ЕПІЦЕНТР-К», 2021–2023 рр., тис. грн
Елемент витрат
Роки
Відхилення 2023/2021 рр.
2021
2022
2023
Абс., тис. грн
Відн., %
Собівартість реалізованої продукції
1 132 952
1 431 624
1 395 500
262 548
23,2%
Адміністративні витрати
41 577
44 956
53 674
12 097
29,1%
Витрати на збут
55 046
66 908
58 585
3 540
6,4%
Інші операційні витрати
428 609
16 118
806 516
377 907
88,2%
Фінансові витрати
104 484
203 558
175 355
70 871
67,8%
Інші витрати
10 394
18 770
18 731
8 337
80,2%
У період 2021–2023 років спостерігалася значна зміна у структурі витрат компанії. Основною статтею витрат залишається собівартість реалізованої продукції, яка у 2023 році зросла на 262,5 млн грн (23,2%) порівняно з 2021 роком. Це свідчить про розширення обсягів діяльності компанії, проте приріст був помірним у порівнянні з іншими статтями. Адміністративні витрати також збільшилися на 29,1%, що може бути пов'язано із зростанням операційної активності та залученням додаткових ресурсів для управління.
Особливо варто відзначити динаміку інших операційних витрат, які зросли на 377,9 млн грн (88,2%), що може свідчити про значні одноразові витрати або зміну облікової політики компанії. Витрати на збут залишилися відносно стабільними, із зростанням лише на 6,4%. Натомість фінансові витрати зросли на 67,8%, що може бути пов’язано зі збільшенням кредитного навантаження. Загальна динаміка витрат вказує на суттєві виклики у фінансовій стратегії компанії, які потребують оптимізації, особливо у сферах інших операційних та фінансових витрат.
Рис. 2.3 демонструє динаміку витрат ТОВ «ЕПІЦЕНТР-К» за період 2021–2023 років.
/
Рисунок 2.3 – Динаміка витрат ТОВ «ЕПІЦЕНТР-К», 2021–2023 рр.
Оскільки у ході господарської діяльності ТОВ «Епіцентр-К» здійснює не лише операційну, але й фінансову, інвестиційну та іншу діяльність, то доцільно розглянути динаміку обсягів витрат за цими напрямками. Для візуалізації змін і аналізу витрат динаміку представлено рис. 2.4.
Динаміка витрат ТОВ «Епіцентр-К» за 2021–2023 роки демонструє суттєві зміни як в операційній, так і в іншій діяльності. Витрати операційної діяльності залишаються стабільно високими з помірним зростанням у 2022 році, що свідчить про активне виробництво та збут. Натомість витрати іншої діяльності відзначаються різким стрибком у 2023 році, збільшившись майже вчетверо порівняно з 2021 роком. Це може бути наслідком значних фінансових та одноразових операцій, пов’язаних із змінами ринкових умов або внутрішніми перебудовами. Така структура витрат вказує на потребу детальнішого аналізу ефективності використання ресурсів у сфері іншої діяльності.
/
Рисунок 2.4 – Динаміка витрат операційної та іншої діяльності ТОВ «ЕПІЦЕНТР-К», 2021–2023 рр.
Далі проаналізуємо елементний склад витрат досліджуваного підприємства, результати якого буде представлено в табл. 2.3.
Таблиця 2.3 – Елементний склад і динаміка операційних витрат ТОВ «ЕПІЦЕНТР-К», 2021–2023 рр., тис. грн
Елемент витрат
Роки
Відхилення 2023/2021
2021
2022
2023
Абс., тис. грн
Відн., %
Матеріальні затрати
823 064
1 152 291
1 130 579
307 515
37,4%
Витрати на оплату праці
120 980
131 691
149 583
28 603
23,6%
Витрати на ЄСВ
20 492
23 166
24 581
4 089
20,0%
Амортизація
84 960
84 838
83 852
-1 108
-1,3%
Інші операційні витрати
563 285
196 581
930 800
367 515
65,3%
Разом
1 612 781
1 588 567
2 319 395
706 614
43,8%
Аналіз елементного складу витрат ТОВ «Епіцентр-К» за 2021–2023 роки свідчить про суттєві зміни у структурі та динаміці витрат. Загальний обсяг витрат зріс на 43,8% (706,6 млн грн), що обумовлено значним збільшенням матеріальних затрат (на 37,4%) та інших операційних витрат (на 65,3%). Це може вказувати на зростання обсягів виробництва, підвищення вартості ресурсів чи зовнішніх економічних впливів. Збільшення витрат на оплату праці (на 23,6%) та ЄСВ (на 20,0%) демонструє зростання заробітних плат та відповідне підвищення соціальних платежів, що може бути пов’язано із розширенням штату чи індексацією заробітної плати.
Натомість амортизаційні витрати зменшилися на 1,3%, що свідчить про поступове завершення амортизації частини активів або зміну облікової політики. У 2023 році основний приріст витрат відбувся за рахунок інших операційних витрат, що могли включати одноразові чи непередбачувані витрати. Загалом, динаміка витрат відображає активний розвиток компанії, але також вказує на зростання фінансового навантаження, що потребує оптимізації витрат і підвищення ефективності використання ресурсів.
З рис. 2.5 видно, що найбільше зростання серед елементів операційних витрат спостерігалося за матеріальними затратами та іншими операційними витратами, тоді як витрати на амортизацію залишилися практично незмінними.
Аналіз зміни структури операційних витрат ТОВ «Епіцентр-К» за 2021–2023 роки (рис. 2.5) показує суттєве зростання матеріальних затрат на 307 515 тис. грн (37,4%) та інших операційних витрат на 367 515 тис. грн (65,3%). Витрати на оплату праці зросли на 28 603 тис. грн (23,6%), а витрати на ЄСВ збільшилися на 4 089 тис. грн (20,0%). Водночас витрати на амортизацію знизилися на 1 108 тис. грн (-1,3%), що свідчить про завершення амортизації частини основних засобів або їх оптимізацію. Загалом, основний приріст витрат припадає на матеріальні та інші операційні витрати, що відображає активну діяльність компанії в умовах зростання цін і обсягів виробництва.
/
Рисунок 2.5 – Зміна структури елементного складу операційних витрат ТОВ «Епіцентр-К», 2021–2023 рр.
Отже, в цілому аналіз структури і динаміки витрат підприємства вказує на значне зростання витрат у період 2021–2023 років, що було обумовлено підвищенням матеріальних затрат і інших операційних витрат, які є основними драйверами витратної частини. Водночас зростання витрат на оплату праці та ЄСВ свідчить про індексацію заробітних плат і збільшення соціальних виплат, що є характерним для підприємства, яке розширює обсяги своєї діяльності. Зменшення амортизаційних витрат свідчить про завершення амортизації частини основних засобів або їх ефективніше використання.
Загалом, структура витрат демонструє активний розвиток підприємства, але також потребує оптимізації, особливо в частині інших операційних витрат, які зазнали найбільшого приросту.
2.2 Оцінка ефективності заходів із управління витратами
Управління витратами на виробничому підприємстві ТОВ «Епіцентр-К» є безперервним процесом, що охоплює облік, аналіз, планування та контроль витрат. Кінцевим результатом цього процесу є ухвалення управлінських рішень, спрямованих на оптимізацію витрат, зменшення їх обсягів або підвищення їх ефективності. Ця система управління витратами дозволяє підприємству адаптуватися до змін у зовнішньому середовищі та забезпечувати конкурентоспроможність у галузі.
Структура органів управління ТОВ «Епіцентр-К» передбачає наявність таких основних ланок: загальні збори учасників, дирекція та ревізійна комісія. Загальні збори учасників виконують функції вищого органу управління товариства, затверджуючи стратегічні рішення. Виконавчим органом є дирекція, яку очолює генеральний директор. У його безпосередньому підпорядкуванні перебувають директор з розвитку, комерційний директор, головний бухгалтер, головний інженер та керівник юридичного відділу.
У контексті управління витратами ключовими функціями на підприємстві є фінансовий аналіз, планування, оперативне регулювання, облік та контроль. Генеральний директор ТОВ «Епіцентр-К» координує процеси контролю та регулювання витрат, забезпечуючи їхнє ефективне виконання. Значна увага приділяється взаємодії між різними відділами, зокрема між планово-економічним відділом та бухгалтерією, для своєчасного виявлення відхилень у витратах.
Виявлення відхилень у системі управління витратами охоплює аналіз таких ключових показників: обсяги використання основних видів виробничої сировини, витрати на оплату праці та загальновиробничі витрати. Ці відхилення детально аналізуються з метою своєчасного реагування на потенційні ризики. Особлива увага приділяється зменшенню непродуктивних витрат, що є важливим фактором у забезпеченні фінансової стабільності.
Для удосконалення системи управління витратами на підприємстві використовуються сучасні інформаційні системи обліку та аналізу, що дозволяють оперативно отримувати релевантну інформацію для прийняття рішень. Інтеграція таких систем сприяє підвищенню точності фінансових прогнозів, а також забезпечує можливість моделювання різних варіантів розвитку подій. Це дозволяє ТОВ «Епіцентр-К» ефективно адаптуватися до змін у ринкових умовах.
Крім основних функцій, планово-економічний відділ ТОВ «Епіцентр-К» у співпраці з бухгалтерією активно розробляє заходи для забезпечення режиму економії, підвищення рентабельності виробництва та конкурентоспроможності продукції. Основними напрямками цієї діяльності є аналіз виробничих процесів, оптимізація ресурсів та контроль над витратами. Директор з виробництва та розвитку разом із підлеглими відділами займається попередженням втрат, усуненням перевитрат сировини, підвищенням продуктивності праці, а також визначенням можливостей додаткового випуску продукції за мінімальних додаткових витрат.
Планово-економічний відділ під керівництвом головного бухгалтера відповідає за всебічний аналіз витрат на виробництво та реалізацію продукції. Аналіз витрат виконується поетапно. На першому етапі проводиться детальний аналіз кошторису витрат. У цьому процесі співставляються дані фактичних витрат із показниками кошторисів та результатами попередніх періодів, що дає змогу приймати обґрунтовані рішення для оперативного управління виробництвом і збутом продукції.
Другий етап аналізу зосереджується на собівартості одиниці продукції. Фактичні показники калькуляції порівнюються з нормативними (кошторисними), що дозволяє визначити ефективність використання ресурсів і виявити зони перевитрат. Третій етап аналізу охоплює витрати на одну гривню випуску продукції, де оцінюється вплив ключових факторів: структура виробленої продукції, рівень витрат на окремі вироби, зміни цін на сировину та енергоресурси, а також ціни реалізації.
За результатами аналізу розробляються заходи для вдосконалення системи управління витратами. Ці заходи включають оптимізацію виробничих процесів, впровадження енергоефективних технологій та покращення логістики постачання сировини. Крім того, важливу роль відіграє впровадження сучасних програмних рішень, які забезпечують автоматизацію обліку та аналізу витрат, підвищуючи швидкість і точність управлінських рішень.
Для забезпечення подальшої ефективності системи управління витратами важливим є аналіз показників прибутковості та рентабельності. Планово-економічний відділ підприємства розробляє методологічні підходи до оптимізації витрат, які спрямовані на підвищення конкурентоспроможності продукції. В межах цієї діяльності передбачається використання сучасних інформаційних технологій для автоматизації процесу аналізу та прогнозування витрат (табл. 2.4).
Таблиця 2.4 – Показники формування прибутку ТОВ «ЕПІЦЕНТР-К»,